Постанова

від 30.05.2022 по справі 910/4786/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2022 р. Справа№ 910/4786/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Грека Б.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Кочурової Т.О.

розглянувши апеляційну скаргу Компанії "АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ."

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022

у справі №910/4786/21

за позовом Компанії "АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ."

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛЮКС УКРАЇНА"

2) Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності"

про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 255874 та зобов`язання вчинити певнi дiї

В С Т А Н О В И В:

Коротке викладення суті спору та позовних вимог.

Компанія "АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ." (позивач) звернулася до господарського суду про вирішення питання про судові витрати, в якій позивач просить суд провести розподіл судових витрат та стягнути з відповідача на його користь судові витрати у розмірі 4589,54 євро, з яких: 171,32 євро сума судового збору; 1807,70 євро судові витрати, пов`язані із збиранням доказів; 2500,00 євро витрати на правничу допомогу; 110,52 євро витрати, пов`язані з вчиненням інших організаційних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її до розгляду.

Позивач подав заяву про вирішення питання про судові витрати, у якій просив суд стягнути на його користь судові витрати у загальній сумі 4 587,33 євро. Зокрема, позивач зазначив, що представником були понесені додаткові витрати, що не увійшли до розрахунку від 10.08.2021, зокрема, 1321,05 грн витрати на купівлю квитків на потяг Одеса-Київ на 06.12.2021 та потяг Київ - Одеса на 07.12.2021.

Позивач доводить, що понесені ним судові витрати підлягають стягненню на підставі частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Оскаржуване судове рішення (ухвала) господарського суду першої інстанції.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 суд вирішив:

1. Заяву Компанії "АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ." про вирішення питання про судові витрати - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛЮКС УКРАЇНА" (вул. Івана Франка, буд. 108, м. Виноградів, Закарпатська область, 90300, ідентифікаційний код 39308820) на користь компанії Компанії "АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ." (Іпарі парк ут 6, Сада, Ейч-2111, Угорщина) 1500 (одну тисячу п`ятсот) євро витрат на правничу допомогу, що станом на дату ухвалення додаткового рішення за офіційним курсом НБУ (31,4796 грн) складає еквівалент в розмірі 47219 (сорок сім тисяч двісті дев`ятнадцять) грн 40 коп., та 1 240 (одну тисячу двісті сорок) грн 50 коп. витрат, пов`язаних із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

3. Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 1000, 00 євро, 25000,00 грн витрат на підготовку експертного висновку та інші витрати, пов`язані із вчинення інших дій необхідних для розгляду справи покладаються на Компанію "АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ.".

4. В ухваленні додаткового рішення в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЛЮКС УКРАЇНА" на користь Компанії "АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ." судового збору у розмірі 5 675,00 грн - відмовити.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про вирішення питання про судові витрати та стягнення із відповідача - 1 на користь позивача 1500, 00 євро витрат на правничу допомогу та 1240,50 грн витрат, пов`язаних із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Зокрема, суд зазначив наступні доводи:

щодо розподілу витрат зі сплати судового збору: з п. 5 резолютивної частини рішення від 07.12.2021 (повний текст складено 24.12.2021) вбачається, що судом вирішено питання щодо розподілу судового збору у даній справі та стягнуто з відповідача-1 на користь позивача суму судового збору у розмірі 4540,00 грн, тому суд відмовляє позивачу в прийнятті додаткового рішення про стягнення з відповідача-1 4540,00 грн судового збору, оскільки питання про його розподіл було вирішено судом при постановленні судового рішення;

щодо розподілу витрат, пов`язаних із збиранням доказів, з копіюванням (роздруківкою), відправленням документів та інших організаційних витрат: на підготовку експертного висновку на замовлення сторони позивач витратив 25000, 00 грн, проте, суд не використовував експертизу в якості доказу при прийнятті рішення у даній справі, і висновки експертизи не поставлені в основу судового рішення у справі; суд не визнає обґрунтованими витрати позивача на проведення експертизи у розмірі 25000, 00 грн;

щодо витрат на професійно правничу допомогу: матеріали справи містять докази перерахування позивачем на користь адвокатського об`єднання 4549,52 євро (12.08.2021 у розмірі 359,52 євро та 18.01.2021 у розмірі 4190,00 євро); позивачем не доведено необхідність та обгрунтованість заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500, 00 євро та необґрунтовано збільшено попередньо визначену до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу на 1000,00 євро; прийшов до висновку про задоволення заяви в частині стягнення з відповідача-1 на користь позивача адвокатських витрат у раніше визначеному розмірі, а саме 1500,00 євро.

Апеляційне провадження (рух справи).

Компанія "АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ." звернулася з апеляційною скаргою у якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати у частині покладення на позивача витратна професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 євро, 25000,00 грн витрат на підготовку експертного висновку та прийняти у зазначеній частині нове рішення, згідно з яким стягнути з відповідача-1 на користь позивача витратна професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 1000,00 євро, 25000,00 грн витрат на підготовку експертного висновку.

Апелянт доводить, що господарським судом першої інстанції неправильно викладено зміст положень позовної заяви та заяви про зміну підстав позову, що стосувалися попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат.

Позивач, зокрема, акцентує увагу, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500, 00 євро були авансом, а загальний розмір винагороди за надану професійну правничу допомогу буде уточнюватися в ході розгляду справи; на виконання частини 3 статті 126 ГПК України позивачем було надано акт-розрахунок суми винагороди (гонорару) за правничу допомогу від 06.08.2021 у розмірі 2500 євро.

Позивач вважає, що господарським судом неправильно застосовано частину 6 статті 129 ГПК України, оскільки відсутні підстави вважати, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку. Позивач не міг передбачити такі витрати на час подання такого розрахунку. Попередній розрахунок не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Щодо розподілу витрат, пов`язаних із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз апелянт доводить, що проведення експертизи було необхідним для вирішення спору у частині питання чи є спірне позначення оманливим або таким, що може ввести в оману щодо товару, послуги чи особи, що виробляє товар чи послугу. Для відповіді на зазначене питання необхідне залучення експерта, що підтверджується судовою практикою, зокрема, постановою Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 910/20650/17.

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 05.05.2022 апеляційну скаргу компанії «Айрон Енд Сміт Кфт.» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 у судовій справі №910/4786/21 передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Грек Б.М. - головуючий суддя, судді: Отрюх Б.В., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №910/4786/21 за апеляційною скаргою компанії "АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ." на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 у справі №910/4786/21 у визначеному складі колегії суддів: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Отрюх Б.В., Остапенко О.М.; призначити справу до розгляду на 31.05.2022.

Учасники судового процесу у судове засідання не з`явились.

Відповідно до ч.12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний господарський суд враховує, що подаючи апеляційну скаргу, представник апелянта зазначив, зокрема, адресу електронної пошти: vaszoltan@arzenal.com, на яку судом було повідомлено про прийняття апеляційної скарги до провадження та про дату, час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції шляхом надіслання відповідної ухвали суду від 09.05.2022.

Апеляційна інстанція враховує, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Чірікоста і Віола проти Італії" зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду.

Крім, скаржник, який ініціював перегляд рішення господарського суду в апеляційному порядку повинен цікавитися рухом справи, зокрема, надавши суду для контакту свою електронну адресу, пересвідчитися в надходженні на зазначену адресу повідомлень від суду.

Суд апеляційної інстанції не встановив обставин, що перешкоджають розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом.

В позовній заяві позивачем було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, що складається, зокрема, з витрат на проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, та 1500,00 євро витрат на професійну правничу допомогу.

В заяві про зміну підстав позову позивачем також було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, що складається, зокрема, витрат на проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, 1 500, 00 євро витрат на професійну правничу допомогу.

09.09.2021 позивачем подано до матеріалів справи заяву про вирішення питання про судові витрати, в якій позивач зазначив про понесення ним таких витрат:\

- 5 675, 00 грн витрат пов`язаних зі сплатою судового збору (1135,00 грн за подання заяви про забезпечення позову, оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи № 910/3860/21; 4 500, 00 грн за подання позовної заяви у даній справі);

- 60 737, 00 грн витрат пов`язаних із збиранням доказів (25 000,00 грн витрат на оплату експертизи; 87,00 грн - замовлення довідки Укрпатенту, 17064,00 грн оплата за послуги письмового перекладу БП «СЛОВО»; 188,00 грн оплата пляшки гелю Perlux Універсальний у відповідача - 1; 87,00 грн - замовлення незасвідченої копії матеріалів заявки № m201709791; 4500, 00 грн оплата послуг Департаменту «Центр компетенції» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» за підготовку експертних висновків за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет; 123, 00 грн замовлення засвідченої копії матеріалів заявки № m201709791);

- 2247,90 грн витрат, пов`язаних з копіюванням (роздруківкою), відправленням документів та інших організаційних витрат (107, 20 грн оплата відправлення адвокатського запиту до реєстратора доменних імен; 147, 22 грн оплата відправлення адвокатського запиту до Митної служби України; 200, 00 грн оплата відправлення заяви про забезпечення позову і доданих до неї документів; 247, 61 грн оплата відправлення позовної заяви до суду; 35, 00 оплата відправлення ухвали про забезпечення позову до ДП «Укрпатент»; 73, 61 грн оплата відправлення заяви про усуненні недоліків до суду; 147,22 грн оплата відправлення адвокатських запитів до Митної служби України та Держспоживслужби; 104, 02 грн оплата відправлення клопотань до суду та відповідачу - 1; 225, 00 грн оплата відправлення заяви про зміну підстав позову до суду; 52, 01 грн - оплата відправлення заяви про зміну підстав позову до ДП «Укрпатент»; 52, 01 грн - оплата відправлення заяви про зміну підстав позову до відповідача - 1; 17, 00 грн оплата відправлення договору про проведення експертизи ОСОБА_1 ; 720, 00 грн оплата відправлення клопотань до суду через кур`єрську службу КСД; 120, 00 грн оплата відправлення клопотань до суду через кур`єрську службу КСД; 84,00 грн комісія за здійснення грошових переказів);

- 2500, 00 євро витрат, з отримання професійної правничої допомоги.

Мотиви постанови та висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Щодо витрат на професійно правничу допомогу.

Відповідно до норм статті 126 ГПК України:

- для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126);

- розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126);

- у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126);

- обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126);

У постанові від 26.05.2022 у справі № 910/2168/21 Верховним Судом наведені наступні висновки:

аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом;

загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Натомість у частинах п`ятій - сьомій цієї статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення;

під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами);

при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Беручи до уваги викладене, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, оцінюючи рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, апеляційний господарський суд погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про не доведеність необхідності та обгрунтованості заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500, 00 євро, ураховуючи, зокрема, що в акті - розрахунку від 06.08.2021 не деталізовано витрачений адвокатом час на складення того чи іншого процесуального документу (витрачені години вказані щодо декількох документів одночасно з урахуванням часу на оформлення додатків та надсилання їх сторонам), з огляду на що, визначити дійсно витрачений представником позивача час на підготовку того чи іншого документу, а відтак, дослідити співвідношення зазначеного в акті обсягу наданих послуг з фактично витраченим часом адвоката на їх надання не вбачається за можливе; включення до гонорару робіт, які не є необхідними (подання заяви про зміну підстав позову), оскільки не вплинуло на оцінку судом доказів та обставин справи, та не мало наслідком задоволення позову з урахуванням змінених підстав.

Керуючись ч. 6 ст. 129 ГПК України та з врахуванням клопотання відповідача-1, апеляційна інстанція не вбачає порушення норм права у висновку про задоволення заяви в частині стягнення з відповідача-1 на користь позивача адвокатських витрат у раніше визначеному розмірі, а саме 1 500, 00 євро.

Щодо розподілу витрат, пов`язаних із збиранням доказів, з копіюванням (роздруківкою), відправленням документів та інших організаційних витрат.

Статтею 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Встановлені обставини свідчать, що на підготовку експертного висновку на замовлення сторони позивач витратив 25000, 00 грн.

Відповідно до положень частини 3 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване у судовому рішенні.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів; стаття 86 ГПК України).

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 Господарського процесуального кодексу України (висновок Верховного Суду у Постанові від 17 січня 2022 року у cправі № 910/15151/17).

Завданням висновку експерта як експертного дослідження перш за все є надання відповіді на питання щодо обставин, що мають значення для справи.

Предметом позову у справі є вимоги про визнання недійсним свідоцтв на знаки для товарів і послуг № 255874 від 25.03.2019 з підстав його видачі з порушенням прав позивача та з підстав оманливості такого знака.

З урахуванням предмету судового розгляду та обставин цієї справи, перед судом стояло питання, зокрема, обґрунтованості таких підстав для задоволення позову як введення споживачів в оману стосовно особи, яка виробляє товар.

Господарський суд відхилив доводи позову з цих підстав з мотивів, наведених у рішенні Господарського суду від 07.12.2021 у справі №910/4786/21.

Суд не використовував експертизу в якості доказу при прийнятті рішення, і висновки експертизи не поставлені в основу судового рішення у справі.

Апелянт зазначене судове рішення, зокрема, з мотивів невірності підстав для задоволення позову, не оскаржував.

За таких обставин, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, спрямовані на доведення необхідності витрат, що понесені ним на проведення експертизи, тому визнає висновки господарського суду про відмову в частині стягнення витрат на проведення експертизи правильними.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Апеляційна інстанція вважає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, тому не вбачає необхідним надання детальних відповідей на кожен з доводів апеляційної скарги.

Відповідно до норм ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскарженого рішення господарського суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та залишенням оскаржуваного рішення господарського суду першої інстанції без зміни, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладається на позивача.

Керуючись статтями 267, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та статтями 8, 34, 35, 39 Кодексу України з процедур банкрутства апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Компанії "АЙРОН ЕНД СМІТ КФТ." залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2022 у справі №910/4786/21 залишити без зміни.

3. Матеріали справи №910/4786/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, встановлені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.М. Грек

Судді Б.В. Отрюх

О.М. Остапенко

Повний текст постанови складено 07.06.2022.