Рішення

від 01.10.2007 по справі 6/387-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/387-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"01" жовтня 2007 р.                                                                              Справа № 6/387-07

12-30 год

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг Україна”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „СП Агропрогрес”,                          с. Устимівка, Васильківський район, Київська область

про стягнення 37 611,50 грн.

При розгляді справи були присутні представники:

від позивача Варга А.І.(дов. №14/83 від 07.07.07р.)

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг Україна” звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „СП Агропрогрес” про стягнення 22 730,33 грн. пені, 4 934,65 грн. трьох процентів річних, 9 946,52  грн. встановленого індексу інфляції, 376,12 грн. судових витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. судових витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду від 01.08.2007р. про відкриття провадження в адміністративній справі розгляд справи було призначено на 11.09.2007р. 0 15-10 год.

11.09.07р. представники сторін в судове засідання не з'явились, в зв'язку з чим було прийнято ухвалу про відкладення справи на 01.10.07р. на 12-30 год.

В судовому засіданні 01.10.07р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

          В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем грошових вимог за договором купівлі-продажу №Ук-10-0007 від 30.03.2006 року. Факт невиконання відповідачем грошових зобов'язань за вказаним договором по оплаті поставленого товару встановлений Рішенням господарського суду Київської області від 30.05.2007 року по справі №19/137-07.

Відповідно до клопотання позивача від 27.09.2007 року  про збільшення позовних вимог, позивач просив збільшити позовні вимоги та стягнути з відповідача пеню –22 730,33 грн., три проценти річних –5 598,19 грн., встановлений індекс інфляції –17 785,70 грн., судові витрати по сплаті державного мита –461,14 грн. та судові витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118,00 грн.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи ухвалами суду від 01.08.2007 року та від 11.09.2007 року. в судові засідання 11.09.2007р. та 01.10.07р. не з'явився, відзиву та витребуваних ухвалами суду документів не надав, у зв'язку із зазначеним суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, які мають значення для справи, суд, –

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Київської області від 30.05.2007 року по справі №19/137-07 задоволено позов ТОВ „Хімагромаркетинг Україна” до відповідача ТОВ „СП Агропрогрес” про стягнення боргу в розмірі 265 974,17 грн. та судових витрат: 2 659,74 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Даним рішенням суду встановлено, що між сторонами по справі 30 березня 2006 року було укладено договір купівлі-продажу №Ук-10-0007. За умовами п.п. 1.1., 1.2. та 1.3. вказаного договору позивач зобов'язався передати у власність відповідачу, а відповідач відповідно до п. 2.3. договору зобов'язався прийняти та оплатити вартість засобів захисту рослин (товар) у розмірі 20% вартості окремої партії товару протягом 3-х банківських днів з дати виставлення рахунку і залишок заборгованості у розмірі 80% вартості товару в строк до 15 листопада 2006 року.

          У відповідності з п. 2.9. зазначеного договору, у випадку невиконання покупцем  (відповідачем) обов'язку про попередню оплату товару і виконання продавцем (позивачем) своїх зобов'язань по поставці товару, відповідач зобов'язаний оплатити повну вартість товару (ціну договору) у кінцевий строк, зазначений у п. 2.3. даного договору.

          Між позивачем та відповідачем були укладені додаткові угоди №1 від 06.04.2006 року, №2 від 12.04.2006 року, №3 від 17.04.2006 року, №4 від 11.05.2006 року, №5 від 09.06.2006 року та №6 від 22.06.2006 року, якими сторони погоджували збільшення кількості та асортименту засобів захисту рослин (товару), що поставлявся згідно договору №УК-10-0007 від 30.03.2006 року. Всі інші умови договору залишились без змін.

          Позивач свої зобов'язання за договором та додатковими угодами до нього, що зазначені вище виконав належним чином.

          На виконання умов договору та додаткових угод до нього відповідачем було частково проведено розрахунки з позивачем за переданий товар, а саме перераховано на розрахунковий рахунок позивача 104 500,30 грн.

Із суми 104 500,30 грн. до 15.11.2006 року (кінцевий строк розрахунку згідно п.п. 2.3. та 2.9. договору) була сплачена сума в розмірі 86 500,30 грн. Станом на 16.11.2006 року сума простроченої заборгованості відповідача перед позивачем становила 283 974,17 грн., що погашалась відповідачем наступним чином: 10 000,00 грн. були перераховані позивачу 20.11.2006 року; 4 000,00 грн. –05.03.2007 року; 4 000,00 грн. –12.03.2007 року; 50 000,00 грн. –11.06.2007 року; 10 000,00 грн. –05.07.2007 року та 208 751,91 грн. (з урахуванням судових витрат по попередній судовій справі №19/137-07 в розмірі 2 777,74 грн.) надійшло при примусовому виконанні рішення суду з відділу державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції у Київській області.

          Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

          Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

          Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

          Відповідно до п. 6.2. договору за несвоєчасну оплату товару відповідач зобов'язався сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Наведений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та умовам договору.

          З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 22 730,33 грн. пені (за період часу з 16.11.2006 року по 16.05.2007 року) підлягають задоволенню.

          Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти річних  від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          З огляду на це, позовні вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річних від простроченої суми, в розмірі 5 598,19 грн. (за період часу з 16.11.2006 року по 08.08.2007 року) підлягають задоволенню.

          Також на підставі ст. 625 ЦК України підлягають задоволенню позовні  вимоги про стягнення з відповідача встановленого індексу інфляції в розмірі  17 785,70 грн. (за період часу з  16.11.2006 року по 31.07.2007 року).

          Рішення прийнято на підставі тих документів, що містяться у справі. За таких обставин суд вважає позов доведеним, та таким, що підлягає задоволенню.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача. Таким чином з відповідача підлягає стягненню 461,14 грн. судових витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. судових витрат по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 33, 35, 43, 49, 82, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СП Агропрогрес” (08653, Київська область, Васильківський район, с. Устимівка, код 14301277, р/р 26006003036700 в АБ „Інг Банк Україна” в м. Києві, МФО 300539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хімагромаркетинг Україна” ( 02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, 15, код 33781079, р/р 26002038440800 в АКІБ „УкрСибБанк”) пеню в розмірі 22 730,33 грн. (двадцять дві тисячі сімсот тридцять гривень 33 коп.), три проценти річних –5 598,19 грн. (п'ять тисяч п'ятьсот дев'яносто вісім гривень 19 коп.), встановлений індекс інфляції –17 785,70 грн. (сімнадцять тисяч сімсот вісімдесят п'ять гривень 70 коп.), судові витрати по сплаті державного мита –461,14 грн. (чотириста шістдесят одна гривня 14 коп.) та судові витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.)

    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або у касаційному порядку.

Суддя                                                                                Маляренко А.В.