Постанова

від 13.12.2021 по справі 727/3072/18

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2021 року м. Чернівці

Справа № 727/3072/18

Провадження №22-ц/822/1146/21

Чернівецький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Литвинюк І.М.,

суддів: Одинака О.О., Перепелюк І.Б.,

секретар - Конецька Д.Г.,

учасники справи:

позивач - Державна організація Українське агентство з авторських та суміжних прав в інтересах ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальне підприємство Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 грудня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Чебан В.М.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КП Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав.

В обгрунтування позовних вимог посилалася на те, що 30 березня 2005 року між ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав та ОСОБА_1 укладено угоду №17932 на управління майновими правами автора, у тому числі щодо управління майновими авторськими правами на театральну постановку Чесний суддя .

20 червня 2017 року ОСОБА_1 подано до ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав заяву на реєстрацію театральної постановки Чесний суддя , яка виконується у Чернівецькому академічному обласному музично - драматичному театрі імені О. Кобилянської , зазначена творча роль - режисер.

Вказувало на те, що між ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав та КП Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені О.Кобилянської укладено генеральний ліцензійний договір від 01 серпня 2005 року №Т-29/05, у п.2.1.1 якого вказується, що для здійснення своєї діяльності відповідно до чинного законодавства України в галузі авторського права користувач зобов`язується отримувати окремі ліцензії від ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав .

Однак умови даного договору театром не були виконані, ліцензію на публічне виконання спектаклю Чесний суддя театром не отримано, розрахунок із суб`єктом авторського права за публічне виконання театром вищенаведеного спектаклю не проведено.

Оскільки ОСОБА_1 створив твір театрального мистецтва - театральну постановку, в розумінні статті 7 Закону України Про авторське право і суміжні права він є автором твору постановки Чесний суддя . Факт публічного виконання вищезазначеної театральної постановки 25 червня 2017 року підтверджується записом використання на відеокамеру SONY HDR AS 20 на карту пам`яті micro SD GOOD RAM 8 GB, квитком на театральну постановку, у якому вказано дата та час вистави, номер квитка: ІНФОРМАЦІЯ_1 , о 18.30 год., № НОМЕР_1 .

ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав є законним правовласником виключних прав на отримання авторської винагороди за використання твору театрального мистецтва Чесний суддя , а КП Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені О. Кобилянської здійснило публічне виконання твору театрального мистецтва Чесний суддя без виплати авторської винагороди правовласнику даного твору.

З метою проведених заходів досудового врегулювання спору, 05 вересня 2017 року за вих. №04.03/2481 позивач звертався до відповідача з вимогою про перерахування у місячний строк з дня отримання претензії компенсації за порушення майнових авторських прав, однак згідно з відповіддю за №132 від 19 вересня 2017 року претензію було відхилено.

Також позивач зазначав, що у відповідності до довідки відповідача від 19 вересня 2017 року №133 визнано використання об`єкту авторського права - театральної постановки Чесний суддя у кількості 3 вистав (17, 18 та 25 червня 2017 року), отже, розмір компенсації за порушення майнових авторських прав відповідачем, з урахуванням пункту г частини другої статті 52 Закону України Про авторське право і суміжні права становить 111 690 грн, а тому просив позов задовольнити, а також стягнути з відповідача на її користь 1 762 грн судового збору.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 28 грудня 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з КП Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені О. Кобилянської на користь ДО Українське агентство з авторських та суміжних права в інтересах ОСОБА_1 компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 111 690 грн та 1 762 грн судового збору.

На дане рішення суду КП Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені О.Кобилянської подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Посилається на те, що відповідно до статті 7 Закону України Про авторське право і суміжні права суб`єктами авторського права є автори творів та особи, яким автори творів передали свої авторські майнові права.

Позов у даній справі заявлено організацією колективного управління з підстав порушення театром майнових авторських прав суб`єкта авторського права. При цьому позовні вимоги сформульовані ДО УААСП так, що компенсація підлягає стягненню не на користь суб`єкта авторського права, а на користь організації колективного управління, права якої жодним чином не порушено.

Пред`явлення державною організацією колективного управління позову в інтересах суб`єкта авторського права також виключає можливість задоволення позову про виплату компенсації, адже така компенсація можлива лише при порушеннях будь-якою особою авторського права.

У відзиві на апеляційну скаргу ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не повністю відповідає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що публічне виконання театральної постановки відбулося з порушенням вимог Закону України Про авторське право і суміжні права , без дозволу суб`єкта авторського права та без виплати авторської винагороди, що призвело до порушення майнових авторських прав суб`єкта авторського права режисера - постановника ОСОБА_1 , що є підставою для стягнення відповідного розміру компенсації.

Проте повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може.

Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що 11 серпня 2015 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в муздрамтеатр ім. О. Кобилянської на посаду головного режисера, що підтверджується заявою, наказом та контрактом, і мав право в межах своїх повноважень (службових обов`язків) здійснювати театральні постановки. ОСОБА_1 звільнений з посади за власним бажанням 19 червня 2017 року.

Також встановлено, що ОСОБА_1 , на підставі твору Чесний суддя Ю.Васюка, створено об`єкт авторського права, а саме: твір театрального мистецтва - театральну постановку - сценічну обробку драматичного твору, придатну для сценічного показу, відповідно до пункту 6 частини першої статті 8 Закону України Про авторське право і суміжні права , творча роль якого визначена як режисер - постановник.

Автору твору Чесний суддя Ю. Васюку, згідно з ліцензійним договором № ТА-105-2017 від 10 липня 2017 року, укладеного між Всеукраїнською організацією Всеукраїнська ліга Авторів та муздрамтеатром ім. О. Кобилянської, виплачується авторська винагорода за використання твору Чесний суддя як драматургу, в розмірі 5% від суми валового збору. Копією платіжного доручення № 472 від 12 вересня 2017 року підтверджується, що автору твору сплачена сума коштів в розмірі 2 635 грн, як оплата авторської винагороди за використання твору.

ОСОБА_1 , як суб`єкт авторського права, створив твір театрального мистецтва - театральну постановку, а саме виставу Чесний суддя .

Відповідно до умов укладеної 30 березня 2005 року угоди з ОСОБА_1 ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав наділене виключним правом на управління майновими правами на твори (як на ті, що існують на момент укладення цієї угоди, так і на ті, що будуть створені під час дії даної угоди) при їх використанні способом, визначеним у відповідному договорі. Агентство зобов`язується пред`являти претензії та позови від імені та на користь автора, з метою поновлення порушених прав автора та стягнення компенсації за порушення майнових прав автора, включаючи упущену вигоду в разі незаконного використання твору автора, використовувати інші заходи захисту цих прав відповідно до чинного законодавства України.

20 червня 2017 року ОСОБА_1 подано до ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав заяву на реєстрацію театральної постановки Чесний суддя , яка виконується у Чернівецькому академічному обласному музично - драматичному театрі імені О. Кобилянської, зазначена творча роль - режисер.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про авторське право і суміжні права службовим твором є твір, створений автором у порядку виконання службових обов`язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем.

Це визначення чітко вказує на те, що процес створення службового твору здійснюється в межах трудових відносин, тобто при виконанні фізичною особою - автором - своїх службових обов`язків.

Отже, виконуючи свою трудову функцію на посаді головного режисера, ОСОБА_1 створив об`єкт права інтелектуальної власності.

Виплата заробітної плати у цьому випадку не є винагородою за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а є оплатою за процес праці, в результаті якого може бути створено об`єкт авторського права.

З огляду на те, що об`єктом трудових відносин виступає саме процес праці, а не її кінцевий результат, правові умови створення об`єкта авторського права регулюються трудовим законодавством, а використання об`єкта авторського права регулюється цивільним законодавством.

З огляду на викладене, спір, що виник між сторонами стосовно використання службового твору, стосується реалізації, охорони і захисту цивільних прав, зокрема майнових прав автора.

