Ухвала

від 31.01.2022 по справі 1-19/12

ОЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 1-19/12

1-і/287/1/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про відновлення строку для подання апеляційної скарги на вирок Олевського районного суду Житомирської області від 12 листопада 2012 року, -

В С Т А Н О В И В :

Вироком Олевського районного суду Житомирської області від 12.11.2012 року визнано винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України і обрано йому міру покарання у виді чотирьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням зі встановленням йому іспитового строку 2 (два) роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Також, вказаним вироком суду ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України і обрано йому міру покарання у виді трьох років позбавлення волі. На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2012 року звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі. Крім цього, вищевказаним вироком суду ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України і обрано йому міру покарання у виді трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням зі встановленням йому іспитового строку 2 (два) роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

20.10.2021 року через Олевський районний суд Житомирської області до Житомирського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга (в редакції КПК України 1960 року) ОСОБА_3 на вирок Олевського районного суду Житомирської області від 12.11.2012 року щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 296 КК України, що був винесений в порядку КПК України 1960 року в якій міститься клопотання про відновлення пропущеного строку на подачу апеляційної скарги. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що у мотивувальній частині вказаного вироку суд зазначив відомості, які можуть стосуватися ОСОБА_3 , що на думку апелянта є недопустимим з точки зору презумпції невинуватості. Апелянт ОСОБА_3 не був учасником судового розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в Олевському районному суді Житомирської області, а тому фактично був позбавлений права на захист. Про існування вказаного вироку ОСОБА_3 стало відомо лише 23.09.2021 року під час судового засідання в Малинському районному суді Житомирської області, що, на його думку, є підставою для відновлення пропущеного строку для подачі апеляційної скарги.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 03.11.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 разом з матеріалами кримінальної справи № 1-19/12 повернуто до Олевського районного суду Житомирської області для виконання вимог ст. ст. 350, 351 КПК України.

У судове засідання ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_7 не з`явилися, до суду від захисника надійшла письмова заява з проханням розглядати справу без участі ОСОБА_3 та його захисника адвоката ОСОБА_7 . Апеляційну скаргу в частині поновлення строків підтримують та просять задоволити.

Від прокурора ОСОБА_8 до суду надійшла письмова заява з проханням розглядати клопотання ОСОБА_3 без його участі та у задоволенні вказаного клопотання відмовити.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання, враховуючи вимогист.353 КПК(в ред.1960 року).

Суд, дослідивши матеріали клопотання доходить наступного висновку.

Відповідно до положень пунктів 13-15 Розділу ХІ «Перехідні положення» діючогоКримінального процесуального кодексу Українисудові рішення, які ухвалені судом першої інстанції і не набрали законної сили на день набрання чинності цим Кодексом, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку та строки, що діяли до набрання чинності цим Кодексом. Неоскаржені судові рішення, які ухвалені судом першої інстанції і не набрали законної сили на день набрання чинності цим Кодексом, набирають законної сили в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. Апеляційні та касаційні скарги, заяви про перегляд судових рішень у кримінальних справах, які були розглянуті до набрання чинності цим Кодексом, або у справах, розгляд яких не завершено з набранням чинності цим Кодексом, подаються і розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, з урахуванням положень, передбачених § 3розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Наведені вище положення нині діючого процесуального закону вказують, що при вирішенні даного клопотання підлягають застосуванню нормиКримінально-процесуального кодексу Українив редакції 1960 року.

Відповідно достатті 349 Кримінально-процесуального кодексу Українив редакції 1960 року апеляція, за винятком випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті, подається через суд, який постановив вирок, ухвалу чи постанову. До апеляції прокурора і захисника додається стільки її копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких стосується апеляція. Якщо апеляція подана у встановлені частиною третьою цієї статті строки безпосередньо до суду апеляційної інстанції, він надсилає її до суду першої інстанції для виконання вимог, передбачених статтями350і351цьогоКодексу. Апеляція на вирок, ухвалу чи постанову суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана протягом п`ятнадцяти діб з моменту їх проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою,в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Протягом строку, встановленого для подання апеляції, справа ніким не може бути витребувана із суду. Протягом цього строку суд зобов`язаний надати сторонам за їх клопотанням можливість ознайомитися з матеріалами справи.

Згідно зістаттею 353 КПК України 1960 рокув разі подання апеляції з пропуском встановленогостаттею 349 цього Кодексустроку і при відсутності клопотання про його відновлення апеляція постановою головуючого визнається такою, що не підлягає розгляду. У разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, про відновлення пропущеного строку. Питання про відновлення строку вирішується в судовому засіданні судом, який розглядав справу. Про день і час розгляду клопотання своєчасно повідомляються сторони, неявка яких в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. За результатами розгляду клопотання суд виносить ухвалу, постанову, якою відновляє пропущений строк або відмовляє у його відновленні і визнає апеляцію такою, що не підлягає розгляду. Постанова судді чи ухвала суду, винесена відповідно до частини першої чи частини четвертої цієї статті, може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції, який має право своєю ухвалою відновити пропущений строк, визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження суду першої інстанції щодо виконання ним вимогстатті 351 цього Кодексу.

Згідно зі ст.8 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їйконституцієюабо законом.

При цьому, ст.10 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року передбачає, що кожна людина, для визначення її прав і обов`язків і для встановлення обґрунтованості пред`явленого їй кримінального обвинувачення, має право, на основі повної рівності, на те, щоб її справа була розглянута прилюдно і з додержанням усіх вимог справедливості незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до п.8ст.129 Конституції України, основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Невід`ємною частиною права на справедливий судовий захист є доступ до суду апеляційної та касаційної інстанції для перевірки законності та обґрунтованості судового рішення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантується кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Зазначене узгоджується ізст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

На підставі викладеного, суд вважає, що пропущений ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження вироку Олевського районного суду Житомирської області від 12.11.2012 року підлягає відновленню, з метою досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Керуючисьст. 353 КПК України(1960 року), суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_3 про відновлення строку для подання апеляційної скарги на вирок Олевського районного суду Житомирської області від 12 листопада 2012 року - задоволити.

Відновити строк на апеляційне оскарження вироку Олевського районного суду Житомирської області від 12 листопада 2012 року стосовно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч.2 ст.296 КК України.

Ухвала суду винесена відповідно до частини першої чи частини четвертоїст. 353 КПК України(в ред. 1960р.) може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1