Вирок

від 29.04.2021 по справі 623/449/21

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/449/21

Номер провадження 1-кп/623/178/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Герцова О.М.,

за участю секретаря Бобриш М.С.,

прокурора Чумаченко Ю.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Міщенко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12021220320000005 від 05 січня 2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця с. Донецьке Ізюмського району Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, не військовозобов`язаного, із середньою технічною освітою, раніше судимого:

05 січня 1995 року Ізюмським районним судом Харківської області за частиною 2 статті 140 КК України (в ред. 1960 року) до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 46 1 КК України з відстрочкою вироку на 1 рік;

04 липня 1997 року Ізюмським райсудом Харківської області за частиною 1 статті 140 КК України (в ред. 1960 року) до 1 року позбавлення волі, із застосуванням ст. 46 1 з відстрочкою вироку на 1 рік, штраф 680грн;

27 січня 1999 року Ізюмським районним судом Харківської області за частиною 2 статті 140, статтею 43 КК України (в ред.1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

24 липня 2002 року Ізюмським міським судом Харківської області за частиною 2 статті 185, статтею 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

19 листопада 2014 року Ізюмським міським районним судом Харківської області за частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, статтею 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; 01 лютого 2018 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 3 статті 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,

який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово судимим за скоєння корисливих злочинів проти власності, належних висновків для себе не зробив та будучи засуджений вироком Ізюмського міськрайонного суду від 01 лютого 2018 року за вчинення корисливого злочину, на шлях виправлення не став та скоїв аналогічний злочин в період іспитового строку при наступних обставинах.

Так, у жовтні 2020 року в денний час, більш точної дати та часу судом не встановлено, ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого мешкання у житловому будинку АДРЕСА_2 , з дозволу власника ОСОБА_2 , реалізуючи раптово виниклий свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, шляхом вільного доступу, таємно, з корисливих мотивів та з метою збагачення викрав приставку для цифрового ефірного телебачення марки $аІсот моделі Т505, вартістю 269 грн. 00 коп. що належить ОСОБА_3 , після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 269 гривень 00 копійок.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, не заперечував факт скоєння кримінального правопорушення за обставин, викладених вище, у скоєному розкаявся.

Захисник Міщенко І.І., підтримала свого підзахисного ОСОБА_1 .

Потерпілий ОСОБА_3 , надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за частиною 2 статті 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі, застосувавши положення частини 1 статті 71 КК України, частково приєднати покарання призначене вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01 лютого 2018 року у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, остаточно призначити покарання у виді 5 років 6 місяців, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили обвинуваченому залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною 2 статті 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 , не є особою з інвалідністю, не одружений, не працює, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, на обліку в Ізюмському ОМВК не перебуває, військову службу не проходив, раніше судимий, за місцем мешкання характеризується посередньо, про що свідчать: довідки лікарів, Ізюмського ОМВК, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення.

Згідно частини 1 статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства, є високі ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєних останнім.

Злочин, який вчинив обвинувачений ОСОБА_1 , передбачений частиною 2 статті 185 КК України, відповідно до статті 12 КК України віднесений до не тяжких злочинів.

Обставинами, які згідно статті 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є щире каяття.

Обставиною, яка згідно статті 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику призначення судами кримінального покарання № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений визнав свою провину, щиро розкаявся, у потерпілого відсутні вимоги до нього, однак, при цьому він знову вчинив злочини проти власності, відсутні обставини, що свідчать про позитивну особистість обвинуваченого, який не має сталих соціальних зв`язків та постійного доходу, за місцем мешкання характеризується негативно, суд вважає, що наведене характеризує обвинуваченого як суспільно-небезпечну особу, яка наполегливо не бажає становитися на шлях виправлення та перевиховання, тому ОСОБА_1 має бути призначене покарання саме у виді позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.

Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи в сумі 490 гривень 35 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 січня 2021 року у відповідності до частини 4 статті 174 КПК України підлягає скасуванню, а відповідні речові докази після набрання вироком законної сили слід повернути потерпілому.

Керуючись статтями 50, 65-67, частиною 2 статті 185 КК України, статтями 100, 124, 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі частини 1 статті 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати покарання призначене вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01 лютого 2018 року у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, остаточно призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців .

Відповідно до частини п`ятої статті 72 КК України ОСОБА_1 зарахувати строк попереднього ув`язнення з 28 січня 2021 року з 11 години 00 хвилин до 29 квітня 2021 року включно в строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання рахувати з 28 січня 2021 року з 11 години 00 хвилин.

Цивільний позов - відсутній.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/958-ТВ від 19.01.2021 року в розмірі 490 гривень 35 копійок гривень 00 копійок, які підлягають перерахуванню стягувач платежу Держава, код доходів 24060300, отримувач платежу ГУК Харків/МТГ/24060300, п/рахунок ГІА048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ)37874947, банк- Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 січня 2021 року наприставку для цифрового ефірного телебачення марки Satson моделі Т505, с.н.: 505SU20181011253, пульт дистанційного керування, адаптер для живлення від електромережі та провід під`єднання до телевізора.

Речові докази: приставку для цифрового ефірного телебачення марки 8аІсош моделі: Т505, с.н.: НОМЕР_2 з пультом дистанційного керування, адаптером для живлення від електромережі та проводом під`єднання до телевізора до неї які передано потерпілому ОСОБА_3 на зберігання під розписку - після набрання вироком законної сили вважати повернутими.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Направити копію вироку не пізніше наступного дня учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Головуючий суддя О.М. Герцов