Ухвала

від 28.07.2022 по справі 280/4401/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 липня 2022 року

м. Київ

справа №280/4401/21

адміністративне провадження №К/990/18643/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора

на постанову Третього апеляційного адміністративного суд від 05 квітня 2022 року

у справі №280/4401/21

за позовом ОСОБА_1

до Офісу Генерального прокурора

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просив:

- визнати протиправною відмову Офісу Генерального прокурора у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошових коштів виходячи з розміру посадового окладу, визначеного частинами 3, 4 статті 81 Закону України «Про прокуратуру», за період з 28 травня 2020 року до 11 травня 2021 року, що викладена в листі №21-1320вих21 від 20 травня 2021 року;

- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати та неотриманої частини компенсаційних виплат за невикористані відпустки, виходячи з розміру посадового окладу, визначеного частинами 3, 4 статті 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними рішенням Конституційного суду України від 26 березня 2020 року №1-223/2018 (2840/18), за період з 28 травня 2020 року по 11 травня 2021 року у розмірі 880 526, 07 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суд від 05 квітня 2022 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Офісу Генерального прокурора щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати у період з 28 травня 2020 року по 11 травня 2021 року виходячи із розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».

Зобов`язано Офіс Генерального прокурора нарахувати за час перебування на посаді старшого прокурора відділу захисту фінансово-економічних інтересів держави управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави Головного управління захисту прав і свобод громадян, інтересів держави, нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 заробітну плату за період з 28 травня 2020 року по 11 травня 2021 року, виходячи із розміру заробітної плати, встановленої статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла станом на 24 вересня 2019 року до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» 19 вересня 2019 року №113-IX, з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій та інших виплат, передбачених законодавством, та виплати вказаної заробітної плати з урахуванням фактично виплаченої суми за вказаний період.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

19 липня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на постанову Третього апеляційного адміністративного суд від 05 квітня 2022 року у справі №280/4401/21.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач, посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, вказує на відсутність висновку Верховного Суду стосовно питання правового регулювання порядку нарахування заробітної плати прокурорам, які не пройшли атестацію і претендують на нарахування заробітної плати за статтею 81 Закону №1697-VІІ.

Отже, доводи, які викладені в матеріалах касаційної скарги, вказують на наявність обставин, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що є підставою для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин вказаних скаржником.

У касаційній скарзі позивачем порушено питання про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення такого строку.

В обґрунтування такого клопотання скаржник зазначає, що вперше з касаційною скаргою звернувся до Верховного Суду у строк, передбачений статтею 329 КАС України, проте ухвалами Верховного Суду від 02 червня 2020 року та 04 липня 2022 року вперше та вдруге подані касаційні скарги були повернуті скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

18 липня 2022 року касаційну скаргу було втрете подано до поштового відділення.

Скаржник зазначає, що після повернення касаційної скарги її повторно було направлено до Верховного Суду в межах присічного строку та без суттєвих затримок і зайвих зволікань

Вказані обставини підтверджуються даними комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» та матеріалами касаційної скарги.

Відповідно до вимог частини другої та третьої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

За наведених обставин, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, в зв`язку з чим такий строк слід поновити.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328, 329, 330, 334, 340 КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ, Суд-

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Офісу Генерального прокурора про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.

3. Відкрити касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на постанову Третього апеляційного адміністративного суд від 05 квітня 2022 року у справі №280/4401/21.

4. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.

5. Витребувати з Запорізького окружного адміністративного суду справу №280/4401/21.

6. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко

Н.М. Мартинюк ,

Судді Верховного Суду