Рішення

від 12.10.2021 по справі 2-60/11

НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-60/11

6/739/16/21

УХВАЛА

12 жовтня 2021 року м. Новгород-Сіверський

Суддя Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області Іващенко А.І. перевіривши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙТ ІНВЕСТ , заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра , товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп , ОСОБА_1 (боржник), про заміну стягувача у виконавчому листі по справі №2-60/11,

В С Т А Н О В И В:

До Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙТ ІНВЕСТ (далі - ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТ ), заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра (далі - ПАТ КБ Надра ), товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп (далі - ТОВ ФК Дніпрофінансгруп ), ОСОБА_1 (боржник), про заміну стягувача у виконавчому листі, у якій заявник просить замінити сторону стягувача ПАТ КБ Надра на його правонаступника - ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТ (код ЄДРПОУ: 43115064, місцезнаходження: 49019, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 54, офіс 402) в виконавчому листі у цивільній справі № 2-60/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 322/П/05/2008-980 від 18 серпня 2008 року в сумі 40908,77 грн, 409грн. 09коп.державного мита та 120грн.витрат наінформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з боржника ОСОБА_1 . Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації. У частині першій статті 446 ЦПК України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Разом з тим, слід звернути увагу на те, що розділ VI ЦПК України врегульовує розділ процесуальних питань, пов`язаних з виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), як заключного етапу у процесі реалізації захисту цивільних прав. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до частин другої, четвертої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. За змістом положень частин другої, четвертої статті 183 ЦПК України письмову заява (клопотання, заперечення) суд повертає заявнику без розгляду, якщо її подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті. Вимога про надання доказів надіслання заяви, скарги, клопотання чи заперечення (надання) іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень (розділи VI Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) , VII Судовий контроль за виконанням судових рішень ЦПК України).

Такий правовий висновок сформований у постанові Верховного Суду від 05 листопада 2020 року у справі № 591/1581/20. Заява про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строку для його пред`явлення є заявою, поданою на стадії виконання судового рішення. У той же час, ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТ , звернувшись до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі, у порядку, передбаченому розділом VI Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) ЦПК України, не додало доказів надіслання (надання) копії такої заяви з додатками іншим учасникам справи. Інші учасники справи не повинні бути позбавлені процесуального права на інформацію про подану заявником заяву до суду. Так, на підтвердження виконання вимог частини другої статті 183 ЦПК України та направлення стягувачу і боржнику заяви про заміну стягувача у виконавчому листі ТОВ БРАЙТ ІНВЕСТ надало список 42284 згрупованих поштових відправлень. Згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку. У відповідності до положень пунктів 59, 61 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії заяви та доданих до неї документів у справі може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення. Список згрупованих поштових відправлень, на які посилається заявник як на підтвердження направлення стягувачу і боржнику копії заяви, не можуть бути належними доказами направлення останнім саме заяви з відповідними додатками, поданої заявником до суду, оскільки за ним неможливо встановити, яку саме кореспонденцію було направлено на адресу стягувача та боржника. Такі висновки відповідають правовому висновку, сформованому у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 914/1955/17, відповідно до якого саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником. Список згрупованих відправлень рекомендованих листів та копія з журналу вихідної кореспонденції не є належними доказами надіслання копії документів іншим учасникам справи. Суд також вважає за необхідне зазначити, що статтями 433 та 442 ЦПК України передбачено розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Отже, оскільки нормами ЦПК України передбачений обмежений строк для розгляду заяви про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строку для його пред`явлення та обов`язок повідомлення учасників справи про розгляд такої заяви, необхідною передумовою дотримання судом основних засад цивільного судочинства під час розгляду зазначеної категорії заяв є направлення заявником всім учасникам справи тексту самої заяви та доказів на підтвердження викладених в ній обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку заяву для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідну заяву. Таким чином, неотримання всіма учасниками справи копії заяви про заміну сторони виконавчого провадження порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасника справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення. Конституційний Суд України у рішенні від 12 червня 2007 року № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття обмеження основоположних прав і свобод від прийнятого у законотворчій практиці поняття фіксація меж самої сутності прав і свобод шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини). При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Таким чином, зазначені вимоги до заяв, передбачені ЦПК України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом свої порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі De Geouffre de la Pradelle v. France від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87). У § 36 рішення у справі Bellet v. France від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права . При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі Дія 97 проти України від 21 жовтня 2010 року). Відповідно до частини четвертої статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. При цьому, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (частина сьома статті 187 ЦПК України). На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 183, 442 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю БРАЙТ ІНВЕСТ , заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра , товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп , ОСОБА_1 (боржник), про заміну стягувача у виконавчому листі та поновлення строку для його пред`явлення, повернути заявнику без розгляду. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду або через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.І. Іващенко