Постанова

від 23.11.2021 по справі 753/12016/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2021 року

м. Київ

справа №754/12016/19

провадження № 22-ц/824/14313/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кравець В.А. (суддя-доповідач),

суддів - Желепи О.В., Стрижеуса А.М.

за участю секретаря судового засідання - Беби В.А.

учасники справи:

позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок Ахматової

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок Ахматової - Адвокатського об`єднання Свобода в особі Нікітченка Валерія Васильовича

на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 червня 2021 року у складі судді Сирбул О.Ф.

у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок Ахматової до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року ОСББ Будинок Ахматової звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просило:

визнати недійсним цивільно-правовий договір № 1 від 21 березня 2014 року, укладений між ОСББ Будинок Ахматової , в особі заступника голови правління Романюка І.В., який діяв на підставі довіреності № 1 від 20 березня 2014 року, та фізичною особою ОСОБА_3 ;

сягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ Будинок Ахматової суму у розмірі 12 200 грн;

визнати недійсним цивільно-правовий договір № 2 від 21 березня 2014 року, укладений між ОСББ Будинок Ахматової , в особі голови правління ОСОБА_1, який діяв на підставі статуту, та фізичною особою ОСОБА_2 ;

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСББ Будинок Ахматової суму у розмірі 12 200 грн;

Вирішити питання судових витрат.

Мотивуючи свої вимоги позивач зазначає, що згідно протоколу засідання правління ОСББ Будинок Ахматової від 13 березня 2017 року обрано голову правління ОСББ Будинок Ахматової Ломакіну Н.М.

12 лютого 2019 року ОСББ Будинок Ахматової з ухвал Київського апеляційного суду та супровідних листів дізналося про відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвали Дарницького районного суду м. Києва щодо відмови у видачі судових наказів про стягнення з ОСББ Будинок Ахматової грошових коштів (боргу) за наслідками невиконання цивільно-правового договору.

ОСББ Будинок Ахматової № 1 було створено 01 липня 2009 року, затверджено статут та обрано на той час голову правління ОСОБА_1 .

22 лютого 2017 року визнано роботу правління незадовільною, достроково відкликано членів правління зі своїх посад та висловлено недовіру голові - ОСОБА_1 та 13 березня 2017 року обрано головою правління ОСББ Будинок Ахматової Ломакіну Н.М.

У ході перевірки діяльності попереднього керівництва та з ухвал Київського апеляційного суду позивач дізнався, що 21 березня 2014 року між ОСББ та відповідачем ОСОБА_1 було укладено цивільно-правовий договір № 1, а також про те, що того ж дня між ОСББ та відповідачем ОСОБА_2 було укладено цивільно-правовий договір № 2.

Зазначені договори були підписані заступником голови правління Романюком І.В. та головою правління ОСОБА_1 , відповідно.

Позивач уважає, що спірні договори були укладені незаконно, вказує, що в дійсності жодних робіт та послуг за цими договорами відповідачами не здійснювалося, а ОСББ фактично їх не замовляло та не отримувало, що свідчить про наявність умислу відповідачів на укладення спірних договорів без наміру створити правові наслідки, які обумовлені договорами, оскільки відповідачі діяли свідомо та з використанням своїх посадових обов`язків, з перевищенням наданих повноважень, а також Положень Статуту ОСББ.

На підставі викладеного, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 червня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, 19 серпня 2021 року представник позивача ОСББ Будинок Ахматової в особі Нікітченка В.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Зазначає, що суд не надав належної оцінки тим обставинам, що відповідно до Статуту ОСББ питання затвердження договорів (угод) на суму, що перевищує 30 000 грн, а також рішення щодо ремонту будинку відносяться до виключної компетенції загальних зборів ОСББ Будинок Ахматової , проте, доказів того, що такі рішення зборами приймалися, матеріали справи не містять, відсутні і протоколи засідань правління за спірний період, де би вирішувалися відповідні питання про укладення договорів та надання повноважень відповідачам діяти від імені ОСББ.

Представники позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали та просили задовольнити з підстав, наведених у скарзі.

Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив рішення суду першої інстанції залишити без задоволення.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не сповістили, клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.

Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено в розумінні вимог ст.ст. 76-81 ЦПК України, що жодних робіт та послуг за спірними договорами відповідачами не здійснювалося та не виконувалося, а ОСББ в дійсності їх не замовляло та не отримувало, і відповідачі діяли свідомо та з використанням свого службового становища в порушення своїх посадових обов`язків, з перевищенням наданих їм повноважень, а також й положень статуту ОСББ.

Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Проте, рішення суду не відповідає вказаним нормам, що згідно статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом установлено, що відповідно до протоколу загальних зборів ОСББ Будинок Ахматової № 1 від 01 липня 2009 року створено ОСББ Будинок Ахматової та затверджено статут ОСББ Будинок Ахматової , обрано голову правління ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 99).

Згідно протоколу загальних зборів ОСББ Будинок Ахматової №3 від 14 листопада 2010 року затверджено зміни до статуту (т.1 а.с. 46).

Протоколом позачергових загальних зборів ОСББ Будинок Ахматової від 22 лютого 2017 року визнано роботу правління незадовільною. Висловлено недовіру голові правління ОСОБА_1 , достроково відкликано членів правління зі своїх посад, затверджено кандидатуру Ломакіної Н.М. на посаду керуючого ОСББ Будинок Ахматової на платній основі, яку 13 березня 2017 року обрано головою правління ОСББ (т. 1 а.с. 133-142).

12 лютого 2019 року на адресу ОСББ Будинок Ахматової з Київського апеляційного суду надійшли два супровідних листа з ухвалами про відкриття апеляційного провадження та апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвали Дарницького районного суду м. Києва щодо відмови у видачі судових наказів про стягнення з ОСББ Будинок Ахматової грошових коштів (боргу) за наслідками невиконання цивільно-правового договору, у зв`язку з чим суд правомірно вважав поважними причини пропуску позовної давності, виходячи зі змісту ч.5 ст. 267 ЦК України.

З наведених вище апеляційних скарг та наданих до них копій документів позивачу стало відомо про те, що 21 березня 2014 року між ОСББ та відповідачем ОСОБА_1 укладено цивільно-правовий договір № 1 та також про те, що того ж дня між ОСББ та відповідачем ОСОБА_2 було укладено цивільно-правовий договір № 2.

Від імені ОСББ Будинок Ахматової зазначені договори були підписані заступником голови правління Романюком І.В. та ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що спірні договори були укладені незаконно та з порушенням норм діючого законодавства України, внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною та є фіктивними.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно з частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення виконання інших зобов`язань за угодами або виконання судового рішення, або на шкоду третіх осіб. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у статті 203 ЦК України. Підстави недійсності правочину визначені у статті 215 ЦК України.

У контексті статті 49 ЦПК України саме позивач наділений правом визначення та зміни предмета та підстав позову. Обмеження щодо реалізації цих прав визначаються на певній стадії розгляду справи.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 21 березня 2014 року між ОСОБА_1 (виконавець) та ОСББ Будинок Ахматової , в особі заступника голови правління Романюка І.В. (замовник), був укладений цивільно-правовий договір № 1 (т. 2 а.с. 60).

Відповідно до п.1.1. даного договору виконавець зобов`язується надати замовнику послугу (виконати роботу) в обсязі і на умовах, передбачених даним договором, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити дані послуги (роботи).

За змістом п. 1.4. даного договору факт надання відповідних послуг (робіт) з боку виконавця буде засвідчуватися актами прийому наданих послуг (виконаної роботи).

Згідно п.1.5. даного договору акт прийому наданих послуг (виконаної роботи) підписується сторонами після надання послуг(виконання робіт) та є невід`ємною частиною даного договору.

Так, згідно акту від 01 березня 2017 року № 2 прийому наданих послуг (виконаної роботи) до цивільно-правового договору № 1 від 21 березня 2014 року, ОСОБА_1 (виконавцем) були надані, а ОСББ Будинок Ахматової , в особі заступника голови правління Романюка І.В. (замовником), прийняті: ремонтні роботи по шлагбауму; ремонтні роботи по конс`єржній; розмітка паркомісць; ремонтні роботи по вхідній групі будинку; ремонтні послуги та відновлення брелоків; ремонтні роботи домофону; контроль за збереженням та раціональним використанням майна ОСББ Будинок Ахматової (т. 2 а.с. 62).

Період надання послуг (робіт) з 01 грудня 2014 року по 31 березня 2017 року.

Винагорода виконавця склала 34 782,61 грн (у тому числі ПДФО 18% - 260,87 грн, ВЗ 1,5% - 521,74 грн). До виплати: 28 000 грн. (без урахування податків).

21 березня 2014 року між ОСОБА_2 (виконавець) та ОСББ Будинок Ахматової , в особі голови правління ОСОБА_1 (замовник), був укладений цивільно-правовий договір № 2 (т. 2 а.с. 56).

Відповідно до п.1.1. даного договору виконавець зобов`язується надати замовнику послугу (виконати роботу) в обсязі і на умовах передбачених даним договором, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити дані послуги (роботи).

За змістом п. 1.4. даного договору факт надання відповідних послуг (робіт) з боку виконавця буде засвідчуватися актами прийому наданих послуг (виконаної роботи).

Згідно п.1.5. даного договору акт прийому наданих послуг (виконаної роботи) підписується сторонами після надання послуг (виконання робіт) та є невід`ємною частиною даного договору.

Так, згідно акту № 2 від 01 березня 2017 року прийому наданих послуг (виконаної роботи) до цивільно-правового договору № 2 від 21 березня 2014 року, ОСОБА_2 (виконавцем) були надані, а ОСББ Будинок Ахматової , в особі голови правління ОСОБА_1 (замовником) прийняті: послуги з супроводження договорів з контрагентами; інформаційно-консультаційні послуги зі складання звітності до контролюючих органів; інформаційно-консультаційні послуги зі складання первинної документації; інформаційно-консультаційні послуги з ведення кореспонденції; інформаційно-консультаційні послуги з введення обліку розрахунків з контрагентами; інформаційно-консультаційні послуги обліку співвласників (т. 2 а.с. 57).

Період надання послуг (робіт) з 01 вересня 2014 року по 01 березня 2017 року.

Винагорода виконавця склала 57 763,98 грн (у тому числі ПДФО 18% - 10 397,52 грн, ВЗ 1,5% - 866,46 грн). До виплати: 46 500 грн (без урахування податків).

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл.

У постанові Верховного Суду 06 березня 2019 року у справі № 317/3272/16-ц (провадження № 61-156св17) зроблено висновок, що згідно із частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тому не можна залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний.

Дослідивши матеріали справи, колегія доходить висновку, що укладення договору №1 від 21.03.2014 року між фізичною особою ОСОБА_1 (тобто, на той час діючий Голова правління уклав оскаржуваний договір як виконавець) та ОСББ Будинок Ахматової в особі заступника голови правління Романюка І.В., на підставі довіреності, підписаної самим ОСОБА_1 та Договору №2, укладеного ОСОБА_1 свідчать про те, що сторони не діяли в інтересах юридичної особи ОСББ Будинок Ахматової добросовісно, перевищили свої повноваження, оскільки відповідно до Статуту ОСББ питання затвердження договорів (угод) на суму, що перевищує 30 000 грн, а також рішення щодо ремонту будинку відносяться до виключної компетенції загальних зборів ОСББ Будинок Ахматової .

Проте, доказів того, що такі рішення зборами приймалися, матеріали справи не містять, відсутні і протоколи засідань правління за спірний період, де б вирішувалися відповідні питання про укладення договорів та надання повноважень відповідачам діяти від імені ОСББ.

Згідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Досліджуючи текст оскаржуваних договорів, неможливо встановити про що було укладено договори, який їх безпосередній предмет і надання яких послуг та робіт передбачають дані угоди. Отже, колегія доходить висновку, що в договорах відсутні предмет, строки виконання та узгоджена ціна, а роботи, вказані в Актах №№1,2 від 01лютого 2017 року, не відповідають критеріям Договору цивільно-правового характеру.

Наведене свідчить про те, що мета угод є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочинами (реальне надання послуг), а тому ці правочини є фіктивними і повинні бути визнані судом недійсними .

У постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі № 646/3972/16-ц (провадження № 61-28761св18) вказано, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

Мотивуючи вимоги, позивач посилається на те, що жодних робіт та послуг за цими спірними договорами відповідачами не здійснювалося та не виконувалося, а ОСББ в дійсності їх не замовляло та не отримувало, а отже, колегія доходить висновку, що відповідачі діяли свідомо та з використанням свого службового становища, в порушення своїх посадових обов`язків, з перевищенням наданих їм повноважень, а також й положень статуту ОСББ, оскільки відповідачами дані обставини в розумінні вимог ст.ст. 76-81 ЦПК України не спростовані, необхідність, перелік та вартість кожної, з начебто, наданої послуги не обґрунтована та не доведена у рамках укладених угод.

Укладення договорів, які за своїм змістом суперечать вимогам закону, оскільки не спрямовані на реальне настання обумовлених ними правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання їх недійсними відповідно до статті 234 ЦК України.

Такий висновок повністю узгоджується з правовими висновками, що зроблені у постановах Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року (провадження № 6-1873цс16), від 23 серпня 2017 року у справі 306/2952/14-ц та від 09 вересня 2017 року у справі № 359/1654/15-ц

Посилання апелянта на застосування ст. 228 ЦК України та встановлення правових наслідків вчинення правочину, який порушує публічний порядок , колегія суддів не приймає, оскільки доказів того, що вчинені правочини порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства судом не здобуто.

Статтею 6 Конвенції встановлено, що справедливість судового рішення вимагає аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючі докази, мають обов`язок обґрунтовувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі Краска проти Швейцарії визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважать важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті , тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

З огляду на зазначене, колегія доходить висновку, що суд першої інстанції на вказані обставини не звернув уваги, належним чином не дослідив подані сторонами докази, а також дав невірну оцінку фактам, які є обов`язковими для суду, у зв`язку з цим дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

Отже, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими.

Відповідно до статті 374 ЦК України суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів доходить висновку про скасування рішення місцевого суду з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Оскільки оспорюванні правочини суд визнає недійсними, то колегія доходить висновку, що слід застосувати правові наслідки такої недійсності, передбачені ст. 216 ЦК України, а саме, стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримані за оспорюваними договорами кошти по 12 200 грн з кожного, що підтверджується виписками по рахунках відповідачів про перерахунок вказаних коштів на виконання цивільно-правових договорів (а.с. 156 т. 1).

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСББ Будинок Ахматової підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги по 7 203,50 грн з кожного та по 10 131,50 грн витрат на правову допомогу з кожного.

Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок Ахматової - Адвокатського об`єднання Свобода в особі Нікітченка Валерія Васильовича - задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 червня 2021 року - скасувати.

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок Ахматової до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними та стягнення коштів - задовольнити.

Визнати недійсним цивільно-правовий договір № 1 від 21 березня 2014 року, укладений між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Будинок Ахматової , в особі заступника голови правління Романюка І.В., який діяв на підставі довіреності № 1 від 20 березня 2014 року, та фізичною особою ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок Ахматової суму у розмірі 12 200 грн.

Визнати недійсним цивільно-правовий договір № 2 від 21 березня 2014 року, укладений між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Будинок Ахматової в особі голови правління ОСОБА_1, який діяв на підставі статуту, та фізичною особою ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок Ахматової суму у розмірі 12 200 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок Ахматової 7 203,50 грн судового збору та 10 131,50 грн витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок Ахматової 7 203,50 грн судового збору та 10 131,50 грн витрат на правову допомогу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 листопада 2021 року.

Головуючий В.А. Кравець

Судді О.В. Желепа

А.М. Стрижеус