Постанова

від 12.01.2022 по справі 365/159/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 січня 2022 року

м. Київ

справа № 365/159/20

провадження № 61-16402св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - керівник Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації Київської області, Згурівської районної ради Київської області,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 року керівник Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації Київської області, Згурівської районної ради Київської області звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - ОСОБА_2 , про визнання недійсними наказів, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та повернення земельної ділянки.

Позовну заяву мотивовано тим, що пунктом 6 рішення Київської обласної ради від 17 вересня 2013 року № 681-34-VI Про деякі питання передачі майна Згурівської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування безоплатно передано майно, що знаходиться на балансі Згурівської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, із спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст Київської області до спільної власності територіальних громад сіл та селища Згурівського району.

Вказана установа користувалася земельною ділянкою, площею 29 га, розташованою на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області, на підставі державного акта на право постійного користування землею серії КВ № 1Ж000008, виданого відповідно до рішення Згурівської селищної ради від 30 квітня 1994 року.

Відповідно до пункту 9 рішення Київської обласної ради від 17 вересня 2013 року № 681-34- VI право спільної власності на майно, визначене пунктом 6 цього рішення, виникає у територіальної громади Згурівського району в особі Згурівської районної ради з моменту підписання акта прийому-передачі.

Рішенням Згурівської районної ради від 04 липня 2013 року № 202-30- VI Про прийняття у спільну власність територіальних громад сіл, селища Згурівського району майнового комплексу Згурівської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області прийнято у спільну власність територіальних громад сіл, селища Згурівського району майновий комплекс Згурівської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області.

Рішенням Згурівської районної ради від 29 жовтня 2013 року № 240-33- VI Про створення комісії з приймання-передачі майна, що знаходиться на балансі Згурівської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування вирішено безоплатно передати майно, що знаходиться на балансі Згурівської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області до спільної власності територіальних громад сіл та селищ Згурівського району згідно з додатком 5 до рішення Київської обласної ради від 17 вересня 2019 року № 681-34- VI на баланс відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації.

Також цим рішенням затверджено акт приймання-передачі майна Згурівської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Згурівського району на баланс відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації.

Відповідно до акта приймання-передачі майна Згурівської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, на баланс відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації передано земельну ділянку, загальною площею 29,0 га, для ведення підсобного господарства.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 06 вересня 2016 року № 10-18522/15-16-сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо виділення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області, орієнтовною площею 2,0000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 08 вересня 2017 року № 10-16747/15-17-сг Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність затверджено проект землеустрою щодо виділення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 2,0000 га, кадастровий номер 3221955100:12:001:0017, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області.

На підставі цих наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області проведено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

19 грудня 2017 року на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Згурівською районною державною нотаріальною конторою Київської області, власником земельної ділянки, площею 2,0000 га, кадастровий номер 3221955100:12:001:0017, став ОСОБА_1 .

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року, у справі № 810/317/17 задоволено позов Бориспільської місцевої прокуратури до Згурівської районної ради, відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації про зобов`язання останніх вчинити дії щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, площею 29,0 га, що передана на баланс відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації для подальшого використання за призначенням.

Таким чином, власником земельної ділянки, площею 29,0 га, (в межі якої входить земельна ділянка, площею 2,0000 га, кадастровий номер 3221955100:12:001:0017), розташованої на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області, є територіальні громади сіл, селища Згурівського району в особі Згурівської районної ради, а балансоутримувачем - відділ освіти Згурівської районної державної адміністрації.

Бориспільська місцева прокуратура Київської області вважає, що будь-яких рішень власником спірної земельної ділянки щодо припинення права власності на неї не приймалося, а тому всупереч вимогам статей 116, 118, 122, 141 - 145 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) Головне управління Держгеокадастру у Київській області прийняло оскаржувані накази від 06 вересня 2016 року № 10-18522/15-16-сг, від 08 вересня 2017 року № 10-16747/15-17-сг.

Ураховуючи викладене, Бориспільська місцева прокуратура Київської області просила суд:

- визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 06 вересня 2016 року № 10-18522/15-16-сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ;

- визнати недійним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 08 вересня 2017 року № 10-16747/15-17-сг Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ;

- скасувати рішення про проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 3221955100:12:001:0017, (індексний номер рішення 38818567 від 19 грудня 2017 року, номер запису про право власності 24020505);

- витребувати на користь держави в особі Згурівської районної ради Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 2,0000 га, кадастровий номер 3221955100:12:001:0017, розташовану на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області.

У липні 2021 року до суду надійшло клопотання керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації Київської області, Згурівської районної ради Київської області про заміну керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області на його правонаступника - керівника Броварської окружної прокуратури Київської області.

Також у липні 2021 року до суду надійшли заяви відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації Київської області, Згурівської районної ради Київської області про залучення до участі у справі їх правонаступника - Броварської районної ради.

Крім того, до суду надійшла заява третьої особи ОСОБА_2 про зміну його статусу третьої особи та залучення його як співвідповідача у цій справі.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року замінено керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області у цивільній справі за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації Київської області, Згурівської районної ради Київської області до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, - ОСОБА_2 , про визнання недійсними наказів, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та повернення земельної ділянки, на керівника Броварської окружної прокуратури Київської області.

Залучено до участі у справі Броварську районну раду як правонаступника позивача Згурівської районної ради та відділ освіти Згурівської селищної ради як правонаступника відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації.

Заяву третьої особи ОСОБА_2 про зміну його статусу третьої особи та залучення як співвідповідача у цій справі залишено без задоволення.

Суд першої інстанції виходив із того, що на підставі Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури , Закону України Про прокуратуру , наказів Генерального прокурора України від 17 лютого 2021 року № 39 Про окремі питання забезпечення початку роботи окружних прокуратур та від 17 лютого 2021 року № 40 Про день початку роботи окружних прокуратур із 15 березня 2021 року розпочала діяльність Броварська окружна прокуратура Київської області. Юрисдикція Бориспільської окружної прокуратури Київської області поширюється на Броварський район, до складу територій якого входить територія Згурівської селищної територіальної громади. Зазначене є підставою для залучення Бориспільської окружної прокуратури Київської області до участі у справі як правонаступника позивача.

Також до участі у справі необхідно залучити правонаступників Згурівської районної ради - Броварську районну раду та відділу освіти Згурівської районної державної адміністрації - відділ освіти Згурівської селищної ради, оскільки внаслідок проведення адміністративно-територіальної реформи у зв`язку із ліквідацією Згурівського району Згурівська районна рада та відділ освіти Згурівської районної державної адміністрації припинили свою діяльність.

Однак заява ОСОБА_2 про зміну його статусу третьої особи та залучення як співвідповідача підлягає залишенню без задоволення, оскільки особу, яка повинна відповідати за позовом, визначає сам позивач. Крім того, ця заява подана ОСОБА_2 всупереч вимогам частини першої статті 51 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), після закінчення підготовчого провадження у справі.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

У липні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із апеляційною скаргою на ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року в частині залишення без задоволення його заяви про зміну процесуального статусу у справі повернуто особі, яка її подала.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року в частині заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) залишено без руху з підстав несплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 09 липня 2021 року в частині заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала, на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 не є позивачем, який звернувся до суду за захистом своїх прав як учасник бойових дій, а сама по собі наявність у нього статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору у всіх категоріях справ.

Таким чином, заявник не виконав вимоги ухвали суду про залишення його апеляційного скарги без руху, не сплатив судовий збір, тому є підстави для визнання апеляційної скарги неподаною та повернення її заявнику.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 05 серпня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 03 вересня 2021 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Підставою касаційного оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 03 вересня 2021 року заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції положень частини третьої статті 185 та статті 357 ЦПК України.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , тому суд апеляційної інстанції безпідставно визнав його апеляційну скаргу неподаною та повернув.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 в частині оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 05 серпня 2021 року відмовлено, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 вересня 2021 року і витребувано із Згурівського районного суду Київської області цивільну справу № 365/159/20.

Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги і правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

У статті 129 Конституції Українизакріплено основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно із пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI).

Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону № 3674-VI).

Апеляційна скарга на судове рішення місцевого суду підлягає оплаті судовим збором за ставками, визначеними підпунктами 6, 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI.

У статті 5 Закону № 3674-VI визначено пільги щодо сплати судового збору.

Згідно з положеннями пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - Закон № 3551-XII).

У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зазначено, що підстави для відступу від зазначеної правової позиції відсутні.

У постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 187/1094/17 (провадження № 61-10344св19) зазначено, що Відповідно до Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору (набрав чинності з 01 вересня 2015 року) внесено зміни, зокрема у статтю 5 Закону України Про судовий збір (пільги щодо сплати судового збору), а саме: відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Зазначена норма статті цього Закону не містить посилань на те, що позов має бути заявлений лише з підстав порушення прав та законних інтересів позивача саме як учасника бойових дій, а також прямо та чітко не зазначає, що справа має стосуватись порушених прав саме позивача, що має статус учасника бойових дій, без уточнення характеру такого права та підстав його порушення .

Предметом позову у цій справі є визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 06 вересня 2016 року № 10-18522/15-16-сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , згідно з яким надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства; наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 08 вересня 2017 року № 10-16747/15-17-сг Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність відповідно до якого надано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку, площею 2,0000 га, кадастровий номер 3221955100:12:001:0017, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області; скасування рішення про проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно, зокрема земельну ділянку, кадастровий номер 3221955100:12:001:0017; витребування на користь держави в особі Згурівської районної ради Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 2,000 га, кадастровий номер 3221955100:12:001:0017, розташованої на території Згурівської селищної ради Згурівського району Київської області.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_2 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням від 22 червня 2015 року серії НОМЕР_1 (т. 2, а. с. 49). Предмет позову у цій справі стосується виділення ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 звільняється від сплати судового збору за розгляд цієї справи в судах усіх інстанцій на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Зазначене узгоджується також із положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), де зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом та практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), які відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовуються як джерело права.

ЄСПЛ вказує на те, що там, де існують апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (рішення у справі Delcourt v. Belgium ( Делькур проти Бельгії ) від 17 січня 1970 року, заява № 2689/65, пункт 25 та рішення у справі Hoffmann v. Germany ( Гофман проти Німеччини ) від 11 жовтня 2001 року, заява № 34045/96, пункт 65).

Всупереч нормам процесуального права апеляційний суд не взяв до уваги доводи та аргументи апеляційної скарги, не застосував положення пункту 13 частини першої статті 3 Закону № 3674-VI та дійшов помилкового висновку про необхідність сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі, що переглядається.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною четвертою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 03 вересня 2021 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк