Рішення

від 17.11.2021 по справі 280/4401/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 листопада 2021 року Справа № 280/4401/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 )

до Офісу Генерального прокурора (01601, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Офісу Генерального прокурора (відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Офісу Генерального прокурора у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошових коштів виходячи з розміру посадового окладу, визначеного частинами 3, 4 статті 81 Закону України Про прокуратуру , за період з 28 травня 2020 року до 11 травня 2021 року, що викладена в листі №21-1320вих21 від 20 травня 2021 року;

- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати та неотриманої частини компенсаційних виплат за невикористані відпустки, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного частинами 3, 4 статті 81 Закону України Про прокуратуру , завданої положеннями пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними рішенням Конституційного суду України від 26 березня 2020 року №1-223/2018 (2840/18), за період з 28 травня 2020 року по 11 травня 2021 року у розмірі 880 526, 07 грн. (вісімсот вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять шість гривень 07 коп).

Ухвалою суду від 07 червня 2021 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 05 липня 2021 року.

05 липня 2021 року підготовче засідання у справі відкладено на 26 липня 2021 року, про що судом постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 26 липня 2021 року строк проведення підготовчого провадження продовжено на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 27 вересня 2021 року.

27 вересня 2021 року протокольною ухвалою суду підготовче засідання відкладено на 12 жовтня 2021 року.

12 жовтня 2021 року ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито, а розгляд справи призначено по суті на 08 листопада 2021 року.

08 листопада 2021 року представники сторін до суду подали клопотання, про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Позовна заява обґрунтована тим, що на звернення позивача щодо нарахування йому з 28 травня 2020 року, тобто з часу поновлення в органах прокуратури, заробітної плати, включаючи оплату відпусток, виходячи з розміру посадового окладу визначеного частиною 3 статті 81 Закону України Про прокуратуру , який обраховано у цій позовній заяві та з урахуванням висновків рішення Конституційного суду України від 26 березня 2020 року №1-223/2018 (2840/18), Офісом Генерального прокурора -відмовлено. Вважає протиправною бездіяльність відповідача в частині нарахування посадового окладу у розмірі, що є меншим ніж встановлений статтею 81 Закону України Про прокуратуру .

У позовній заяві просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник Офісу Генерального прокурора проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві вх.№ 39546 від 14 липня 2021 року, відповідно до якого зазначає, що нарахування та виплата заробітної плати ОСОБА_1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури здійснено відповідно до вимог чинного законодавства. Вказує, що ОСОБА_1 на підставі рішення Окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року поновлено наказом Генерального прокурора від 28 травня 2020 року № 1378к на посаді старшого прокурора відділу захисту фінансово-економічних інтересів держави управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави Головного управління захисту прав і свобод громадян, інтересів держави, нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Генеральної прокуратури України. В подальшому, за результатами співбесіди, тобто третього етапу атестації, кадровою комісією Офісу Генеральної прокуратури від 14 квітня 2021 року прийнято рішення про неуспішне проходження ним атестації. Таким чином, позивач не був переведений на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора. Водночас постанова № 505, яка застосовується для оплати праці прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних, місцевих і військових прокуратур, на сьогодні не втратила чинність на відміну від постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1155 Про умови оплати праці прокурорів , яка до прийнятого Конституційним Судом України рішення від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 застосовувалась для оплати праці прокурорів лише Офісу Генерального прокурора, обласних і окружних прокуратур.

У відзиві представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглядаючи справу по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 2001 до 01 грудня 2014 року працював в органах прокуратури України та був звільнений у зв`язку з припиненням трудового договору відповідно до пункту 7-2 статті 36 КЗпП України, оскільки що у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року ОСОБА_1 обіймав посаду, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 3 Закону України Про очищення влади .

На підставі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено повністю (справа №826/19449/14).

Рішення набрало законної сили 30 квітня 2020 року.

На виконання зазначеного рішення суду наказом Генерального прокурора № 1378ц від 28 травня 2020 року позивача поновлено на посаді старшого прокурора відділу захисту фінансово-економічних інтересів держави управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави Головного управління захисту прав і свобод громадян, інтересів держави, нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Генеральної прокуратури України.

Після поновлення на посаді 28 травня 2020 року позивачем подано заяву встановленого зразка про намір пройти атестацію, успішно пройдені перший та другий етапи атестації.

Водночас за результатами співбесіди, тобто третього етану атестації, кадровою комісією Офісу Генерального прокурора 14 квітня 2021 року прийнято рішення про неуспішне проходження позивачем атестації.

Наказом Генерального прокурора №501ц від 06 травня 2021 року звільнений із займаної посади та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України Про прокуратуру з 11 травня 2021 року.

26 квітня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити на підставі яких нормативно правових актів позивачу встановлено розмір посадового окладу.

На вищевказану заяву позивача Офісом Генерального прокурора надано відповідь №21-1212вих-21 від 19 травня 2021 року, відповідно якої зазначено заробітна плата позивача з 28 травня 2020 року по 11 травня 2021 року складалася з:

посадового окладу згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури (далі - постанова № 505) - 7140,00 грн.;

надбавки за вислугу років згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1090 Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури (30 відсотків посадового окладу) - 2142,00 грн.;

надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи згідно з постановою № 505 (90 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугу років) - 8353,80 грн.;

індексації грошових доходів населення згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2003 року № 1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення .;

матеріальної допомоги для оздоровлення згідно з постановою № 505 у розмірі, що не перевищує середньої заробітної плати (при наданні щорічної відпуски).

Середньої заробітної плати за час відпусток, розрахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати та за час тимчасової непрацездатності, розрахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року № 439).

26 квітня 2021 року позивач звернувся до Офісу Генерального прокурора із заявою у якій просив нарахувати йому заробітну плату (включаючи оплату часу відпусток) за період з 28 травня 2020 року до теперішнього часу виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України Про прокуратуру , з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій, й виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків і зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період.

20 травня 2021 року позивачу Офісом Генерального прокурора надано відповідь, відповідно до якої зазначено, що для здійснення перерахунку заробітної плати відповідно до статті 81 Закону № 1697 без призначення на посаду до Офісу Генерального прокурора немає підстав.

Не погоджуючись протиправною відмову Офісу Генерального прокурора у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошових коштів виходячи з розміру посадового окладу, визначеного частинами 3, 4 статті 81 Закону України Про прокуратуру , за період з 28 травня 2020 року до 11 травня 2021 року, що викладена в листі №21-1320вих21 від 20 травня 2021 року звернувся до суду з позовною заявою.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру", який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Відповідно до частин 1-4 статті 81 Закону України Про прокуратуру заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 8 Закону України Про оплату праці (далі - Закон №108/95-ВР) умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 13 зазначеного Закону оплата праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

За приписами статті 89 Закону України Про прокуратуру функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Генеральною прокуратурою України.

Згідно статті 90 вказаного Закону фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.

Відповідно до пункту 9 Прикінцевих положень Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік норми і положення, зокрема, статті 81 Закону України Про прокуратуру застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів.

Схема посадових окладів працівників органів прокуратури затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2012 року № 505 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури .

Закон України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII Про Державний бюджет України на 2015 рік та Закон України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин прийняті пізніше Закону України 14 жовтня 2014 року № 1697-VII Про прокуратуру , а тому у 2015 році норми і положення Закону України Про прокуратуру щодо заробітної плати прокурора застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а не статтею 81 цього Закону.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що відповідач не наділений правом самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості щодо збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача та виплату заробітної плати у іншому розмірі, ніж це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури .

Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 825/575/16, від 19 березня 2020 року у справі № 806/3314/17, від 09 вересня 2020 року у справі №807/1171/16.

Судом встановлено, що у спірний період посадовий оклад позивача нараховувався не у відповідності до положень частини 3 статті 81 Закону України Про прокуратуру , а у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 у справі № 1-223/2018(2840/18) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окреме положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України „Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України передбачено, що положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України „Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Суд зауважує, що відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КС України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верхового суду від 28 січня 2021 року у справі № 560/703/20.

Схема посадових окладів працівників прокуратури затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2012 року №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".

В той же час, Законом № 113, який набрав чинності 25 вересня 2019 року та яким запроваджено реформування системи органів прокуратури, частини 3, 4 статті 81 Закону України "Про прокуратуру" викладені у такій редакції: "Посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора обласної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3."

Таким чином, з 25 вересня 2019 року положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" встановлюють розміри посадових окладів прокурорів окружних та обласних прокуратур.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113 до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.

За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113 день початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті "Голос України".

Наказом Генерального прокурора від 23 грудня 2019 року № 351 днем початку роботи Офісу Генерального прокурора визначено 02 січня 2020 року.

Наказом Офісу Генерального прокурора від 08 вересня 2020 року № 414 днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11 вересня 2020 року.

Наказом Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року №40 днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15 березня 2021 року.

Слід зазначити, що ОСОБА_1 на підставі рішення Окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року було поновлено наказом Генерального прокурора від 28 травня 2020 року № 1378к на посаді старшого прокурора відділу захисту фінансово-економічних інтересів держави управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави Головного управління захисту прав і свобод громадян, інтересів держави, нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Генеральної прокуратури України.

В подальшому, за результатами співбесіди, тобто третього етапу атестації, кадровою комісією Офісу Генеральної прокуратури від 14 квітня 2021 року прийнято рішення про неуспішне проходження ним атестації.

Наказом Генерального прокурора №501ц від 06 травня 2021 року звільнений із займаної посади та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України Про прокуратуру з 11 травня 2021 року.

Таким чином, позивач не був переведений на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора.

Отже, суд погоджується з позицією представника відповідача про те, що для здійснення перерахунку заробітної плати відповідно до статті 81 Закону № 1697 без призначення на посаду до Офісу Генерального прокурора немає підстав.

Суд звертає увагу, що положення до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113 не визнані неконституційними.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для здійснення позивачу оплати праці у оскаржуваний період у інший спосіб, ніж встановлений пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113, що виключає бездіяльність відповідача у спірних правовідносинах щодо неналежного розрахунку заробітної плати позивачки та, відповідно, підстав для зобов`язання здійснити перерахунок та виплату заробітної плати позивачці за спірний період.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно із статтею 139 КАС України відсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову.

Керуючись статтями 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Офісу Генерального прокурора (01601, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення складено та підписано 17 листопада 2021 року.

Суддя Д.В. Татаринов