Рішення

від 03.12.2021 по справі 757/44052/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44052/20-ц

Категорія 75

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Матійчук Г.О.

секретар судового засідання Пітей О.Д.,

справа № 757/44052/20-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Тех-Буд Трансферт ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Тех-Буд Трансферт про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та поновлення на роботі,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути з останнього на свою користь 129 500 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу, 11 231,53 грн компенсації за невикористану відпустку, а також поновити його на посаді директора ТОВ Тех-Буд Трансферт .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 22.10.2013 року працював на посаді директора вказаного товариства на підставі протоколу №2 загальних зборів учасників товариства.

Його заробітна плата в місяць складала 3 500 грн.

З липня 2016 року він не отримував заробітну плату, в зв`язку з важким матеріальним станом відповідача, а з жовтня 2017 року він втратив зв`язок з засновником товариства ОСОБА_2 .

Проте йому стало відомо, що з 10.10.2017 року його було звільнено з посади, без повного розрахунку.

Зауважує, що за весь час роботи на посаді, він зарекомендував себе сумлінним і добросовісним працівником, має грамоти та нагороди.

У нього на утриманні знаходиться малолітня дитина-інвалід.

Вважає своє звільнення та невиплату заробітної плати незаконними, просить позов задовольнити та, з урахуванням уточнень, просить стягнути з відповідача на його користь 340 468,42 грн.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Писанцем В.А. від 08.02.2021 року відкрито провадження у справі.

13.09.2021 року на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано в провадження судді Матійчук Г.О.

Ухвалою від 13.09.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу не пізніше п`ятиденного строку подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, роз`яснено відповідачу, що він має право не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті надіслати відзив на позовну заяву.

Також ухвалою від 13.09.2021 року задоволено клопотання позивача та витребувано у відповідача витяг з протоколу загальних збарів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Тех-Буд Трансферт (код ЄДРПОУ 38952334) про його звільнення та призначення нового директора, завірену належним чином копію наказу про звільнення, виписку із штатного розкладу товариства і копію наказу про прийняття нового директора.

Згідно відміток поштових відділень судове повідомлення разом з копіями ухвал повернулися на адресу суду з неврученням за закінченням терміну зберігання. В розумінні ч. 1 ст. 131 ЦПК України судова повістка на ім`я відповідача ТОВ Тех-Буд Трансферт вважається доставленою.

Відповідач своїм правом надати відзив на позов не скористався. Ухвала про витребування доказів залишена відповідачем без виконання. Заяви з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходили.

Згідно ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подав. При цьому, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Підстави припинення трудового договору встановлено статтею 36 КЗпП України, підстави розірвання трудового договору з ініціативи працівника - статтями 38 і 39 цього Кодексу, підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу - статтями 40, 41, 43, 431 і підстави розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) - статтею 45 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, третьою статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 22.10.2013 року працював на посаді директора ТОВ Тех-Буд Трансферт (а.с. 3).

Згідно довідки про доходи від 09.10.2017 року № 10/01 його заробітна плата складала 3 500 грн на місяць.

За твердженнями позивача, його було звільнено з посади з 10.10.2017 року, що також підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де вказано, що директором товариства з 13.10.2017 року є ОСОБА_2 .

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в постанові Про практику розгляду судами трудових спорів у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом для звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору, зокрема за пунктом 3 ст.40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок і попередня робота працівника.

Відповідачем не спростовано вимоги та обґрунтування позивача в частині поновлення на роботі.

Відповідно до вимог ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Оскільки позовна заява розглядалася більше одного року не з вини позивача, з відповідача на його користь підлягає стягненню середній заробіток за весь час вимушеного прогулу - з 10.10.2017 р. по 08.09.2021 р. (а.с. 34).

Розрахунок середнього заробітку підлягає проведенню відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995року №100 (з наступними змінами) Порядку обчислення середньої заробітної плати, яким передбачено, що середньомісячна заробітна плата у випадку її збереження за працівником обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, які передували події, з якою пов`язана виплата. При цьому обчислення виплат провадиться шляхом множення середньоденного (погодинного) заробітку на число робочих днів (годин). Середньоденна (погодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

За наведених обставин з відповідача на користь позивача належить до стягнення заборгованість по заробітній платі за період з липня 2016 р. по 10.10.2017 р., середній заробіток за час вимушеного прогулу та компенсація за невикористану відпустку за період роботи 2013-2017 р.р. в загальному розмірі 340 468,42 грн.

Відповідач вказану суму не спростував, тому суд вважає розрахунок позивача вірним.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 3 500 грн підлягає негайному виконанню відповідно до пунктів 2,4 частини 1 статті 430 ЦПК України.

Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України.

З відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 5 506,68 грн (3 404,68+2102).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 21, 32, 36, 40, 235, 237 КЗпП України; Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 року №9; ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81,263-265, 280-289 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Тех-Буд Трансферт про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та поновлення на роботі - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю Тех-Буд Трансферт з 10.10.2017 р.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Тех-Буд Трансферт на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з липня 2016 по 10.10.2017 р., середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10.10.2017 по 08.09.2021 р.р., компенсацію за невикористану відпустку за період з 2013 по 2017р.р. в загальному розмірі 340 468,42 грн.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати в межах одного місяця в розмірі 3 500 грн підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Тех-Буд Трансферт на користь держави судовий збір в розмірі 5 506,68 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Тех-Буд Трансферт , ЄДРПОУ 38952334, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 оф. 802.

Суддя Г.О.Матійчук