Рішення

від 13.01.2022 по справі 910/4786/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.01.2022Справа № 910/4786/21

За заявою Компанії "АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ." (Іпарі парк ут 6, Сада, Ейч-2111, Угорщина)

Про вирішення питання про судові витрати

За позовом Компанії "АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ." (Іпарі парк ут 6, Сада, Ейч-2111, Угорщина)

До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛЮКС УКРАЇНА" (вул. Івана Франка, буд. 108, м. Виноградів, Закарпатська область, 90300)

2) Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (вул. Глазунова, буд. 1, Мсп 601, Центральна Частина Києва, м. Київ, 01601)

про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 255874 та зобов`язання вчинити певні дії

Суддя Бондаренко - Легких Г. П.

Секретар судового засідання Гиренко А. В.

За участі представників сторін: не прибули

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Компанії "АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ." (далі за текстом - позивач) з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛЮКС УКРАЇНА" (далі по тексту - відповідач - 1) та Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (далі по тексту - відповідач - 2) про визнання недійсним свідоцтва України № 255874 на знак для товарів і послуг та зобов`язання вчинити певні дії, пов`язані з недійсністю такого свідоцтва.

В судовому засіданні 07.12.2021 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення про часткове задоволення позовних вимог. Суд визнав недійсним свідоцтво України № 255874 на знак для товарів і послуг, як таке яке видано з порушенням прав інших осіб та зобов`язав внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та здійснення про це публікацій в офіційному бюлетені, в задоволенні інших позовних вимог щодо визнання відповідного свідоцтва недійсним з підстав оманливості такого знака щодо товару або виробника відповідного товару - відмовив. Повний текст рішення складено 24.12.2021.

Під час судових дебатів в судовому засіданні 07.12.2021 представником позивача було заявлено усне клопотання в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) про надання доказів на понесення витрат на професійну правничу допомогу впродовж п`яти днів після ухвалення судового рішення.

10.12.2021 через відділ канцелярії суду від позивача надійшла заява про вирішення питання про судові витрати, в якій позивач просить суд провести розподіл судових витрат та стягнути з відповідача на його користь судові витрати у розмірі 4 589, 54 Євро, з яких 171, 32 Євро сума судового збору, 1 807, 70 Євро судові витрати, пов`язані із збиранням доказів, 2 500, 00 Євро витрати на правничу допомогу та 110, 52 Євро - витрати, пов`язані з вчиненням інших організаційних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її до розгляду.

23.12.2021 суд призначив розгляд заяви Компанії "АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ." про вирішення питання про судові витрати у судовому засіданні на 13.01.2022, про що постановив відповідну ухвалу.

06.01.2022 від позивача надійшла заява про проведення судового засідання без участі позивача та його представника, у якій позивач, в тому числі, просить стягнути з відповідача судові витрати у загальній сумі 4 589, 54 євро.

13.01.2022 від відповідача - 1 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання/заява у якому відповідач - 1 просить відмовити в задоволенні заяви про стягнення судових витрат на користь позивача, оскільки позивач просить стягнути кошти в іноземній валюті.

В судове засідання 13.01.2022 представники сторін не прибули, про час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, докази чого наявні у матеріалах справи.

Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши докази, що подані на підтвердження понесення судових витрат та заперечення відповідача щодо обґрунтованості розміру витрат заявлених до стягнення, дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача, з підстав нижченаведених.

В позовній заяві позивачем було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, що складається з судового збору у розмірі 4378, 00 грн , витрат на проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, витрат пов`язаних з витребуванням та забезпеченням доказів, 1500,00 євро витрат на професійну правничу допомогу, та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В заяві про зміну підстав позову позивачем також було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, що складається з судового збору у розмірі 4540,00 грн, 1135,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову, витрат на проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, 4500,00 витрат пов`язаних з витребуванням та забезпеченням доказів, 1 500, 00 євро витрат на професійну правничу допомогу, та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

09.09.2021 позивачем подано до матеріалів справи заяву про вирішення питання про судові витрати, в якій позивач зазначив про понесення ним таких витрат:

- 5 675, 00 грн витрат пов`язаних зі сплатою судового збору (1 135, 00 грн за подання заяви про забезпечення позову, оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи № 910/3860/21; 4 500, 00 грн за подання позовної заяви у даній справі);

- 60 737, 00 грн витрат пов`язаних із збиранням доказів (25 000, 00 грн витрат на оплату експертизи; 87, 00 грн - замовлення довідки Укрпатенту, 17064,00 грн оплата за послуги письмового перекладу БП СЛОВО ; 188, 00 грн оплата пляшки гелю Perlux Універсальний у відповідача - 1; 87, 00 грн - замовлення незасвідченої копії матеріалів заявки № m201709791; 4500, 00 грн оплата послуг Департаменту Центр компетенції Консорціуму Український центр підтримки номерів і адрес за підготовку експертних висновків за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет; 123, 00 грн замовлення засвідченої копії матеріалів заявки № m201709791);

- 2 247, 90 грн витрат, пов`язаних з копіюванням (роздруківкою), відправленням документів та інших організаційних витрат (107, 20 грн оплата відправлення адвокатського запиту до реєстратора доменних імен; 147, 22 грн оплата відправлення адвокатського запиту до Митної служби України; 200, 00 грн оплата відправлення заяви про забезпечення позову і доданих до неї документів; 247, 61 грн оплата відправлення позовної заяви до суду; 35, 00 оплата відправлення ухвали про забезпечення позову до ДП Укрпатент ; 73, 61 грн оплата відправлення заяви про усуненні недоліків до суду; 147, 22 грн оплата відправлення адвокатських запитів до Митної служби України та Держспоживслужби; 104, 02 грн оплата відправлення клопотань до суду та відповідачу - 1; 225, 00 грн оплата відправлення заяви про зміну підстав позову до суду; 52, 01 грн - оплата відправлення заяви про зміну підстав позову до ДП Укрпатент ; 52, 01 грн - оплата відправлення заяви про зміну підстав позову до відповідача - 1; 17, 00 грн оплата відправлення договору про проведення експертизи Соповій К.А. ; 720, 00 грн оплата відправлення клопотань до суду через кур`єрську службу КСД; 120, 00 грн оплата відправлення клопотань до суду через кур`єрську службу КСД; 84, 00 грн комісія за здійснення грошових переказів);

- 2 500, 00 євро витрат, з отримання професійної правничої допомоги.

Позивач здійснив перерахунок судових витрат у євро (за ставкою НБУ, яка була чинна на момент здійснення відповідних витрат) з огляду на відсутність у позивача відкритих рахунків у національній валюті України - гривні.

25.10.2021 від позивача надійшло клопотання про приєднання документів до заяви про вирішення питання про судові витрати, в якій позивач просив суд стягнути на його користь судові витрати у загальній сумі 4 549, 52 євро.

07.12.2021 від позивача надійшла заява про вирішення питання про судові витрати, у якій позивач просив суд стягнути на його користь судові витрати у загальній сумі 4 587, 33 євро. Зокрема, позивач зазначив, що представником були понесені додаткові витрати, що не увійшли до розрахунку від 10.08.2021, зокрема, 1 321, 05 грн витрати на купівлю квитків на потяг Одеса-Київ на 06.12.2021 та потяг Київ - Одеса на 07.12.2021.

Щодо розподілу витрат зі сплати судового збору.

Позивач в своїх заявах про розподіл судових витрат просить суд, в тому числі, стягнути з відповідача-1 на користь позивача сплачений останнім судовий збір у розмірі 5 675, 00 грн (1 135, 00 грн за подання заяви про забезпечення позову, оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи № 910/3860/21; 4 500, 00 грн за подання позовної заяви у даній справі).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Втім, з п. 5 резолютивної частини рішення від 07.12.2021 (повний текст складено 24.12.2021) вбачається, що судом вирішено питання щодо розподілу судового збору у даній справі та стягнуто з відповідача-1 на користь позивача суму судового збору у розмірі 4 540, 00 грн.

З огляду на що, суд відмовляє позивачу в прийнятті додаткового рішення про стягнення з відповідача-1 4 540 ,00 грн судового збору, оскільки питання про його розподіл було вирішено судом при постановленні судового рішення.

Крім зазначеного, суд вважає за необхідне зазначити, що порядок сплати судового збору внормований ст. 6 Закону України Про судовий збір , і згідно зазначеної норми судовий збір може бути сплачений нерезидентом в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати. Натомість, у даній справі судовий збір був сплачений у гривні, відповідно, відсутні правові підстави для розподілу таких витрат між сторонами в іноземній валюті.

Також, суд відмовляє позивачу у покладенні на відповідача - 1 у даній справі витрат по сплату судового збору у розмірі 1 135, 00 грн за подання заяви про забезпечення позову до подання позову у справі № 910/3860/21, з огляду на відсутність для цього процесуальних підстав. При цьому, суд доводить до відома позивача, що останній наділений правом звернутися із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/3860/21 про розподіл судових витрат, якщо у відповідній справі судом не було вирішено таке питання.

