Рішення

від 16.12.2021 по справі 274/1515/19

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №274/1515/19 Провадження №2/0274/281/21

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.21р.м.Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області КорбутВ.В. (далі Суд), за участю секретаря судового засідання ЖмуркоВ.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 представником якої є ОСОБА_2 ,доКомунального вищого навчального закладу "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради, представниками якого є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,провизнання звільнення незаконним та поновлення на роботі,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась з позовом, у якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 23.07.2019р., яка ухвалою від 09.08.2019р. була прийнята до розгляду, просить поновити їй строк, встановлений для звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору, визнати незаконним її звільнення з посади заступника директора з гуманітарних питань та виховної роботи Комунального вищого навчального закладу "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради, поновити її з 31.08.2018р. на цій посаді на строк до дня фактичної демобілізації, зобов`язати Комунальний вищий навчальний заклад "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради внести до її трудової книжки відомості про скасування наказу про звільнення №141-"о" від 28.08.2018р. з роботи у зв`язку з закінченням строку дії контракту (пункт 2 статті 26 Кодексу законів про працю України), внести запис про поновлення її на посаді заступника директора з гуманітарних питань та виховної роботи, зобов`язати Комунальний вищий навчальний заклад "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради виплатити їй середню заробітну плату з 01.09.2018р. до дня фактичної демобілізації (закінчення контракту) (т.1, а.с. 114 119, 156 158).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 на підставі наказу №72-"О" від 04.10.2004р. була прийнята на посаду викладача німецької мови Бердичівського медичного коледжу. 26.05.2009р. ОСОБА_1 призначена на посаду заступника директора з гуманітарних питань та виховної роботи (наказ №43 від 26.05.2009р.) Рішенням Житомирської обласної ради від 12.06.2013р. №908 назву Бердичівського медичного коледжу змінено на Комунальний вищий навчальний заклад "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради. Наказом №141-"о" від 28.08.2018р. ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади 31.08.2018р. у зв`язку з закінченням строку дії контракту (пункт 2 статті 36 Кодексу законів про працю України). Однак ще 10.08.2018р. Військовий комісар Бердичівського ОМВК направив лист (вих.№579) на ім`я начальника Комунального вищого навчального закладу "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради, яким повідомив, що ОСОБА_1 відібрано Військовою частиною НОМЕР_1 як кандидата на військову службу за контрактом і що її буде направлено 29.08.2018р. для навчання за спеціальністю як курсант учбового підрозділу до навчального центру. Після прибуття до Військової частини НОМЕР_1 , 29.08.2018р. ОСОБА_1 було укладено контракт про проходження військової служби у Збройних силах України. На навчанні у Військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебувала включно по 22.12.2018р., з 26.12.2018р. вона була призначена на посаду радіотелефоніста радіовідділення взводу управління протитанкового артилерійського дивізіону вказаної військової частини і з 23.12.2018р. зарахована до списків особового складу частини. Законодавство України не передбачає можливості розірвання трудових відносин з працівником, призваним на військову службу, а відтак звільнення ОСОБА_1 є незаконним. З наказом про звільнення з роботи ОСОБА_1 не була ознайомлена, а трудову книжку отримала 14.01.2019р., а відтак строк звернення до суду був пропущений нею з обставин, які від неї не залежали, оскільки з 29.08.2018р. по 22.12.2018р. вона перебувала в учбовому центрі у м.Полтаві, та у зв`язку з проходженням військової служби вона не мала реальної можливості вільно розпоряджатись своїм часом. Крім того, вперше ОСОБА_1 звернулась з позовом 11.02.2019р., проте її було повернуто у зв`язку невідповідністю позовної заяви пункту 9 частини другої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України.

Комунальний вищий навчальний заклад "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що ОСОБА_1 пропустила строк звернення до суду, визначений статтею 233 Кодексу законів про працю України. ОСОБА_1 було належним чином, а саме наказом від 31.05.2018р. №85"р", попереджено про припинення дії контракту з 31.08.2018р., при цьому вона до закінчення строку дії контракту не повідомляла про намір вступити на військову службу. 31.08.2018р. у трудову книжку ОСОБА_1 було внесено запис про звільнення, про що її було повідомлено телефонограмою та листом від 31.08.2018р. №329 з проханням з`явитись та отримати трудову книжку, а також надіслано копію наказу від 28.08.2018р. №141-"о" про звільнення, проте вона на лист не відповіла та не з`явилась. ОСОБА_1 листом від 03.10.2018р. було повторно повідомлено про необхідність отримання трудової книжки або надання згоди на її відправлення поштою, проте відповіді на лист не було отримано. Лист військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому зазначалось, що ОСОБА_1 відібрана як кандидат на військову службу за контрактом, надійшов до Комунального вищого навчального закладу "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради наприкінці робочого дня 31.08.2018р. Разом з тим, відібрання особи як кандидата на військову службу за контрактом не є підставою для продовження трудових відносин. Звільнення ОСОБА_1 відбулось без порушень вимог законодавства України.

Розглядаючи справу, Суд виходить з наступного.

Щодо строку звернення ОСОБА_1 до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовною заявою.

Зі змісту позовної зави випливає, що ОСОБА_1 вважає, що її було звільнено з роботи з посади заступника директора з гуманітарних питань та виховної роботи Комунального вищого навчального закладу "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради 31.08.2018р.

Відповідно до частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Матеріали справи не містять доказів вручення або направлення поштою ОСОБА_1 копії наказу про її звільнення, а також беззаперечних доказів відмови ОСОБА_1 ознайомитись з таким наказом та/або отримати його копію (наявний у справі акт від 14.01.2019р. про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення з наказом про звільнення №141-"о" від 28.08.2018р. (т.1, а.с.144) спростовується поясненнями допитаної як свідок ОСОБА_1 , а також поясненнями свідка ОСОБА_5 , з яких випливає, що 14.01.2019р. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували у Комунальному вищому навчальному закладі "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради, спілкувались з керівником закладу та іншою особою, під час чого:

показання свідка ОСОБА_5 : керівник сказав, що наказ та трудову книжку направили поштою на адресу ОСОБА_1 . Коли вони вийшли в коридор, жінка з відділу кадрів сказала, що трудова в неї, щоб її забрали. Вони забрали трудову книжку, наказ про звільнення не дали, сказали, що направили листом;

пояснення ОСОБА_1 , допитаної як свідок: вона попросила завідуючу кадрами видати трудову книжку, завідуюча їй її видала. Вона попросила ознайомитись з наказом про звільнення, але завідуюча сказала, що не може його дати, що вишлють поштою. З наказом вона так і не ознайомилась.

При цьому з зазначених показань свідка ОСОБА_5 та пояснень ОСОБА_1 , допитаної як свідок, випливає, що також визнається і Комунальним вищим навчальним закладом "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради, що трудова книжка була видана ОСОБА_1 14.01.2019р.

Таким чином строк, передбачений частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України, має відраховуватись з 14.01.2019р., а відтак останнім днем цього строку є 14.02.2019р.

З позовом до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 звернулась 14.03.2019р., що підтверджується відміткою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області на позовній заяві про одержання позовної заяви (т.1, а.с.1), тобто з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України.

Згідно зі статтею 234 Кодексу законів про працю України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Судом з`ясовано, що вперше з позовом про визнання звільнення незаконним та поновлення на роботі ОСОБА_1 звернулась до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області 11.02.2019р., що підтверджується відміткою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області на позовній заяві про одержання позовної заяви (т.1, а.с.105), тобто у межах строку, визначеного частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22.02.2019р. цю позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з тим, що її прохальна частина починалася з пункту 2, а пункт 1 відсутній, остання її сторінка не збігається за змістом з передостанньою, що вказує на те, що під час її друку було допущено помилку, а також через відсутність у позовній заяві попереднього (орієнтовного) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, та встановлено строк для усунення недоліків заяви десять днів з дня вручення копії ухвали (т.1, а.с.103).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 12.03.2019р. позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто, оскільки її недоліки, зазначені в ухвалі Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22.02.2019р., було усунуто не повністю, а саме в уточненій позовній заяві не було зазначено попереднього (орієнтовного) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (т.1, а.с.104), ця ухвала не оскаржувалась, а відтак набрала законної сили з моменту підписання суддею.

Разом з тим, Суд враховує, що, ОСОБА_1 майже повністю виконала вимоги ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22.02.2019р., недолік, який не було виправлено, носив формальний, а не істотний характер, та, як встановлено вище, з повторно позовом до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 звернулась 14.03.2019р., тобто майже одразу після постановленні ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 12.03.2019р., що вказує на реальні наміри ОСОБА_1 оскаржити своє звільнення у судовому порядку, тобто важливість оскарження, та добросовісність її поведінки під час такого оскарження.

За таких обставин Суд вважає можливим визнати причини пропуску ОСОБА_1 строку, передбаченого статтею 233 Кодексу законів про працю України, поважними, та поновити їй цей строк.

Щодо позовних вимог.

Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно зі статтею 23 Кодексу законів про працю України Трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Судом з`ясовано, що на підставі наказу від 04.10.2004р. №72"О" директора Бердичівського медичного коледжу ОСОБА_1 прийнято на роботу до Бердичівського медичного коледжу на посаду штатного викладача по предмету "іноземна мова" з 05.10.2004р. (т.1, а.с.38), про зроблено відповідний запис №3 до трудової книжки (т.1, а.с.9).

З цього наказу випливає, що між Бердичівським медичним коледжем та ОСОБА_1 було укладено контракт від 05.10.2004р. №145.

Дія контракту від 05.10.2004р. №145 наказом директора Бердичівського медичного коледжу від 01.08.2005р. №61"О" продовжувалась до 05.10.2006р. (т.1, а.с.39).

На підставі наказу директора Бердичівського медичного коледжу від 04.10.2006р. №57"О" з ОСОБА_1 було переукладено контракт з 06.10.2006р. по 31.08.2007р. (т.1, а.с.40, (контракт №251, т.1, а. с.73)).

Дія контракту від 06.10.2004р. №251 наказом директора Бердичівського медичного коледжу від 31.05.2007р. №64"О" продовжувалась з 01.09.2007р. по 31.08.2008р. (т.1, а.с.41).

Дія контракту наказом директора Бердичівського медичного коледжу від 30.05.2008р. №56"О" продовжувалась з 01.09.2008р. по 31.08.2009р. (т.1, а.с.43).

Дія контракту наказом директора Бердичівського медичного коледжу від 29.05.2009р. №45/р продовжувалась з 01.09.2009р. по 31.08.2010р. (т.1, а.с.45).

Дія контракту наказом директора Бердичівського медичного коледжу від 25.05.2010р. №49/р продовжувалась з 01.09.2010р. по 31.08.2011р. (т.1, а.с.48).

Дія контракту наказом директора Бердичівського медичного коледжу від 26.05.2011р. №48/р продовжувалась з 01.09.2011р. по 31.08.2012р. (т.1, а.с.50).

Дія контракту наказом директора Бердичівського медичного коледжу від 28.05.2012р. №47/р продовжувалась з 01.09.2012р. по 31.08.2013р. (т.1, а.с.53).

Дія контракту наказом директора Бердичівського медичного коледжу від 31.05.2013р. №57/р продовжувалась з 01.09.2013р. по 31.08.2014р. (т.1, а.с.56).

Рішенням Житомирської обласної ради від 12.06.2013р. №908 назву Бердичівського медичного коледжу змінено на Комунальний вищий навчальний заклад "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради, про що свідчить запис №6 у трудовій книжці ОСОБА_1 (т.1, а.с.9).

Дія контракту наказом директора Комунального вищого навчального закладу "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради від 26.05.2014р. №63/р продовжувалась з 01.09.2014р. по 31.08.2015р. (т.1, а.с.58).

Дія контракту наказом директора Комунального вищого навчального закладу "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради від 27.05.2015р. №67/р продовжувалась з 01.09.2015р. по 31.08.2016р. (т.1, а.с.60).

Дія контракту наказом директора Комунального вищого навчального закладу "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради від 31.05.2016р. №75/р продовжувалась з 01.09.2016р. по 31.08.2017р. (т.1, а.с.63).

Дія контракту наказом директора Комунального вищого навчального закладу "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради від 31.05.2017р. №167"о" продовжувалась з 01.09.2017р. по 31.08.2018р. (т.1, а.с.65).

Тобто, зважаючи на наведений вище зміст статей 21 та 23 Кодексу законів про працю України, між Комунальним вищим навчальним закладом "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради (попередня назва Бердичівський медичний коледж) та ОСОБА_1 були укладені строкові трудові договори (контракти), строк дії останнього до 31.08.2018р., за якими ОСОБА_1 з 05.10.2004р. працювала на посаді викладача іноземної мови.

На підставі наказу від 26.05.2009р. №43"р" директора Бердичівського медичного коледжу ОСОБА_1 , викладача іноземної мови, призначено на посаду заступника директора з гуманітарних питань та виховної роботи з 26.05.2009р. (т.2, а.с. 4), про що зроблено відповідний запис №5 до трудової книжки (т.1, а.с.9).

Абзацом першим пункту 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993р. №43 (далі Положення про умови роботи за сумісництвом), передбачено, що сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовахтрудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

З наведеного також випливає, що сумісництво буває зовнішнє та внутрішнє, при будь-якій роботі за сумісництвом укладається окремий трудовий договір.

При зовнішньомусумісництві робота виконується на іншому підприємстві чи в суб`єкта підприємництва (не за основним місцем роботи). Трудова книжка зберігається на підприємстві за основним місцем роботи працівника.

При внутрішньомусумісництві робота виконується на тому самому підприємстві. При цьому працівник працює як основний працівник і як сумісник, але роботу за сумісництвом здійснює у вільний від основної роботи час. Трудова книжка зберігається на тому самому підприємстві.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на пояснення допитаної як свідок ОСОБА_1 про те, що вона займала за сумісництвом дві посади викладача та заступника директора, це було внутрішнє сумісництво, приймаючи до уваги наведені вище положення статей 21 та 23 Кодексу законів про працю України, та абзацу першого пункту 1 Положення про умови роботи за сумісництвом, Суд приходить до висновку, що між Комунальним вищим навчальним закладом "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради (попередня назва Бердичівський медичний коледж) та ОСОБА_1 було укладено також безстроковий (укладений на невизначений строк) трудовий договір, за якими ОСОБА_1 з 26.05.2009р. працювала на посаді заступника директора з гуманітарних питань та виховної роботи.

Наказом в.о.директора Комунального вищого навчального закладу "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради від 31.05.2018р. №85"р" припинено дію контракту з 31.08.2018р., укладеного з ОСОБА_1 , остання з наказом ознайомлена, про свідчать її підпис у пункті 2 наказу та під текстом наказу після слова "Ознайомлені" поруч з її прізвищем (т.1, а.с.77 78).

31.08.2018р. ОСОБА_1 звільнено з роботи у зв`язку з закінченням строку дії контракту (пункт 2 статті 36 Кодексу законів про працю України) на підставі наказу від 28.08.2018р. №141-"о" Комунального вищого навчального закладу "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради, що підтверджується відповідним записом №7 у трудовій книжці ОСОБА_1 (т.1, а.с.9).

Пунктом 2частини першоїстатті 36Кодексу законівпро працюУкраїни встановлено,що підставамиприпинення трудовогодоговору є:закінчення строку(пункти2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

З викладеного випливає, що ОСОБА_1 звільнено з роботи у Комунальному вищому навчальному закладі "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради у зв`язку закінченням строку дії контракту, тобто, зважаючи на встановлені раніше обставини, з посади викладача іноземної мови, оскільки саме на цій посаді вона працювала за контрактом, строк дії якого закінчився 31.08.2018р.

При цьому трудова книжка ОСОБА_1 не містить запису про її звільнення з роботи у Комунальному вищому навчальному закладі "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради з посади заступника директора з гуманітарних питань та виховної роботи, трудовий договір про що, як з`ясовано раніше, було укладено безстроково (на невизначений строк),а відтакйого немогло бутиприпинено напідставі пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.

Також у матеріалах справи відсутній будь-який документ (наказ, розпорядження тощо) про звільнення ОСОБА_1 з роботи у Комунальному вищому навчальному закладі "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради з посади заступника директора з гуманітарних питань та виховної роботи у відповідності до норм статті 36 Кодексу законів про працю України, зокрема, у зв`язку з розірванням трудового договору з ініціативи Комунального вищого навчального закладу "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради (статті 40 та 41 Кодексу законів про працю України).

Приймаючи до уваги наведене, Суд вважає, що ОСОБА_1 не довела основної (істотної) підстави позову, а саме те, що її було звільнено з роботи у Комунальному вищому навчальному закладі "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради з посади заступника директора з гуманітарних питань та виховної роботи.

Частиною ж третьою статті 12 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З встановлених вище обставин Суд лише може припустити, що запис №7 у трудовій книжці ОСОБА_1 містить не повний змісту наказу 28.08.2018р. №141-"о" Комунального вищого навчального закладу "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради щодо відомостей про її звільнення, або ж що до трудової книжки ОСОБА_1 не внесено запису про її звільнення з посади заступника директора з гуманітарних питань та виховної роботи.

Між тим, рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, а з клопотанням про витребування у Комунального вищого навчального закладу "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради копії наказу 28.08.2018р. №141-"о" ОСОБА_1 та її представник адвокатом МусевичА.І., не звертались, не зважаючи на те, що Суд неодноразово під час розгляду справи наголошував про незрозумілість обставин звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора з гуманітарних питань та виховної роботи та відсутність у матеріалах справи копії вказаного наказу.

Таким чином, оскільки обставина звільнення ОСОБА_1 з роботи у Комунальному вищому навчальному закладі "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради з посади заступника директора з гуманітарних питань та виховної роботи Судом не встановлена, то таке звільнення не можна визнати незаконним, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову в частині вимоги про визнання цього звільнення незаконним, а відтак Суд не з`ясовує інші обставини, на які ОСОБА_1 посилається в обґрунтування цієї вимоги.

Враховуючи зазначене, Суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині вимоги про визнання незаконним її звільнення з посади заступника директора з гуманітарних питань та виховної роботи Комунального вищого навчального закладу "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради.

У зв`язку з відмовою у задоволенні вказаної у попередньому абзаці вимоги Суд відмовляє і у задоволенні інших позовних вимог, оскільки вони є похідними від неї (похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги частина друга статті 188 Цивільного процесуального кодексу України), тобто їх задоволення залежить від її задоволення.

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263 265 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1.Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) строк звернення до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області з позовною заявою до Комунального вищого навчального закладу "Бердичівський медичний коледж" Житомирської обласної ради (Житомирська область, м.Бердичів, вул.Шевченка, 14, код ЄДРПОУ 02011278).

2.У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В.Корбут

Повне рішення складено 22.12.2021р.