Відповідно до частини другої статті 429 ЦК України (в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин) майнові права інтелектуальної власності на об`єкт, створений у зв`язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об`єкт, та юридичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Частиною третьою зазначеної статті передбачено, що особливості здійснення майнових прав інтелектуальної власності на об`єкт, створений у зв`язку з виконанням трудового договору, можуть бути встановлені законом.

З огляду на те, що майнові права інтелектуальної власності на об`єкт належать спільно постановнику і театру, врегулювання питання про його використання перебуває у площині цивільно-правових відносин. Факт перебування ОСОБА_1 і театру у трудових відносинах не змінює порядку використання об`єктів авторського права, створених як службовий твір.

Використання об`єкта права інтелектуальної власності регулюється цивільним законодавством, що включає правову можливість укладення договору про розподіл майнових прав на об`єкт права інтелектуальної власності (частина друга статті 429 ЦК України).

Відсутність домовленості сторін (постановника і театру) щодо порядку (правил) використання об`єкта авторського права - театральної постановки вистави Чесний суддя - свідчить, що використання названого об`єкта має здійснюватися відповідно до норм законодавства України, зокрема ЦК України і Законів України Про авторське право і суміжні права та Про театри і театральну справу .

Згідно з приписами статті 428 ЦК України, у разі відсутності договору про використання об`єкта інтелектуальної власності між постановником і театром право інтелектуальної власності здійснюється спільно.

За загальним правилом, використання твору здійснюється лише за згодою автора (стаття 443 ЦК України); така згода породжує конкретні правові наслідки, у цьому випадку - право на публічне виконання театральної постановки.

Отже, за відсутності договірного порядку публічного виконання театральної постановки вистави Чесний суддя факт створення цього об`єкта авторського права як службового твору не впливає на порядок його використання. Відтак, за відсутності домовленості сторін між автором службового твору та роботодавцем щодо порядку та умов використання службового твору необхідно застосовувати положення статті 443 ЦК України, де закріплено, що використання об`єкта права інтелектуальної власності здійснюється лише за згодою автора.

Так, згідно зі статтею 54 Конституції України кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

Правовий режим службового твору як об`єкта інтелектуальної власності, де майнові права спільно належать автору службового твору та юридичній особі, де працював автор, надає цим суб`єктам право в межах цивільно-правових відносин в договірному порядку передавати один одному суб`єктивні майнові права. Якщо цивільно-правовим договором між суб`єктами не визначено умов переходу суб`єктивних майнових прав від одного суб`єкта до іншого, то припинення між ними трудових відносин не припиняє цивільно-правових відносин, що виникли в результаті створення об`єкта права інтелектуальної власності - театральної постановки Чесний суддя .

Відсутність згоди автора службового твору на його використання є підставою вважати, що його майнові права порушено. Такий висновок ґрунтується на змісті майнових прав автора, закріплених у статті 15 Закону України Про авторське право і суміжні права .

Наведене вище дає підставу для висновку, що використання об`єкта інтелектуальної власності, у даному випадку театральної постановки, без виплати її автору винагороди є порушенням авторського права.

Майнові права суб`єкта авторського права включають його право на винагороду у разі використання його твору (стаття 445 ЦК України). Така винагорода може здійснюватися у формі разового платежу чи відрахувань за кожен публічний показ вистави Чесний суддя у формі роялті. У разі, коли між особами, які мають спільні майнові права на об`єкт права інтелектуальної власності - театральну виставу, не визначено у договірному порядку ставки винагороди (роялті), застосовуються мінімальні ставки винагороди (роялті) за використання об`єктів авторського права і суміжних прав, що визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 72, відповідно до якої ставки винагороди (роялті) нараховуються як відсоток суми валового збору, що надходить від продажу квитків за публічне виконання одного твору або програми, чи доходів, одержаних з того виду діяльності, у процесі провадження якої відбувається використання творів, а у разі відсутності таких доходів - загальної суми витрат на проведення заходу, під час здійснення якого відбувається використання твору літератури і (або) мистецтва.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що позивачем доведено про використання відповідачем театральної постановки вистави Чесний суддя без згоди ОСОБА_1 та виплати її автору винагороди за кожний публічний показ вистави, що є порушенням авторського права ОСОБА_1 ..

