Ухвала

від 03.10.2007 по справі 20-7/258

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-7/258

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

"03" жовтня 2007 р. справа № 20-7/258

За позовом:          Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А.А. Боброва

          (98676, м. Алупка, вул. Леніна, 35)

до відповідачів:          Підприємства „Варта” Громадської організації „Спілка ветеранів

          органів внутрішніх справ міста Севастополя „Щит”

          (99003, м. Севастополь, вул. Токарєва, 2)

          Приватного малого підприємства „Геліка”

          (99028, м. Севастополь, вул. Дибенко, 9-1)

треті особи,          Фонд майна Автономної Республіки Крим

які не заявляють          (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17)

самостійних вимог

на предмет спору на          Міністерство охорони здоров'я України

стороні позивача:          (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7)

про          визнання договору безоплатного користування майном від 01.11.2005, укладеного між ПМП „Геліка” та підприємством „Варта” ГО „Спілка ветеранів органів внутрішніх справ м. Севастополя „Щит”, недійсним,

          виселення підприємства „Варта” ГО „Спілка ветеранів органів внутрішніх справ м. Севастополя „Щит” з нежитлових приміщень корпусу № 5 ім. П.В. Ізергіна Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А.А. Боброва, площею 617 м2, розташованих за адресою: АР Крим, м. Алупка, вул. Леніна, 35,

          заборону ПМП „Геліка” здійснювати будь-які дії, у тому числі, укладати угоди, щодо нежитлових приміщень корпусу № 5 ім. П.В. Ізергіна Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А.А. Боброва, площею 617 м2, розташованих за адресою: АР Крим, м. Алупка, вул. Леніна, 35,

          заборону підприємству „Варта” ГО „Спілка ветеранів органів внутрішніх справ м. Севастополя „Щит” здійснювати будь-які дії, у тому числі, укладати угоди, щодо нежитлових приміщень корпусу № 5 ім. П.В. Ізергіна Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А.А. Боброва, площею 617 м2, розташованих за адресою: АР Крим, м. Алупка, вул. Леніна, 35,

Суддя Г.П. Ілюхіна

Представники сторін:

від позивача          -          Нікітіна О.А., представник, довіреність б/н від 23.03.07;

від відповідачів          -          не з'явився (Підприємство „Варта” ГО „Спілка ветеранів органів внутрішніх справ м. Севастополя „Щит”);

          -          Позднякова М.М., представник, довіреність №8 від 12.02.2007 (ПМП „Геліка”);

від третіх осіб          -          не з'явився (Фонд  майна  Автономної   Республіки  Крим);

          -          не з'явився (Міністерство  охорони  здоров'я України);

Суть спору:

06.08.2007 (вх.№2001) Дитячий спеціалізований санаторій ім. А.А. Боброва  звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Підприємства „Варта” Громадської організації „Спілка ветеранів органів внутрішніх справ міста Севастополя „Щит” та Приватного малого підприємства „Геліка” про:

- визнання договору безоплатного користування майном від 01.11.2005, укладеного між ПМП „Геліка” та підприємством „Варта” ГО „Спілка ветеранів органів внутрішніх справ м. Севастополя „Щит”, недійсним;

- виселення підприємства „Варта” ГО „Спілка ветеранів органів внутрішніх справ м. Севастополя „Щит” з нежитлових приміщень корпусу № 5 ім. П.В. Ізергіна Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А.А. Боброва, площею 617 м2, розташованих за адресою: АР Крим, м. Алупка, вул. Леніна, 35;

- заборону ПМП „Геліка” здійснювати будь-які дії, у тому числі, укладати угоди, щодо нежитлових приміщень корпусу № 5 ім. П.В. Ізергіна Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А.А. Боброва, площею 617 м2, розташованих за адресою: АР Крим, м. Алупка, вул. Леніна, 35;

- заборону підприємству „Варта” ГО „Спілка ветеранів органів внутрішніх справ м. Севастополя „Щит” здійснювати будь-які дії, у тому числі, укладати угоди, щодо нежитлових приміщень корпусу № 5 ім. П.В. Ізергіна Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А.А. Боброва, площею 617 м2, розташованих за адресою: АР Крим, м. Алупка, вул. Леніна, 35, з посиланням на статті 321, 326 Цивільного кодексу України, статті 136, 147 Господарського кодексу України (арк.с.3-6).

Ухвалою суду від 07.08.2007 порушено провадження по справі, в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд майна Автономної Республіки Крим, Міністерство охорони здоров'я України (арк.с.1-2).

Третя особа (Фонд майна Автономної Республіки Крим) в поясненнях на позовні вимоги (вх.№28517) вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню по мотивам, викладеним в них, основні з яких полягають в тому, що між Фондом майна Автономної Республіки Крим та ПМП „Геліка” укладено договір оренди державного нерухомого майна від 29.11.2004, згідно з яким частина нежитлових приміщень загальною площею 617 м2, розташованих в корпусі ім. П. В. Ізергіна Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А.А. Боброва, передана в термінове платне користування з 29.11.2004 по 27.11.2005; пунктом 6.4. цього Договору передбачено, що орендар має право передавати майно у суборенду третім особам чи надавати будь-яке інше право користування ним –лише за погодженням орендодавця; суборенда з Фондом майна Автономної Республіки Крим не погоджувалась, що є підставою для визнання договору недійсним; листом № 08-08/10300 від 10.10.2005 Фонд майна Автономної Республіки Крим повідомив ПМП „Геліка”, що продовження договору оренди від 29.11.2004 не планується (арк.с.53-54, 55).

Відповідач (ПМП „Геліка”) вимоги ухвал суду від 07.08.2007, 23.08.2007 не виконав повністю, письмового відзиву та заперечень на позов, витребуваних ухвалами суду від 07.08.2007, 23.08.2007 документів та доказів не надав.

Відповідач (Підприємство „Варта” ГО „Спілка ветеранів органів внутрішніх справ м. Севастополя „Щит”) та третя особа (Міністерство охорони здоров'я України) явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, вимоги ухвал суду від 07.08.2007, 23.08.2007 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд встановив, що провадження по справі в частині заборони ПМП „Геліка” та підприємству „Варта” ГО „Спілка ветеранів органів внутрішніх справ м. Севастополя „Щит” здійснювати будь-які дії, у тому числі, укладати угоди, щодо нежитлових приміщень корпусу № 5 ім. П.В. Ізергіна Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А.А. Боброва, площею 617 м2, розташованих за адресою: АР Крим, м. Алупка, вул. Леніна, 35, підлягає припиненню в порядку пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з непідвідомчістю.

Спір між сторонами виник у зв'язку з тим, що відповідач, не будучи власником майна, а його орендарем, за 27 днів до закінчення строку дії договору оренди від 29.11.2004 передав в безвідплатне користування другому відповідачу нерухоме майно, яке відноситься до державної власності без погодження з орендодавцем чи органом управління по договору безвідплатного користування майном .

Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

- спорів про приватизацію державного житлового фонду;

- спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

- спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

- спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

- інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство.

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

-          визнання права;

-          визнання правочину недійсним;

-          припинення дії, яка порушує право;

-          відновлення становища, яке існувало до порушення;

-          примусове виконання обов'язку в натурі;

-          зміна правовідношення;

-          припинення правовідношення;

-          відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

-          відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

-          визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

-          визнання наявності або відсутності прав;

-          визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

-          відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

-          припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

-          присудження до виконання обов'язку в натурі;

-          відшкодування збитків;

-          застосування штрафних санкцій;

-          застосування оперативно-господарських санкцій;

-          застосування адміністративно-господарських санкцій;

-          установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

-          іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Обраний позивачем засіб захисту права не відповідає статті 20 Господарського кодексу України та статті 16 Цивільного кодексу України, згідно з якими засоби захисту права є видами матеріально-правових вимог, які може заявити особа в суді. Разом з тим, законодавство не встановлює, що будь-який з цих засобів захисту права може бути використаний під час будь-якого судового розгляду. Позовні (матеріально-правові) вимоги повинні відповідати суті правопорушення, якщо воно наявне. Обраний спосіб захисту права має кореспондувати з характером допущеного невизнання, оспорювання або порушення права. У відносинах між позивачем та відповідачем суд не виявив будь-якого порушення права позивача, якому кореспондує обраний ним спосіб захисту права.

Позовні вимоги в частині заборони ПМП „Геліка” та підприємству „Варта” ГО „Спілка ветеранів органів внутрішніх справ м. Севастополя „Щит” здійснювати будь-які дії, у тому числі, укладати угоди, щодо нежитлових приміщень корпусу № 5 ім. П.В. Ізергіна Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А.А. Боброва, площею 617 м2, розташованих за адресою: АР Крим, м. Алупка, вул. Леніна, 35, містять положення та вимоги, передбачені статтею 67 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Зазначені вимоги не підлягають розгляду окремо як предмет спору, оскільки вони відносяться до заходів забезпечення позову та не можуть бути предметом позовний вимог.

Позовні вимоги повинні бути направлені на реалізацію матеріально-правової сторони права на позов.

Вимога позивача містить предмет позовних вимог, не передбачений діючим законодавством України, що є підставою для припинення провадження по справі в порядку пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 20 Господарського кодексу України, статтями 15, 16 Цивільного кодексу України, статтею 12, пунктом 1 частини першої статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

1.          Провадження у справі № 20-7/258 за позовом Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А.А. Боброва  до Підприємства „Варта” Громадської організації „Спілка ветеранів органів внутрішніх справ міста Севастополя „Щит” та Приватного малого підприємства „Геліка” в частині заборони ПМП „Геліка” та підприємству „Варта” ГО „Спілка ветеранів органів внутрішніх справ м. Севастополя „Щит” здійснювати будь-які дії, у тому числі, укладати угоди, щодо нежитлових приміщень корпусу № 5 ім. П.В. Ізергіна Дитячого спеціалізованого санаторію ім. А.А. Боброва, площею 617 м2, розташованих за адресою: АР Крим, м. Алупка, вул. Леніна, 35 -  припинити.

Суддя                                                                                                Г.П. Ілюхіна