Рішення

від 04.10.2021 по справі 229/982/21

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/229/431/2021

ЄУН 229/982/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді Рагозіної С.О.,

за участю секретаря

судового засідання Король І.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Кюрджиєва С.П.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камос" про розірвання договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

До Дружківського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до СТОВ Камос про розірвання договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог, позивачка зазаначає, що у її власності відповідно до Державного акту про право власності на земельну ділянку від 13 червня 2005 року знаходяться земельні ділянки площею 10,97 га, кадастровий номер 1425583100:02:000:0069 та 1425583100:02:000:0070, які розташовані на території Новобахмутівської сільської ради Ясинуватського району, Донецької області.

Використовуючи своє право на розпорядження земельною ділянкою, позивачка 01 листопада 2007 року уклала договір оренди землі з СТОВ ім. С.М. Кірова . Правонаступником цього Товариства в даний час є відповідач - СТОВ КАМОС .

Згідно умов договору встановлена орендна плата за оренду землі в сумі 993,47 грн., яка повинна сплачуватись до кінця кожного поточного року.

Однак відповідач в порушення зазначених вимог договору, а також Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі не виплатив позивачу оренду плату за 2019-2020 роки.

Між тим, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивачка позбулась того на що розраховувала при укладенні договору повністю, так як орендна плата їй взагалі не виплачувалася за 2019-2020 роки. Не кажучи навіть про те, що відповідачем не виконувалася вимога п.13 договору про перегляд кожні три роки розміру орендної плати.

Таким чином, позивачу заподіяно шкоду, що представляє собою реальні збитки та упущену вигоду.

За вказаних обставин вона також має право на стягнення невиплаченої їй орендної плати за весь час прострочення. Сума невиплаченої орендної плати становить 19195,36 грн. Саме ця сума є заборгованістю по орендній платі.

Орендна плата була невиплачена за 2019-2020 роки, тобто за 2 роки.

Сума орендної плати за один рік становить 9597,68 грн. (9597,68*2 = 19195,36 грн.)

Просить суд, розірвати договір оренди землі від 01 листопада 2007 року, укладений між нею та СТОВ ім.С.М.Кірова ; стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по орендній платі в сумі 19195,36 грн.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти заявлених вимог позивача та просив у задоволенні позову відмовити у зв`язку з його безпідставністю.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до наступних висновків.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до положень статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що між позивачкою ОСОБА_2 та СТОВ ім.С.М.Кірова був укладений договір оренди б/н від 01 листопада 2007 (далі - Договір), правонаступником якого є СТОВ КАМОС .

Відповідно до п. 1 наведеного Договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Новобахмутівської сільської ради.

Згідно з п. 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 10,97 га, у тому числі пашня 10,97 га.

Пунктом 8 Договору, визначено, що договір укладено на 15 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Частинами першою та другою статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право орендиземельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ДН № 137552, позивачка ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, яка розташована на території Новобахмутівської сільської ради, площею 10,970 га, кадастровий номер 1425583100:02:000:0069 та 1425583100:02:000:0070.

Відповідно до ч. 8 ст. 93 ЗК України, орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Згідно з п. 9 укладеного між сторонами Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі або натуроплатою (за бажанням орендодавця) та розмірі 993,47 грн.

Пунктом 10 Договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції.

Між тим, пунктом 13 Договору, розмір орендної плати переглядається кожні три роки.

Так, в судовому засіданні представник позивача зазначив, в порушення п.9 укладеного Договору між позивачкою та відповідачем, останній жодного разу з 2019 року не здійснював оплату за оренду земельної ділянки належної позивачці на праві власності. На вимогу позивачки щодо здійснення виплат за оренду земельної ділянки, відповідач жодних дій не вчиняв. При цьому, відповідач жодного разу не переглянув розмір орендної плати, як вимагає того п.13 Договору.

Дані обставини справи вказані представником позивача у судовому засіданні представником відповідача не спростовані.

За положеннями статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно абзацу другого статті 21 Закону України Про оренду землі , розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до п. 11 Договору, орендна плата вноситься до кінця поточного року.

Пунктом 39 Договору, визначено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до Закону та цього договору.

Водночас, у пункті д частини першоїстатті 141 ЗК України, передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Таким чином, згідно зі статтями 13,15,21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичного порушення договору, може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другоїстатті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

А тому, неналежне виконання умов договору, зокрема, невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічну позиці висловила колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 24 жовтня 2019 року у справі № 243/322/17 (провадження № 61-27255св18).

Крім того, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, приймаючи до уваги викладене, а також те, що відповідач не виконав обов`язки визначені ст. 24 Закону України Про оренду землі та п.9 Договору, не надав суду доказів на підтвердження виконання умов договору та оплати позивачу коштів за користування орендованою земельною ділянкою (в межах заявлених позовних вимог), зазначена умова договору є істотною, суд приходить до висновку, що Договір підлягає розірванню.

Щодо розрахунку заборгованості за 2019-2020 роки, то суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, що між позивачем ОСОБА_2 та СТОВ ім.С.М.Кірова був укладений договір оренди б/н від 01 листопада 2007 (далі - Договір), правонаступником якого є СТОВ КАМОС .

Відповідно до п. 9 Договору Орендна плата вноситься у грошовій формі в розмірі 993,47 грн.

Оренда плата вноситься до кінця поточного року (п.11 Договору).

Так, орендна плата за користування земельною ділянкою була невиплачена за 2019-2020 роки, тобто за 2 роки.

Розмір орендної плати в останні роки складає 9597,68 грн., що підтверджується розрахунком виплати орендної плати за 2018 рік, складеним і підписаним головним бухгалтером ОСОБА_4 .

Сума орендної плати за один рік становить 9597,68 грн. (9597,68*2 = 19195,36 грн.)

Дані розрахунки позивача, суд вважає, таким, що відповідають дійсними обставинам справи.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_2 обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись ст.141 ЦПК України, та враховуючи, що позовні вимоги немайнового характеру та майнового характеру задоволені повністю, тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у загальному розмірі 1816,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 76-81, 89, 247, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камос" про розірвання договору оренди земельної ділянки задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 01 листопада 2007 року, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю імені С.М. Кірова (на теперішній час - СТОВ Камос , код ЄДРПОУ 30844979), який зареєстрований у Ясинуватському районному відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19 серпня 2009 року за №04.09.170.00063.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Камос (код ЄДРПОУ 30844979, адреса: Донецька область, Ясинуватський район, с.Новобахмутівка, вул. Шкільна, 3) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 заборгованість по орендній платі за 2019-2020 роки в сумі 19195 (дев`ятнадцять тисяч сто дев`яносто п`ять) грн. 36 коп.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Камос (код ЄДРПОУ 30844979, адреса: Донецька область, Ясинуватський район, с.Новобахмутівка, вул. Шкільна, 3) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення.

Суддя: С.О. Рагозіна

Повний текст судового рішення складений 06 жовтня 2021 року.

Суддя: С.О. Рагозіна