Ухвала

від 19.08.2021 по справі 623/449/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №:623/449/21 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження №: 11-кп/818/2419/21 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2

Категорія : ст.185 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , без участі інших учасників по справі, належним чином повідомлених про розгляд справи, від яких надійшли заяви про розгляд справи без них, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою обвинуваченого, його захисника та прокурора на вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29.04.2021 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції.

Вказаним вироком ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Донецьке Ізюмськогорайону Харківськоїобласті,українця,громадянина України,не одруженого,не військовозобов`язаного,із середньоютехнічною освітою,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1 ,та фактичномешкає заадресою: АДРЕСА_2 ,раніше судимого,останній раз:01.02.2018 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 (три) роки,

визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначено йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати покарання призначене вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01.02.2018 року у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, та остаточно призначено обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців .

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_7 зараховано строк попереднього ув`язнення з 28.01.2021 року з 11 години 00 хвилин до 29.04.2021 року включно в строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишено тримання під вартою.

Визначено, що строку відбування покарання ОСОБА_7 слід рахувати з 28.01.2021 року з 11 години 00 хвилин.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/958-ТВ від 19.01.2021 року в розмірі 490 гривень 35 копійок.

Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого суддіІзюмського міськрайонного суду Харківськоїобласті від 13.01.2021 року на приставку для цифрового ефірного телебачення марки Satson моделі Т505, с.н.: НОМЕР_1 , пульт дистанційного керування, адаптер для живлення від електромережі та провід під`єднання до телевізора.

Вирішено питання щодо речових доказів в порядку ст.100 КПК України.

Як вбачається з вироку, ОСОБА_7 , будучи раніше засудженим за корисливі злочини проти власності, на шлях виправлення та перевиховання не став та знову скоїв кримінальне правопорушення при наступних обставинах.

У жовтні 2020 року в денний час, більш точної дати та часу судом не встановлено, ОСОБА_7 , знаходячись за місцем свого мешкання у житловому будинку АДРЕСА_2 , з дозволу власника ОСОБА_9 , реалізуючи раптово виниклий свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, шляхом вільного доступу, таємно, з корисливих мотивів та з метою збагачення викрав приставку для цифрового ефірного телебачення марки «$аІсот» моделі Т505, вартістю 269 грн. 00 коп. що належить ОСОБА_10 , після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 269 грн. 00 коп.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфіковані судом за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржуваний вирок змінити та зменшити строк відбування покарання, посилаючись на те, що судом першої інстанції не було враховано пом`якшуючі обставини, а саме: визнання провини, щире каяття, відсутність зі сторони потерпілого претензій.

Вважає, що суд першої інстанції призначивши йому покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі переоцінив значимість кримінального правопорушення, не врахував його вік та стан здоров`я (а.с77).

Також не погодився з вказаним вироком захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 та подала апеляційну скаргу, в якій просить його змінити в сторону пом`якшення.

В скарзі вказала, що покарання призначене ОСОБА_7 не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, оскільки за своїм розміром є явно несправедливим внаслідок суворості та на її думку підлягає зміні.

Також вказала, що обвинувачений провину у вчиненому визнав, розкаявся, сприяв розкриттю злочину, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно. Цивільний позов потерпілий ОСОБА_11 не заявляв, претензій матеріального чи морального характеру не має.

Зазначила, що злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України є нетяжким злочином, а також про те, що по даній справі відсутні данні, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 .

Позиції учасників судового апеляційного провадження.

Обвинувачений та його захисник підтримали вимоги апеляційних скарг та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Прокурор заперечував проти задоволення вимог апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника, вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим.

Потерпілий, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Жодних заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи, від них не надходило.

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого та його захисника, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Так, згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Фактичні обставини кримінального правопорушення в апеляційних скаргах обвинуваченим та захисником не оспорюються, тому згідно положень ч.1 ст.404 КПК України висновки суду першої інстанції щодо цих обставин в апеляційному порядку не перевіряються.

Надаючи оцінку вимогам обвинуваченого та захисника щодо зменшення строку призначеного покарання, тобто призначення більш м`якого покарання, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.

В ході детального аналізу оскаржуваного вироку в частині призначеного ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст.185 КК України, колегією суддів встановлено, що воно цілком відповідає вимогам ст.65 КК України, оскільки призначаючи покарання, суд у повному обсязі врахував: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, яке, відповідно до класифікації, наведеної в ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжких (ч.2 ст.185 КК України) злочинів; особу обвинуваченого, відсутність інвалідності, який офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, не одружений, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, на обліку в Ізюмському ОМВК не перебуває, військову службу не проходив, раніше судимий, за місцем мешкання характеризується посередньо, про що в матеріалах справи є відповідні докази ( а.с.43-45); визнання вини та щире каяття як пом`якшуючі покарання обставини та відсутність обтяжуючих обставин.

Проаналізувавши усі перелічені вище обставини, суд першої інстанції призначив обвинуваченому ОСОБА_7 за ч.2 ст.185 КК України, з урахуванням положень ст.71 КК України, остаточне покарання у виді 4 років 6 місяця позбавлення волі.

Судова колегія погоджується з тим, що саме таке покарання є справедливим, співмірним тяжкості і характеру вчинених діянь та їхнім наслідкам, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нового злочину.

Доводи в апеляційних скаргах обвинуваченого та його захисника щодо визнання ОСОБА_7 вини та щире каяття, як на одну з підстав для пом`якшення йому покарання, колегія судді вважає їх такими, що були судом першої інстанції досліджені, проаналізовані, визнані такими, що пом`якшують покарання та, відповідно, враховані при обранні виду та розміру покарання.

Обставин, які не були враховані судом першої інстанції в апеляційних скаргах не наведено. Не послався на такі обставини обвинувачений та його захисник і в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Переконливих доводів, які б ставили під сумнів законність рішення суду першої інстанції, вмотивованість його висновків та свідчили б про необхідність призначення більш м`якого покарання, апелянти не вказали.

Зважаючи на наведене, призначене районним судом покарання, на думку колегії суддів, у вищевказаному виді та розмірі є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів, відповідає вимогам ст.65 КК України, а саме: ступеню тяжкості вчиненого злочину, суспільній небезпечності кримінального правопорушення, особі обвинуваченого та принципам законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації.

У зв`язку з вищевикладеним, підстав для зміни оскаржуваного вироку в частині визначення розміру покарання, за доводів, вказаних в апеляційних скаргах, колегією суддів не вбачається, тому апеляційні вимоги обвинуваченого та його захисника слід залишити без задоволення.

Керуючись ч.2 ст.376, ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423,424-426 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29.04.2021 року по справі щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , - залишити без змін.

Апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на дане судове рішення, в порядку ч.1 ст.424 КПК України, може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді: