Ухвала

від 30.07.2021 по справі 755/32610/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/12458/2021

У Х В А Л А

30 липня 2021 року місто Київ

справа № 755/32610/14-ц

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою Лозового Дмитра Анатолійовича , подану в інтересах позивача ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 червня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Чех Н.А., у справі за позовом ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соврас Олена Юріївна про визнання договору дарування квартири недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 14 червня 2021 року позов ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції Лозовий Д.А. , як представник позивача ОСОБА_2 , який є правонаступником ОСОБА_3 , 21 липня 2021 року подав апеляційну скаргу.

Проте, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню апелянту виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року) сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною 1 ст.60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до п.п.11 п.16-1 Перехідних положень Закону України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції у судах апеляційної інстанції з 01 січня 2018 року здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (тобто до 30 вересня 2016 року), здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню (п.п.11 п.16 Розділу XV Перехідних положень Закону України Про внесення змін до Конституції України ).

Відповідно до ч.1 ст.38 ЦПК України, яка діяла до 15 грудня 2017 року, сторона, третя особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи у справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.

Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені, зокрема, довіреністю фізичної особи, яка повинна бути посвідчена нотаріально, або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за його місцем проживання (ч.ч.1, 2 ст.42 ЦПК України, яка діяла до 15 грудня 2017 року).

Відповідно до ч.4 ст.42 ЦПК України, яка діяла до 15 грудня 2017 року повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Положеннями ч.4 ст.62 ЦПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

Згідно із п.1 ч.4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються: довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги вона підписана Лозовим Д.А. , як представником позивача ОСОБА_2 .

Однак, Лозовим Д.А. до апеляційної скарги не додано документів (довіреності та/або ордеру), які б підтверджували його повноваження діяти від імені ОСОБА_2 , який є правонаступником ОСОБА_3 в Київському апеляційному суді.

При цьому, в матеріалах справи міститься копія угоди про надання правової допомоги від 25 березня 2021 року, укладеної між адвокатом Лозовим Д.А. та ОСОБА_2 (т.3, а.с. 222-223), згідно яких адвокат взяв на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу, зокрема, в судах.

Разом з тим, даний договір не підтверджує повноваження Лозового Д.А. діяти від імені ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції, в тому числі і подавати апеляційну скаргу в інтересах позивача.

Крім того, в матеріалах справи міститься ордер (т.3, а.с. 221), з якого вбачається, що Лозовий Д.М. уповноважений представляти інтереси ОСОБА_2 лише в Дніпровському районному суді міста Києва, а не Київському апеляційному суді.

Згідно з п.1 ч.5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

А відтак, Лозовий Д.А. не надав відповідних документів згідно з вимогами ч.4 ст.62 ЦПК України на підтвердження його повноважень подавати на підписувати апеляційну скаргу від імені позивача ОСОБА_2 , а тому згідно з п.1 ч.5 ст.357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах Осман проти Сполученого королівства від 28 жовтня 1998 року та Круз проти Польщі від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає позивачу повторному зверненню з апеляційною скаргою, оформленою відповідно до вимог ст.356 ЦПК України за своїм підписом або подану через представника - (адвоката).

У зв`язку з наведеним, повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, позивач має право повторного звернення до суду із апеляційною скаргою.

Керуючись ст.357 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Лозового Дмитра Анатолійовича , подану в інтересах позивача ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 червня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Чех Н.А., у справі за позовом ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Соврас Олена Юріївна про визнання договору дарування квартири недійсним - повернути апелянту.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя: Борисова О.В.