Рішення

від 17.06.2010 по справі 2-3233-2010

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

2-3233/2010

Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

17 червня 2010 року                                                                         місто Маріуполь

                                   Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

                                        головуючого судді – Лагоди В.О.,

                                        при секретарі  – Кушнаренко Е.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському  районі м. Маріуполя Донецької області про визнання неправомірною бездіяльності, зобов’язання вчинити нарахування та виплати доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року по 31 березня 2010 року. –

В С Т А Н О В И В:

Позивач  звернувся  до суду з позовом до УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя про зобов’язання вчинити нарахування та виплату доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, посилаючись на те, що віднесений до категорії дітей війни, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Натомість, доплати до пенсії нараховувалися і сплачувалися відповідачем у вказаний період не у повному розмірі, передбаченому законом, чим були порушені його права. Просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача, зобов’язати того вчинити нарахування та виплати доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року по 31 березня 2010 року.

Позивач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, де зазначив, що позовні вимоги підтримує у повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягаючи на відмові у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, прийнявши до уваги доводи позову, встановив наступне.

Відповідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Позивач, віднесений до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, що підтверджується копією пенсійного посвідчення.

Відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що набрав чинності з 01.01.2006 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком, ст. 7 якого передбачає, що фінансове забезпечення даних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Проте, на виконання вказаної норми КМУ не приймав окремої постанови щодо встановлення в 2009 р. розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «діти війни». Постановою КМУ № 530 від 28 травня 2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» передбачався розмір виплат дітям війни на 2008 р., але розмір підвищення пенсії з 1 січня 2009 р. даною постановою не передбачався і змін щодо цього питання в 2009 р. в цю постанову не вносилось. Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» обмежень щодо виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком дітям війни також не встановлено.

На час виникнення спірних правовідносин, розмір мінімальної пенсії за віком був визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність, а відповідно до ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», норми цього Закону застосовуються для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, нарахування та виплата у періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 1 січня 2007 р.

Відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний статус дітей війни» доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на відповідача зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Конституційний Суд України неодноразово посилався у своїх рішеннях на неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, сформулювавши правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. Конституційний Суд України зазначає, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача до відповідача про визнання неправомірною бездіяльність, зобов’язання вчинити нарахування доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня 2009 року по 31 березня 2010 року знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. ст. 1, 15 ЦК України, Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 р., Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 р., Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст. ст. 10, 15, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2009 року по 31 березня 2010 року,   виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя провести ОСОБА_1 нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з відрахуванням фактичних виплат, з 1 січня 2009 року по 31 березня 2010 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та з урахуванням фактично здійснених виплат.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя