Постанова

від 10.11.2021 по справі 755/32610/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 755/32610/14-ц

провадження № 61-14598св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соврас Олена Юріївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 липня 2021 рокуу складі судді Борисової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соврас О. Ю., про визнання договору дарування квартири недійсним.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 30 травня 2019 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соврас О. Ю., про визнання договору дарування квартири недійсним - зупинено до залучення до участі у справі правонаступника.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 листопада 2020 року допущено заміну позивача ОСОБА_1 на його правонаступника

ОСОБА_2 .

Відновлено провадження по справі за позовом ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_2 ) до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соврас О. Ю., про визнання договору дарування квартири недійсним.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 14 червня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 , правонаступника ОСОБА_1 , до

ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріально округу Соврас О. Ю., про визнання договору дарування квартири недійсним - залишено без задоволення.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись із рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від

14 червня 2021 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 оскаржив його в апеляційному порядку шляхом подання 21 липня 2021 року апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 , подану в інтересах позивача ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , до

ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соврас О. Ю., про визнання договору дарування квартири недійсним - повернуто заявнику.

Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_4 , подану в інтересах позивача ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від

14 червня 2021 року, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_4 не надав відповідних документів згідно з вимогами частини четвертої статті 62 ЦПК України на підтвердження його повноважень подавати та підписувати апеляційну скаргу від імені позивача ОСОБА_2 , а тому апеляційний суд зробив висновок про те, що згідно з пунктом 1 частини п?ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

27 серпня 2021 року ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 через засоби поштового зв?язку подали до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просять скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 30 липня 2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції проігнорував вимоги чинного законодавства в частині залишення апеляційної скарги без руху та надання заявнику строку для надання доказів на підтвердження повноваження представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 . Заявники також вказують, що у матеріалах справи наявні докази, що підтверджують повноваження представника, які були подані під час подання позову.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Дніпровського районного суду міста Києва.

18 жовтня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

У справі, яка переглядається, ухвалою Київського апеляційного суду від

30 липня 2021 року повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_4 , подану в інтересах позивача ОСОБА_2 , на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соврас О. Ю., про визнання договору дарування квартири недійсним з підстав, передбачених пунктом 1 частини п?ятої статті 357 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини п?ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

З 15 грудня 2017 року ЦПК України не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі чи повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово.

За змістом частини шостої статті 357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у частині третій статті 34 ЦПК України, що міститься у Главі 3 розділу І Загальні положення ЦПК України. Згідно з приписом вказаної частини перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 15, 16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого

2021 року в справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) вказано, що регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, та ті, які вирішує суд апеляційної інстанції. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху спрямована на усунення її недоліків щодо форми та змісту. Ця ухвала не перешкоджає доступу особі до суду, адже після виправлення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги особа може розраховувати на те, що суд відкриє апеляційне провадження. Натомість, ухвали про повернення апеляційної скарги та про відмову у відкритті апеляційного провадження створюють таку перешкоду і зумовлюють необхідність докласти додаткові зусилля для оскарження судового рішення суду першої інстанції. Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вправі розраховувати на те, що вказані питання розгляне колегіальний склад апеляційного суду, який передбачений частиною третьою статті 34 ЦПК України для перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. А такий перегляд регламентований у Главі І Апеляційне провадження розділу V Перегляд судових рішень ЦПК України. Велика Палата Верховного Суду вважає, що слова суд апеляційної інстанції , вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України).

Таким чином, суд апеляційної інстанції помилково постановив одноособово ухвалу від 30 липня 2021 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_4 , поданої в інтересах позивача ОСОБА_2 , на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 червня 2021 року, що призвело до порушення правил щодо складу суду, а тому вказана ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи до апеляційного суду для продовження розгляду.

Подібний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 19 травня

2021 року у справі № 127/23798/20 (провадження № 61-2921св21).

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

За приписами частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За змістом статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З метою забезпечення завдання цивільного судочинства, а саме щодо забезпечення справедливого розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційної інстанції - скасуванню з направленням до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 30 липня 2021 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев В. М. Коротун М. Ю. Тітов