Рішення

від 16.08.2007 по справі 4/210

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/210

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "16" серпня 2007 р.Справа №  4/210

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу  №  4/  210

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб", м. Кіровоград  

до відповідача: фермерського господарства "Кос"янчук", с. Злинка Маловисківський район Кіровоградська область     

про стягнення 135591,78 грн.  

Представники сторін :

від позивача:  участі не  брали.Про час  та місце  розгляду  справи  позивач  належним  чином  повідомлений  у  відповідності  до  вимог  Інструкції  з  діловодства  в  господарських  судах  України (вих.№ 10625  від  24.04.2007 р.)   Однак, поштове  відправлення №1906540 від 26.07.2007  року,  яке направлялось  за  вказаною  позивачем у позові  адресою  м.Кіровоград проспект  Вінниченка  1 та при укладенні  договору з  відповідачем  повернуто до суду  без вручення  адресату  з відміткою   установи зв'язку  про неможливість  вручення  через те, що  підприємство за вказаною адресою відсутнє.

Іншими  адресами позивача   суд не володіє, тому  вважає за можливе  провести розгляд  справи  у  відповідності до ст.75 ГПК України за наявними у  справі  матеріалами. При цьому, господарським судом враховується, що   до  повноважень господарських судів не  віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця  проживання  фізичних осіб- учасників судового процесу на час  вчинення  тих  чи інших  процесуальних дій. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої  кореспонденції, повернуті органами зв'язку з  позначками “адресат вибув”,  “адресат  відсутній” і т.п. можуть   вважатись належними  доказами виконання  господарським  судом обов'язку  щодо  повідомлення учасників судового процесу  про вчинення  цим судом обов'язку  щодо  повідомлення учасників судового  процесу про вчинення цим  судом певних процесуальних  дій.

від відповідача: участі  не  брали.  Про час  та місце  розгляду  справи  відповідач  належним  чином  повідомлений  у  відповідності  до  вимог  Інструкції  з  діловодства  в  господарських  судах  України (вих.№ 10625  від  24.04.2007 р.)   Поштове  відправлення №1906450  вручене  відповідачу   27.07.2007  року. Господарський  суд вважає, що  відповідач  не виявив бажання  скористатись  своїм   процесуальним  правом на участь у  судовому  засіданні. Клопотань чи заяв  про відкладення  розгляду  справи від  відповідача  не надходило. Підстав  для  відкладення  розгляду  справи за особистою ініціативою господарський суд не находить.

СУТЬ  СПОРУ:

Заявлено  позов про  стягнення  з фермерського господарства "Кос"янчук"перераховані  йому в  якості  попередньої  оплати  кошти в розмірі   117000 грн. та  18591 грн. 78 коп.  з плату за користування чужими грошовими  коштами  на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб"  суму  сплаченого  державного  мита в розмірі   1700  грн. та  118  грн.  витрат  на  інформаційно- технічне  забезпечення  судового  процесу

Дослідивши  матеріали  справи та  правовідносини  між учасниками спору і  надавши  їм правову оцінку, господарський  суд -,

                                              ВСТАНОВИВ:

Між сторонами спору 14.09.2006 року   укладено  договір купівлі- продажу ( в  подальшому  договір), за  умовами  якого   згідно  до п.1.1  продавець (відповідач)  зобов'язався   поставити насіння соняшнику врожаю 2006  року   партіями  по 300 метричних  тонн, а  покупець (позивач)  зобов'язався   оплатити  та  прийняти товар відповідно  до умов  даного договору. Згідно  до   5.1 та  5.2  договору   оплата  за  отриманий товар  повинна здійснюватись   в  національній валюті України шляхом перерахування грошових  коштів на  розрахунковий  рахунок  продавця протягом 3-х днів  з  моменту: поставки товару, визначення його якості та залікової ваги, пред'явлення  рахунку або  передачі покупцю  документів, визначених в п.6.1  та 6.2 договору. За усною домовленістю  між учасниками  спору,  позивач  провів часткову оплату вартості   соняшника  який  підлягав   поставці,  перерахувавши на розрахунковий  рахунок  відповідача 117000 грн. згідно до платіжного доручення №544 від 18.09.2006 року.  Однак, відповідачем не  виконано умови договору  щодо  поставки  позивачу  насіння соняшника,  отримані від позивача грошові кошти ним використані на власний  розсуд, а  позивачу не повернуті.

Згідно до  3.2  договору товар за даним договором поставляється партіями протягом періоду з моменту укладення цього  договору  до 19.09.2006 року, тобто з   моменту підписання  договору 14.09.2006  до  19.09.2006  року  відповідач повинен  був  поставити  позивачу  насіння соняшника.

У відповідності  до п.8.8  договору сторонами погоджено питання   про те, що розмір процентів за користування  чужими  грошовими  коштами складає  20% у рік.

Дослідивши матеріали  справи  та  проаналізувавши  правовідносини, що  виникли між  учасниками  спору, господарський  суд  приходить  до  переконання, що  позовні вимоги  підлягають  до  повного   задоволення.

Таким чином, господарський суд вважає  обґрунтованими  вимоги  про стягнення  суми основного боргу в розмірі  117000 грн.

Такий   висновок  господарський  суд зробив  на підставі  наступного.

Господарський суд вважає, що викладені   умови  договору, права та обов'язки  сторін, порядок виконання  договору,   дають підстави вважати, що фактично сторонами укладено  договір купівлі-продажу.

За  приписом   ст.265  Господарського  кодексу  України до  правовідносин поставки,  які не  врегульовані цим  кодексом, застосовуються  відповідні  положення  Цивільного  кодексу  України про  договір  купівлі-продажу.

Таким  чином,  господарський суд вважає, що  між  сторонами  виникли  правовідносини, що  підпадають  під  дію     глави  54  Цивільного  кодексу  України.

Так, згідно  ст.712 Цивільного  кодексу України  за   договором  поставки  продавець (постачальник),  який  здійснює  підприємницьку  діяльність зобов'язується  передати у  встановлений  строк (строки)  товар  у  власність  покупця для  використання  його  у підприємницькій  діяльності  або в  інших  цілях, не  пов'язаних  з особистим,  сімейним   або  іншим подібним використанням,  а  покупець  зобов'язується  прийняти  товар  і  сплатити  за  нього  певну  грошову  суму.  До договору  поставки  застосовуються  загальні  положення  про  купівлю-продаж,  якщо  інше  не встановлено  договором,  законом  або не випливає  з  характеру  відносин  сторін.

Як вбачається  із  матеріалів  справи,   відповідач   прийняв  товар  повністю, але не  виконав  свої  зобов'язання  по  оплаті  поставленого товару.

Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України  підтверджують що це  саме  договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна, вартість - визначені в  розділах 2 та 3  договору  (а.с. 9).

На користь відносин купівлі-продажу свідчить і застереження в договорі   про ціну з ПДВ.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного  законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його  прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати пені за  несвоєчасне виконання  грошового  зобов'язання..

Спір  фактично виник  через  небажання    відповідача  провести  поставку  частково оплаченого товару. Укладений   між сторонами  договір та  норми   діючого  законодавства  не містять підстав для  звільнення   відповідача від  обов'язку  виконати  зобов'язання  по  поставці  товару.

Позивач правомірно просить стягнути наявний  борг  в  розмірі 117000  коп.    з відповідача.

Господарський  суд приходить до переконання, що   до правовідносин  слід застосувати   положення  глави  83 Цивільного кодексу  України  про набуття, збереження майна без  достатньої  правової  підстави, зокрема  ст. 1212  цього кодексу  про те, що  особа, яка набула майно або зберегла  його у  себе за рахунок іншої  особи (потерпілого) без достатньої  правової  підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа  зобов'язана повернути майно і  тоді, коли підстава,  на якій  воно  було набуте, згодом  відпала.

Положення  цієї  глави застосовуються також до вимог  про  витребування  майна власником із чужого  незаконного  володіння.

