Ухвала

від 01.12.2021 по справі 623/3474/21

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/3474/21

Номер провадження 1-кс/623/1247/2021

У Х В А Л А

іменем України

01 грудня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

слідчого судді Одарюка М.П.,

за участі секретаря судового засідання Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора Чумаченко Ю.С.,

слідчого СВ Половецької А.С.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Дудника В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Половецької А.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ізюм, Харківської області, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у кримінальному провадженні за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221070000542 від 02 вересня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 246 КК України,

в с т а н о в и в:

25 листопада 2021 року слідчий СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Половецька А.С. звернулася до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим з прокурором Ізюмської окружної прокуратури Харківської області Чумаченко Ю.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 25 листопада 2021 року розгляд клопотання слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Половецької А.С., погоджене прокурором Ізюмської окружної прокуратури Харківської області Чумаченко Ю.С., по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за №12021221070000542 від 02 вересня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 відкласти до виконання ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 25 листопада 2021 року про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судове провадження у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021221070000542 від 02 вересня 2021 року зупинено.

Ухвалою суду від 30 листопада 2021 року провадження по клопотанню слідчого Половецької А.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 відновлено, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 самостійно з`явився до Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області.

В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначає наступне.

У провадженні СВ Ізюмського РУП ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12021221070000542 від 02 вересня 2021 року за частиною 4 статті 246 КК України стосовно вчинення ОСОБА_1 незаконної порубки дерев у захисних лісових насадженнях, що спричинило тяжкі наслідки.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 01 вересня 2021 року, у вечірній час доби, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев, за попередньою змовою, спільно із ОСОБА_2 , маючи при собі знаряддя, заздалегідь підготовані для вчинення злочину, а саме бензопилу КАLТМАN RС 3600 та сокиру, без маркування та на власному автомобілі УАЗ 3303, який має державний номерний знак НОМЕР_1 , направився до ділянки лісосмуги, яка розташована на відстані 200 м. від кварталу 122 Артемівського лісництва ДП Ізюмське лісове господарство та на відстані 300 м. від автодороги Ізюм-Борова в Ізюмському районі Харківської області. Згідно статті 1 Лісового кодексу України усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до частини 1 статті 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

Відповідно до статті 39 Лісового кодексу України полезахисні лісові смуги відносяться до категорії захисних лісів, які виконують водоохоронні, ґрунтозахисні та інші функції.

Згідно п.п. 3 п. 2 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 № 733, до лісів належить захисні ліси.

Відповідно до п. 1 п. 7 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 № 733, до категорії захисних лісів відносяться лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об`єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема лісові насадження лінійного типу (полезахисні лісові смуги, державні захисні лісові смуги, лісові смуги уздовж забудованих територій населених пунктів).

В подальшому ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_3 , діючи всупереч:

- пункту 1 частини 1 статті 67 Лісового кодексу України, відповідно до якого заготівля деревини може здійснюватись у порядку спеціального використання лісових ресурсів;

- частини 1 статті 69 Лісового кодексу України, яка встановлює, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно;

- пункту 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007 лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів;

- пункту 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23 травня 2007 року, лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства (далі - органи Держлісагенства) на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки;

- пункту 8 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23 травня 2007 року, лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем;

- без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів - лісорубного квитка або лісового квитка, тобто не маючи права здійснювати порубку дерев державної форми власності, незаконно, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, заздалегідь заготовленим та прилаштованим майном, яке було необхідне для здійснення зрубу стовбурів дерев та їх розпилу, а саме: бензопили КАLТМАN RС 3600 та сокири, без маркування, здійснив незаконну порубку дерев, а саме:

сироростучих (живих) дерев породи ясень в кількості 22 (двадцяти двох) штук, відділивши стовбури дерев від коріння: 2 шт. - діаметром стовбура 48 см, 3 шт. - діаметром стовбура 30 см., 1 шт. - діаметром стовбура 10 см., 1 шт. - діаметром стовбура 24 см., 1 шт. - діаметром стовбура 8 см., 1 шт. - діаметром стовбура 28 см., 2 шт. - діаметром стовбура 18 см., 2 шт. - діаметром стовбура 36 см., 2 шт. - діаметром стовбура 40 см., 1 шт. - діаметром стовбура 44 см., 1 шт. - діаметром стовбура 16 см., 3 шт. - діаметром стовбура 26 см., 1 шт. - діаметром стовбура 46 см., 1 шт. - діаметром стовбура 32 см.;

