Рішення

від 22.06.2021 по справі 753/12016/19

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12016/19

провадження № 2/753/2390/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2021 р.Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді - Сирбул О.Ф.

за участю секретаря - Лаптєвої Ю.М.

представників позивача - Кошиної Т.О., Томенчука Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок Ахматової до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними та стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

У травні 2019 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок Ахматової (далі по тексту - позивач, ОСББ Будинок Ахматової ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач 1, ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач 2, ОСОБА_3 ) про визнання договорів недійсними та стягнення коштів.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до протоколу загальних зборів ОСББ Будинок Ахматової № 1 від 01.07.2009 року створено ОСББ Будинок Ахматової та затверджено статут ОСББ Будинок Ахматової , обрано голову правління ОСОБА_2 . Відповідно до протоколу позачергових загальних зборів ОСББ Будинок Ахматової від 22.02.2017 року визнано роботу правління незадовільною. Виловлено недовіру голові правління ОСОБА_2 , дострокова відкликано членів правління зі своїх посад. Згідно протоколу засідання правління ОСББ Будинок Ахматової від 13.03.2017 року обрано голову правління ОСББ Будинок Ахматової ОСОБА_4 12.02.2019 року на адресу ОСББ Будинок Ахматової з Київського апеляційного суду надійшли два супровідних листа з ухвалами про відкриття апеляційного провадження та апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвали Дарницького районного суду м. Києва щодо відмови у видачі судових наказів про стягнення з Об`єднання грошових коштів (боргу) за наслідками невиконання цивільно-правового договору. З наведених вище апеляційних скарг та наданих до них копій документів ОСББ Будинок Ахматової стало відомо про те, що 21.03.2014 року між ОСББ та відповідачем 1 ОСОБА_2 було укладено цивільно-правовий договір № 1 та також про те, що того ж дня 21.03.2014 року між ОСББ та відповідачем 2 ОСОБА_3 було укладено цивільно-правовий договір № 2. З сторони ОСББ Будинок Ахматової зазначені договори були підписані заступником голови правління ОСОБА_5 . Позивач вважає, що спірні договори були укладені незаконно та з порушенням норм діючого законодавства України.

В позовних вимогах позивач просить визнати недійсним цивільно-правовий договір № 1 від 21.03.2014 року, укладений між ОСББ Будинок Ахматової , в особі заступника голови правління ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності № 1 від 20.03.2014 року та фізичною особою Ткаченко В.Н . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСББ Будинок Ахматової суму у розмірі 12 200,00 грн. Визнати недійсним цивільно-правовий договір № 2 від 21.03.2014 року, укладений між ОСББ Будинок Ахматової , в особі голови правління ОСОБА_2, який діяв на підставі статуту та фізичною особою ОСОБА_3 . Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСББ Будинок Ахматової суму у розмірі 12 200,00 грн. Стягнути з відповідачів судові витрати.

Ухвалою суду від 30.07.2019 року позовну заяву ОСББ Будинок Ахматової залишено без руху (т. І а.с. 81).

Ухвалою суду від 27.08.2019 року відкрито провадження. Розгляд справи вирішено провести в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання (т. 1 а.с. 196-197).

Ухвалою суду від 08.09.2020 року, призначено справу до розгляду справи по суті, підготовче засідання закрито (т. 2 а.с. 21).

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з викладених підстав та просили їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, повідомлялися у встановленому законом порядку, причини не явки до суду не повідомили. Суд розглянув справу у їх відсутність враховуючи, що вони були обізнані про розгляд даної справи. Так, відповідач 2 ОСОБА_3 27.10.2020 року надала на вимогу суду документи, що витребовувались судом та подала 27.10.2020 року клопотання про роз`єднання позовних вимог відносно ОСОБА_3 та виділення матеріалів справи в окреме провадження, ухвалою суду від 24.03.2021 року (протокольна) у задоволені даного клопотання було відмовлено. 01.10.2020 року до суду від відповідача 1 ОСОБА_2 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів та пояснення щодо відсутності окремих видів документів.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу загальних зборів ОСББ Будинок Ахматової № 1 від 01.07.2009 року створено ОСББ Будинок Ахматової та затверджено статут ОСББ Будинок Ахматової , обрано голову правління ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 99).

Відповідно до протоколу загальних зборів ОСББ Будинок Ахматової № 3 від 14.11.2010 року затверджено зміни до статуту (т.1 а.с. 46).

Відповідно до протоколу позачергових загальних зборів ОСББ Будинок Ахматової від 22.02.2017 року визнано роботу правління незадовільною. Висловлено недовіру голові правління ОСОБА_2 , дострокова відкликано членів правління зі своїх посад, затверджено кандидатуру ОСОБА_4 на посаду керуючого ОСББ Будинок Ахматової на платній основі (т. 1 а.с. 133-138).

Згідно протоколу засідання правління ОСББ Будинок Ахматової від 13.03.2017 року обрано голову правління ОСББ Будинок Ахматової ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 139-142).

12.02.2019 року на адресу ОСББ Будинок Ахматової з Київського апеляційного суду надійшли два супровідних листа з ухвалами про відкриття апеляційного провадження та апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвали Дарницького районного суду м. Києва щодо відмови у видачі судових наказів про стягнення з Об`єднання грошових коштів (боргу) за наслідками невиконання цивільно-правового договору.

З наведених вище апеляційних скарг та наданих до них копій документів позивачу стало відомо про те, що 21.03.2014 року між ОСББ та відповідачем 1 ОСОБА_2 було укладено цивільно-правовий договір № 1 та також про те, що того ж дня 21.03.2014 року між ОСББ та відповідачем 2 ОСОБА_3 було укладено цивільно-правовий договір № 2. Зі сторони ОСББ Будинок Ахматової зазначені договори були підписані заступником голови правління ОСОБА_5 .

Позивач вважає, що спірні договори були укладені незаконно та з порушенням норм діючого законодавства України. Проте, суд не може погодитися з даними доводами позивача з огляду на наступне.

Так, 21 березня 2014 року між ОСОБА_2 (виконавець) та ОСББ Будинок Ахматової , в особі заступника голови правління ОСОБА_5 (замовник) був укладений цивільно-правовий договір № 1 (т. 2 а.с. 60).

Відповідно до п.1.1. даного договору виконавець зобов`язується надати замовнику послугу (виконати роботу) в обсязі і на умовах передбачених даним договором, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити дані послуги (роботи).

Відповідно до п. 1.4. даного договору факт надання відповідний послуг (робот) з боку виконавця буде засвідчуватися актами прийому наданих послуг (виконаної роботи).

Згідно п.1.5. даного договору акт прийому наданих послуг (виконаної роботи) підписується сторонами після надання послуг(виконання робіт) та є невід`ємною частиною даного договору.

Так, згідно акту № 2 прийому наданих послуг (виконаної роботи) до цивільно-правового договору № 1 від 21.03.2014 від 01.03.2017 року, ОСОБА_2 (виконавцем) були надані, а ОСББ Будинок Ахматової , в особі заступника голови правління ОСОБА_5 (замовником) прийнято: ремонтні роботи по шлагбауму; ремонтні роботи по конс`єржній; розмітка паркомісць; ремонтні роботи по вхідній групі будинку; ремонтні послуги та відновлення брелків; ремонтні роботи домофону; контроль за збереженням та раціональним використанням майна ОСББ Будинок Ахматової (т. 2 а.с. 62).

Період надання послуг (робіт) з 01 грудня 2014 року по 31 березня 2017 року.

Винагорода виконавця склала 34 782,61 грн. (у тому числі ПДФО 18% - 260,87 грн., ВЗ 1,5% - 521,74 грн.). До виплати: 28 000,00 грн. (без урахування податків).

21 березня 2014 року між ОСОБА_3 (виконавець) та ОСББ Будинок Ахматової , в особі голови правління ОСОБА_2 (замовник) був укладений цивільно-правовий договір № 2 (т. 2 а.с. 56).

Відповідно до п.1.1. даного договору виконавець зобов`язується надати замовнику послугу (виконати роботу) в обсязі і на умовах передбачених даним договором, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити дані послуги (роботи).

Відповідно до п. 1.4. даного договору факт надання відповідний послуг (робот) з боку виконавця буде засвідчуватися актами прийому наданих послуг (виконаної роботи).

Згідно п.1.5. даного договору акт прийому наданих послуг (виконаної роботи) підписується сторонами після надання послуг(виконання робіт) та є невід`ємною частиною даного договору.

Так, згідно акту № 2 прийому наданих послуг (виконаної роботи) до цивільно-праввового договору № 2 від 21.03.2014 від 01.03.2017 року, ОСОБА_3 (виконавцем) були надані, а ОСББ Будинок Ахматової , в особі голови правління ОСОБА_2 (замовником) прийнято: послуги з супроводження договорів з контрагентами; інформаційно-консультаційні послуги зі складання звітності до контролюючих органів; інформаційно-консультаційні послуги зі складання первинної документації; інформаційно-консультаційні послуги з ведення кореспонденції; інформаційно-консультаційні послуги з введення обліку розрахунків з контрагентами; інформаційно-консультаційні послуги обліку співвласників (т. 2 а.с. 57).

Період надання послуг (робіт) з 01 вересня 2014 року по 1 березня 2017 року.

Винагорода виконавця склала 57 763,98 грн. (у тому числі ПДФО 18% - 10 397,52 грн., ВЗ 1,5% - 866,46 грн.). До виплати: 46 500,00 грн. (без урахування податків).

Згідно зі статтею 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Так, відповідно до частин першої - третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними судам роз`яснено, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків.

Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки. Ознака вчинення правочину лише для виду повинна бути властива діям обох сторін. Якщо одна сторона діяла лише для виду, а інша намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням ч. 1,5 ст. 203 ЦК України, що за правилами ст. 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст. 234 ЦК України.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 21.01.2015 у справі № 6-197цс14, від 19.10.2016 у справі № 6-1873цс16, від 27.03.2019 у справі 607/15555/17-ц.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

Положення ч. 3 ст. 215 ЦК України при вирішенні такої категорії справ підлягають застосуванню в тому разі, якщо позивач не домагається відновлення свого права на річ, яка була предметом оспорюваного ним договору, а його порушене право може бути відновлене шляхом повернення сторін договору до первісного стану в результаті визнання цього договору недійсним.

Так, згідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл.

Посилання позивача, що в спірних договорах, відсутній предмет, строки виконання та узгоджена ціна, суд оцінює критично, оскільки договори підряду були укладені сторонами з наміром створення реальних правових наслідків, обумовлених договорами, знаючи заздалегідь, що угоди будуть виконані і не матиме інших цілей, ніж ті, що передбачені правочином.

Так, позивач посилається, що жодних робіт та послуг за цими спірними договорами відповідачами не здійснювалося та не виконувалося, а ОСББ в дійсності їх не замовляло та не отримувало, відповідачі діяли свідомо та з використанням свого службового становища, в порушення своїх посадових обов`язків, з перевищенням наданих їм повноважень, а також й положень статуту ОСББ, суд оцінює критично, оскільки позивачем не доведено дані обставини в розумінні вимог ст.ст. 76-81 ЦПК України.

У відповідності з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

За змістом ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тобто, оспорювані правочини було вчинено з дотриманням вимог ст. 215 ЦПК України

Крім того, позивачем не надано будь-яких доказів того, що укладені договори не відповідають вимогам законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСББ Будинок Ахматової до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними та стягнення коштів.

Враховуючи, що суд дійшов до висновків, щодо відмови у задоволенні позовних вимог, то з урахуванням положень статті 141 ЦПК України, відшкодування судового збору, у разі відмови у позові не підлягають.

Керуючисьст.ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 133, 141, 200, 206, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок Ахматової до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними та стягнення коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя :