Рішення

від 13.03.2007 по справі 20-7/258

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-7/258

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"13" березня 2007 р. справа № 20-7/258

За позовом:          Регіонального відділення

          Фонду державного майна України по м. Севастополю

          (99008, м. Севастополь, майдан Повсталих, 6)

до відповідача:          Товариства з обмеженою відповідальністю „Агробуд”

          (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 152-126)

третя особа,          Державне підприємство „Придніпровська залізниця” в особі

яка не заявляє          Сімферопольської дистанції громадських споруд та водопостачання

самостійних вимог          (95006, м. Сімферополь, Привокзальний майдан, 5)

на предмет спору на

стороні позивача:

про          зобов'язання передати балансоутримувачу об'єкт оренди –частину вбудованого приміщення складу в будівлі розвантажувального складу станції Севастополь –Товарний, загальною площею  200м2, розташований за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 28, шляхом підписання акту прийому-передачі;

          зобов'язання звільнити займаєму частину вбудованого приміщення складу в будівлі розвантажувального складу станції Севастополь –Товарний, загальною площею  200м2, розташований за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 28;

          стягнення неустойки в розмірі 1350,55 грн.;

          в порядку ст. 22 ГПК України, позовні вимоги в частині стягнення неустойки збільшено до 1869,56 грн.

Суддя Ілюхіна Г.П.

Представники:

від позивача:          Попков О.А., провідний спеціаліст відділу юридичного забезпечення, кадрової та адміністративної роботи, довіреність №  41/02-15   від 27.12.2006;

від відповідача:                    Сквордякова О.А., менеджер, довіреність №  2   від 10.01.2007;

від третьої особи: Таміліна Ю. В., юрисконсульт відокремленого структурного підрозділу, довіреність №  65   від 01.01.2007.

Суть спору:

02.11.2006 (вх. № 2645) Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Севастополю звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом  до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агробуд” про зобов'язання передати балансоутримувачу об'єкт оренди –частину вбудованого приміщення складу в будівлі розвантажувального складу станції Севастополь –Товарний, загальною площею  200м2, розташований за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 28, шляхом підписання акту прийому-передачі; зобов'язання звільнити займаєму частину вбудованого приміщення складу в будівлі розвантажувального складу станції Севастополь –Товарний, загальною площею  200м2, розташований за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 28; стягнення неустойки в розмірі 3840,49грн., з посиланням на ст. ст. 14, 15, 530, 785 Цивільного Кодексу України, ст. 291 Господарського Кодексу України, ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” (арк. с. 3-5).

Ухвалою суду від 06.11.2006 порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - балансоутримувача об'єкту оренди: Державне підприємство „Придніпровська залізниця” в особі Сімферопольської дистанції громадських споруд та водопостачання (арк. с.1-2).

Заявою (вх.№5526) позивач в порядку ст. 22 ГПК України збільшив позовні вимоги до 1869, 56 грн., пояснивши, що в позовній заяві допущена описка щодо розміру вимог: замість 1350, 55 грн., згідно розрахунку, доданого до позовної заяви, вказано 3840, 49 грн. (арк. с.82-83).

Відповідач в відзивах на позов (вх. № 7389), позовні вимоги не визнав, так як вважає свої дії по укладенню договору оренди на новий строк своєчасними, так як питання продовження оренди вирішується з 17.05.2006 року, однак потребувало значного часу в зв'язку з необхідністю проведення незалежної оцінки вартості майна, про що було укладено договір №29 від 30.06.2006 з ТОВ „Южная фондовая компанія „Перспектива-РЦБ”; своєчасно сплачував рахунки балансоутримувача по сплаті орендної плати, документи знаходились на погодженні в Міністерстві транспорту та зв'язку України, яке отримано 20.12.2006 №8758/16/10-06, в теперішній час договір з боку відповідача підписаний, однак позивач з 20.12.2006 не здійснює його підписання в зв'язку з бажанням внести в проект свої корективи без дотримання встановленого порядку (арк. с. 56-57, 73, 92-93).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство „Придніпровська залізниця” в особі Сімферопольської дистанції громадських споруд та водопостачання в поясненні (вх. № 32293) повідомив суд, що балансоутримувач погодив пролонгацію договору і можливість подальшого використання цього майна відповідачем (арк. с.17-18; 45).

Строк розгляду спору продовжувався, розгляд справи відкладався, в порядку статей 69,  77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в:

З`ясовані наступні обставини:

-          25.07.2005 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Севастополю (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агробуд” (орендар) укладений договір № 248 оренди нерухомого державного майна –частини вбудованого приміщення складу (пакгаузу) у будинку вантажного складу станції Севастополь –Товарний (далі - Майно), загальною площею 200 кв. м., розташоване за адресою: м. Севастополь, Камишовське шосе, 28, строком до 25.06.2006 року, вартість об'єкта оренди відповідно до незалежної оцінки за станом на 28.02.2005 року становить 77250,00 грн., об'єкт оренди перебуває на балансі Сімферопольської дистанції цивільних споруджень і водопостачання –структурного підрозділу ДП „Придніпровська залізниця”.

Відповідно до п. 11.1 договору, даний договір укладений строком на 11 місяців і діє з 25 липня 2005 року по 25 червня 2006 року.    

Сторони визначили, що у випадку відсутності заяви однієї зі сторін про розірвання або зміну умов даного договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії даного договору, за умови повної оплати за договором, поданні інформації щодо виконання умов договору, зокрема, договори страхування, дозволу пожежної інспекції й узгодження Балансоутримувача, договір вважається продовженим та той самий строк і на тих же умовах, які були передбачені договором (арк. с. 7-9);

-          19.07.2006 Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Севастополю (орендодавець) листом (вих. 1305/01-6) повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю „Агробуд” (орендар) про припинення строку дії договору оренди № 248 від 25.07.2005 відповідно до вимог статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, в зв'язку з закінченням терміну, на якій він був укладений і продовжуватися не буде (арк. с. 11);

В листі позивач повідомив відповідача про можливість використання ним у подальшому цього майна, для чого Товариству з обмеженою відповідальністю „Агробуд” слід подати у Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Севастополю пакет документів, перелік яких міститься у пункті 1 статті 9 Закону України “Про оренду державного та комунального  майна”;

-          30.06.2006 здійснена оцінка вартості об'єкту оренди частини вбудованого приміщення, яке розташоване на одноповерховій кам'яній будівлі вантажного складу на території залізничної станції „Севастополь-Товарна” по адресі Камишовське шосе, 28 (арк. с. 58-63);   

-          01.11.2006 (вих. №2916/01-5) на адресу позивача надійшов пакет документів від відповідача по укладенню договору оренди державного майна - частини вбудованого приміщення загальною площею 200 кв. м. в приміщенні вантажного складу, яке розташоване за адресою: м. Севастополь, Камишовське шосе, 28, перебуває на балансі Сімферопольської дистанції цивільних споруджень і водопостачання –структурного підрозділу ДП „Придніпровська залізниця” (арк. с. 72);

-          24.11.2006 позивач направив документи на погодження в Міністерство транспорту та зв'язку України;

-          20.12.2006 (за № 8758/16/10-06) отримано згоду Міністерства транспорту та зв'язку України на укладення договору з врахуванням внесення змін в п. 7.3 (виключити) розділ 11 доповнити в наступній редакції: „У разі припинення або розірвання договору поліпшення орендованого майна, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю Орендаря. Поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від орендованого майна, без заподіяння йому шкоди (невід'ємні поліпшення) компенсації не підлягають і є власністю держави”(арк. с. 73);

-          з червня 2006 року по лютий 2007 року відповідач сплачує рахунки по орендній платі, сплачено в державний бюджет 6655,54 грн., що підтверджується платіжними розрахунками № 1252 від 07.06.2006, № 1268 від 07.06.2006, № 1519 від 11.07.2006, № 1496 від 11.07.2006, № 1796 від 09.08.2006, № 1804 від 09.08.2006, № 2054 від 11.09.2006, № 2061 від 11.09.2006, № 2318 від 13.10.2006, № 2325 від 13.10.2006, №2555 від 08.11.2006, № 2565 від 08.11.2006, № 2789 від 07.12.2006, № 2779 від 07.12.2006, № 29 від 10.01.2007, № 34 від 10.01.2007, № 263 від 13.02.2007, № 269 від 13.02.2007 (арк. с. 46-55, 84, 99-101);

-          з 24.12.2006 по день прийняття рішення договір з боку Орендодавця не підписано, Проект договору згідно Карти узгодження проходить узгодження в відділах Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Севастополю (арк. с. 106);

-          01.03.2007 Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Севастополю (орендодавець) листом (вих. №603/101-6) роз'яснило Товариству з обмеженою відповідальністю „Агробуд” (орендар) про причини не підписання договору (арк. с. 107-108);

Спір виник в зв'язку з тим, що по закінченню терміну договору оренди сторони здійснюють укладення договору оренди на новий строк, з порушенням обома сторонами встановленого діючим законодавством порядку.

Правовідносини сторін регулюються статтею 291 Господарського Кодексу України, статтями 5, 17, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статтями 15, 645, 764, 785 Цивільного Кодексу України.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003) /далі –ЦК України/, статтею 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-ХІІ від 10.04.1992 та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003), згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Відповідно до статті 764 Цивільного Кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в частині другій статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-ХІІ від 10.04.1992, відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, встановлення обставини продовження користування наймачем майном після закінчення строку договору найму протягом одного місяця та за відсутності в межах зазначеного строку заперечень наймодавця, має своїм правовим наслідком поновлення дії договору на строк, який був встановлений раніше.

Позивач вважає Договір припиненим через надіслання Відповідачу зазначеного листа, який, на його думку, є заявою про припинення Договору, та має характер заперечення щодо його поновлення. Проте, ці доводи не можуть бути прийняті судом до уваги.

За наданими сторонами поясненнями та іншими доказами вбачається відсутність  станом на 25.07.2006 (протягом одного місяця після закінчення строку Договору) волевиявлення органу управління державним майном: Міністерства транспорту та зв'язку України  та Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Севастополю (орендодавця) щодо його припинення.

За загальними правилами укладення та зміни договору, що встановлені у главі 53 Цивільного кодексу України, особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зобов'язань, якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір одержано із запізненням (частина перша статті 645 Цивільного кодексу України).

Зазначене визнається судом як доведеність належними і допустимими доказами обставини продовження користування Позивачем об'єктом Договору після закінчення строку його дії за відсутністю заперечення Позивача та на умовах договору №248 від 25.07.2005.  

Відповідно до статті 15 Цивільного Кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 785 Цивільного Кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до статті 291 Господарського Кодексу України, одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Договір оренди припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- викупу (приватизації) об'єкта оренди;

- ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря;

- загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.  

Аналогічні положення містяться в статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Відповідно до статті 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, Орендодавцями є:

- Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук;

- органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;

- підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

Статтею 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

Аналіз норм цієї статті свідчить про те, що діючим законодавством за відсутності заперечень сторони (сторін) передбачається можливість продовження договору оренди на новий термін і не вимагається укладення нового договору оренди цього ж майна  між цими ж сторонами.

Викладені обставини та надані  докази свідчать про те, що позивач не заперечував проти оренди відповідачем майна після 25.06.2006.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Севастополю не вимагало від Товариства з обмеженою відповідальністю „Агробуд” повернення в натурі орендованого майна у листі № 1305/01-6 від 19.07.2006.

Крім того, судом встановлені факти виставлення Позивачем рахунків-актів виконаних робіт за Договором для сплати Відповідачем орендної плати та експлуатаційних зборів: №№1252, 1268 від 07.06.2006 за червень 2006 року, №№1496, 1519 від 11.07.2006 за липень 2006 року,  №№1796, 1804 від 09.08.2006 за серпень 2006 року, №№2054, 2061 від 11.09.2006 за вересень 2006 року, №№2318, 2325 від 13.10.2006 за жовтень 2006 року, №№ 2555, 2565 від 08.11.2006 за листопад 2006 року, №№ 2779, 2789 від 07.12.2006 за грудень 2006 року, №№ 29, 34 від 10.01.2007 за січень 2007 року, №№ 263, 269 від 13.02.2007 за лютий 2007 року (а.с.46-55, 99-103).

Це повною мірою відповідає вимогам статті 762 Цивільного кодексу України щодо справляння плати за користування майном та свідчить про відсутність наміру припинити Договір у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений.

Поряд з цим, між сторонами договору, що припинив дію, Цивільним кодексом України (стаття 785) передбачений інший порядок розрахунків.

За період з червня 2006 року по лютий 2007 року відповідачем до бюджету внесена плата за користування цим майном у сумі 6655,54 грн., що підтверджується позивачем.

Таким чином, вищевикладене дає суду підстави для висновку, що і орендодавець і орендар без дотримання статей 179-181 Господарського Кодексу України, статей 638-642 Цивільного Кодексу України здійснюють дії по укладенню договору оренди об'єкту на нових умовах.

З урахуванням викладеного суд вважає, що договір № 248 оренди нерухомого державного майна від 25.07.2005 року був продовжений після 25.06.2006, тому позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зазначене визнається судом як доведеність належними і допустимими доказами обставини продовження користування Відповідачем об'єктом Договору після закінчення строку його дії за відсутністю заперечень Позивача та на умовах договору №248 від 25.07.2005.

На підставі викладеного,  керуючись статтею 291 Господарського Кодексу України, статтями 5, 17, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статтями 15, 645, 764, 785 Цивільного Кодексу України, статтями 22, 33, 34, 69, 77, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          В позові відмовити повністю.

Суддя                                                                                                                     Г.П. Ілюхіна

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано  19.03.2007.