Постанова

від 26.06.2022 по справі 910/4786/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2022 р. Справа№ 910/4786/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Грека Б.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Кочурової Т.О.

компанії "АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ." - Лемещук Н.В.

розглянувши заяву Компанії "АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ."

про розподіл витрат на професійну правничу допомогу

у справі №910/4786/21

за позовом Компанії "АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ."

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛЮКС УКРАЇНА"

2) Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності"

про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 255874 та зобов`язання вчинити певнi дiї

В С Т А Н О В И В:

Коротке викладення суті спору та позовних вимог.

Компанія "АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ." (позивач) звернулася до апеляційного господарського суду з заявою про розподіл витрат на правничу допомогу при розгляді справи в апеляційній інстанції.

Позивач доводить, що поніс витрати, пов`язані з отриманням професійної правничої допомоги, загальна суму яких складає 1500 євро, що підтверджується договором про надання правничої допомоги №210-09/20 від 21.09.2020 та додатковою угодою №1від 26.04.2022, актом-розрахунком від 31.05.2022, тому просить стягнути суму зазначених витрат з ТОВ "ПЕРЛЮКС УКРАЇНА".

Апеляційне провадження (рух справи).

Згідно протоколу Протокол передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 06.06.2022 заяву компанії "АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ." передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Грек Б.М. - головуючий суддя, судді: Отрюх Б.В., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 розгляду заяви компанії «АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ.» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у справі №910/4786/21 на 27.06.2022.

ТОВ "ПЕРЛЮКС УКРАЇНА" (відповідач) подало апеляційному господарському суду заперечення на заяву про вирішення питання про судові витрати.

Відповідач вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити, доводячи, зокрема, таке:

договір № 21-09/20 від 21.09.2020 про надання правничої допомоги закінчив свою дію 31.12.2021, а додаткова угода укладена 26.04.2022, тобто після завершення основного договору, тому не є допустимим доказом на підтвердження правоздатності його сторін;

витрати на правничу допомогу є завищеними та не є необхідними, оскільки текст сторінки №6 відзиву на апеляційну скаргу повністю відповідає тексту сторінок №4-5 заяви про повернення до стадії підготовчого провадження, залучення письмових пояснень та доказів від 07.09.2021; текст сторінки №7 відзиву на апеляційну скаргу практично повністю відповідає тексту сторінки №2 заяви про повернення до стадії підготовчого провадження, залучення письмових пояснень та доказів від 07.09.2021;

вартість оплати однієї години ознайомлення з матеріалами справи в сумі 150 євро є завищеною та не відповідають складності виконуваної роботи;

витрати на складання апеляційної скарги на додаткове рішення господарського суду в сумі 300 євро не є обов`язковими та не можуть покладатися на відповідача;

витрати на складання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення в сумі 150 євро не є обґрунтованим та справедливими;

вартість роботи зі складання відзиву в сумі 750 євро є завищеними та не відповідають складності виконаної роботи, оскільки фактично є роботою з копіювання попередніх заяв;

вартість складання заяв про участь в судових засіданням в режимі відеоконференції в сумі 150 євро є завищеною та не відповідає складності виконаної роботи, оскільки є шаблонною роботою.

Суд апеляційної інстанції не встановив обставин, що перешкоджають розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом.

Компанія "АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ." (позивач) звернулася до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛЮКС УКРАЇНА" (ТОВ "ПЕРЛЮКС УКРАЇНА") та Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" про визнання недійсним свідоцтва України № 255874 на знак для товарів і послуг та зобов`язання вчинити певні дії, пов`язані з недійсністю такого свідоцтва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 суд вирішив:

1. Позов Компанії "АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ." до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛЮКС УКРАЇНА" про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів та послуг та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

2. Визнати недійсними повністю свідоцтво України на знаки для товарів і послуг № 255874 від 25.03.2019, яке зареєстроване на Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛЮКС УКРАЇНА" (вул. Івана Франка, буд. 108, м. Виноградів, Закарпатська область, 90300, ідентифікаційний код 39308820) з підстав його видачі з порушенням прав інших осіб.

3. Зобов`язати Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" (вул. Глазунова, буд. 1, Мсп 601, Центральна Частина Києва, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 31032378) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним повністю свідоцтва України № 255874 від 25.03.2019, зареєстроване на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛЮКС УКРАЇНА" (вул. Івана Франка, буд. 108, м. Виноградів, Закарпатська область, 90300, ідентифікаційний код 39308820) та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені Промислова власність.

4. У задоволенні вимог Компанії "АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ." до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛЮКС УКРАЇНА" у частині визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів та послуг з підстав оманливості такого знака щодо товару або виробника відповідного товару - відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛЮКС УКРАЇНА" (вул. Івана Франка, буд. 108, м. Виноградів, Закарпатська область, 90300, ідентифікаційний код 39308820) на користь компанії Компанії "АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ." (Іпарі парк ут 6, Сада, Ейч-2111, Угорщина) 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

ТОВ "ПЕРЛЮКС УКРАЇНА" звернулося з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2021.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛЮКС УКРАЇНА" залишено без задоволення; Рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2021 у справі №910/4786/21 залишено без зміни.

За результатами розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідно до договору №21-09/20 про надання правничої допомоги від 21.09.2020 (далі - договір 21-09/20) з урахуванням додаткової угоди № 1 від 26.04.2022 предметом Договору є надання Адвокатським об`єднанням правничої допомоги Клієнту у зв`язку з представництвом інтересів Клієнта в Господарському суді м. Київ та в Північному апеляційному господарському суді та веденням господарської справи за позовом Клієнта до ТОВ «ПЕРЛЮКС УКРАЇНА», третя особа - ДП «УКРПАТЕНТ» про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг №255874 та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно акту-розрахунку суми винагороди (гонорару) за надану правничу допомогу від 31.05.2022 надана наступна правнича допомога:

ознайомлення з апеляційною скаргою Відповідача-1, узгодження правової позиції стосовно рішення суду першої інстанції - 1 год. х 150 євро;

складання апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції, оформлення додатків, надсилання сторонам по справі - 2 год. х 300 євро;

складання клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції, надсилання сторонам по справі - 1 год. х 150 євро;

складання відзиву на апеляційну скаргу Відповідача 1 на рішення суду першої інстанції, оформлення додатків, надсилання сторонам по справі - 5 год. х 750 євро;

складання заяви про участь у засіданнях, що призначені на 31.05.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - 1 год. х 150 євро.

Сторони підтверджують, що згідно із застереженням, передбаченим Сторонами в п. 4.7 Договору, загальний розмір правничої допомоги не повинен перевищувати 1500 євро.

Мотиви постанови та висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Положеннями частини третьої статті 631 ЦК України визначено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Колегія суддів зазначає, що принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України є визначальним та полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати, по-перше: можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору); по-друге, можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

Як встановив суд апеляційної інстанції, позивачем доведено існування правовідносин з представником для надання правничої допомоги у справі на підставі договору №21-09/20 про надання правничої допомоги, зокрема, у разі перегляду судової справи в апеляційній інстанції.

Зокрема, зміст додаткової угоди № 1 від 26.04.2022 свідчить про те, що сторони узгодили можливість розповсюдження дії договору на правовідносини сторін, які виникли до його укладення.

Таким чином, положення додаткової угоди № 1 від 26.04.2022 про те, що сторони погодилися змінити предмет правничої допомоги у справі на підставі договору №21-09/20 та строки отримання послуг до підписання додаткової угоди № 1 від 26.04.2022, свідчить про те, що сторони домовилися вважати правовідносини, які вникли раніше, виконанням укладеного між ними договору №21-09/20.

Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частинами 1- 5 статті 126 зазначеного Кодексу визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин 5 та 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду;

У постанові Верховного Суду від 12.07.2021 у справі № 903/317/20 зазначено, що аналіз наведених норм частини 4 статті 126 та статті 129 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У постановах від 31.03.2021у справі №910/9916/17, від 28.01.2021 у справі №910/11309/18, від 17.12.2020 у справі №911/3086/17, від 17.12.2020 у справі №922/3708/19, від 15.09.2020 у справі №904/2756/19, від 21.05.2019 у справі №903/390/18, Верховний Суд вказав, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц звернула увагу не те, що: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Аналіз положень статей 126-129 ГПК України вказує на те, що процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.

Слід зазначити, що Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основною засадою (принципом) господарського судочинства є зокрема відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Також апеляційна інстанція звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, який зазначив, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Оцінюючи понесені позивачем витрати на предмет відповідності вищезазначеним критеріям апеляційний господарський суд враховує, зокрема, що час, який витратив адвокат на виконання зазначеної ним роботи не є очевидно неспівмірним із часом, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, ураховуючи складність справи (особливості правової охорони торгівельної марки за міжнародною реєстрацією). Понесені витрати на оплату послуг адвоката, на думку апеляційної інстанції є співмірними до предмета спору, з урахуванням значення справи для сторін, у тому числі ураховуючи такий критерій, як вплив результату вирішення спору на репутацію сторони - позивача.

У суду відсутні відомості, що заявлена вартість оплати відповідних послуг адвоката позивача є значно завищеною у порівнянні із тою, яка склалася в країні або в регіоні, беручи до уваги зміст спірних правовідносин та значення справи для позивача; для оцінки цих критеріїв апеляційна інстанція звертає увагу, що позивач змушений захищати своє порушене право інтелектуальної власності на міжнародну торгівельну марку, власником якої він є з 2009 року.

Беручи до уваги викладене та характер спірних правовідносин у даній справі, проаналізувавши детальний опис наданих послуг, а також подані документи, з огляду на принципи пропорційності та розумності, колегія суддів вважає таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 1500 євро, що еквівалентно 47081, 40 грн на час звернення з заявою про розподіл витрат на правничу допомогу до апеляційного господарського суду.

Апеляційна інстанція відхиляє твердження відповідача про необґрунтованість та завищення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У цій справі суд надає оцінку, як детальному опису виконаної роботи, так і вчинення комплексу правничих дій, які у сукупності спрямовані на забезпечення належної реалізації прав та обов`язків клієнта для представництва його інтересів.

Зокрема, підготовка окремих заяв та клопотань не є лише формальною дією, та не може оцінюватися лиш на предмет затраченого часу чи змісту конкретного документу, а має значення в комплексі з іншими видами правничої допомоги для сприяння забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта та досягнення бажаного для нього результату.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись оцінкою критеріїв розумності, необхідності та співмірності витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для висновку про очевидне завищення розміру таких витрат, тому вимоги заяви вважає такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 267, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та статтями 8, 34, 35, 39 Кодексу України з процедур банкрутства апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву компанії «АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ.» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛЮКС УКРАЇНА" (90300, вул. Івана Франка, 108, м. Виноградів, Закарпатська область; код 39308820) на користь компанії «АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ.» (Іпарі парк ут 6. Сада, Ейч-2111, Угорщина, податковий номер 23945861-2-13) витрати професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в сумі 1500 (одна тисяча п`ятсот) євро.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, встановлені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.М. Грек

Судді Б.В. Отрюх

О.М. Остапенко

Повний текст постанови складено 04.07.2022.