З наданої відповідачем довідки №133 від 19 вересня 2017 року вбачається, що в театрі відбулася прем`єра вистави Чесний суддя 17-18, 25 червня 2017 року. Сума валового збору за мінусом ПДВ складає 52 700 грн. З огляду на відсутність договірної домовленості між особами, які мають спільні майнові права на об`єкт інтелектуальної власності, позивач мав право на виплату йому авторської винагороди у відповідності з положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 72, яка становить 1 відсоток суми валового збору, що надійшов від продажу квитків, у розмірі 1 581 грн.

Відповідно до статті 15 ЦК України , перераховані в статті 16 ЦК України загальні способи захисту цивільних прав та інтересів поширюються на захист авторського права. Зазначений перелік не є вичерпним , оскільки в частині другій статті 15 ЦК України зазначається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Спеціальні способи захисту передбачені статтею 432 ЦК України та статтею 52 Закону України Про авторське право і суміжні права . Це, зокрема, компенсація, відшкодування моральної шкоди при порушенні майнових прав. Вибір способу захисту порушеного права належить позивачу - суб`єкту авторського права.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав звернулося до суду в інтересах ОСОБА_1 з метою поновлення порушених прав автора та стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав.

Відповідно до пункту в частини першої статті 45, частини першої статті 47 Закону України Про авторське право і суміжні права ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав є організацією колективного управління авторськими правами ОСОБА_1 як режисера-постановника на театральну постановку Чесний суддя .

Як вбачається з матеріалів справи, між КП Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені О.Кобилянської і ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав укладено відповідний генеральний ліцензійний договір від 01 серпня 2005 року № Т-29/05, яким врегульовано ліцензійну діяльність між театром і ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав щодо використання театральних постановок, правами на які управляє ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав .

Пунктом 2.3. Генерального договору передбачено отримання користувачем дозволу від суб`єктів авторського права на окремі твори, що складають спектакль, це не звільняє користувача від зобов`язання отримувати ліцензії на публічне виконання інших творів, які використовуються у цьому спектаклі.

Після підписання сторонами даного договору для публічного виконання користувачем будь-якого спектаклю - необхідно отримати від ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав окрему ліцензію для публічного виконання творів, що складають спектакль (п.3.6.).

Пунктом 4.3 передбачено, що користувач гарантує, що всі розрахунки із суб`єктами авторського права за публічне виконання творів, які складають спектакль за даним договором будуть здійснюватись тільки через ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав .

Оскільки умови даного договору відповідачем не виконано, зокрема ліцензія на публічне виконання спектаклю Чесний суддя театром не отримана, розрахунок із суб`єктом авторського права за публічне виконання театром вищенаведеного спектаклю через ДО Українське агентство з авторських та суміжних прав не проведено, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення грошової компенсації за порушення авторського права.

Доводи апелянта про те, що виплата компенсації при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав згідно з чинним законодавством можлива лише за наявності порушеного права суб`єкта авторського права і саме на користь такого суб`єкта, а не на користь державної організації колективного управління, є безпідставними, оскільки право на відшкодування збитків (майнової шкоди), або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсації залишається за особою, якій у зазначених випадках передані майнові права чи передані виключні права на використання твору.

Разом з тим апеляційний суд не погоджується з розміром компенсації, що була визначена судом першої інстанції для стягнення з КП Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені О.Кобилянської , з огляду на таке.

Однією з засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України ). Зазначені засади розповсюджуються на усі цивільні правовідносини, що виникають між суб`єктами цивільного права.

Згідно з пунктом г частини 2 статті 52 Закону України Про авторське право і суміжні права (в редакції, що діяла на час звернення до суду) за порушення авторського права автор має право у судовому порядку, замість відшкодування збитків або стягнення доходу, вимагати виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов`язаний у встановлених пунктом г цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Відповідно до статті 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік , установлена у 2018 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня - 3 723 грн.