Щодо розподілу витрат, пов`язаних із збиранням доказів, з копіюванням (роздруківкою), відправленням документів та інших організаційних витрат.

Статтею 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із ст. 127 ГПК України експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Матеріалами справи підтверджено, що на підготовку експертного висновку на замовлення сторони позивач витратив 25 000, 00 грн.

Проте, суд не використовував експертизу в якості доказу при прийнятті рішення у даній справі, і висновки експертизи не поставлені в основу судового рішення у справі. Єдиною підставою для призначення судової експертизи є потреба в застосуванні спеціальних знань, тоді як у даному випадку необхідність у застосуванні саме спеціальних знань відсутня, оскільки спір у справі полягав у питанні щодо наявності між позивачем та відповідачем - 1 агентських відносин до дати подання заявки на реєстрацію спірного позначення. Стосовно ж оманливості знаку, то суд такі висновки експерта відхилив, з тих підстав, що такі висновки не відповідають правовій природі оманливості позначення та правовій природі позначення, яке здатне вводити в оману щодо особи, яка виробляє товар.

З урахуванням зазначеного суд не визнає обґрунтованими витрати позивача на проведення експертизи у розмірі 25 000, 00 грн.

Стаття 128 ГПК України внормовує, що особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат. Розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. У випадках, коли сума витрат пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Граничний розмір компенсації витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 № 590 Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави встановлено, що витрати, пов`язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, не можуть перевищувати 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за сукупність дій, необхідних для розгляду справи. Станом на 13.01.2022 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 240, 50 грн. Таким чином, сплачена позивачем сума витрат, пов`язаних з вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи (фіксація змісту веб-сторінок, оплата послуг перекладу, збір доказів, оплата кур`єрських та поштових послуг, тощо), становить 1 240, 50 грн, і не може перевищувати зазначеної суми.

Суд також погоджується із відповідачем, що при ухваленні судового рішення суд прийняв до уваги не всі докази надані позивачем, та що витрати на здійснення перекладів документів, які не були враховані судом, не були необхідними.

Доводи позивача щодо здійснення перерахунку відповідних витрат у євро, з огляду на відсутність у позивача відкритих рахунків у національній валюті України - гривні, Суд відхиляє, з тих підстав, що відповідні витрати були здійснені представником позивача на території України і саме у гривні, і відсутність у позивача рахунків у гривні не позбавило останнього можливості здійснити відповідні витрати шляхом їх сплати уповноваженим представником.

Щодо витрат на професійно правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивач просить покласти на відповідача - 1 2 500, 00 євро витрат з отримання професійної правничої допомоги.

Відповідач вважає, що складність справи не відповідає розміру гонорару та що витрати на правничу допомогу необґрунтовано завищені.

На підтвердження обставин здійснення позивачем відповідних витрат позивач надав наступні докази.

- Договір № 21-09/20 про надання правничої допомоги від 21.09.2020, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням Лекс Інтелз (далі за текстом - договір), предметом якого є надання адвокатським об`єднанням правничої допомоги клієнту, у зв`язку з представництвом інтересів клієнта в Господарському суді міста Києва та веденням господарської справи за позовом клієнта до ТОВ Перлюкс .

Згідно із п. 1.4. договору клієнт зобов`язався оплатити правничу допомогу в порядку та в розмірі, передбачених цим договором.

За надання правничої допомоги за договором клієнт виплачує Адвокатському об`єднанню поточну винагороду (гонорар) та преміальну винагороду (гонорар успіху) (п. 4.1. договору).

В п. 4.2. договору сторони визначили, що поточна винагорода сплачується відповідно до ставки винагороди за надання правничої допомоги адвокатським об`єднанням клієнту, яка узгоджена сторонами та дорівнює 150 (сто п`ятдесят) євро за одну годину роботи адвокатського об`єднання. Сторони домовились, що розмір поточної винагороди за ведення справи, вказаної у п. 1.1. договору, у будь - якому разі не може перевищувати 2 500 (двох тисяч п`ятсот) євро, але за умови, що відповідачем по справі не буде пред`явлено зустрічних позовних вимог.

Оплата поточної винагороди, згідно із п. 4.3.1, 4.3.3 договору, здійснюється таким чином: протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання сторонами договору клієнт перераховує на користь адвокатського об`єднання аванс у розмірі 1 500 (одну тисячу п`ятсот) євро; після відпрацювання адвокатським об`єднанням авансової суми винагороди, подальша правнича допомога сплачується в порядку післяоплати, на підставі актів - рахунків наданої правничої допомоги та рахунків на оплату, протягом 5 робочих днів з дня отримання акту - рахунку та рахунку на оплату.

У п. 4.4. договору сторони передбачили, що крім виплати винагороди клієнт сплачує витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги.

Згідно акту - розрахунку від 06.08.2021 станом на дату підписання акту клієнту надана наступна правнича допомога:

- Ознайомлення з обставинами справи, рекомендації щодо збору доказів, консультації та узгодження правової позиції - 300, 00 євро;

- Пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах - 150, 00 євро;

- Організація здійснення перекладу наданих документів, оплата послуг БП Слово - 150, 00 євро;

- Складання заяви про забезпечення позову, оформлення додатків, надсилання сторонам по справі - 300, 00 євро;

- Складання позовної заяви та заяви про залучення третьої особи, оформлення додатків, надсилання сторонам по справі - 525, 00 євро;

- Складання та відправлення адвокатських запитів до Митної служби України та Держспоживслужби - 150, 00 євро;

- Підготовка клопотання про залучення доказів до матеріалів справи; клопотання про витребування доказів; клопотання про огляд даних в мережі інтернет; клопотання про огляд речового доказу; клопотання про призначення судової експертизи - 450, 00 євро;

- Організація проведення фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, підготовка заяви про надання послуг з підготовки експертних висновків за результатами проведеної фіксації та аналіз отриманих висновків, підготовка клопотання про залучення доказів до матеріалів справи - 225, 00 євро;

- Підготовка заяви про зміну підстав позову, оформлення додатків, надсилання сторонам по справі - 225, 00 євро;

- Участь у підготовчому засіданні, призначеному на 18.05.2020 по справі № 910/4786/21 - 150, 00 євро;

- Ознайомлення з відзивами Відповідача-1 та Відповідача-2, підготування відповідей на відзиви - 450, 00 євро;

- Участь у підготовчому засіданні, призначеному на 22.06.2020 по справі № 910/4786/21 - 150, 00 євро;

- Підготовка клопотання про залучення електронного доказу до матеріалів справи; клопотання про залучення речового доказу до матеріалів справи - 150, 00 євро;

- Замовлення послуг експерта Сопової К.А. про проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, підготування та відправки доказів по справі; аналіз висновку експерта - 225, 00 євро;

- Підготовка клопотання про залучення до матеріалів справи висновку експерта Сопової К.А. - 75, 00 євро;

- Участь у судовому засіданні, призначеному на 10.08.2021 - 150, 00 євро.

Загалом за вказаним актом витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги склали - 2 500, 00 євро, інші витрати, пов`язані з розглядом справи склали - 2 049, 52 євро.

Матеріали справи містять докази перерахування позивачем на користь адвокатського об`єднання 4 549, 52 євро (12.08.2021 у розмірі 359, 52 євро та 18.01.2021 у розмірі 4 190, 00 євро). Отже, матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат у розмірі 2 500, 00 євро за договором.

Згідно ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Окрім цього, частиною 6 статті 129 ГПК України передбачено, що якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Як зазначав суд, в позовній заяві позивачем було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, згідно якого позивач розраховував витрати 1 500, 00 євро витрат на професійну правничу допомогу, в заяві про зміну підстав позову позивачем також було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, згідно якого позивач розраховував витрати 1 500, 00 євро витрат на професійну правничу допомогу, наразі ж позивач зазначає про здійснення ним відповідних витрат на суму 2 500, 00 євро. Тобто фактично позивач збільшив суму своїх витрат на правничу допомогу від орієнтовної суми в 1, 7 разів, що на переконання суду є істотним збільшенням відповідних витрат.

Суд зазначає, що приписи статті 162 ГПК України вказують на те, що позивач повинен ще при поданні позову зазначити про понесені ним витрати та визначити їх розмір, в тому числі, позивач повинен прогнозувати розмір витрати, які він очікує понести. Положення ГПК України надають право сторонам подавати докази фактичного понесення витрат після ухвалення судового рішення, однак, сторони повинні добросовісно користуватись процесуальними правами і не зловживати положеннями статті 129, 221 ГПК України, з метою недопущення штучного збільшення витрат.

