Рішення

від 01.06.2010 по справі 2-10-10

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 2-10/10

РІШЕННЯ

Іменем України

01 червня 2010 р. с . Леніне

Ленінський районний суд А РК у складі:

головуючої судді Кондрак Н.Й.

при секретарі Красненчук А .В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі су ду цивільну справу за позово м ОСОБА_1, ОСОБА_2 до О СОБА_3, третя особа: Комуналь не підприємство «Ленінське б юро технічної інвентаризаці ї» про визнання права власно сті, розподіл майна в натурі, з обов' язання не чинити переш коди в володінні та розпоряд женні житловим будинком, стя гнення компенсації, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до Л енінського районного суду АР К із позовом до відповідача п ро визнання права власності, розподіл майна в натурі, зобо в' язання не чинити перешкод и в володінні та розпоряджен ні житловим будинком. Просят ь визнати за ними право власн ості на 1/5 частку житлового бу динку АДРЕСА_1, за кожним, р озділити даний будинок в нат урі та зобов' язати відповід ача не чинити перешкоди в вол одінні та розпорядженні житл овим будинком. Свої вимоги мо тивують тим, що в період спіль ного проживання з відповідач ем ними та їх матір' ю ОСОБ А_4 у 1984 році по договору купів лі-продажу був придбаний дан ий житловий будинок, який був записаний на відповідача. Ос кільки майно, придбане подру жжям в період шлюбу є їх спіль ною сумісною власністю, на пі дставі ст. 71 СК України, ст. 372 ЦК України просять розділити да ний житловий будинок та визн ати за ними право власності н а 1/5 частку будинку за кожним, о скільки вони зробили капітал ьний ремонт в будинку, внаслі док чого його вартість суттє во збільшилась, а також утрим ували даний будинок та здійс нювали всі платежі. Після про ведення судової будівельно-т ехнічної експертизи уточнил и свої позовні вимоги, зокрем а після розподілу будинку в н атурі за першим варіантом пр осять також стягнути з відпо відача грошову компенсацію у розмірі 1381 грн. за те, що його ча стка будинку буде більша, ніж у позивачів.

У судове засідання позивач і не з' явилися, були повідом лені, направили заяви про роз гляд справи у їх відсутності , на позові наполягають у повн ому обсязі.

Відповідач у судове зас ідання не з' явився, був пові домлений належним чином чере з оголошення у пресі, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особ и у судове засідання не з' яв ився, був повідомлений належ ним чином, причини неявки суд у не повідомив.

Всесторонньо дослідивши т а оцінивши матеріали справи, виходячи з встановленого ст . 11 ЦПК України принципу диспо зитивності, суд вважає, що поз ов задоволенню не підлягає, в иходячи з наступних підстав. Згідно зі ст. 10 ЦПК України ко жна сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси лається як на підставу своїх вимог або заперечень. Ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд р озглядає цивільні справи на підставі наданих сторонами д оказів. Згідно ст. 57 ЦПК Україн и доказами є будь-які фактичн і дані, на підставі яких суд вс тановлює наявність або відсу тність обставин, що обґрунто вують вимоги і заперечення с торін, та інших обставин, які м ають значення для вирішення справи. Ст. 58 ЦПК України встан овлює, що належними є докази, я кі містять інформацію щодо п редмета доказування. Згідно ст. 59 ЦПК України суд не бере д о уваги докази, одержані з пор ушенням порядку, встановлено го законом і обставини, які за законом мають бути підтверд жені певними засобами доказу вання, не можуть підтверджув атися іншими засобами доказу вання.

Як встановлено судом, 22 серп ня 1981 року між ОСОБА_4 та О СОБА_3 укладено шлюб і подру жжю присвоєно прізвище ОСО БА_3 (т.1 а.с. 7). Згідно копій свід оцтв про народження, копій па спортів позивачі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, є рідними брат ами та сестрами, їх батьками з аписані - ОСОБА_3 - батько м, ОСОБА_5 - матір' ю (Т.1 а.с . 9,10, Т.2 а.с. 52,54).