сироростучих (живих) дерев породи акація в кількості 11 (одинадцять) штук, відділивши стовбури дерев від коріння: 1 шт. - діаметром стовбура 22 см., 1 шт. - діаметром стовбура 14 см., 1 шт. - діаметром стовбура 48 см., 1 шт. - діаметром стовбура 50 см., 1 шт. - діаметром стовбура 20 см., 1 шт. - діаметром стовбура 46 см., 1 шт. - діаметром стовбура 34 см., 2 шт. - діаметром стовбура 36 см., 1 шт. - діаметром стовбура 16 см., 1 шт. - діаметром стовбура 30 см.;

сухостійного дерева породи акація в кількості 1 (одна) штука, відділивши стовбур дерева від коріння - діаметром стовбура 16 см.;

сухостійного дерева породи ясень в кількості 1 (одна) штука, відділивши стовбур дерева від коріння - діаметром стовбура 16 см.,

котрі росли в захисному лісовому насадженні лінійного типу на відстані 200 м. від кварталу 122 Артемівського лісництва ДП Ізюмське лісове господарство та на відстані 300 м. від автодороги Ізюм-Борова в Ізюмському районі, Харківської області.

У подальшому ОСОБА_1 , спільно із ОСОБА_3 , розпиляв на частини зазначені дерева за допомогою вказаної бензопили та сокири на колоди (чурки), чим приготував для транспортування. Після цього загрузив вказану деревину до автомобіля УАЗ 3303, який має державний номерний знак НОМЕР_1 , чим отримав можливість розпорядитися даною деревиною на власний розсуд.

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_3 державі завдано шкоду в сумі 195 539 гривень 95 копійок, тобто відповідно до пункту 2 примітки до статті 246 КК України, спричинено тяжкі наслідки.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 246 КК України, тобто незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях, вчинену за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки.

Слідчим СВ Ізюмського РУП ГУ НП в Харківській області за погодженням з прокурором Ізюмської окружної прокуратури Харківської області Чумаченко Ю.С. 15 листопада 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 246 КК України.

У вчиненні вказаного злочину підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вина підозрюваного ОСОБА_1 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколами допитів свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , вилученими речовими доказами, а саме: бензопила КАLТМАN RС 3600 , сокира, без маркування, та автомобіль УАЗ 3303, який має державний номерний знак НОМЕР_1 , висновком судової економічної експертизи від 21 жовтня 2021 року №СЕ-19/121-21/22451-ЕК, протоколами огляду місця події від 01 вересня 2021 року та 10 вересня 2021 року.

ОСОБА_1 вчинив злочин у сфері довкілля, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 7 років.

Підозрюваний ОСОБА_1 ухиляється від явки до СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, що перешкоджає проведенню з ним слідчих дій і прийняття законного рішення по даному кримінальному провадженню, про що свідчать рапорти працівників Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, якими неодноразово здійснювались виїзди за місцем проживання останнього за адресою: АДРЕСА_1 , для вручення повісток про виклик ОСОБА_1 до СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області на 15 листопада 2021 року, 18 листопада 2021 року та 22 листопада 2021 року.

Крім того, згідно інформації Аркан ЦП , останній 17 листопада 2021 року, о 01 годині 15 хвилин перетнув повітряний кордон України у напрямку до м. Шарм-ель-Шейх.

Враховуючи те, що місцезнаходження ОСОБА_1 не встановлено, слідчим СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області 24 листопада 2021 року винесено постанову про оголошення останнього в розшук.

Враховуючи вагомість наявних доказів вчинення обвинуваченим злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, відсутність постійного місця роботи, що також впливає на його майновий стан, запобігти вищевказаним ризикам можливо лише шляхом обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищезазначеним ризикам.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 246 КК України, санкція якого передбачає покарання від 5 до 7 років позбавлення волі, що відноситься до тяжких злочинів, на момент вчинення злочину ніде офіційно не працював, тобто не має законного джерела доходу, переховується від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КК України, слідчий вважає наявними правові підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, оскільки він розпилював стовбури дерев, які вже були спиляні кимось до цього, проти задоволення клопотання заперечував.

Захисник Дудник В.В. просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не доведено факт вчинення його підзахисним вказаного кримінального правопорушення, не доведено наявність ризиків, зазначених у клопотанні та порушено порядок вручення повідомлення про підозру.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.

Вивчивши матеріали клопотання, вислухавши підозрюваного ОСОБА_1 , який не визнав себе винуватим, думку захисника, заслухавши пояснення слідчого, думку прокурора про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дослідивши надані докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу має відповідати вимогам пунктам 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення у справі Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства , К.Г. проти Німеччини ).

Крім того, відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи добросовісно підозрювали особу . Повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення Ільгар Маммадов проти Азербайджану і рішення Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства ).

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму інформаційному листі від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/0-13 Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України зазначив зокрема те, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених статтею 177 КПК України, з врахуванням того, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 15 листопада 2021 року було складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 246 КК України, яка була направлена рекомендованим відправленням на адресу ОСОБА_1 та отримана останнім особисто 25 листопада 2021 року.

Приймаючи до уваги дані, отримані під час судового розгляду та які містяться в наданих суду матеріалах, а саме: в протоколах огляду місця події від 01 вересня 2021 року та 10 вересня 2021 року, протоколі допиту свідка ОСОБА_7 від 21 вересня 2021 року, протоколі допиту свідка ОСОБА_4 від 24 вересня 2021 року, протоколі допиту свідка ОСОБА_5 від 24 вересня 2021 року, висновку експерта №СЕ-19/121-21/22451-ЕК від 21 жовтня 2021 року, протоколі допиту потерпілого від 27 жовтня 2021 року, протоколі додаткового допиту свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 11 листопада 2021 року, слідчий суддя вважає доведеним наявність обґрунтованої підозри в скоєнні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 246 КК України.

Прокурором доведена наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний не з`являвся на виклики слідчого без поважних причин. Стороною захисту та підозрюваним в судовому засіданні не надано доказів на підтвердження обґрунтування відсутності даного ризику.

Посилання захисника на невідповідність кількості оглянутих пнів 01.09.2021 та 10.09.2021р. мають бути предметом розгляду в межах досудового розслідування.

При цьому, прокурор в судовому засіданні не надав належного обґрунтування для виправдання обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, не доведений, хоча практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідність надання національними органами достатніх доказів на підтвердження неможливості застосування інших більш м`яких запобіжних заходів (рішення "Летельє проти Франції від 26.06.1991р.).

З огляду на сукупність вказаних відомостей, слідчий суддя вважає достатнім для запобігання визначеним ризикам запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.

Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під варту стосовно ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року Летельє проти Франції ).

У відповідності до частини 4 статті 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що для запобігання ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду буде достатнім застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, що є достатнім на даний час запобіжним заходом, передбаченим статтею 179 КПК України, і може запобігти ризику, визначену статтею 177 КПК України.

Оскільки, повідомлення про підозру ОСОБА_1 підготовлено 15 листопада 2021 року, отримано ОСОБА_1 25 листопада 2021 року особисто, строк досудового розслідування з дня повідомлення про підозру у чиненні злочину становить два місяці, тому слідчий суддя вважає, що міру запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту необхідно обрати в межах строку досудового розслідування з 01 грудня 2021 року по 25 січня 2022 року включно.

Керуючись статтями 177, 178, 181, 184, 193, 194, 196, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Половецької А.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 по кримінальному провадженню №12021221070000542 від 02 вересня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 246 КК України, - відмовити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування з 01 грудня 2021 року по 25 січня 2022 року включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1. Прибувати до слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Половецької А.С. за першою вимогою;

2. Повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання або роботи;

3. Не виїзджати за межі міста Ізюма, Харківської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

4. Не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин.

Доручити виконання ухвали Ізюмському РУП ГУНП в Харківській області, для чого негайно направити її копію для здійснення відповідного контролю за підозрюваним.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено о 13 годині 45 хвилин 02 грудня 2021 року.

Слідчий суддя М.П. Одарюк