За приписом ст. 1213  Цивільного кодексу України набувач  зобов'язаний повернути   потерпілому  безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому  безпідставно набуте майно відшкодовується  його вартість, яка визначається  на момент розгляду  судом справи про повернення  майна.

Проаналізувавши   обґрунтованість вимог  про стягнення з відповідача   процентів  за  користування  чужими грошовими  коштами, господарський суд приходить до переконання, що  позовні вимоги  є  обґрунтованими   та підлягають до задоволення  частково виходячи з наступного.

Згідно  до п.8.8   укладеного між сторонами договору розмір  процентів за користування чужими грошовими коштами складає  20% у рік. Відповідач   в  результаті  вільного волевиявлення   визнав такі умови договору,  без  будь-яких зауважень чи заперечень підписав  договір та скріпив свій підпис  печаткою фермерського  господарства.

За приписом  ст.1214 Цивільного кодексу  України у  разі безпідставного  одержання чи збереження грошей  нараховуються проценти за користування  ними ( стаття 536 цього кодексу).

У відповідності  до   ст. 536 Цивільного кодексу  України розмір процентів за користування чужими  грошовими  коштами встановлюється  договором, законом або  іншим  актом цивільного законодавства.

Однак, господарський  суд не погоджується  з визначеним  позивачем  періодом, за який підлягають  до нарахування  проценти за користування  чужими грошовими коштами починаючи  з  18.09.2006 року, оскільки за умовами договору   зобов'язання  відповідачем  повинно бути виконано до 19.09.2006 року, тобто  починаючи  з 20.09.2006  року   можна вважати що  відповідач   безпідставно користувався  грошовими  коштами  позивача, а  за  вказаний  період  складає  288 дні, а  не  290 як  визначено у  розрахунку  позивачем. Отже,   сума  процентів за користування  чужими  грошовими коштами   складає   18463 грн. 56  коп. та підлягає до стягнення з відповідача в  повному  обсязі.

Отримання   грошей   відповідач не заперечив,  однак  доказів  про виконання умов  договору  щодо поставки  товару  до суду  не надав.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на  відповідача  пропорційно до розміру задоволених позовних вимог,  оскільки через невиконання ним умов договору  позивач  був змушений  звернутись до суду за  захистом своїх прав  та поніс додаткові  витрати.

Одночасно з цим, господарський  суд приймає до уваги, що  позивачем при зверненні  до суду   згідно  до платіжного  доручення №53  від  06.07.2007  року  надлишково  сплачено   державне  мито  в  розмірі  1700 грн. замість   передбаченого  розміру  1355 грн. 91 коп., тобто   переплата склала  344 грн.09  коп., яка підлягає  до повернення  позивачу.

Керуючись  ст.ст. 34,49, 82,  84 ГПК  України, господарський суд, -

                                                      В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити   частково.

Стягнути з фермерського господарства "Кос"янчук", с. Злинка Маловисківський район Кіровоградська область   пр. Свердлова  1  р/р 26004011092001 в ВАТ КБ "Надра" МФО 323624 безпідставно отримані  кошти в  розмірі  117000 грн.,  процентів  за  користування  чужими грошовими  коштами в  розмірі   18463 грн. 56  коп. на загальну  суму  135463 грн. 56 коп., суму сплаченого державного мита в розмірі 1354 грн. 64 коп. та  118 грн. витрат на  інформаційно- технічне  забезпечення  судового  процесу  на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Донснаб", м. Кіровоград  просп. Вінниченка  1, р/р 26004301333143 ПІБ м. Кіровоград, МФО 323301 код 31975533 .

Наказ видати.

В решті  позову відмовити.

Надати  позивачу   товариству з обмеженою відповідальністю "Донснаб", м. Кіровоград  просп. Вінниченка  1 р/р 26004301333143 ПІБ м. Кіровоград, МФО 323301 код 31975533 довідку  для отримання  з Державного  бюджету  суми надлишково  сплачених  коштів  по державному  миту  в  розмірі   344 грн. 09 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного господарського  суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя                                                                                Ю.І. Хилько