Ухвала
03 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 591/4726/19
провадження № 61-17265ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., розглянув касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 09 червня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Харківський про захист прав споживачів, визнання недійсним договору, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
23 та 25 жовтня 2021 року електронною поштою і 26 жовтня 2021 року через систему Електронний Суд до Верховного Суду надійшли касаційні скарги ОСОБА_1 у цивільній справі № 591/4726/19 в яких він просив скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 09 червня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року (повний текст складено
24 вересня 2021 року) і передати справу на новий розгляд.
Касаційні скарги не можуть бути прийняті до розгляду та підлягають поверненню з наступних підстав.
Пунктом 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Однак в касаційних скаргах ОСОБА_1 передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для оскарження в касаційному порядку судових рішеньзазначених у пункті 1 частини першої цієї статті не викладені.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви (рішення ЄСПЛ в справах Levages Prestations Services v. France від 23 жовтня 1996 року, Brualla Gomez de la Torre v. Spain від 19 грудня 1997 року).
Враховуючи, що в касаційних скаргах не викладені передбачені чинним ЦПК України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, скарги підлягають поверненню особі, яка їх подала.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України
УХВАЛИВ:
Повернути ОСОБА_1 касаційні скарги на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 09 червня 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року у справі № 591/4726/19 .
Копію ухвали надіслати учасникам справи, а також особі яка подала скарги разом з доданими до скарг матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.11.2021 |
Оприлюднено | 03.11.2021 |
Номер документу | 100778819 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні