Постанова

від 19.01.2022 по справі 926/1051-б/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 926/1051-б/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н. Г. - головуючого, Жукова С. В., Банаська О. О.,

за участю секретаря судового засідання Громак В. О.

за участю: кредитора ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), арбітражного керуючого Мацьоцького О. І., представника боржника ОСОБА_2 - адвоката Малєнко О. В., представника кредитора ОСОБА_3 - адвоката Бутирської І. А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2021

та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 10.06.2021 в частині кредиторських вимог ОСОБА_1 у сумі 387 915,00 грн

у справі № 926/1051-б/21

про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 06.04.2021 відкрито провадження у справі № 926/1051-б/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 .

Повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 07.04.2021.

19.05.2021 до Господарського суду Чернівецької області надійшла заява ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 712 753, 62 грн.

В обґрунтування грошових вимог до боржника в частині 387 915,00 грн зазначено, що ОСОБА_1 на підставі укладеного із ПП "Світвуд Україна" договору про відступлення права вимоги (цесії) від 28.04.2021 набув право вимоги до божника ОСОБА_2 щодо стягнення безпідставно одержаних коштів у вказаній вище сумі.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 10.06.2021 серед іншого визнано грошові вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 на загальну суму 712 753, 62 грн основного боргу (четверта черга), в тому числі безпідставно одержані кошти в сумі 387 915,00 грн, та 4 540, 00 грн витрат по сплаті судового збору (перша черга).

Предметом апеляційного перегляду була ухвала місцевого господарського суду в частині кредиторських вимог ОСОБА_1 до боржника.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 10.06.2021 у справі № 926/1051-б/21 залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати повністю постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 та частково ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 10.06.2021 у справі № 926/1051-б/21 та ухвалити нове рішення, яким у визнанні грошових вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 на суму 387 915,00 грн відмовити.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права без урахування висновків щодо застосування ст. ст. 86, 237 та ч. 5 ст. 236 ГПК України, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18 та від 19.09.2019 у справі № 924/831/17.

В обґрунтування касаційної скарги зазначено, що судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду кредиторських вимог ОСОБА_1 до боржника ОСОБА_2 належним чином не досліджено договір про відступлення права вимоги від 28.04.2021. Зокрема, не з`ясовано обсяг і зміст прав, які перейшли до ОСОБА_1 , не з`ясовано чи існували вони на момент їх переходу.

Боржник - ОСОБА_2 посилається на помилковість висновку судів попередніх інстанцій про безпідставність отриманих нею коштів на загальну суму 387 915,00 грн з огляду на те, що судами обох інстанцій не було досліджено трьохстороннього договору №01/09 від 01.09.2012, на підставі якого ПП "Світвуд Україна" як боржником і були перераховані грошові кошти ОСОБА_2 як кредитору.

Поряд з цим ОСОБА_2 не погоджується із висновком суду апеляційної інстанції щодо переривання позовної давності за грошовими вимогами ОСОБА_1 на суму 387 915,00 грн.

Крім того, заявник касаційної скарги вказує, що копії документів, подані ОСОБА_1 , на підтвердження заявлених грошових вимог, не засвідчені у встановленому законом порядку.

У відзиві кредитор ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні касаційної скарги боржника, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, посилаючись на правильність застосуванням норм матеріального права та відсутність порушення норм процесуального права при їх прийнятті судами попередніх інстанцій.

У відзиві кредитор ОСОБА_3 просить задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_2 з тих же мотивів, що наведені у касаційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н. Г., пояснення представників учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 28.04.2021 між ПП "Світвуд Україна" (первісний кредитор) і ОСОБА_1 (цедент) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії).

Згідно з п. 1 договору від 28.04.2021 в порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка за змістом цього договору іменується боржником, за вимогою про стягнення безпідставно одержаних від ПП "Світвуд Україна" (ЄДРПОУ 36755110) коштів в розмірі 387 915, 00 грн.

Відповідно до п. 2 вказаного вище договору, за цим договором цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних обов`язків - виконання грошового зобов`язання по поверненню безпідставно одержаних від ПП "Світвуд Україна" коштів в загальному розмірі 387 915, 00 грн.

За змістом п. 3 договору від 28.04.2021 право вимоги, що відступається цесіонарієві засвідчується фактом безпідставно перерахованих ПП "Світвуд Україна" коштів згідно з наступними платіжними дорученнями:

ЧФ ПАТ КБ "Приватбанк":

- п/д № 436 від 28.09.2012 на суму 9 330,00 грн;

- п/д № 457 від 22.10.2012 на суму 166 00,00 грн;

- п/д № 461 від 23.10.2012 на суму 9 900,00 грн;

- п/д № 462 від 24.10.2012 на суму 4 400,00 грн;

- п/д № 466 від 25.10.2012 на суму 5 200,00 грн;

(Звіт щодо дебетових і кредитових операціях по рахунку ПП "Світвуд Україна" ЧФ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з 01.09.2012 по 31.10.2012)

- п/д № 507 від 10.12.2012 на суму 3 000,00 грн;

- п/д № 511 від 12.12.2012 на суму 1 000,00 грн;

- п/д № 513 від 14.12.2012 на суму 1 000,00 грн;

- п/д № 514 від 17.12.2012 на суму 3 000,00 грн;

- п/д № 523 від 19.12.2012 на суму 6 700,00 грн;

- п/д № 530 від 24.12.2012 на суму 2 200,00 грн;

- п/д № 531 від 25.12.2012 на суму 3 500,00 грн;

- п/д № 533 від 26.12.2012 па суму 1 200,00 грн;

- п/д № 535 від 27.12.2012 на суму 1 370,00 грн;

(Звіт щодо дебетових і кредитових операціях по рахунку ПП "Світвуд Україна" ЧФ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з 01.11.2012 по 31.12.2012)

- п/д № 546 від 16.01.2013 на суму 3 800,00 грн;

- п/д № 560 від 18.01.2013 на суму 1 050,00 грн;

- п/д № 562 від 22.01.2013 на суму 1 950,00 грн;

- п/д № 566 від 23.01.2013 на суму 8 200,00 грн;

- п/д № 571 від 28.01.2013 на суму 2 300,00 грн;

- п/д № 588 від 25.02.2013 на суму 31 800,00 грн;

- п/д № 592 від 26.02.2013 на суму 1 1200,00 грн;

- п/д № 593 від 26.02.2013 на суму 1 900,00 грн;

(Звіт щодо дебетових і кредитових операціях по рахунку ПП "Світвуд Україна" ЧФ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з 01.01.2013 по 28.02.2013)

- п/д № 595 від 01.03.2013 на суму 8 845,00 грн;

- п/д № 628 від 28.03.2013 на суму 6 000,00 грн;

- п/д № 650 від 29.04.2013 на суму 11 400,00 грн;

(Звіт щодо дебетових і кредитових операціях по рахунку ПП "Світвуд Україна" ЧФ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з 01.03.2013 по 30.04.2013)

- п/д № 660 від 17.05.2013 на суму 6 050,00 грн;

- п/д № 659 від 20.05.2013 на суму 4 520,00 грн;

- п/д № 666 від 30.05.2013 на суму 12 800,00 грн;

(Звіт щодо дебетових і кредитових операціях по рахунку ПП "Світвуд Україна" ЧФ ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з 01.05.2013 по 30.06.2013)

ЧФ ПАТ "Кредобанк":

- п/д № 259 від 13.09.2012 на суму 10 500,00 грн;

- п/д № 265 від 17.09.2012 на суму 8 100,00 грн;

- п/д № 275 від 20.09.2012 на суму 600,00 грн;

- п/д № 1 від 28.09.2012 на суму 6 700,00 грн;

(Виписка по особовим рахункам ПП "Світвуд Україна" ЧВ ЦФ ПАТ "Кредобанк" з 16.08.2011 по 31.01.2013)

ПАТ "Укрінбанк":

- п/д № 8 від 26.03.2013 на суму 49 900,00 грн;

- п/д № 41 від 03.04.2013 на суму 94 600,00 грн;

- п/д № 43 від 08.04.2013 на суму 10 000,00 грн;

- п/д № 61 від 26.04.2013 на суму 16 780,00 грн;

- п/д № 79 від 16.05.2013 на суму 6 500,00 гри;

- п/д № 80 від 17.05.2013 на суму 4 020,00 грн;

(Виписка по особовим рахункам ПП "Світвуд Україна" ЧВ ПАТ "Укрінбанк" з 01.07.2012 по 31.07.2013).

Документи, визначені у п. 3 цього договору, та інформація, яка є важливою для здійснення права вимоги, що відступається за цим договором, передаються цедентом цесіонарію в момент підписання сторонами цього договору згідно акту прийому-передачі документів і є його невід`ємною частиною (п. 4 договору від 28.04.2021).

Право вимоги передається цедентом цесіонарію на безоплатній основі (п.5 договору від 28.04.2021).

Акт приймання-передачі документів відповідно до договору складений та підписаний сторонами 28.04.2021.

Заява про відступлення права вимоги (цесії) від 28.04.2021 на адресу боржника ОСОБА_2 надіслана 06.05.2021.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що заборгованість ОСОБА_2 перед ПП "Світвуд Україна" у розмірі 387 915,00 грн була предметом дослідження в судових справах № 926/1475/15 та № 926/1320/19.

Так, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 05.04.2017 у справі №926/1475/15 за позовом ПП "Світвуд Україна" про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 попередньої оплати в сумі 806 885,00 грн за договором купівлі-продажу обладнання з розстроченням платежу від 21.08.2012 № 01/09 позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ПП "Світвуд Україна" борг в сумі 682 785,00 грн попередньої оплати за договором купівлі-продажу обладнання з розстроченням платежу від 21.08.2012 № 01/09.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 у справі №926/1475/15, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2017, рішення Господарського суду Чернівецької області скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Судами апеляційної та касаційної інстанцій зазначено, що обставини існування господарських відносин між сторонами у справі на підставі договору купівлі продажу обладнання №01/09 від 21.08.2012, які місцевий суд визнав встановленими, є документально не підтвердженими.

У справі № 926/1320/19 вирішувався спір за позовом ПП "Світвуд Україна" до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів на загальну суму 744 235,65 грн.

В оскаржуваних судових рішеннях зазначено, що у справі № 926/1320/19 судами встановлено, що позивач (ПП "Світвуд Україна") перерахував на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 682 785,00 грн. В банківських виписках зазначені два різних призначення платежу: "оплата за обладнання згідно договору №01/09 від 01.09.2012" та "оплата за обладнання". У вказаній справі суди дійшли висновків про необґрунтованість позовних вимог ПП "Світвуд Україна" в частині стягнення 387 915,00 грн з ОСОБА_2 як безпідставно одержаних, оскільки судом у справі №926/1320/19 зазначено, що ці кошти сплачені на виконання умов тристороннього договору про переведення боргу №01/09 від 01.09.2012.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновків про обґрунтованість грошових вимог ОСОБА_1 до боржника ОСОБА_2 в частині безпідставно одержаних коштів в сумі 387 915,00 грн.

Однак такі висновки судів є передчасними, зробленими без належного з`ясування всіх обставин справи, що мають значення для розгляду заявлених вимог.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Як неодноразово вказував Верховний Суд, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство (висновок про застосування норм права, котрий викладений у постановах Верховного Суду від 07.06.2018 у справі № 904/4592/15, від 21.05.2018 у справі № 904/10198/15).

Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.

Визнаючи грошові вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині безпідставно одержаних коштів в сумі 387 915,00 грн, суди попередніх інстанцій виходили із встановленого у справах №926/1475/15 та № 926/1320/19 факту перерахування ПП "Світвуд Україна" на користь ОСОБА_2 коштів у сумі 387 915, 00 грн. При цьому, висновку щодо правової природи таких коштів як безпідставно набутого майна суди дійшли виключно за результатами дослідження договору про відступлення права вимоги від 28.04.2021, укладеного між ПП "Світвуд Україна" та ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. ст. 512, 514 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що "ніхто не може передати більше прав, ніж має сам".

Всупереч наведеному, визнаючи грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника на підставі договору про відступлення права вимоги від 28.04.2021, суди обох інстанцій не з`ясовували обсягу і змісту прав, які перейшли до нового кредитора та чи існували вони на момент їх переходу.

Суди попередніх інстанцій виходили із преюдиційності встановлених судами у справах №926/1475/15 та № 926/1320/19 обставин - факту сплати ПП "Світвуд Україна" на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 387 915,00 грн.

Проте суд апеляційної інстанції помилково вказав, що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 08.10.2019 у справі № 926/1320/19, яке залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.01.2020, відмовлено у задоволенні позову ПП "Світвуд Україна" до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 744 235,65 грн.

Однак, зазначене суперечить матеріалам справи та даним Єдиного державного реєстру судових рішень, оскільки рішенням Господарського суду Чернівецької області від 08.10.2019 у справі № 926/1320/19, яке залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.01.2020, позов ПП "Світвуд Україна" до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 744 235,65 грн задоволено частково.

В свою чергу суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не відобразив та взагалі не врахував прийнятих у справі №926/1320/19 судових рішень.

Крім того, зазначаючи, що заборгованість ОСОБА_2 перед ПП "Світвуд Україна" у розмірі 387 915,00 грн була предметом дослідження в судових справах №926/1475/15 та № 926/1320/19, суди попередніх інстанцій не перевірили тотожності предмету і підстав позовних вимог ПП "Світвуд Україна" до ОСОБА_2 у вказаних справах із предметом та підставами грошових вимог правонаступника ПП "Світвуд Україна" - ОСОБА_1 у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 , а відтак не перевірили, чи не є заявлення таких вимог порушенням принципів остаточності судового рішення та юридичної визначеності ("res judicatа").

Водночас необґрунтованими є доводи касаційної скарги щодо відсутності дати засвідчення копій документів як підстави для не врахування судами попередніх інстанцій під час розгляду справи таких доказів з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, до заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника було додано копії документів, які містять відмітку "Згідно з оригіналом", особистий підпис та прізвище та ініціали ОСОБА_1 , однак відсутня дата засвідчення копій.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, які подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 91 ГПК України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55.

Пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003) визначено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису. Підпис відповідальної особи засвідчують на документі відбитком печатки організації, який ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 91 ГПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Разом з тим, боржник ОСОБА_2 , зазначаючи про відсутність дати засвідчення копій поданих ОСОБА_1 документів, не наводила будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо відповідності поданих копій оригіналам, не зверталась до суду із клопотанням про їх витребування, у зв`язку з чим у судів попередніх інстанцій за відсутності сумнів щодо відповідності копій оригіналам не було підстав не брати такі докази до уваги.

Однак зазначене не спростовує передчасності висновків судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості грошових вимог ОСОБА_1 до боржника ОСОБА_2 в частині безпідставно одержаних коштів в сумі 387 915,00 грн.

Щодо доводів касаційної скарги про сплив позовної давності до заявлених грошових вимог колегія суддів враховує, що згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом строку позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Разом із тим враховуючи те , що висновки судів попередніх інстанцій про визнання грошових вимог ОСОБА_1 до боржника ОСОБА_2 в частині безпідставно одержаних коштів в сумі 387 915,00 грн є передчасними, касаційний суд позбавлений можливості надати оцінку доводам скаржника про неправильне застосування норм матеріального права про позовну давність.

Відповідно до ч. ч. 1 - 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Європейський суд з прав людини зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення Суду у справі "Олюджіч проти Хорватії", № 22330/05, від 05.02.2009). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", № 4436/07, від 03.07.2014; "Богатова проти України", № 5231/04, від 07.10.2010).

Колегія суддів вважає, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі зазначеним вимогам не відповідають. Судами було порушено вимоги ч. 5 ст.236 ГПК України, згідно з якою обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Водночас касаційна інстанція згідно з ч. 2 ст. 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі, частково знайшли своє підтвердження, а висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо обґрунтованості вимог ОСОБА_1 до боржника в частині безпідставно одержаних коштів в сумі 387 915,00 грн є передчасними, сформованими без з`ясування всіх істотних обставин справи. Тому постанова суду апеляційної інстанції та ухвала місцевого господарського суду в оскаржуваній частині підлягають скасуванню, а справа у скасованій частині - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду необхідно врахувати викладене, надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів і доказів, а отже, і встановити обставини щодо наявності або відсутності підстав для визнання вимог ОСОБА_1 до боржника ОСОБА_2 в частині безпідставно одержаних коштів в сумі 387 915,00 грн. За умови встановлення під час нового розгляду підстав для визнання зазначених вимог слід розглянути заяву боржника про застосування позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Оскільки касаційний суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення у справі №926/1051-б/21 підлягають скасуванню, а справа у скасованій частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат відповідно до ст. 129 ГПК України судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 10.06.2021 у справі № 926/1051-б/21 в частині кредиторських вимог ОСОБА_1 у сумі 387 915,00 грн - скасувати.

Справу № 926/1051-б/21 у скасованій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Ткаченко Н. Г.

Судді Жуков С. В.

Банасько О. О.