Ухвала

від 10.02.2022 по справі 623/3474/21

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/3474/21

Номер провадження 1-кс/623/107/2022

УХВАЛА

іменем України

10 лютого 2022 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі слідчого судді Одарюка М.П.,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко Ю.Ю.,

розглянувши скаргу захисника підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Дудника Валентина Вікторовича на повідомлення про підозру ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

07 лютого 2022 року до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшла скарга адвоката Дудника Валентина Вікторовича на повідомлення про підозру ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначає, що в провадженні СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12021221070000542 від 02 вересня 2021 року за частиною 4 статті 246 КК України. 15 листопада 2021 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повідомлено про підозру ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . 31 січня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вручені повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, які за своїм змістом є тотожними попереднім повідомленням про підозру, окрім розміру шкоди.

При цьому, упродовж більше ніж як двох місяців з дня повідомлення про підозру, як і упродовж п`яти місяців всього досудового розслідування, стороною обвинувачення не здобуто достатніх доказів, які б підтверджували вину підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, який їм інкримінується. Навпаки, матеріали кримінального провадження містять докази невинуватості підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 246 КК України предметом цього злочину є дерева і чагарники у лісах, захисних та інших лісових насадженнях. Згідно з врученими повідомленнями про підозру сторона обвинувачення підозрює ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у незаконній порубці дерев, котрі начебто росли в захисному лісовому насадженні лінійного типу на відстані 200 м. від кварталу 122 Артемівського лісництва ДП Ізюмське лісове господарство та на відстані 300 м. від автодороги Ізюм-Борова в Ізюмському районі, Харківської області.

Вирішуючи питання про правильність кваліфікації вчиненого діяння, необхідно знати, що дії, спрямовані на знищення зелених насаджень, не завжди утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого статтею 246 КК України.

У відповідності до частини 1 статті 4 Лісового кодексу України та п.п. 1 пункту 7 Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 №733 і на які міститься посилання в оскаржуваних підозрах, до категорії захисних лісів відносяться лісові ділянки, що

виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об`єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, у тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

При цьому, згідно з частиною 1 Лісового кодексу України лісова ділянка - це ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.

Таким чином, предметом злочину, передбаченого статтею 246 КК України, не визнають деревостани, які хоч і утворюють певну біологічну сукупність, але ростуть поза межами лісового фонду України. Зокрема, у відповідності до частини 2 статті 4 Лісового кодексу України, до лісового фонду України не належать окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях.

Разом з тим, матеріали кримінального провадження не містять будь-яких доказів того, що вищезазначений деревостан (сукупність деревних порід), який розташований на відстані 200 м. від кварталу 122 Артемівського лісництва ДП Ізюмське лісове господарство та на відстані 300 м. від авто дороги Ізюм- Борова в Ізюмському районі Харківської області на частині земельної ділянки з кадастровим номером 6322884500:01:003:0021, являється лісом, захисними та іншими лісовими насадженнями.

Навпаки, в матеріалах кримінального провадження мається лист ДП Ізюмське лісове господарство від 11.11.2021 №03-1-15/936 про те, що вищезазначена ділянка місцевості не належить до земель державного лісового фонду, які надані у постійне користування ДП Ізюмське лісове господарство .

Крім того, згідно з показами начальника відділу земельних відносин та комунальної власності Оскільської сільської ради ОСОБА_4 місце виявлення порубки дерев знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6322884500:01:003:0021, комунальної форми власності Оскільської сільської ради. Категорія земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення, вид сільськогосподарських угідь - пасовища. На вказаній земельній ділянці знаходяться зелені насадження у вигляді дерев породи ясень та акація (самосів), які не перебувають на балансі Оскільської сільської ради, у зв`язку з чим внаслідок їх видалення матеріальної шкоди Оскільській сільській раді не спричинено.

Відсутність будь-яких доказів щодо наявності предмету злочину є самостійною і достатньою підставою для скасування повідомлення про підозру.

Разом з тим, звертаю увагу суду, що об`єктивна сторона незаконної порубки, передбаченої статтею 246 КК України, полягає у відокремленні дерева від кореня. При цьому прошу звернути увагу на покази підозрюваних, згідно з якими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дерева від кореня не відокремлювали, а лише розпилювали на дрова залишені кимось порубкові залишки вже відокремлених від кореня дерев. Тобто, їх дії не утворюють об`єктивну сторону злочину, передбаченого частиною 4 статті 246 КК України, і будь-яких інших доказів щодо спростування цих обставин матеріали провадження не містять.

З огляду на зазначене, адвокат Дудник В.В. просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 246 КК України.

В судове засідання ОСОБА_3 не з`явився, заяв про відкладення розгляду справи не надавав.

Прокурор Чумаченко Ю.С. та слідчий СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Бердієв Р.К. в судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд скарги без їх участі.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:

- бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

- рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

- рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

- рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

- рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

- рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

- рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

- рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

- рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

- повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;

- відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

В діючому КПК України відсутній конкретний перелік підстав для скасування повідомлення про підозру.

З аналізу положень статей 276- 278 КПК України можна виділити три види підстав для скасування повідомлення про підозру:

1) неналежний суб`єкт складення та вручення повідомлення про підозру, а саме:

- повідомлення про підозру складено слідчим, однак немає відмітки про погодження прокурором (дане повідомлення про підозру є недійсним з моменту його здійснення);

- зміст повідомлення не містить дату його складання, підпис слідчого або прокурора, який здійснив повідомлення про підозру, або в повідомленні не зазначені права підозрюваного;

- підозра вручена не уповноваженою особою (підозру має право вручити тільки прокурор, у порядку, визначеному статтею 481 КПК України).

2) порушення процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а саме:

- підставою для скасування повідомлення про підозру також є порушення порядку його вручення (зокрема факт, що на момент вручення підозри, по кримінальному провадженню закінчився строк досудового розслідування);

- підставою для скасування повідомлення про підозру є порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру (процесуального статусу підозрюваного (крім випадку затримання) особа набуває не після складання тексту, а лише після вручення повідомлення уповноваженою особою).

3) необґрунтованість підозри, а саме:

- повідомлення про підозру не відповідає вимогам статті 277 КПК України, не містить правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статей (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, що в свою чергу крім порушення вимог КПК України є грубим порушенням права на захист;

- аналіз змісту повідомлення про підозру, не містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в можливій причетності особи до вчинення інкримінованого йому злочину кримінального правопорушення;

- матеріали кримінального провадження не містять жодних даних, які б вказували на заподіяння шкоди, на цій підставі повідомлення про підозру є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Після скасування письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний внести відомості щодо скасування повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Слідчий суддя зазначає, що здійснюючи судовий контроль під час оскарження повідомлення про підозру, слідчий суддя не наділений повноваженням здійснювати перевірку обґрунтованості підозри і встановлювати в діях підозрюваного склад того чи іншого злочину. При розгляді скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя має оцінити достатність та належність доказів лише стосовно того чи має місце переконання за стандартом достатності доказів для цілей повідомлення про підозру.

Крім того, на даному етапі провадження слідчий суддя також не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов`язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Слідчий суддя зазначає, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час судового розгляду.

Зазначене захисником про невідповідність категорії лісів із фактичними обставинами справи має бути предметом правової оцінки в межах судового провадження.

Враховуючи вище зазначене, відсутність процесуальних підстав для скасування повідомлення про підозру, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 303, 305-307, 309, 220, 372 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

У задоволенні скарги захисника підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Дудника Валентина Вікторовича на повідомлення про підозру ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя М.П. Одарюк