Постанова

від 02.02.2022 по справі 362/1412/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 362/1412/21 Головуючий у 1 інстанції: Марчук О.Л.

Провадження № 22-ц/824/4512/2022 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Верланова С.М., Мельника Я.С.

секретар Кибукевич О.Є.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2021 року про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сонячна 5 про визнання недійсними протоколів в справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сонячна 5 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

В березні 2021 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сонячна 5 (далі - ОСББ Сонячна 5 ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ Сонячна 5 борг в розмірі 18 122,93 грн., три відсотки річних в розмірі 612,95 грн., інфляційні витрати в розмірі 1339,62 грн.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 травня 2021 року провадження в справі за позовом ОСББ Сонячна 5 відкрито.

В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСББ Сонячна 5 про захист прав споживача та визнання недійсними протоколів загальних зборів ОСББ Сонячна 5 за період з травня 2011 року по жовтень 2021 року.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2021 року у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу суду та прийняти до провадження зустрічну позовну заяву про захист прав споживача та про визнання недійсними протоколів ОСББ Сонячна 5 за період з травня 2011 року по жовтень 2021 року. Посилається на порушення норм процесуального права. Вважає помилковим висновок суду, що її позовні вимоги виникли з корпоративних відносин і підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. Між сторонами відсутні будь-які корпоративні відносини, вона звернулася до суду із вимогами про захист прав споживача, що підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В судове засідання сторони та їх представники не з`явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСББ Сонячна 5 про визнання недійсними протоколів в справі за позовом ОСББ Сонячна 5 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд першої інстанції виходив з того, що зустрічна позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки ОСББ Сонячна 5 відповідно до статуту і чинного законодавства є господарською організацією, а спір за зустрічним позовом виник у межах господарських правовідносин щодо управління діяльністю ОСББ Сонячна 5 у зв`язку із здійсненням прав членів кооперативу. Розгляд цього спору належить до господарської юрисдикції.

Колегія суддів не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом з тим ст. 20 ГПК України визначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до якого віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

За змістом положень статті 167 ГК України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у ГК України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 ГК України).

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України Про кооперацію .

За змістом положень статей 2, 6, 9 цього Закону кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України Про кооперацію ).

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України Про кооперацію основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСББ Сонячна 5 як споживач, визначивши предметом свого позову захист прав споживачів та визнання недійсними протоколів загальних зборів ОСББ. В позовній заяві ОСОБА_1 не визначила у який спосіб вона просила захистити свої права як споживача, а також не визначила які саме протоколи ОСББ Сонячна 5 вона просила визнати недійсними. З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов передчасного висновку, що спір за зустрічним позовом ОСОБА_1 є корпоративним.

Для визначення питання яке саме право ОСОБА_1 як споживача порушене і у зв`язку з чим на підставі положень Закону України "Про захист прав споживачів" вона просить його поновити суд першої інстанції мав можливість надати позивачі строк для усунення недоліків позову, а в подальшому визначитися з наявністю підстав для прийняття її зустрічного позову.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно, ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2021 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2021 року про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сонячна 5 про захист прав споживача та визнання недійсними протоколів в справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Сонячна 5 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Верланов С.М.

Мельник Я.С.