Пунктом 42 Постанови Пленуму Верховного суду України Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав № 5 від 04 червня 2010 року передбачено, відповідно до пункту "г" частини першої статті 52 Закону N 3792-XII суб`єкт авторського права і (або) суміжних прав має право вимагати виплату компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб`єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об`єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об`єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об`єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. При цьому слід враховувати загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦК України, зокрема справедливість, добросовісність та розумність. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації повинні бути наведені в судовому рішенні.

У пункті 2.2 рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними із нею.

З наведеної правової позиції випливає, що якщо використання суб`єктом підприємницької діяльності при здійсненні підприємницької діяльності об`єктів авторського права, права на які належать іншим особам, в порушення цих прав носить явно грубий характер або розмір компенсації, що присуджується судом, обчислений за встановленими правилами, можна порівняти з розміром завданих правоволодільцю збитків, то тяжкість наслідків застосування цієї міри відповідальності, як обумовлена цілями охорони об`єктів права інтелектуальної власності, має бути співмірною скоєному. Разом з тим не можна виключати, що при деяких обставинах розмір компенсації як виду відповідальності у зіставленні з вчиненим правопорушенням і ймовірними доходами може перевищити допустиму з точки зору принципів рівності і справедливості межу і тим самим привести до порушення статті 8 Конституції України .

Компенсація за порушення авторських прав, будучи штрафною санкцією, яка має у тому числі публічні цілі припинення порушень у сфері інтелектуальної власності, є приватноправовим інститутом, який ґрунтується на визнанні рівності учасників регульованих їм відносин (частина перша статті 1 ЦК України ), а саме правоволодільця і правопорушника. Захист майнових прав правоволодільця має здійснюватися з дотриманням вимог справедливості, рівності і співмірності (пропорційності), а також заборони на здійснення прав з порушенням прав та інтересів інших осіб. Захист має здійснюватися таким чином, щоб забезпечувався баланс прав і законних інтересів учасників цивільного обороту.

У кожному конкретному випадку заходи цивільно-правової відповідальності, що встановлюються за порушення авторських прав, мають визначатися з огляду на вимоги адекватності наслідків, що ними породжуються (у тому числі для особи, щодо якої вони застосовуються), тій шкоді, яку заподіяно в результаті протиправного діяння, з тим щоб забезпечувалася їх відповідність скоєному правопорушенню, а також дотримувався баланс основних прав особи і загального інтересу, що полягає у захисті від протиправних посягань.

На підставі вищенаведених норм, враховуючи те, що матеріалами справи та наданими доказами підтверджено порушення КП Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені О.Кобилянської авторського права, апеляційний суд приходить до висновку про застосування до відповідача відповідальності за використання об`єкта авторського права, що становить 10 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відтак, розмір компенсації за порушення майнових авторських прав, що має бути присуджений для стягнення з КП Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені О.Кобилянської , з урахуванням засад справедливості, має становити 37 230,00 грн.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 грудня 2018 року в частині стягнення суми компенсації - змінити.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подачу позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 762 грн.

За подачу апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 2 643 грн.

За подачу касаційної скарги позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 524 грн.

Розмір задоволених позовних вимог ДО Українське агентство з авторських та суміжних права складає 33,33 % (37 230 грн. х 100 % / 111 690 грн).

Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 761,8 грн (33,33%*(1 762+3 524)) в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Розмір задоволених вимог апеляційної скарги складає 66,67%.

Отже, з позивача на користь відповідача слід стягнути 1 762 (66,67%*2 643) в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 10 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

З урахуванням наведеного, з позивача на користь відповідача слід стягнути 0,20 грн в рахунок відшкодування судових витрат.

Керуючись статтями 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 грудня 2018 року змінити.

Стягнути з Комунального підприємства Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської на користь Державної організації Українське агентство з авторських та суміжних прав в інтересах ОСОБА_1 компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 37 230 гривень.

Стягнути з Державної організації Українське агентство з авторських та суміжних прав в інтересах ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської 0,20 гривень в рахунок відшкодування судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 21 грудня 2021 року.

Головуючий І.М. Литвинюк

Судді: О.О. Одинак

І.Б. Перепелюк