Рішення

від 13.04.2023 по справі 362/1412/21

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/1412/21

Провадження № 2/362/246/23

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

13 квітня 2023 року

суддя Васильківського міськрайонний суд Київської області Марчук О.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячна 5» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 18122 гривні 93 копійки разом із штрафними нарахуваннями в сумі 1952 гривень 57 копійок.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачка є власником квартири АДРЕСА_1 та є споживачем житлово-комунальних послуг, що надаються позивачем як виконавцем послуг.

Нарахування за житлово-комунальні послуги проводяться відповідно до тарифів на утримання будинків і прибудинкової території та положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», посилаючись на вимоги якого, позивач зазначає, що відповідачка порушує такі вимоги закону і не проводить оплату за житлово0-комунальні послуги внаслідок чого має відповідну заборгованість.

Дану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження.

Відповідачкою надано відзив на позов, у якому вона просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає про те, що вона дійсно є власником зазначеної квартири, однак у період часу із січня 2014 року по липень 2015 року вона не була власником даного нерухомого майна; також, повідомила про необхідність розрахунку заборгованості за період з 2011 по 2018 роки (а.с. 36 37).

Також, відповідачкою подано заяву про застосування строків позовної давності, у якій вона просить застосувати позовну давність за вимогами про стягнення заборгованості за період з 2011 по 2018 роки (а.с. 38 39).

Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідачка є власником нерухомого майна і споживачем відповідних житлово-комунальних послуг, що надаються за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповідною Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.09.2020 року (а.с. 6 9).

Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Частиною першою статті 68 ЖК України визначено, що наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Нормою ст. 179 ЖК України передбачено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Норми статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначають, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором; споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього закону; при цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими; у такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Норми статті 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачають, що співвласник зобов`язаний:

-виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання;

-виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень;

-дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм;

-своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі;

-виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням.

Згідно із частиною першою статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право:

-задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення;

-визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори;

-виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюютьсяГосподарським кодексом Українив частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

Газо- та електропостачання квартир та нежитлових приміщень здійснюється на підставі договорів між їх власниками і газо- та електропостачальними організаціями відповідно до вимог законодавства.

Договори з управителем укладаються об`єднанням відповідно до закону.

Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

З метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, в яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком внески і платежі визначаються у розмірах, затверджених загальними зборами об`єднання, але не більше встановленого згідно із законодавством граничного розміру відповідних витрат.

З метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, у яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначається розмір внесків (платежів) на відповідні потреби, затверджений загальними зборами об`єднання, але не більше найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування для суб`єктів господарювання.

Із наданих позивачем на підтвердження своїх доводів письмових доказів у вигляді витягів із протоколів № 3/2018 від 25.03.2018 року, № 1/2019 від 27.01.2019 року і № 1/20 від 26.01.2020 року вбачається, що позивачем було затверджено кошторис об`єднання і встановлено розміри членських внесків на утримання багатоквартирного будинку на відповідні роки (а.с. 11, 12, 13).

Зазначена обставина також підтверджує той факт, що позивач відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є виконавцем комунальних послуг за вказаною адресою.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачка не виконує наведених вище вимог спеціального законодавства та не вносить оплату за утримання житла.

Такі дії відповідачки свідчать про те, що користуючись усіма наданими їй житлово-комунальними послугами, вона неналежним чином та не у повному обсязі сплачує за їх споживання.

Згідно із наданої позивачем на підтвердження своїх вимог довідки-розрахунку по внескам на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території від 11.03.2021 року за адресою відповідачки станом на 01 березня 2021 року виникла заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 18122 гривні 93 копійки (а.с. 10).

Оскільки, дані про те, що між сторонами укладено договір про надання відповідних житлово-комунальних послуг відсутні та відповідачка не виконує положень наведених нормативно-правових актів, у зв`язку з чим, має заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Крім того, позивачем обраховано штрафні санкції до відповідачки у вигляді 3 % річних та інфляційних втрат за вказаний період заборгованості в загальній сумі 1952 гривень 57 копійок (а.с. 10).

Положення частини 2 статті 625 ЦК України передбачають, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як наслідок, вимоги позивача про стягнення з відповідачки 3 % річних та інфляційних втрат за вказаний період заборгованості є обґрунтованими.

За таких обставин, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку із встановленими під час розгляду справи судом фактичними обставинами справи та положеннями законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд не приймає до уваги та відхиляє усі доводи і заперечення відповідачки, що викладені нею у відзиві на позов.

Зокрема, у відзиві відповідачка зазначає про надання суду ряду платіжних доручень про сплату комунальних послуг на підтвердження дотримання нею вимог чинного законодавства.

Проте, таких документів до відзиву додано не було, про що свідчить відсутність зазначення переліку додатків до відзиву.

Також, не підлягає задоволенню заява відповідачки про застосування строків позовної давності, у якій вона просить застосувати позовну давність за вимогами про стягнення заборгованості за період з 2011 по 2018 роки, оскільки позивач не заявляє вимог про стягнення заборгованості за період до березня 2018 року.

При цьому, даний позов подано позивачем і отримано судом в березні 2021 року, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за період з березня 2018 року по лютий 2021 року є такими, що відповідають вимогам закону та охоплюють визначений ЦК України трирічний строк позовної давності.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

За подачу даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 270 гривень 00 копійок, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 808 від 10 березня 2021 року (а.с. 18).

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витратина професійну правничу допомогу.

Зокрема, суду надано копію Договору про надання правової допомоги № 02/03/21 від 09 березня 2021 року разом із платіжним дорученням № 811 від 10 березня 2021 року з якого вбачається, що позивачем оплачено послуги з правової допомоги в сумі 2 480 гривень 00 копійок (а.с. 14 15, 16).

Тобто, на підставі статей 133, 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідачки на користь позивача слід присудити понесені останнім і документально підтверджені судові витрати на загальну суму 4750 гривень 00 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 67, 68, 179 ЖК України, статтями 7, 9, 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 1 13, 19, 23, 27, 34, 76 83, 89, 95, 133, 136, 141, 258, 259, 263 265, 273 279 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сонячна 5» грошові кошти в сумі 20075 (двадцять тисяч сімдесят п`ять) гривень 50 копійок та 4 750 (чотири тисячі сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок у відшкодування судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя

Дата складенняповного рішеннясуду 13квітня 2023 року.