Рішення

від 01.07.2010 по справі 24/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГА НСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВ В, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.10 С права № 24/22

За позовом Фізичної осо би-підприємця ОСОБА_1, с . Білки Закарпатської област і

до Фізичної особи-підпри ємця ОСОБА_2, м. Луганськ

про стягнення 5000 грн. 00 коп.

Суддя Рябцева О.В.

Секретар судового засіда ння Гаврілова І.В.

в присутності представник ів сторін:

від позивача - ОСОБА_3 - предст. за дов. від 28.06.2010 б/н;

від відповідача - не прибу в.

в с т а н о в и в:

Позивачем заявлена ви мога про стягнення заборгова ності за надані транспортні послуги в сумі 5000 грн. 00 коп.

На обґрунтування заявлено ї вимоги позивач вказує, що мі ж ним і відповідачем укладен о договір-заявку від 24.11.2009 № 26 на перевезення вантажу автомоб ільним транспортом. Відповід но до вказаного договору-зая вки позивач зобов' язався пе ревезти вантаж - пральні маши ни за маршрутом Ліпецьк - Дніп ропетровськ, а відповідач оп латити вартість послуги в ро змірі 5000 грн. по оригіналах СМР протягом 10-15 днів. Позивач здій снив перевезення вантажу, що підтверджено міжнародною то варно-транспортною накладно ю № 10109040/251109/0004599, та 27.11.2009 вис тавив відповідачу рахунок № 0416. Проте відповідач оплату за виконану послугу не здійсни в. 30.01.2010 позивач направив відпов ідачу претензію від 29.01.2010 про оп лату, але відповідач відпові ді на неї не надав, борг не опл атив.

Позивачем у судовому засід анні 01.07.2010 подано заяву про збіл ьшення позовних вимог, а саме відповідно до ст.ст. 30, 44 ГПК Укр аїни позивач просить стягнут и з відповідача 4800 грн., що скла дає вартість відрядження пре дставника позивача (вартість бензину для проїзду власним транспортом, вартість прожи вання, добові).

Відповідно до ст. 22 ГПК Украї ни, позивач вправі до прийнят тя рішення збільшити розмір позовних вимог.

Згідно Інформаційного лис та Вищого господарського суд у України від 02.06.2006 № 01-8/ 1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарс ького процесуального кодекс у України, порушені у доповід них записках про роботу госп одарських судів у 2005 році" під з більшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільше ння суми позову за тією ж вимо гою, яку було заявлено у позов ній заяві. Крім того, статтею 4 6 ГПК України передбачено нео бхідність сплати державного мита за збільшеними позовни ми вимогами.

За своїм змістом додаткові вимоги позивача не є збільше нням позовних вимог. Однак по дана заява розцінюється судо м як клопотання про збільшен ня відшкодування судових вит рат і приймається до розгляд у.

Відповідач на порушення ух вал суду від 20.05.2010 та від 10.06.2010 відз ив і витребувані судом докум енти не надав, у судове засіда ння не з' явився, хоча про дат у, час і місце слухання справи обізнаний, що підтверджено п овідомленням про вручення по штового відправлення - ухвал и від 20.05.2010. Ухвали суду від 10.06.2010 н аправлені за двома відомими адресами (зазначеною в догов орі та адресою реєстрації і п роживання) також не повернул ись до суду, що свідчить про їх одержання адресатом. Про пов ажність причин нез' явлення у судове засідання відповід ач не повідомив, участь свого представника у судовому зас іданні не забезпечив.

Відповідно до ст. 75 Господар ського процесуального кодек су України, якщо відзив на поз овну заяву і витребувані гос подарським судом документи н е подано, справу може бути роз глянуто за наявними в ній мат еріалами.

За таких обставин, справа ро зглядається за наявними мате ріалами.

Оцінивши надані докази і до води позивача, суд дійшов вис новку про обґрунтованість з аявлених вимог з огляду на на ступне.

Матеріалами справи підтве рджено, що позивач одержав фа ксом заявку № 26 від фізичної о соби-підприємця ОСОБА_2 на здійснення перевезення побу тової техніки і підписав її. Т акі дії свідчать про укладан ня договору.

Згідно даного договору поз ивач зобов' язався перевезт и вантаж - пральні машини за ма ршрутом Ліпецьк - Дніпропетр овськ, адреса завантаження - м . Ліпецьк, пл. Металургів, 2, Росі я, дата завантаження - 24.11.2009, адре са розвантаження - м. Дніпропе тровськ, вага - 20 тон, умов и оплати - переказ по оригінал ах СМR протягом 10-15 банківських днів, сума фрахту - 5000 грн.

Відповідно по СМR № 10109040/251109/0004599 по зивач отримав зазначений ван таж та виконав умови договор у-заявки на виконання трансп ортно-експедиційного обслуг овування в повному обсязі, що додатково підтверджується а ктом здачі-приймання робіт в ід 27.11.2009 № 0416, підписаним позивач ем і відповідачем. Проте відп овідач оплату транспортних п ослуг не здійснив.

Позивач направив відповід ачу претензію від 29.01.2010 з вимого ю про перерахування спірної суми, яка залишилась без відп овіді.

Несплата грошових зобов' язань стала підставою для зв ернення з цим позовом до суду .

За змістом ст. 193 ГК України т а ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов' язання повинні виконуватись належним чином відповідно д о закону, інших правових акті в, договору, а за відсутності к онкретних вимог щодо виконан ня зобов' язання - відповідн о до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також, приписами ст. 193 ГК Укр аїни та ст. 525 ЦК України встано влено, що одностороння відмо ва від виконання зобов' язан ь, крім випадків, передбачени х законом, не допускається.

Частиною 3 ст. 509 ЦК України пе редбачено, що зобов' язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України та ст. 193 ГК України договір є обов ' язковим для виконання стор онами. Частиною 2 ст. 193 ГК Украї ни встановлено, що кожна стор она повинна вжити усіх заход ів, необхідних для належного виконання нею зобов' язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення заг альногосподарського інтере су.

За умовами договору позива ч, як перевізник зобов' язув ався доставити ввірений йому вантаж до місця призначення , а відповідач, як замовник (ек спедитор) зобов' язувався сп латити за перевезення 5000 грн.

Відповідачем не доведено ф акту виконання своїх зобов' язань щодо оплати наданих по зивачем послуг за договором.

За таких обставин, з урахува нням наведеного, вимоги щодо стягнення боргу в сумі 5000 грн. є обґрунтованими та такими, щ о підлягають задоволенню.

Що стосується додаткових в имог позивача про збільшення відшкодування судових витра т у зв' язку з проїздом до гос подарського суду Луганської області і проживання в м. Луга нську, то вони судом відхиляю ться з огляду на наступне.

Статтею 44 ГПК України перед бачено віднесення до складу судових витрат, інших витрат , пов' язаних з розглядом спр ави.

В обґрунтування вимог щодо компенсації відповідачем 4800 грн., позивач посилається на п оложення ст. 30 ГПК України. Дан ою нормою визначено, що в судо вому процесі можуть брати уч асть посадові особи та інші п рацівники підприємств, устан ов, організацій, державних та інших органів, коли їх виклик ано для дачі пояснень з питан ь, що виникають під час розгля ду справи. Ці особи мають прав о знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, под авати докази, брати участь в о гляді та дослідженні доказів . Зазначені особи зобов' яза ні з' явитись до господарськ ого суду на його виклик, спові стити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського су ду пояснення в письмовій фор мі.

Суд не залучав до участі у с праві будь-яких посадових ос іб або інших працівників поз ивача для дачі пояснень. Учас ть представника позивача у с удовому засіданні регламент ується, зокрема, ст. 28 ГПК Украї ни, яка регламентує правове с тановище представників стор ін у судовому процесі. Господ арським процесуальним закон одавством України не передба чено можливості компенсуват и в якості судових витрат сто рін витрати, здійснені у зв' язку з викликом їх представн иків до суду.

Відповідно до ст. 49 ГПК Украї ни з відповідача стягуються витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та витр ати на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су в сумі 236 грн. 00 коп.

У судовому засіданні відпо відно до ст. 85 ГПК України за зг одою представника позивача о голошено вступну та резолюти вну частини рішення.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 49, 75, 82, 84, 85 ГПК Украї ни, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задоволити у пов ному обсязі.

2.Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, АДРЕ СА_1, ідентифікаційний номе р НОМЕР_1 на користь фізич ної особи-підприємця ОСОБА _1, АДРЕСА_2, ідентифікаці йний номер НОМЕР_2 заборго ваність в сумі 5000 грн. 00 коп., вит рати по сплаті державного ми та в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне за безпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., наказ видат и позивачу після набрання рі шенням законної сили.

3.Рішення набирає законної сили після закінчення десяти денного строку з дня його під писання.

4.Рішення підписане - 06.07.201 0.

Суддя О.В.Рябцева