Згідно копії переселенськ ого квитка від 19.10.1984 року ОСОБ А_3 є переселенцем в колгосп ім. Леніна, разом із ним перес елилася його дружина ОСОБА _5 та син ОСОБА_2 (Т.1 а.с. 8). Ві дповідачу була видана разова грошова допомога та наданий житловий будинок АДРЕСА_2 , який в подальшому йому необх ідно було викупити (Т.1 а.с. 8). Як в бачається з договору купівлі -продажу від 06.01.1992 року, укладен ого між колгоспом ім. Леніна т а відповідачем ОСОБА_3, ос танній купив у колгоспу житл овий будинок по АДРЕСА_1 (Т .1 а.с. 11). Рішенням виконкому Кал инівської сільської ради №65 в ід 27.07.2006 року житловому будинку , наданому ОСОБА_3 присвоє но №10 по АДРЕСА_1 (Т.1 а.с. 12). Коп ією довідки Калинівської сіл ьської ради №1012 від 30.07.2008 року вс тановлено, що згідно запису в погосподарській книзі ради житловий будинок АДРЕСА_1 значиться за відповідачем ОСОБА_3 (Т.1 а.с. 16). Відповідно д о пп. 6-7 Вказівок по веденню пог осподарського обліку в сільс ьких радах народних депутаті в, затверджених ЦСУ СРСР 12.05.1985 р оку № 5-24/26, дані погосподарськи х книг були звітом про житлов і будинки, що знаходяться на п раві власності громадян. В по дальшому на підставі рішення виконкому Калинівської сіль ської ради відповідач отрима в свідоцтво про право власно сті від 31.07.2008 року (Т.1 а.с. 74).

В обґрунтування своїх вимо г позивачі посилаються полож ення Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 року « Про пр актику застосування судами з аконодавства, що регулює пра во приватної власності грома дян на жилий будинок » та на но рми ст. 16,17 Закону України «Про власність», згідно яких майн о, нажите подружжям за час шлю бу, належить їм на праві спіль ної сумісної власності. Здій снення ними цього права регу люється цим Законом і Кодекс ом про шлюб та сім'ю України; м айно, придбане внаслідок спі льної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю , якщо інше не встановлено пис ьмовою угодою між ними; майно , придбане внаслідок спільно ї праці громадян, що об'єднали ся для спільної діяльності, є їх спільною частковою власн істю, якщо інше не встановлен о письмовою угодою між ними. Р озмір частки кожного визнача ється ступенем його трудової участі. Пункт 4 Пленуму Верхо вного Суду України №7 від 04.10.1991 р оку « Про практику застосува ння судами законодавства, що регулює право приватної вла сності громадян на жилий буд инок » встановлено, що згідно зі статтями 16 і 17 Закону Україн и "Про власність", право власно сті на житловий будинок, зокр ема, виникає, коли будівництв о велось подружжям в період ш любу - жилий будинок у зв'язку з цим є їх спільною сумісною в ласністю, або велось за рахун ок спільної праці членів сім 'ї - жилий будинок стає їх спіл ьною сумісною власністю, якщ о інше не було встановлено пи сьмовою угодою між ними. Крім того, позивачі посилаються н а ст. 372 ЦК України, яка регулює розподіл майна, яке знаходит ься у спільній сумісній влас ності.

Зазначені норми закону не м ожуть бути підставою для виз нання за позивачами права вл асності на житловий будинок АДРЕСА_1, а також його пода льшого розділу в натурі між н ими, оскільки позивачами не н адано жодних доказів того, що житловий будинок був придба ний внаслідок їх спільної пр аці у період з 1982 року по тепері шній час, включаючи період з 20 02 року - коли припинено веден ня спільного господарства з відповідачем згідно мотивів позову. Надані позивачем О СОБА_1 копії рахунків про пр идбання будівельних матеріа лів у липні та жовтні 2007 року та квитанцій про сплату земель ного податку (Т.1 а.с. 142,143,144) не можу ть бути підтвердженням створ ення якого-небудь майна у спі рному житловому будинку чи с уттєвого збільшення його вар тості, оскільки з них не вбача ється, з якою метою були придб ані дані будівельні матеріал и, зокрема, для ремонту даного будинку. Не зазначено доказі в того, що за допомогою даних м атеріалів було створено будь -яке нове майно за адресою: А ДРЕСА_1, тощо. Частина рахунк ів видана на імя ОСОБА_4. Жо дного рахунку на імя ОСОБА_ 2 не надано. Крім того, вони п ідтверджують купівлю замків , дверей, лінолеуму, тощо. Суд в важає, що позивачі несли звич айні витрати для належного у тримання майна, в якому вони п роживали, що не може бути сутт євим збільшенням його вартос ті.

Факт створення будь-якого н ового майна за рахунок праці та коштів позивачів спросто вується копією інвентарної с прави на домоволодіння АДР ЕСА_1, складеної у 2008 році, згі дно якої житловий будинок та прибудови до нього були збуд овані у 1982 році (Т.1 а.с. 65-74).

Таким чином судом встановл ено, що спірний будинок всупе реч мотивів позовної заяви, н е є об' єктом спільної суміс ної власності позивачів ОС ОБА_2 та ОСОБА_1, а отже, не вбачається правових підстав для визнання за позивачами п рава власності на даний буди нок та подальшого розподілу його в натурі між сторонами.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України в становлено, що кожна сторона повинна довести ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог або за перечень, крім випадків, вста новлених ЦПК України.

У ході судового розгляду по зивачі не скористалися своїм правом на зміну своїх позовн их вимог, відмови від позову а бо залишення позову без розг ляду. Незважаючи на визнання їх явки до суду і дачі особист их пояснень обов' язковою, в судове засідання не зявилис ь.

В задоволені вимоги позива чів про стягнення з відповід ача грошової компенсації у р озмірі 1381 грн. за те, що його час тка будинку буде більшою, ніж у позивачів, після розподілу будинку в натурі за першим ва ріантом судової будівельно-т ехнічної експертизи також сл ід відмовити, оскільки судом відмовлено позивачам в розд ілі та визнанні права власно сті.

В задоволенні позовних вим ог про усунення перешкод в ко ристуванні житловим будинко м також належить відмовити, о скільки, як вбачається з копі й паспортів позивачів (Т.2 а.с. 52 ,54) та адресної довідки (Т.1 а.с. 86) п озивачі ОСОБА_2 та ОСОБА _1 з 2005 року зняті з реєстрації у Автономній Республіці Кри м, позивач ОСОБА_1 зареєст рована у м. Харкові. Згідно коп ії довідки Калинівської сіль ської ради №1012 від 30.07.2008 року за а дресою АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_4 разом із чоловіком ОСОБА_6 (Т.1 а.с. 16). Таким чином , позивачами не надано жодних доказів того, що вони прожива ють у спірному будинку та з бо ку відповідача їм чиняться п ерешкоди в володінні та розп орядженні житловим будинком . Як вбачається з матеріалів с прави, позивачі проживають у м. Харкові, що вбачається з по штових штемпелів на конверті , в яких вони надсилали до суду заяви процесуального характ еру, в яких також зазначали мі сцем свого проживання м. Харк ів.

Крім того, судом достовірно встановлено, що відповідач т акож не проживає в спірному б удинку, його місце проживанн я невідоме, внаслідок чого ві н викликався через оголошенн я в пресі. Отже, позивачами не доведений факт перешкоджанн я їм з боку відповідача в кори стуванні спірним житловим бу динком.

Згідно ч.1 ст. 3 ЦПК судовому з ахисту підлягають лише поруш ені, невизнані або оспорюван ні права, свободи чи інтереси фізичних та юридичних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 7, 10,130,131,179,208,209, 212-215,218 Ц ПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позовних ви мог відмовити.

Рішення може бути оскаржен о до судової палати з цивільн их справ Апеляційного Суду А Р Крим у м. Феодосії через Лені нський районний суд АРК шлях ом подачі в 10-денний строк з дн я проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протяг ом 20 днів апеляційної скарги, або без подання заяви про апе ляційне оскарження при умові подання в десятиденний стро к з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає закон ної сили після закінчення ст року подання заяви про апеля ційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження н е було подано. Якщо було подан о заяву про апеляційне оскар ження, але апеляційна скарга не була подана у 20 денний стро к після подання заяви про апе ляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили п ісля закінчення цього строку . У разі подання апеляційної с карги рішення, якщо його не ск асовано, набирає законної си ли після розгляду справи апе ляційним судом.

Суддя Кондрак Н.Й.