Також, витрати позивача на ознайомлення з обставинами справи, рекомендації щодо збору доказів, консультації та узгодження правової позиції вартістю 300, 00 євро (при цьому, рекомендації по збору доказів та змір доказів адвокатом є на переконання суду ідентичними діями), пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах вартістю 150, 00 євро (робота, яка має здійснюватися адвокатом для підтримання відповідної кваліфікації в сфері права на постійній основі та не пов`язана з розглядом даної справи) та складання заяви про забезпечення позову, оформлення додатків, надсилання сторонам по справі у розмірі 300, 00 євро (стосується розгляду іншої справи в окремому провадженні) не пов`язані саме із розглядом справи № 910/4786/21, відповідно, у суду відсутні підстави для їх покладення на відповідача - 1 у даній справі.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, яка має право на таке відшкодування, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд зазначає, що в акті - розрахунку від 06.08.2021 не деталізовано витрачений адвокатом час на складення того чи іншого процесуального документу (витрачені години вказані щодо декількох документів одночасно з урахуванням часу на оформлення додатків та надсилання їх сторонам), з огляду на що, визначити дійсно витрачений представником позивача час на підготовку того чи іншого документу, а відтак, дослідити співвідношення зазначеного в акті обсягу наданих послуг з фактично витраченим часом адвоката на їх надання не вбачається за можливе.

Крім того, в акті - розрахунку від 06.08.2021 представником позивача серед іншого зазначено про гонорар за подання до господарського суду заяви про зміну підстав позову вартістю 225 , 00 євро, що свідчить про неналежну підготовку адвоката до справи при поданні позовної заяви та зміну правової позиції адвоката щодо справи в ході розгляду справи. При цьому, подання відповідної заяви не було необхідною процесуальною дією під час розгляду даної справи та не вплинуло на оцінку судом доказів та обставин справи. На переконання суду, включення таких робіт (які не є необхідними) до акту свідчить про їх недоцільність, а отже про штучне збільшення обсягу фактично наданої правничої допомоги.

На підстав вище викладеного, суд вважає, що позивачем не доведено необхідність та обгрунтованість заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500, 00 євро та необґрунтовано збільшено попередньо визначену до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу на 1 000, 00 євро.

З огляду на що, суд, керуючись ч. 6 ст. 129 ГПК України та з врахуванням клопотання відповідача-1, прийшов до висновку про задоволення заяви в частині стягнення з відповідача-1 на користь позивача адвокатських витрат у раніше визначеному розмірі, а саме 1 500, 00 євро.

Пленум Верховного Суду України в абзаці третьому пункту 14 постанови від 18.12.2009 N 14 "Про судове рішення у цивільній справі" роз`яснив, що суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України).

У зв`язку з наведеним не суперечить чинному законодавству України стягнення витрат на правничу допомогу за договором в іноземній валюті, якщо у відповідній валюті такі витрати оплачувалися за договором і позивач просить стягнути суму у валюті.

Доводи відповідача - 1 щодо двох відповідачів у справі та необхідності розподілу судових витрат між двома відповідачами суд відхиляє, з тих підстав що саме відповідач - 1 є власником спірного свідоцтва, та саме дії відповідача - 1 призвели до виникнення судового спору.

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про вирішення питання про судові витрати та стягнення із відповідача - 1 на користь позивача 1 500, 00 євро витрат на правничу допомогу та 1 240, 50 грн витрат, пов`язаних із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Керуючись статтями 123, 124, 126, 127, 128, 129, 233, 236-238, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Компанії "АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ." про вирішення питання про судові витрати - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛЮКС УКРАЇНА" (вул. Івана Франка, буд. 108, м. Виноградів, Закарпатська область, 90300, ідентифікаційний код 39308820) на користь компанії Компанії "АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ." (Іпарі парк ут 6, Сада, Ейч-2111, Угорщина) 1 500 (одну тисячу п`ятсот) євро витрат на правничу допомогу, що станом на дату ухвалення додаткового рішення за офіційним курсом НБУ (31, 4796 грн) складає еквівалент в розмірі 47 219 (сорок сім тисяч двісті дев`ятнадцять) грн 40 коп., та 1 240 (одну тисячу двісті сорок) грн 50 коп. витрат, пов`язаних із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

3. Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000, 00 євро, 25 000, 00 грн витрат на підготовку експертного висновку та інші витрати, пов`язані із вчинення інших дій необхідних для розгляду справи покладаються на Компанію "АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ.".

4. В ухваленні додаткового рішення в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛЮКС УКРАЇНА" на користь Компанії "АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ." судового збору у розмірі 5 675, 00 грн - відмовити.

5. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 02.02.2022.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г. П. Бондаренко-Легких