Ухвала

від 08.08.2023 по справі 334/925/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 08.08.2023

Справа № 334/925/19

Провадження № 2/334/59/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 рокуЛенінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., за участі секретаря судового засідання Шерештан О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу запозовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «СЕНС БАНК» про зобов`язання усунути перешкоди у розпорядженні нерухомим майном шляхом скасування обтяження нерухомого майна, виключення відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного Товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне Товариство«Альфа-Банк», яке змінило найменування на Акціонерне Товариство «СЕНС БАНК», про зобов`язання усунути перешкоди у розпорядженні нерухомим майном шляхом скасування обтяження нерухомого майна, виключення відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Позивачка просить відповідно до ст.ст. 319, 391, 593, 609 ЦК України, ст.17 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 12, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зобов`язати відповідача усунути перешкоди в розпорядженні нерухомим майном, що є предметом іпотеки, шляхом скасування обтяження нерухомого майна. Виключити з Єдиного реєстру заборон запис про обтяження №8042161 внесеного 08.10.2008 на підставі договору іпотеки реєстраційний номер 2581.

В судове засідання представники сторін не з`явились, про дату час та місце судового засідання повідомлені належним чином, звернулись із заявами про розгляд справи за їх відсутності.

Представник позивача просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача АТ «СЕНС БАНК» подав клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмета і підстав позову, спір між сторонами виник щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи.

Неявка учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки матеріали справи містять достатні відомості для розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 07.10.2008 між АКБ «Укрсоцбанк» і ТОВ «Неоновий світ» був укладений договір кредиту №130/08, за умовами якого останньому було надано кредит у сумі 328580,00 грн. зі сплатою 22,0% річних зі строком повернення до 04.10.2013.

Кредитні зобов`язання позичальника забезпечені іпотекою, предметом якої є квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , згідно іпотечного договору від 08.10.2008, укладеного між банком і ОСОБА_1 . Термін дії договору іпотеки до 01.10.2013.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Неоновий світ» (код ЄДРПОУ 31540058) припинено 14.12.2018, номер запису: 11031720010019958.

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного Товариства «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне Товариство «Альфа-Банк», яке змінило найменування на Акціонерне Товариство «СЕНС БАНК», про зобов`язання усунути перешкоди у розпорядженні нерухомим майном шляхом скасування обтяження нерухомого майна, виключення відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Позивач просить суд усунути перешкоди в користуванні житловим приміщенням, яке є предметом іпотеки, посилаючись на положення ст.ст. 593, 317, 391 ЦК України шляхом скасування обтяження нерухомого майна та виключення з Єдиного реєстру заборон запису про обтяження №8042161 внесеного 08.10.2008 на підставі договору іпотеки реєстраційний номер 2581.

Підставою позову, відповідно до позовної заяви, є посилання позивача на припинення іпотеки у зв`язку з припиненням юридичної особи ТОВ «Неоновий світ» - основного боржника в кредитному зобов`язанні.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог статті 19ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з пунктом пункту 1 частини першої статті 20ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України правона звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 45ГПК України сторонами в судовому процесіпозивачами і відповідачамиможуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями. Випадки, коли справи у спорах, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, підвідомчі господарському суду, визначені статтею 20 ГПК України.

Отже, до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

У пункті 5.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 910/9362/19 (провадження № 12-180гс19) вказано, що положення пункту 1 частини першої статті 20 ГПК Українипов`язують належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не з об`єднанням позовних вимог до боржника у забезпечувальному зобов`язанні з вимогами до боржника за основним зобов`язанням, а з тим, що сторонами основного зобов`язання мають бути юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 161/6253/15 (провадження № 14-32цс20) звернула увагу, що із 15 грудня 2017 рокудати набрання чинності Законом Українивід 03жовтня 2017року №2147-VIII«Про внесеннязмін доГосподарського процесуальногокодексу України,Цивільного процесуальногокодексу України,Кодексу адміністративногосудочинства Українита іншихзаконодавчих актів» спір щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, належить до юрисдикції господарського суду лише тоді, якщо сторонами основного зобов`язання є тільки юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. Іншими словами, до юрисдикції господарського суду не належить, зокрема, спір щодо виконання договору, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо хоча би однією стороною основного зобов`язання є фізична особа, яка не є підприємцем. Із зазначеної дати, якщо хоча б однією зі сторін основного зобов`язання є фізична особа, яка не є підприємцем, спір щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, розглядається за правилами цивільного судочинства незалежно від того, чи заявляє позивач одночасно вимоги до фізичної особисторони основного зобов`язання та до сторони (сторін) акцесорного зобов`язання, зокрема, незалежно від того, чи об`єднані позовні вимоги щодо виконання кредитного договору з вимогами щодо виконання договорів іпотеки, поруки тощо, укладених для забезпечення основного зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 906/277/18 (провадження № 12-300гс18). Вид судочинства (цивільне чи господарське) визначається з урахуванням суб`єктного складу сторін основного зобов`язання, про що зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 753/12916/15-ц (провадження № 14-409цс18).

У спірних правовідносинах сторонами основного зобов`язання (кредитного договору №130/08) були юридичні особи: Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», яке змінило найменування на Акціонерне Товариство «СЕНС БАНК», та Товариство з обмеженою відповідальністю «Неоновий світ».

В забезпечення виконання вказаного основного зобов`язання між Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір.

ОСОБА_1 , посилаючись на припинення основного зобов`язання у зв`язку припиненням юридичної особи ТОВ «Неоновий світ», та як наслідок припинення іпотеки за іпотечним договором №130/08/1і від 08.10.2008, звернулася до суду з позовом до банку про усунення перешкод у розпорядженні нерухомим майном шляхом зобов`язання відповідача скасувати обтяження нерухомого майна та виключити відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єкта нерухомого майна у лютому 2019 року, тобто після набрання чинностіЗаконом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Виходячи із часу звернення ОСОБА_1 до суду із вказаним позовом, його предмету та підстав, характеру спірних правовідносин, враховуючи що спір виник щодо правочину, укладеного для забезпечення виконання основного зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи, суд приходить до висновку, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Наведе узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 20 листопада 2019 року у справі № 910/9362/19 (провадження № 12-180гс19), від 05 травня 2020 року у справі № 161/6253/15 (провадження № 14-32цс20) та постановах Верховного Суду у постановах від 03 березня 2021 року у справі № 522/1792/19 від 17 березня 2021 року у справі № 161/14986/18.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (частина перша статті 256 ЦПК України).

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі відповідно до норм п. 1 ч. 1 ст.255 ЦПК України слід закрити.

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «СЕНС БАНК» про зобов`язання усунути перешкоди у розпорядженні нерухомим майном шляхом скасування обтяження нерухомого майна, виключення відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд її справи віднесено до юрисдикції господарських судів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Запорізького апеляційного суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Турбіна Т. Ф.