14/192
Україна
Господарський суд Чернігівської області
м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.77-99-18
Іменем України
Р І Ш Е Н Н Я
„13” вересня 2007 р. Справа № 14/192
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Солід” Лтд, вул.Перемоги,10, к.200, м.Житомир, 10014
Відповідач: Кредитна спілка „Сіверська”, пр-т Миру,139, к.15, м. Чернігів, 14033
Предмет спору: про стягнення 2460грн.97коп.
Суддя Книш Н.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Лілікович П.В., представник, довіреність від 30.01.2007 р.
від відповідача не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 720,00грн. по орендним платежам за період з грудня 2005р. по листопад 2006р. згідно договору оренди №6/05 від 18.05.05р., інфляційних в сумі 83,52грн., неустойки за користування неповернутим майном в сумі 840,00грн. за період з листопада 2006р. по травень 2007р., 200грн. штрафу за не допуск до огляду об'єктів оренди, 1000,00грн. за надані юридичні послуги, 22,95грн. поштових витрат та 594,50грн. вартості пошкодженого майна наданого в оренду та неповернутого.
В судовому засіданні 14.08.07р. представник позивача надав письмові пояснення вих.№29 від 03.08.07р., в яких пояснює необхідність поштових витрат у сумі 22,95грн. пред'явленням (врученням) відповідачу рахунків на оплату оренди, щодо стягнення 1000,00грн. витрат на правову допомогу, то позивач посилається на підписання 04.06.07р. договору №3 з ТОВ „Агентство безпеки” Інгвар” про надання юридичних послуг, проведену оплату згідно виставленого рахунку через касу в розмірі 1000,00грн. згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №23 від 20.06.07р. Також позивач визначив період нарахуванні відповідачу інфляційних з 01.12.2005р. по 01.11.2006р.
В судовому засіданні 14.08.07р. представником позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог на суму 22,95грн., що були включені в ціну позову, як поштові витрати за направлення відповідачу рахунків-фактур.
Судом прийнято зменшення позивачем розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача 22,95грн. поштових витрат, про що винесена ухвала від 14.08.07р.
Представник позивача в судовому засіданні 30.08.2007р. надав письмові пояснення №30 від 27.08.07р., в яких обґрунтував витрати на правову допомогу в сумі 1000грн., посилаючись на норми Конституції, України, ГПК України, ЦК України та договір від ТОВ „Солід” Лтд та ТОВ АБ „Інгвар”, а також зазначив, що на переданому згідно договору №6/05 від 18.05.05р. майні відсутня упаковка та гарантійний талон, що робить неможливим безплатний гарантійний ремонт даного майна і серйозно ускладнює проведення платного ремонту у випадку його поломки, а також робить неможливим повернення даного майна виробнику у випадку виявлення виробничих дефектів, що є суттєвим погіршенням стану наданого об'єкту оренди, що відповідно п.5.2. договору №6/05 від 18.05.05р. у випадку допущення орендарем погіршення стану об'єкту оренду він відшкодовує понесені орендарем збитки, що загальна сума орендних платежів 937,60грн. складається з орендних платежів по 8 договорам оренди, в які входить платіж по договору оренди № 6/05 від 18.05.05р. у розмірі 60,00грн.
Від відповідача до початку судового засідання надійшло клопотання від 12.09.2007р. з проханням розглянути справу буз участі відповідача в зв'язку з неможливістю направлення повноважного представника.
Представник позивача не заперечував проти клопотання відповідача. Суд задовольнив клопотання відповідача про розгляду справи без участі його представника, враховуючи можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
12.09.2007 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що дія договору оренди №6/05 від 18.05.05р. закінчилась 18.05.06р. і у сторін виникли взаємні зобов'язання щодо приймання-передачі орендованого майна, що договором оренди не встановлено порядку ініціювання сторонами передачі майна, що згідно наказу голови правління відповідача орендоване майно виведене з експлуатації і підготовлене до передачі позивачу. Відповідач посилається на ч.1. ст.620 ЦК України і вважає безпідставними вимоги позивача про стягнення вартості орендованого майна. Відповідач вважає, що строк виконання за договором оренди сплив 18.05.06р. Відповідач, посилаючись на п.1. ч.2 ст.258, ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України зазначає, що для стягнення неустойки у вигляді штрафу та пені застосовується спеціальна позовна давність в один рік, а тому вважає, що позовна давність по сплаті пені та штрафу минула - 18.05.07р. і відтак не підлягають задоволення вимоги в частині стягнення штрафу у сумі 200,00грн. Крім того, відповідач посилається на здійснення перевірки після закінчення строку договору, на односторонність складання позивачем актів перевірки від 19.10.06р., від 26.10.06р. і від 03.11.06р, на неузгодженість сторонами часу перевірки відповідно до підпункту е) пункту 2.3. договору. Відповідач вважає безпідставними вимоги позивача в частині стягнення вартості об'єкту оренди, оскільки по акту прийому-передачі оргтехніки орендарю було передано сам об'єкт оренди без упаковки та гарантійного талону, і договір оренди також не передбачає їх наявність. Відповідач не погоджується із стягненням з нього 1000,00 грн. за послуги ТОВ „Агентства безпеки „Інгвар”, посилаючись на те, що вказане товариство не вчиняло ніяких дій спрямованих на повернення боргу по договору оренди, що позивач намагається збільшити суму своїх потенційних прибутків. Відповідач у поданому відзиві просить застосувати спеціальну позовну давність для стягнення неустойки у вигляді штрафу та пені. Вказане клопотання відповідача судом прийнято до розгляду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд Чернігівської області встановив:
Враховуючи, що позивач зменшив свої позовні вимоги на суму 22,95грн., і заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом, а тому суд розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням його заяви про зменшення позовних вимог.
18 травня 2005р. між сторонами укладено договір оренди за №6/05 зі строком дії до 18.05.2006р.
Згідно ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
До відносин оренди, згідно ч.6 ст.283 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до умов договору, пункт 1.1, орендодавець (позивач у справі), зобов'язується надати, а орендар (відповідач у справі) зобов'язується взяти у виключне платне користування на строк до 18 травня 2006 року копіювальний апарат XEROX 5220 у кількості –1 одиниця, вартістю на дату укладення договору - 594,00грн.
18.05.2005 року між сторонами було підписано та скріплено печатками двосторонній Акт прийому - передачі оргтехніки згідно договору №6/05 від 18.05.05р., а саме копіювальний апарат XEROX 5220 у кількості –1 одиниця, вартістю на дату укладення договору - 594,00грн., а не 594,50грн. як стверджує позивач. В акті зазначено, що сторони одна до одної претензій не мають щодо комплектності оргтехніки, обсягу та справності.
Як свідчить текст договору оренди №6/05 та Акт прийому - передачі оргтехніки від 18.05.05р., вони не мають застережень щодо передачі відповідачеві гарантійного талону та упаковки на об'єкт оренди.
В акті від 07.11.06р. сторони встановили фактичну наявність об'єкта оренди по договору №6/05. Відсутність гарантійного талону та упаковки не є пошкодженням майна, тобто втратою його вартісних показників.
Подана позивачем до матеріалів справи ксерокопія накладної №1025 від 23.06.05р. на придбання у СПД Ісакова А.М. на суму 594,00грн. - КМА XEROX, як доказ придбання товару саме для відповідача, судом не приймається, оскільки згідно акту прийому - передачі оргтехніки від 18.05.05р. об'єкт оренди переданий позивачем відповідачу ще 18.05.05р.
Згідно ч.4 ст.285 Господарського кодексу України орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.
Матеріали справи не містять доказів відчуження, втрати, знищення, псування або відмови відповідача позивачу у передачі об'єкту оренди вартість 594,00грн.
З огляду на викладене, у позивача відсутні правові підстави, щодо стягнення з відповідача 594,50грн. вартості пошкодженого майна та неповернутого, а тому судом не задовольняються позовні вимоги в цій частині.
Відповідно до п. 3.1 договору відповідач сплачує позивачу шляхом перерахування на його поточний рахунок згідно наданих рахунків орендну плату у визначені договором строки (щомісячно кожного 18 числа у період з 18.06.05р. по 18.05.06р.) у розмірі 60,00грн.
У відповідності до норм ст.286 Господарського кодексу України орендна плата сплачується орендарем орендодавцю незалежно від наслідків господарської діяльності.
Приписами ч.4 ст.284 Господарського кодексу України та ст.764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони не ініціювали повернення орендованого майна в період до 18.05.06р. так і після 18.05.06р., а орендодавець ( позивач по справі) не заперечував проти подальшого використання майна саме в цей період.
Як встановлено ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, у якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем приписів ст.785 Цивільного кодексу України та підпункту ж) пункту 2.3. договору.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що своїми діями орендар (відповідач у справі) продовжив використання орендованого по договору №6/05 майна, проти чого не заперечував орендодавець, а договір №6/05 продовжив свою дію на новий строк до 18.05.2007 року.
Таким чином, твердження відповідача про припинення строку дії договору - 18.05.06р. з посиланням на прийняття головою правління відповідача наказу від 19.05.06р. про виведення з експлуатації орендованого майна, на акт відповідача від 19.05.06р. щодо готовності до передачі орендованого майна орендодавцю по договорам оренди, в тому числі і по договору №6/05 від 18.05.05р., судом не приймаються та спростовуються вище наведеним.
Позивачем здійснено направлення рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача рахунків на оплату орендної плати після травня 2006 року, про що свідчать матеріали справи.
Так, рахунок №18 від 05.06.06р. за оренду оргтехніки за червень 2006р. отримано відповідачем 09.06.06р., рахунок №20 від 03.07.06р. за оренду оргтехніки за липень 2006р. направлено відповідачу 03.07.07р., рахунок №22 від 02.08.06р. за оренду оргтехніки за серпень 2006р. отримано відповідачем 05.08.06р., рахунок №25 від 04.08.06р. за оренду оргтехніки за вересень 2006р. отримано відповідачем 08.09.06р., рахунок №30 від 26.10.06р. за оренду оргтехніки за жовтень 2006р. отримано відповідачем 01.11.06р., про що свідчать подані позивачем копії поштових повідомлень.
Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк (термін ) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або акту цивільного законодавства.
Оскільки, умовами договору передбачено проведення відповідачем оплати згідно наданих рахунків, суд доходить до висновку, що після продовження терміну дії договору і до його припинення відповідач зобов'язаний провести сплату орендної плати шляхом перерахування на поточний рахунок позивача протягом семи днів з дня отримання відповідного рахунку.
Як свідчать матеріали справи та не спростовує відповідач, 10.11.2005р. відповідачем було здійснено останній платіж на суму 937,60грн. за оренду за листопад згідно рахунку №43 від 01.11.05р., до складу якої, як пояснює позивач, входить орендна плата у сумі 60,00грн. за договором №6/05 від 18.05.05р.
З грудня 2005 року відповідач в порушення умов п.3.1 Договору припинив виконувати свої зобов'язання по сплаті орендної плати.
З метою досудового врегулювання спірного питання позивачем було направлено відповідачу претензію від 27.09.2006 року за №1, відповіді на яку відповідачем надано не було. Факт отримання претензії відповідачем підтверджується копією поштового повідомлення про вручення поштового відправлення.
26 жовтня 2006 року позивачем було надіслано відповідачу лист за №2, в якому повідомлялось, про розірвання договорів оренди, серед яких вказано і договір №6/05 від 18.05.2005р., в односторонньому порядку з 01.11.2006 року в зв'язку з систематичним невиконанням умов договорів. У цьому листі позивач вимагав від відповідача підготувати майно до передачі представнику позивача 01.11.06р. згідно акту прийому-передачі.
Вказаний лист отримано відповідачем 01.11.06р. про що свідчить поштове повідомлення №2028479.
За нормами ст.782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що договір оренди №6/05 від 18.05.05р. є розірваним між сторонами з 01.11.2006 року і нарахування позивачем орендної плати за грудень 2006 року є безпідставним.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача орендної плати у сумі 720,00грн. за період з грудня 2005р. по листопад 2006р. за 12 місяців підлягають задоволенню частково у сумі 660грн. за період з грудня 2005 року по жовтень 2006 року включно. В решті стягнення боргу по орендній платі слід відмовити у зв'язку з безпідставними вимогами.
У зв'язку з вищевикладеним та на підставі ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку, що до повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплату неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення, позивач просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 840,00грн. за 7 місяців користування неповернутим майном за весь час прострочення за період з листопада 2006р. по травень 2007р.
Згідно ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст.253 Цивільного кодексу України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі (ст.253 Цивільного кодексу України).
Приймаючи до уваги, що договір №6/05 від 18.05.05р. припинив свою дію з 01.11.06р., а відповідачем на день розгляду справи в суді не подано беззаперечних доказів щодо повернення позивачу об'єкту оренди по договору №6/05 від 18.05.05р., суд доходить висновку, що перебіг строку позовної давності стосовно неустойки нарахованої згідно ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України починається з 02.11.06р. і на день звернення позивача до суду позовна давність не спливла.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 840,00грн. неустойки за період листопад 2006р.-травень 2007р. підлягають задоволенню повністю, а заперечення відповідача є безпідставними.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Позивач просити сягнути з відповідача 83,52грн. інфляційних витрат нарахованих на суму боргу 720,00грн. за весь час прострочення грошового зобов'язання за період з 01.12.2005р. по 01.11.2006р.
Згідно з ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, приймаючи до уваги щомісячні розміри заборгованості відповідача із сплати орендної плати за період з 01.12.2005р. по 01.11.2006р., враховуючи визначені договором строки оплати відповідачем орендної палати з 18.12.05р. до 18.05.06р. та строки оплати згідно виставлених позивачем рахунків по орендній платі, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних підлягають задоволенню у сумі 36,89грн. за період з 18.12.05р. по 01.11.06р. в решті стягнення інфляційних відмовити, як безпідставно нараховані.
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 200,00грн. за недопуск відповідачем орендодавця до здійснення огляду об'єктів оренди згідно п.5.6. договору, посилаючись на акти від 19.10.06р. і від 26.10.06р.
Відповідно до п. 5.6 договору у разі здійснення дій, спрямованих на вчинення перепон орендодавцю у здійсненні огляду об'єкта оренди, спостереження за його ремонтом та/або проведення техобслуговування, а також у разі вилучення об'єкту оренди в передбачених цим договором та/або законодавством випадках, як і у випадках ненадання орендодавцю необхідного сприяння, що також мало своїм наслідком неможливість реалізації орендодавцем відповідних його прав, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 100грн. за кожний випадок невиконання ним вище перерахованих його зобов'язань.
Згідно п. 2.2 договору позивач у визначені строки та порядку має право здійснювати перевірку дотримання відповідачем умов користування об'єктом оренди та його утримання. При цьому, у п.2.3. договору сторони визначили, що орендар зобов'язаний забезпечити доступ орендодавцю до об'єкту оренди для перевірки дотримання положень цього договору в завчасно обумовлений час.
Позивачем 19.10.06р. та 26.10.06р. в односторонньому порядку складені акти перевірки наявності та стану основних засобів, що передані в оренду, в яких позивач зазначив про недопуск до перевірки працівниками відповідача у зв'язку з відсутністю голови правління КС „Сіверська”.
Позивачем не надано доказів де сторонами у відповідності до умов договору №6/05 від 18.05.05р. було завчасно обумовлено час (19.10.06р. та 26.10.06р.), в який позивачем буде проведено перевірку дотримання відповідачем умов договору оренди копіювального апарату XEROX 5220 у кількості –1 одиниця.
Враховуючи вище викладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у сумі 200,00грн. задоволенню не підлягають у зв'язку з недоведеністю позивачем вчинення відповідачем порушень умов договору.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 63грн.70коп. та витрати в сумі 73грн.69коп. за інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.
Позивач, посилаючись на ст.44 Господарського процесуального кодексу України, на перебування в штаті агентства адвоката, на квитанцію до прибуткового касового ордера №23 від 20.06.07р. про сплату за юридичні послуги у сумі 1000,04грн., просить стягнути з відповідача 1000,00грн. –вартість наданих юридичних послуг позивачу товариством з обмеженою відповідальністю „Агентство безпеки „Інвар” по договору №3 від 04.06.07р.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідним фінансовими документами. Розмір витрат, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються на підставі угоди між учасником господарського процесу та адвокатом.
Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Позивач на підтвердження факту понесення ним витрат по оплаті юридичних послуг у розмірі 1000,04грн., передбачених угодою №3 від 04 червня 2007р., надав копію рахунка – фактури № 36 від 18 червня 2007 року, та копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 23 від 20.06.07р.
Дослідивши зазначені докази, суд відмовляє в задоволенні вимог про стягнення з відповідача 1000,00грн., так як ці витрати позивачем понесені не на оплату послуг адвоката, а за юридичні послуги надані товариством, яке не є адвокатським об'єднанням (конторою), бо ці витрати не входить до складу судових витрат у розумінні ст.44 Господарського процесуального кодексу України. В матеріалах справи відсутні докази того, що судові витрати у сумі 1000,00грн. пов'язані з оплатою послуг адвоката .
Керуючись ст. ст. 258, 525, 526, 530, 549, 625, 764, 782, 785, Цивільного кодексу України, ст. 193, 216, 217, 283, 285, 286 Господарського кодексу, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Кредитної спілки „Сіверська” ( пр-т Миру,139, к.15, м. Чернігів, р/р №26505018512 в закритому акціонерному товаристві „Полікомбанк” м. Чернігова, МФО 353100, код 33259154) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Солід” Лтд, (вул.Перемоги,10, к.200, м. Житомир, р/р № 26002301170068 в центральному відділенні „Промінвестбанка” м. Житомира, МФО 311056, код 22046468) 660грн.00коп. боргу з орендної плати, 840грн.00коп. неустойки, 36грн.89коп. інфляційних нарахувань, 63грн.70коп. державного мита та 73грн.69коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.
3.В решті позову відмовити.
Суддя Книш Н.Ю.
Повний текст рішення підписано 18.09.2007р.
Суддя Книш Н.Ю.
27.09.07
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2007 |
Оприлюднено | 19.10.2007 |
Номер документу | 1031215 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні