Ухвала

від 29.11.2021 по справі 916/3332/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" листопада 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3332/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання Пелехатій А.О.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Тунік В.М.;

від позивача: не з`явився;

від відповідачів: 1) Танасійчук Г.М. (самопредставництво);

2) Танасійчук Г.М. (самопредставництво);

3) не з`явився;

4) не з`явився;

від третіх осіб: не з`явився;

2) не з`явився;

3) не з`явився;

4) не з`явився;

5) не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Одеської обласної прокуратури про зміну способу та порядку виконання рішення суду (вх. ГСОО №2-1394/21) по справі №916/3332/19

за позовом: заступника прокурора Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3) в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945);

до відповідачів: 1. Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська,1, код ЄДРПОУ 26597691); 2. Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 04056919); 3. Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеса та Одесити» (65045, м. Одеса, Олександрійський пр-т 27, код ЄДРПОУ 26344932); 4. Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Укрвтормет» (65029, м. Одеса, вул. Ольгіївська, 27/2, код ЄДРПОУ 30174382);

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15, код ЄДРПОУ: 43015722); 2. Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (65091, Одеська обл., м. Одеса, вул. Прохорівська, буд. 6 код ЄДРПОУ 38643633); 3. Департаменту з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної державної адміністрації (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 66А, код ЄДРПОУ 40069712); 4. Закритого акціонерного товариства "ОДЕСА-ЧАЙ" (65014, Одеська обл., місто Одеса, вул. Єврейська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00382177); 5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр естетичного виховання "Золоті сторінки" (65122, Одеська обл., м. Одеса, вул. Тролейбусна, буд. 36/2, приміщення 31, код ЄДРПОУ 40201967);

про визнання частково незаконними та скасування рішень, визнання недійсним (нечинним) свідоцтва про право власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна та витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.12.2020 року позов задоволено частково, визнано незаконним та скасовано пп. 16 п. 2 рішення Одеської міської ради № 2378-XXIV від 20.04.2004 Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню в 2004 році та внесення змін до рішень Одеської міської ради , визнано незаконним та скасувано пп. 1.1, 1.2 п. 1 рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №321 від 27.05.2004 Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси в частині включення нежитлового приміщення №501, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1, визнано недійсним та скасувано свідоцтво про право власності серії САА № 423724, видане 01.07.2004 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради на нежиле приміщення № 501, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1, визнано недійсним договір купівлі-продажу № 87 від 20.07.2004 року, укладений між Одеською міською радою та ТОВ Одеса та Одесити , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Котом Д.Г. та зареєстрований у реєстрі за №3196, визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений. 20.08.2004 року між ТОВ Одеса та Одесити та ТОВ Компанія Укрвтормет , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Корольовою Т.О. та зареєтрований в реєстрі за №2761, в решті позову відмовлено та стягнуто з Одеської міської ради на користь прокуратури Одеської області 2401,25 грн. судового збору, стягнуто з Виконавчого комітету Одеської міської ради на користь прокуратури Одеської області 2401,25 грн. судового збору, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеса та Одесити» на користь прокуратури Одеської області 2401,25 грн. судового збору, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Укрвтормет» на користь прокуратури Одеської області 2401,25 грн. судового збору, стягнуто з прокуратури Одеської області на користь Державного бюджету України 1113,36 грн. судового збору.

12.01.2021 року судом видано відповідні накази на примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2020 року.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 року рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2020 у справі №916/3332/19 скасувано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про витребування з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Укрвтормет на користь Фонду Державного майна України нежитлового приміщення №501, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Маразліївська, позов в цій частині задоволено, рішення суду в частині розподілу судових витрат змінено, в решті рішення суду залишено без змін, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції: 1. Позов задовольнити у повному обсязі. 2. Визнати незаконним та скасувати пп. 16 п. 2 рішення Одеської міської ради №2378-XXIV від 20.04.2004 Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню в 2004 році та внесення змін до рішень Одеської міської ради . 3. Визнати незаконним та скасувати пп. 1.1, 1.2 п. 1 рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №321 від 27.05.2004 Про реєстрацію об`єктів комунальної власності м. Одеси в частині включення нежитлового приміщення №501, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1. 4. Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності серії САА №423724, видане 01.07.2004 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради на нежиле приміщення № 501, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1. 5. Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 87 від 20.07.2004 року, укладений між Одеською міською радою та ТОВ Одеса та Одесити , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Котом Д.Г. та зареєстрований у реєстрі за №3196. 6. Визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 20.08.2004 року між ТОВ Одеса та Одесити та ТОВ Компанія Укрвтормет , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Корольовою Т.О. та зареєтрований в реєстрі за №2761. 7. Витребувати з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Укрвтормет на користь Фонду Державного майна України нежитлове приміщення №501, розташоване за адресою: м.Одеса, вул. Маразліївська, 1. 8. Стягнути з Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська,1, код ЄДРПОУ 26597691) на користь прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) 3 842 /три тисячі вісімсот сорок дві/ грн. 00 коп. судового збору. 9. Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл.Думська, 1, код ЄДРПОУ 04056919) на користь прокуратури Одеської області (65026, м.Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) 2881 /дві тисячі вісімсот вісімдесят одну/ грн. 50 коп. судового збору. 10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Одеса та Одесити (65045, м. Одеса, Олександрійський пр-т 27, код ЄДРПОУ 26344932) на користь прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) 1921 /одну тисячу дев`ятсот двадцять одну/ грн. 00 коп. судового збору. 11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Укрвтормет (65029, м. Одеса, вул. Ольгіївська, 27/2, код ЄДРПОУ 30174382) на користь прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) 6801 /шість тисяч вісімсот одну/ грн. 68 коп. судового збору. 12. Стягнути з прокуратури Одеської області (код ЄДРПОУ 03528552) на користь Державного бюджету України (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923 1113 /одну тисячу сто тринадцять/ грн. 36 коп. судового збору. та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Укрвтормет на користь Державного бюджету України 5880,27 грн.. витрат по сплаті судового збору за апеляційний розгляд справи.

07.07.2021 року Господарським судом Одеської області видано відповідні накази на примусове виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 року по справі №916/3332/19.

16.11.2021 року до суду від Одеської обласної прокуратури надійшла заява про зміну способу та порядку виконання рішення суду (вх. ГСОО №2-1394/21), в якій заявник просить суд змінити спосіб виконання рішення шляхом стягнення з Одеської міської ради через виконавчий комітет Одеської міської ради на користь Одеської обласної прокуратури 2401,25 грн. судового збору.

В обґрунтування необхідності зміни способу виконання рішення, заявник зазначив, що відсутність у Одеської міської ради відкритих рахунків в органах Казначейства Одеської області, з яких можливо здійснити безспірне списання коштів, є винятковою об`єктивною обставиною, що унеможливлює виконання рішення суду про стягнення коштів у визначеному законом порядку. А також заявник вказує, що фінансові ресурси закріплено за Виконавчим комітетом Одеської міської ради, який є головним розпорядником коштів місцевого бюджету, саме до його повноважень віднесено його виконання.

Ухвалою суду від 17.11.2021 року заяву Одеської обласної (вх. ГСОО №2-1394/21) у справі №916/3332/19 призначено до розгляду в засіданні суду на 29.11.2021 р. о 11:30.

25.11.2021 року судом отримано від Виконавчого комітету Одеської міської ради Заперечення щодо заяви про заміну способу та порядку виконання рішення суду (вх. ГСОО №31752/21), в яких відповідач по справі повідомив, що Одеська міська рада (ідентифікаційний код юридичної особи 26597691) та Виконавчий комітет Одеської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи 04056919) є різними, самостійними юридичними особами - організаціями, суб`єктами права, які наділені цивільною правоздатністю і дієздатністю, тобто здатністю від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов`язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді. Також відповідач вважає, що зміна способу та порядку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2020 р. у справі № 916/3332/19 шляхом стягнення коштів з Виконавчого комітету Одеської міської ради фактично змінить зміст рішення, замінивши боржника у зобов`язанні на особу, яка відповідно до положень Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є окремою юридичною особою та наділена власними повноваженнями.

29.11.2021 року у судове засідання з`явилися представник прокуратури, просив суд задовольнити заяву про зміну способу виконання рішення суду та представник Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради, просив суд відмовити у задоволенні даної заяви. Інші учасники справи не з`явилися та про причини неявки не повідомили.

Частиною 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи встановлені законом обмеження щодо строку розгляду заяви, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності інших учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 29.11.2021 року, суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали та повідомив, що повний текст ухвали буде складено 06.12.2021 року.

Розглянувши заяву Одеської обласної прокуратури про зміну способу та порядку виконання рішення суду (вх. ГСОО №2-1394/21) по справі №916/3332/19, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України, також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст.326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 713/1062/17 та постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 року у справі № 6-1829цс15.

Таким чином, в основу судового акту про зміну способу і порядку виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Статтею 1 Закону України „Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України „Про виконавче провадження» , у виконавчому документі зазначаються резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України „Про виконавче провадження» , за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Господарський суд зауважує, що необхідною та обов`язковою умовою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є факт існування обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.

В п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року № 9 вказано, що підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд вказує, що відповідні роз`яснення, по суті, не протирічать встановленим чинним Господарським процесуальним кодексом України правилам щодо питання розгляду заяв про зміну способу та порядку виконання рішення суду.

Так, заявник посилається на такі обставини, що роблять виконання рішення неможливим, а саме: Обласною прокуратурою направлено на виконання до Управління державної казначейської служби України у м. Одесі наказ №916/3332/19 від 12.02.2021 про стягнення з Одеської міської ради. Однак, листом Управління державної казначейської служби України у м. Одесі від 24.02.2021 повернуто вищевказаний виконавчий документ без виконання на підставі пп. 3 п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.201 1 № 845 зі змінами та доповненнями, відповідно до п.п. 26-34 якого передбачено здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника, який обслуговується в органі Казначейства. Між тим, як вказує стягувач, боржник - Одеська міська рада не має відкритих реєстраційних рахунків. Рахунки цієї установи, з яких можливо було здійснити безспірне списання в управлінні Казначейства або будь-якому іншому територіальному органі Казначейства - відсутні. За таких обставин, Обласною прокуратурою вищевказаний наказ із листом Управління державної казначейської служби України у м. Одесі направлено на примусове виконання до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Проте, 21.09.2021 до обласної прокуратури надійшло повідомлення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Косюти В.І. від 16.09.2021 № 10.03-17777 про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання. Вказане повідомлення мотивовано тим, що стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства, та рекомендовано звернутись до відповідних органів.

В якості доказів існування зазначених обставин, стягувач надав суду копію листа управління ДКСУ у м. Одесі від 24.02.2021 та копію повідомлення відділу ДВС від 16.09.2021.

Враховуючи встановлені обставини, суд зазначає що статтями 1, 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Виконавчі органи рад створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

На підставі ч. 1, 2 ст. 11 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно з ч. 1, 8 ст. 51 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

На підставі ч. 2 ст. 64 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Згідно з п. З ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України, за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hor№sby v. Greece), від 19.03.1997 р., п. 40, Reports of Judgme№ts a№d Decisio№s 1997-II). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 07.06.2005 р. у справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01, п. 84). На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці (рішення від 17.05.2005 р. у справі "Чіжов проти України" п. 40, заява N 6962/02). Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення у справі "Comi№gersoll S. A." проти Португалії", заява № 35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV).

Окрім того, вирішуючи справу «Шмалько проти України» Європейський суд з прав людини в п. 43 свого рішення від 20.07.2004р. дійшов наступного висновку: «Суд наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд» , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду однієї зі сторін. Було б незрозуміло, як би стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» .

Також, як зазначив Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012, за практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що розпорядження Одеською міською радою коштами місцевого бюджету відбувається через Виконавчий комітет Одеської міської ради, а також враховуючи, що Одеська міська рада, не є розпорядником коштів місцевого бюджету м. Одеси та не має рахунків в органах державного казначейства, суд вважає за необхідне змінити порядок виконання рішення, шляхом стягнення з Одеської міської ради на користь Одеської обласної прокуратури 2401,25 грн. судового збору за рахунок місцевого бюджету з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Одеси - Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Керуючись ст. 331, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Одеської обласної прокуратури про зміну способу та порядку виконання рішення суду (вх. ГСОО №2-1394/21) по справі №916/3332/19 - задовольнити.

2. Стягнути з Одеської міської ради через Виконавчий комітет Одеської міської ради на користь Одеської обласної прокуратури 2401,25 грн. судового збору.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.

Повний текст ухвали складено 06.12.2021 року

Суддя Невінгловська Юлія Михайлівна