Постанова

від 22.12.2021 по справі 334/925/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 22.12.2021 Справа № 334/925/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 334/925/19 Головуючий у 1 інстанції

№ провадження 22-ц/807/3880/21 Турбіна Т.Ф.

Доповідач: Бєлка В.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Крилової О.В.

Онищенка Е.А.

За участю секретаря: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства Альфа-Банк - адвоката Ременюк Тетяни Олександрівни на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 вересня 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Альфа-Банк про усунення перешкод у розпорядженні квартирою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, виключення запису про іпотеку,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до АТ Альфа-Банк про усунення перешкод у розпорядженні нерухомим майном шляхом скасування обтяження нерухомого майна та виключення відомостей з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна.

У серпні 2021 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подала до суду заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви зазначала, що ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15.02.2019 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ Укрсоцбанк (правонаступник АТ Альфа Банк ) про усунення перешкод в розпорядженні нерухомим майном - квартирою, шляхом скасування обтяження нерухомого майна та виключення від відомостей з Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09.08.2021 року у справі № 334/5588/19 відмовлено у задоволенні позовної заяви АТ Укрсоцбанк (правонаступник АТ Альфа Банк ) до ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ Неоновий світ про звернення стягнення на предмет іпотеки, зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до АТ Укрсоцбанк (правонаступник АТ Альфа Банк ) задоволено. Визнано припиненою іпотеку, передбачену іпотечним договором № 130/08/1і від 08.10.2008 року, укладеним між АТ Укрсоцбанк та ОСОБА_1 ; скасовані обтяження нерухомого майна ОСОБА_1 квартира, загальною площею 41,12 кв.м. розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; записи про які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме мано та їх обтяжень: тип обтяження: заборона на нерухоме майно; номер запису про обтяження: 8042253; зареєстровано: 08.10.2008 року 16:03:18 за № 8042253 реєстратором: Приватний нотаріус Туріченко О.М.; підстава обтяження: договір іпотеки, 2581; об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_1 ; Власник ОСОБА_1 ; Заявник: Приватний нотаріус Туріченко О.М.; тип обтяження: іпотека; реєстраційний обтяження: 8042161; Зареєстровано; 08.10.2008 15:57:28 реєстратором: Приватний нотаріус Туріченко О.М., підстава обтяження: договір іпотеки, 2581; об`єкт обтяження; квартира, загальна площа 41,12 кв.м. адреса: АДРЕСА_1 ; Іпотекодержатель: ЗОФ АКБ "Укрсоцбанк"; майновий поручитель: ОСОБА_1 ; боржник за основним зобов`язанням: ТОВ "Неоновий світ"; Розмір основного зобов`язання: 328 580,00 гривна; Строк виконання: 04.10.2013.

На підтвердження виникнення у заявника (позивача) підстав для того, щоб просити суд забезпечити позов, зазначають про те, що 26.08.2021 ОСОБА_1 отримано повідомлення вих. № 44443 від 13.08.2021 від АТ Альфа-банк про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що незважаючи на наявність рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09.08.2021 у справі №334/5588/19, відповідачем здійснюються незаконні дії направлені на позбавлення права власності позивача на нерухоме майно.

Таким чином не вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно призведе до неможливості виконання рішення суду.

Посилаючись на зазначені обставини просила суд накласти арешт на нерухоме майно: квартиру загальною площею 41,12 кв.м., житловою площею 26,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на нерухоме майно: квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_1 .

У апеляційній скарзі представник АТ Альфа-Банк - адвокат Ременюк Т.О. зазначає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом не в повній мірі з`ясовані всі фактичні обставини справи. Не враховано, що заходи забезпечення позову є зовсім не співмірними з предметом позову, позивачем не доведено факту неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову, більш того сам факт надсилання поштової вимоги не свідчить про факт порушення права позивача банком. Залишилось поза увагою, що заява про забезпечення позову не є мотивованою, необґрунтовано підстав щодо істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до негативних наслідків, адже заява містить лише припущення. Просить скасувати рішення суду, у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити у повному обсязі.

На зазначену апеляційну скаргу ОСОБА_1 подала відзив за змістом якого повністю підтримує висновки суду першої інстанції та вважає, що доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вислухавши доповідь судді, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що

з урахуванням предмету спору та наявності об`єктивної можливості відчуження відповідачем спірної квартири, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

За роз`ясненнями п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Із виділених матеріалів оскарження ухвали вбачається, що предметом позову є усунення перешкод у розпорядженні квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, виключення запису про іпотеку за іпотечним договором від 08 жовтня 2008 року укладеним в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АКБ Укрсоцбанк та ОСОБА_1 , як майновим поручителем ТОВ Неоновий світ .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що строк виконання основного зобов`язання закінчився 04.10.2013, термін дії іпотечного договору визначений також до 04.10.2013, юридична особа - боржник, що отримував грошові кошти, на даний час є ліквідованим, а його діяльність припинена, до цього моменту жодних вимог до неї як майнового поручителя банк не пред`являв.

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 вказує, що 26.08.2021 нею отримано повідомлення вих. №44443 від 13.08.2021 від АТ Альфа-банк , яке заявляє про себе як правонаступника Акціонерного товариства Укрсоцбанк , про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 та має намір звернути стягнення на предмет іпотеки.

Направлення 13.08.2021 ПАТ Альфа-банк на адресу ОСОБА_1 повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням з висловленим наміром про звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, передбаченому ст. 37 Закону України "Про іпотеку", є підтвердженням того, що банк не визнає факт виконання боржником рішення суду першої інстанції.

Оскільки між банком та боржником дійсно існує спір з приводу виконання умов кредитного договору та виконання ухваленого рішення суду першої інстанції про стягнення кредитної заборгованості, то дійсно існують законні підстави для забезпечення позову у той спосіб, про який заявлено заявником.

Накладення арешту на спірний об`єкт нерухомого майна унеможливить його відчуження та завідомо убезпечить інтереси обох сторін спору й забезпечить збалансованість інтересів сторін рівним чином, до ухвалення остаточного рішення по цій справі.

Отже, застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем належними доказами не доведено наявності наміру відповідача відчужити належне йому майно з метою уникнення виконання рішення суду, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки обраний позивачем вид забезпечення позову спрямований на запобігання відчуженню нерухомого майна, яке є предметом спору, а заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер.

Також не підтверджені будь-якими доказами твердження про порушення прав відповідача застосованими заходами забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду та не дають підстав для встановлення порушення судом норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд у складі колегії суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства Альфа-Банк - адвоката Ременюк Тетяни Олександрівни залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 вересня 2021 року по цій справі залишити без змін.

Дата складання повної постанови 24 грудня 2021 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: В.Ю. Бєлка

Судді: О.В. Крилова

Е.А. Онищенко