Ухвала

від 23.10.2021 по справі 2а/0470/4865/11

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2021 року

Київ

справа №2а/0470/4865/11

адміністративне провадження №Зі/9901/280/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Публічного акціонерного товариства Дніпродзержинська теплоелектроцентраль про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 2а/0470/4865/11 за позовом Дніпродзержинської об`єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства Дніпродзержинська теплоелектроцентраль про стягнення податкового боргу,

УСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, правонаступником якої є Дніпродзержинська об`єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби, звернулася до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Дніпродзержинська теплоелектроцентраль , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Дніпродзержинська теплоелектроцентраль , в якому, з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог, просила стягнути податковий борг із земельного податку у сумі 1005953,45 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року, позов задоволено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 30 березня 2016 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дніпродзержинська теплоелектроцентраль задоволено, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року у справі № 2а/0470/0470/4865/11 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Дніпродзержинської об`єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства Дніпродзержинська теплоелектроцентраль про стягнення податкового боргу відмовлено.

Публічне акціонерне товариство Дніпродзержинська теплоелектроцентраль звернулося до Вищого адміністративного суду України із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просило суд вирішити питання про розподіл судових витрат.

16 листопада 2016 року Вищий адміністративний суд України витребував справу з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

21 лютого 2018 року відповідно до підпункту 5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України матеріали адміністративної справи № 2а/0470/4865/11 передано до Верховного Суду.

На обґрунтування заяви позивач зазначив, що постановою Вищого адміністративного суду України від 30 березня 2016 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дніпродзержинська теплоелектроцентраль задоволено, скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року, однак, питання розподілу судових витрат згідно з частиною шостою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, чинній до 15.12.2017, касаційним судом вирішено не було.

За приписами пункту 3 частини першої статті 168 КАС України в редакції, чинній станом на час постановлення касаційним судом постанови, щодо якої подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

При цьому, відповідно до положень статей 230, 231 КАС України ухвала суду касаційної інстанції, постановлена, зокрема, за наслідками розгляду касаційної скарги, складається, окрім іншого, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат.

Питання, пов`язані з розподілом судових витрат, що до 15.12.2017 визначала стаття 94 КАС України частина перша якої встановлювала, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

В свою чергу, Законом України від 03.10.2017 №2147-VІІІ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , який набрав чинності з 15.12.2017, КАС України викладено в новій редакції.

Зокрема, частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною першою статті 355 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.

Як встановлено підпунктом в пункту четвертого частини першої статті 356 КАС України, постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Таким чином, процесуальний закон, як станом на час ухвалення Вищим адміністративним судом України постанови від 22.11.2017 і подання позивачем заяви про ухвалення додаткового судового рішення, так і в редакції, чинній на момент розгляду цієї заяви Верховним Судом, передбачає повноваження суду касаційної інстанції щодо вирішення питання розподілу судових витрат.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, Вищий адміністративний суд України, приймаючи за наслідками касаційного перегляду даної справи постанову про скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року, питання про судові витрати не вирішував.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Питання стосовно ухвалення додаткового судового рішення станом на час надходження цієї заяви до Верховного Суду і передачі її для розгляду судді - доповідачу унормовано статтею 252 КАС України, за правилами пункту третього частини першої якої суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У даному випадку судові витрати, понесені заявником, складаються з судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги у розмірі 1 147,00 грн відповідно до платіжного доручення № 190 від 13 березня 2013 року, яке містяться у матеріалах справи. Платіжне доручення про сплату судового збору за подання касаційної скарги в матеріалах справи відсутнє.

Оскільки у прийнятій на користь Публічного акціонерного товариства Дніпродзержинська теплоелектроцентраль постанові Вищого адміністративного суду України від 30 березня 2016 року не здійснено розподілу судових витрат, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність ухвалення відповідного додаткового судового рішення.

Керуючись статтями 139, 252, 344, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства Дніпродзержинська теплоелектроцентраль про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 2а/0470/4865/11 задовольнити.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства Дніпродзержинська теплоелектроцентраль судові витрати (судовий збір) у сумі 1 147,00 грн (одна тисяча сто сорок сім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпродзержинської об`єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.А. Гончарова

І.Я.Олендер

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду