Постанова

від 27.10.2021 по справі 727/3072/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 727/3072/18

провадження № 61-7487св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - Державна організація Українське агентство з авторських та суміжних прав, яке виступає в інтересах ОСОБА_1 ,

відповідач - комунальне підприємство Чернівецький академічний обласний Український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Державної організації Українське агентство з авторських та суміжних прав на постанову Чернівецького апеляційного суду в складі колегії суддів: Височанської Н. К., Владичана А. І., Лисака І. Н. від 21 березня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року державна організація Українське агентство з авторських та суміжних прав (далі - ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав, яке виступає в інтересах ОСОБА_1 звернулося до суду з позовом до комунального підприємства Чернівецький академічний обласний Український музико-драматичний театр імені Ольги Кобилянської (далі - КП Чернівецький академічний обласний Український музико-драматичний театр імені Ольги Кобилянської ) про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 30 березня 2005 року між ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав та ОСОБА_1 було укладено угоду № 17932 на управління майновими правами автора, у тому числі щодо управління майновими авторськими правами на театральну постановку ІНФОРМАЦІЯ_1 . 20 червня 2017 року ОСОБА_1 подано до ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав заяву на реєстрацію театральної постановки ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виконується у Чернівецькому академічному обласному музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської, зазначена творча роль - режисер.

Також, між ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав та КП Чернівецький академічний обласний Український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської укладено генеральний ліцензійний договір від 01 серпня 2005 року № Т-29/05, де у пункті 2.1.1 вказується, що для здійснення своєї діяльності відповідно до чинного законодавства України в галузі авторського права користувач зобов`язується отримувати окремі ліцензії від ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав . Однак, умови даного договору театром не були виконані, зокрема ліцензію на публічне виконання спектаклю ІНФОРМАЦІЯ_1 театром не отримано, розрахунок і суб`єктом авторського права за публічне виконання театром вищенаведеного спектаклю не проведено. Зазначало, що в розумінні статті 7 Закону України Про авторське право і суміжні права ОСОБА_1 є автором твору постановки ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки створив твір театрального мистецтва - театральну постановку (сценічну обробку твору, зазначеного у пункті 1 частини першої статті 8 Закону України Про авторське право і суміжні права , придатну для сценічного показу . Факт публічного виконання вищезазначеної театральної постановки 25 червня 2017 року підтверджується записом використання на відеокамеру SONY HDR AS 20 на карту пам`яті micro SD GOОD RAM 8 GB, квитком на театральну постановку, в якому вказана дата та час вистави, номер квитка: 25 червня 2017 року , о 18:30 год. № 000670. ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав є законним правовласником виключних прав на отримання авторської винагороди за використання твору театрального мистецтва ІНФОРМАЦІЯ_1 , а КП Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені О. Кобилянської здійснило публічне виконання твору театрального мистецтва ІНФОРМАЦІЯ_1 без виплати авторської винагороди правовласнику даного твору. Зазначало, що у відповідності до довідки відповідача від 19 вересня 2017 року № 133 визнано використання об`єкту авторського права - театральної постановки ІНФОРМАЦІЯ_1 у кількості 3 вистав (17, 18 та 25 червня 2017 року), отже, розмір компенсації за порушення майнових авторських прав відповідачем, з урахуванням пункту г частини другої статті 52 Закону України Про авторське право і суміжні права становить 111 690 грн. Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь в інтересах ОСОБА_1 компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 111 690 грн та 1 762 грн судового збору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 грудня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з КП Чернівецький академічний обласний український музико-драматичний театр імені О. Кобилянської на користь ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав в інтересах ОСОБА_1 компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 111 690 грн та 1 762 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що публічне виконання театральної постановки відбулося з порушенням вимог Закону України Про авторське право і суміжні права , без дозволу суб`єкта авторського права та без виплати авторської винагороди, що призвело до порушення майнових авторських прав суб`єкта авторського права режисера - постановника ОСОБА_1 , що є підставою для стягнення відповідного розміру компенсації.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 21 березня 2019 року апеляційну скаргу КП Чернівецький обласний Український музико-драматичний театр імені О. Кобилянської задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 грудня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що право позивача не є порушеним, оскільки не доведено його авторство театральної постановки.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав на постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 березня 2019 року, у якій заявник посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначену постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не враховано те, що ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав як організація колективного управління звертається до суду за захистом майнових авторських прав суб`єктів авторського права, отже виступає позивачем у справах вказаної категорії. Крім того ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав має договори на управління майновими правами безпосередньо із суб`єктами авторського права, які створюють твори театрального мистецтва (театральні постановки), це такі творці як режисери - постановники, художники - сценографи, художники по костюмах, автори п`єс, автори музичних драматичних творів, автори інсценізацій та інші. Відповідачем було здійснене публічне виконання твору театрального мистецтва ІНФОРМАЦІЯ_1 , без відповідної на то ліцензії, без виплати авторської винагороди правовласнику даного твору, що є підставою для задоволення позову.

Короткий зміст вимог відзиву на касаційну скаргу

У травні 2019 року на адресу Верховного Суду від КП Чернівецький академічний обласний український музико-драматичний театр імені О. Кобилянської надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому заявник просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, а зазначену касаційну скаргу без задоволення. Зазначає, що судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 727/3072/18 з Шевченківського районного суду м. Чернівці.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 11 серпня 2015 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в муздрамтеатр ім. О. Кобилянської на посаду головного режисера, що підтверджується заявою, наказом та контрактом, і мав право в межах своїх повноважень (службових обов`язків) здійснювати театральні постановки. ОСОБА_1 звільнений з посади за власним бажанням 19 червня 2017 року.

На підставі твору ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 створено об`єкт авторського права, а саме: твір театрального мистецтва - театральну постановку - сценічну обробку драматичного твору, придатну для сценічного показу, відповідно до пункту 6 частини першої статті 8 Закону України Про авторське право і суміжні права , творча роль якого визначена як режисер - постановник.

Автором твору ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 , дана обставина підтверджується тим, що його прізвище написано на самому творі, також копією ліцензійного договору № ТА-105-2017 від 10 липня 2017 року, укладеного між Всеукраїнською організацією Всеукраїнська ліга Авторів та муздрамтеатром ім. О. Кобилянської, згідно якого йому виплачується авторська винагорода за використання твору ІНФОРМАЦІЯ_1 як драматургу, в розмірі 5% від суми валового збору. Копією платіжного доручення № 472 від 12 вересня 2017 року підтверджується, що автору ОСОБА_2 сплачена сума коштів, як оплата авторської винагороди, за використання твору в сумі 2 635 грн.

ОСОБА_1 є також суб`єктом авторського права, оскільки, створив твір театрального мистецтва - театральну постановку, а саме виставу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до умов укладеної 30 березня 2005 року угоди із ОСОБА_1 , ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав наділене виключним правом на управління майновими правами на твори (як на ті, що існують на момент укладення цієї угоди та і на ті, що будуть створені під час дії даної угоди) при їх використанні способом, визначеним у відповідному договорі.

У Чернівецькому академічному обласному музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської 17, 18 та 25 червня 2017 року відбулася вистава театральної постановки ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав на постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 березня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про авторське право і суміжні права службовим твором є твір, створений автором у порядку виконання службових обов`язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем.

Це визначення чітко вказує на те, що процес створення службового твору здійснюється в межах трудових відносин, тобто при виконанні фізичною особою - автором - своїх службових обов`язків.

Отже, виконуючи свою трудову функцію на посаді головного режисера, ОСОБА_1 створив об`єкт права інтелектуальної власності.

Виплата заробітної плати у цьому випадку не є винагородою за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а є оплатою за процес праці, в результаті якого може бути створено об`єкт авторського права.

З огляду на те, що об`єктом трудових відносин виступає саме процес праці, а не її кінцевий результат, правові умови створення об`єкта авторського права регулюються трудовим законодавством, а використання об`єкта авторського права регулюється цивільним законодавством.

Отже, спір, що виник між сторонами стосовно використання службового твору, стосується реалізації, охорони і захисту цивільних прав, зокрема майнових прав автора.

Відповідно до частини другої статті 429 ЦК України (в редакціїї, яка дійяла на час виникнення правовідносин) майнові права інтелектуальної власності на об`єкт, створений у зв`язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об`єкт, та юридичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Частиною третєю зазначеної статті передбачено, що особливості здійснення майнових прав інтелектуальної власності на об`єкт, створений у зв`язку з виконанням трудового договору, можуть бути встановлені законом.

З огляду на те, що майнові права інтелектуальної власності на об`єкт належать спільно постановнику і театру, врегулювання питання про його використання перебуває у площині цивільно-правових відносин. Факт перебування ОСОБА_1 і театру у трудових відносинах не змінює порядку використання об`єктів авторського права, створених як службовий твір.

Використання об`єкта права інтелектуальної власності регулюється цивільним законодавством, що включає правову можливість укладення договору про розподіл майнових прав на об`єкт права інтелектуальної власності (частина друга статті 429 ЦК України).

Відсутність домовленості сторін (постановника і театру) щодо порядку (правил) використання об`єкта авторського права - театральної постановки вистави ІНФОРМАЦІЯ_1 - свідчить, що використання названого об`єкта має здійснюватися відповідно до норм законодавства України, зокрема ЦК України і Законів України Про авторське право і суміжні права та Про театри і театральну справу .

Згідно з приписами статті 428 ЦК України, у разі відсутності договору про використання об`єкта інтелектуальної власості між постановником і театром право інтелектуальної власності здійснюється спільно.

За загальним правилом, використання твору здійснюється лише за згодою автора (стаття 443 ЦК України); така згода породжує конкретні правові наслідки, у цьому випадку - право на публічне виконання театральної постановки.

Отже, за відсутності договірного порядку публічного виконання театральної постановки вистави ІНФОРМАЦІЯ_1 факт створення цього об`єкта авторського права як службового твору не впливає на порядок його використання. Відтак, за відсутності домовленості сторін між автором службового твору та роботодавцем щодо порядку та умов використання службового твору необхідно застосовувати положення статті 443 ЦК України, де закріплено, що використання об`єкта права інтелектуальної власності здійснюється лише за згодою автора.

Так, згідно зі статтею 54 Конституції України кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Правовий режим службового твору як об`єкта інтелектуальної власності, де майнові права спільно належать автору службового твору та юридичній особі, де працював автор, надає цим суб`єктам право в межах цивільно-правових відносин в договірному порядку передавати один одному суб`єктивні майнові права. Якщо цивільно-правовим договором між суб`єктами не визначено умов переходу суб`єктивних майнових прав від одного суб`єкта до іншого, то припинення між ними трудових відносин не припиняє цивільно-правових відносин, що виникли в результаті створення об`єкта права інтелектуальної власності - театральної постановки ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відсутність згоди автора службового твору на його використання є підставою вважати, що його майнові права порушено. Такий висновок грунтується на змісті майнових прав автора, закріплених у статті 15 Закону України Про авторське право і суміжні права .

Наведене вище дає підставу для висновку, що використання об`єкта інтелектуальної власності, у даному випадку театральної постановки, без виплати її автору винагороди є порушенням авторського права.

Майнові права суб`єкта авторського права включають його право на винагороду у разі використання його твору (стаття 445 ЦК України). Така винагорода може здійснюватися у формі разового платежу чи відрахувань за кожен публічний показ вистави ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі роялті. У разі, коли між особами, які мають спільні майнові права на об`єкт права інтелектуальної власності - театральну виставу, не визначено у договірному порядку ставки винагороди (роялті), застосовуються мінімальні ставки винагороди (роялті) за використання об`єктів авторського права і суміжних прав, що визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 72, відповідно до якої ставки винагороди (роялті) нараховуються як відсоток суми валового збору, що надходить від продажу квитків за публічне виконання одного твору або програми, чи доходів, одержаних з того виду діяльності, у процесі провадження якої відбувається використання творів, а у разі відсутності таких доходів - загальної суми витрат на проведення заходу, під час здійснення якого відбувається використання твору літератури і (або) мистецтва.

Висновки апеляційного суду про те, що публічне виконання вищевказаної театральної постановки відбулося без порушень Закону України Про авторське і суміжні права не грунтуються на обставинах справи та вищезазначених нормах матеріального права. Так, установивши, що позивачем було створено театральну постановку ІНФОРМАЦІЯ_1 , публічне виконання якого було здійснено відповідачем 17, 18 та 25 червня 2017 року, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що позивач не має права на виплату йому авторської винагороди, і відповідно не визначив розмір такої винагороди у відповідності із положеннями чинного законодавства, а саме, Постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 72, з огляду на відсутність договірної домовленості між особами, які мають спільні майнові права на об`єкт інтелектуальної власності.

Посилання апеляційного суду на те, що ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав є неналежним позивачем у цій справі, не заслуговує на увагу, оскільки ОСОБА_1 на підставі угоди від 30 травня 2005 року передані позивачу в колективне управління виключні майнові права на театральну постановку ІНФОРМАЦІЯ_1 . А згідно з п. п. г пункту 7 вказаної угоди агентство зобов`язується пред`являти позови від імені та на користь автора, з метою поновлення порушених прав автора та стягнення компенсації за порушення майнових прав автора.

За таких обставин судове рішення апеляційного суду не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалене з порушеннями норм процесуального права, що в силу статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної організації Українське агентство з авторських та суміжних прав задовольнити частково.

Постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 березня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає .

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун