Ухвала

від 30.11.2021 по справі 296/1653/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

30 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 296/1653/20

провадження № 61-18149зно21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю. розглянув заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 01 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства Вібросеператор , Житомирської міської ради про скасування орендної плати за користування земельними ділянками та покладення зобов`язань орендної плати на приватне акціонерне товариство Вібросеператор ,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства Вібросеператор (далі - ПрАТ Вібросепаратор ), Житомирської міської ради, в якому просив скасувати зобов`язання щодо здійснення плати (орендної плати) за користування земельними ділянками згідно договорів оренди від 09 листопада 2018 року № 357 та № 358 та покласти вказані зобов`язання на ПрАТ Вібросеператор , яке позбавило останнього можливості користуватися земельними ділянками через блокування проходу та проїзду до них.

Позов обґрунтовано тим, що на підставі укладених договорів оренди між Житомирською міською радою та ОСОБА_1 , останній отримав у користування земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Проте, неможливість користування сервітутом на право проходу та проїзду до земельних ділянок і виробничої нерухомості автоматично унеможливлює використання будівель, приміщень. Попередній користувач земельних ділянок ПрАТ Вібросеператор заблокував проїзд та прохід до вказаних вище земельних ділянок. Посилаючись на положення статті 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 157 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) ОСОБА_1 просив скасувати зобов`язання щодо сплати Житомирській міській раді орендної плати за земельні ділянки, у зв`язку з неможливістю використовувати їх за призначенням з вини ПрАТ Вібросеператор , та зобов`язати останнього здійснити орендну плату за весь термін оренди з листопада 2018 року по лютий 2020 року, з розрахунку 27 020,41 грн за календарний рік.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 15 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами неможливість використання земельних ділянок та орендованих приміщень. Водночас суди врахували, що вимоги щодо покладення обов`язку сплати орендної плати на ПрАТ Вібросепаратор , яке не є стороною договору, не відповідають умовам договорів оренди та положенням статей 759, 762 ЦК України, статті 96 ЗК України, Закону України Про оренду землі .

У вересні 2021 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 15 квітня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року , в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 15 квітня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року, на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України.

У листопаді 2021 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 , про перегляд ухвали Верховного Суду від 01 жовтня 2021 року за нововиявленими обставинами з тих підстав, що під час звернення із касаційною скаргою, ОСОБА_1 помилково не зазначено посилань на підстави, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

У прийнятті заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Частинами першою та другою статті 425 ЦПК України встановлено, що заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанції з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

Тобто перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами має здійснювати той суд, рішенням, постановою або ухвалою якого закінчено розгляд справи та вказані судові рішення набрали законної сили.

Відповідно до зазначених вимог закону переглянуті за нововиявленими обставинами можуть бути лише ті судові рішення суду касаційної інстанції, якими рішення було змінено, постановлено нове рішення, закрито провадження у справі або залишено заяву без розгляду.

За таких обставин, оскільки ухвалою суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження відмовлено, тобто не змінено чи скасовано судове рішення суду першої чи апеляційної інстанцій не є ухвалою суду, якою закінчено розгляд справи, а тому заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 01 жовтня 2021 року за нововиявленими обставинами не може бути прийнята до розгляду Верховним Судом.

Керуючись статтями 423, 425 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 01 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства Вібросеператор , Житомирської міської ради про скасування орендної плати за користування земельними ділянками та покладення зобов`язань орендної плати на приватне акціонерне товариство Вібросеператор .

Копію ухвали разом з доданими до заяви матеріалами повернути особі, яка подавала заяву.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков