Рішення

від 25.09.2007 по справі 48/250

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА 01030,

м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 

За позовом

ОСОБА_10

До

Товариства з  обмеженою відповідальністю

"Красуня"

Треті особи 

1) ОСОБА_1, 2) ОСОБА_2, 3) ОСОБА_3,  4) ОСОБА_4, 5) ОСОБА_5,  6) ОСОБА_6, 7) ОСОБА_7, 8) ОСОБА_8,  9) ОСОБА_9      

Про

визнання недійсним рішення

        Суддя Сулім В.В.

Представники сторін:

Від позивача:

ОСОБА_10

Від відповідача:

Добровольська Л.Є. -дир.

Від  третіх 

осіб

1) ОСОБА_1  2) не з'явився 3) не з'явився 4) не

з'явився 5) ОСОБА_5 6) ОСОБА_6 7) ОСОБА_7 8) ОСОБА_8 9) ОСОБА_10 -  пред за довір

10.07.07р. судове засідання

відкладалось відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу

України та було призначено на 17.07.07р. 17.07.07р. у судовому засідання

оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.

Обставини

справи:

Позивач звернувся до Господарського

суду міста Києва із позовною заявою про визнання недійсним рішення загальних

зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Красуня»від

02.02.2007р., визнання права власності за ОСОБА_10 на чотири відсотки у

статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю „Красуня” та

стягнення  з відповідача  3000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою господарського суду міста

Києва 25.06.07р. порушено провадження у справі №48/250 та призначено її до

розгляду.

Перед початком розгляду справи по

суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов'язками у

відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, представникам сторін у

судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, у відповідності з вимогами

ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Позивач у судовому засідання

позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачем у судовому засіданні

було надано заяву про визнання позову в частині визнання права власності за

ОСОБА_10 в частині 4 % та частково про визнання недійсним рішення від 02.02.07

р. Проти задоволення позовних вимог в іншій частині представник відповідача

заперечує.

Представники третіх  осіб 1, 5, 6, 7, 8 підтвердили, що порядок

денний загальних зборів від 02.02.07р., розісланий в порядку п. 4.3.4 статуту,

не відповідав в повній мірі порядку денному, зазначеному в протоколі зборів, що

відбулися 02.02.07 р. та підтримали позовні вимоги в частині визнання права

власності за ОСОБА_10 в частині 4 % та визнання недійсним рішення від 02.02.07

р

Треті особи 2, 3. 4 у судове

засідання не з'явилися. Враховуючи те, що матеріали справи містять докази

належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час і місце судового

засідання, суд вважає за можливе розглянути позовну заяву відповідно до ст. 75

ГПК України за наявними матеріалами та без участі представників  третіх осіб 2, 3. 4.

Третя особа 9 надала письмові

пояснення по справі відповідно  до

яких  підтримала позовні вимоги в повному

обсязі.

Розглянувши подані сторонами

документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, прийнявши до уваги відзив

відповідача, всебічно, повно з'ясувавши фактичні обставини справи , на яких

гуртується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду

справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою

відповідальністю «Красуня»(далі -товариство) зареєстроване Святошинськоою

Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 03.02.1993 року.

Рішенням зборів учасників

Товариства з обмеженою відповідальністю «Красуня»(далі -Товариство) від

29.03.2001р.  №1 в статутному фонді товариства

встановлено розподіл  часток між  його членами наступним чином:

- ОСОБА_1   - 1602,42 грн., її частка -17%;

- ОСОБА_2  - 377,40 грн., її частка  - 4%;

- ОСОБА_3 -  377.04 грн., 

її частка -4%;

- 

ОСОБА_4 -565,56 грн., її частка 6%;

- ОСОБА_5 -377.04 грн.,  її частка -4%;

- ОСОБА_11 -282,78 грн., її частка

-  3%;

- ОСОБА_12 -  377.04 грн., 

її частка -4%;

- ОСОБА_6 - 377.04 грн.,  її частка -4%;

- ОСОБА_6  - 282,78 грн., її частка -  3%;

- ОСОБА_8 377.04 грн.,  її частка -4%;

- ОСОБА_9 -4054,18 грн., її частка

-43%;

- 

ОСОБА_1  -  377.04 грн., 

її частка -4%.

Таким чином, рішенням

загальних  зборів було введено позивача

до складу учасників товариства зі статутною часткою товариства  - 4 відсотки.

02.02.07р. відбулись загальні збори

учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Красуня”.

Позивач звернувся до суду з  позовною заявою та просить визнати рішення

загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю „Красуня„ від

02.02.2007р. недійсним з  огляду на

наступне:

1. Вказаний порядок денний у

протоколі загальних зборів від 02.02.07р. не відповідає порядку денному, який

був запропонований учасникам Товариства з обмеженою відповідальністю до

розгляду і надісланий разом з повідомленням про дату, час і місце зборів

кожному учаснику, пропозиції щодо внесення змін та доповнень до початку

загальних зборів учасників у встановленому законодавством та статутом порядку

не надходили;

2. Протокол підписано не

уповноваженою особою, оскільки у протоколі відсутнє зафіксоване рішення з

питання призначення на посаду голови загальних 

зборів учасників Товариства з 

обмеженою відповідальністю „Красуня” пані ОСОБА_1

Статтею 140 Цивільного кодексу

України передбачено, що товариством з обмеженою відповідальністю є засноване

одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на

частки, розмір яких встановлюється статутом.

Порядок скликання зборів Учасників

товариства з обмеженою відповідальністю визначений у ст. 61 Закону України «Про

господарські товариства», зокрема, про проведення загальних зборів товариства

учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і

місця проведення зборів та їх порядку денного. Повідомлення повинно бути

зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Відповідно  до  ч.

4 ст. 61 Закону України „Про 

господарські товариства” про проведення загальних зборів товариства

учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і

місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено

не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників

товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за

умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства

повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку

денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть

прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Згідно до ч. 3 ст. 60 Закону

України „Про господарські товариства” будь-хто з учасників товариства з

обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах

учасників за умови, що воно було нам постановлено не пізніш як за 25 днів до

початку зборів.

Відповідно до п. 4.1.7. Статуту

Товариства з обмеженою відповідальністю „Красуня” кожний з учасників може

вимагати розгляду питання на зборах учасників товариства за умови, що воно ним

було поставлене не пізніше як за 7 днів до початку зговір.

В матеріалах справи відсутні докази

того, що на адресу відповідача надходили будь-якї пропозиції від учасників

товариства щодо зміни або включення питань до порядку денного  Загальних зборів учасників Товариства.

З пояснень позивача судом встановлено,

що порядок денний був змінений під час загальних зборів учасників товариства

особисто ОСОБА_1 без погодження. Представники відповідача  та присутніх 

третіх осіб не заперечили проти даного твердження.

Таким чином, суд дійшов до

обґрунтованого висновку про те, що Відповідач не дотримав вимог ст. 61 Закону

України „Про господарські товариства” та п.4.1.7. Статуту Товариства з

обмеженою відповідальністю „Красуня”, а отже збори учасників Товариства з

обмеженою відповідальністю „Красуня” 02.02.07р. були проведені незаконно.

Компетенція загальних зборів

учасників товариства з обмеженою відповідальністю визначена ст. 59 Закону

України «Про господарські товариства».

Крім того, відповідно до ч. 2 ст.

61 Закону України „Про  господарські

товариства” учасники  товариства , які

беруть участь у  зборах, реєструються

з  зазначенням кількості  голосів, які має кожний учасник. Цей перелік

підписується головою та секретарем зборів.

Головою загальних зборів учасників

товариства  з  05.01.2004р. була обрана ОСОБА_10 (позивач)

та відповідно до пояснень сторін з  того

часу  до 02.02.07р. ОСОБА_10 виконувала

обов'язки голови товариства.

Першим питанням порядку денного

Зборів учасників Товариства зафіксованим у протоколі від 02.02.07р. було

обрання Голови Зборів учасників Товариства, однак  у протоколі відсутній запис щодо голосування

учасниками з даного питання та відповідного 

рішення з даного питання.

Судом встановлено, що в протоколі

від 02.02.07р. відсутнє рішення загальних зборів щодо питання про призначення

ОСОБА_1 головою загальних  зборів  учасників Товариства. А тому суд прийшов до

висновку, що  протокол підписаний не

уповноваженою особою.

Разом з тим, на Загальних зборах

учасників Товариства від 02.02.07р. було поставлене питання про визнання

недійсними загальних зборів учасників Товариства проведених 15.01.2002р. Однак

відповідно до ст. 59 Закону України „Про господарські товариства” до

компетенції Загальних зборів учасників товариства не включене право визнавати

рішення загальних  зборів учасників

товариства недійсними.

У судовому засіданні представники

відповідача та третіх осіб підтвердили неправомірність проведення загальних

зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Красуня” та

відповідача визнав позовні вимоги позивача в частині недійсності рішення,

закріпленого протоколом Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою

відповідальністю „Красуня” від 02.02.2007року та визнання права власності за

ОСОБА_10 на чотири відсотки у Статутному Капіталі товариства  з обмеженою відповідальністю „Красуня”.

Відповідно до ст. 41 Конституції

України „Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю

власністю...”, „Ніхто не може бути протиправно 

позбавлений права власності”.

Відповідно до ст. ст. 319, 321

Цивільного кодексу  України  право власності є непорушним. Ніхто не може

бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Здійснення права власності може бути обмежено або припинено виключно у випадках

і в порядку встановлених законом.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу

України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності,

якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати

ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 1 ст. 391 Цивільного

кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення

перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Током чином, суд прийшов до

висновку, що вимоги позивача щодо визнання недійсним рішення, закріпленого

протоколом Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю

„Красуня” від 02.02.2007року та визнання права власності за ОСОБА_10 на чотири

відсотки у Статутному Капіталі товариства 

з обмеженою відповідальністю „Красуня” є обґрунтованими та такими, що

підлягають задоволенню.

Позивач у позовній заяві просить

також  стягнути з  відповідача моральну шкоду у розмірі 3000

гривень.

Відповідно до ст. 23 Цивільного

кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої

внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях,

яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням

здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких

фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,

членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких

фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності

фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується

грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування

моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення,

глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або

позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала

моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням

інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру

відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до загальних підстав

цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору

про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої

шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між

шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві

моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких

обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи

в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при

цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

(Постанова Пленуму Верховного суду України від 31.03.95р. №4 з змінами та

доповненнями „Про судову практику в справах про відшкодування моральної

(немайнової) шкоди”).

Дослідивши матеріали справи та

заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб суд дійшов до висновку

що позовні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди не підлягає

задоволенню, оскільки позивачем не доведено наявність завданої йому моральної

шкоди саме відповідачем, а не третіми особами; позивачем не зазначені які саме

дії відповідача заподіяли йому моральну шкоді та в чому полягає

причинно-наслідковий зв'язок. Позивачем також не надані суду докази які б

підтверджували наявність негативних наслідків, що могли б служити передумовою

відшкодування моральної шкоди.

Статтею 33 ГПК України передбачено,

що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на

підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач звернувся до Господарського

суду з трьома позовними вимогами майнового та немайнового характеру.

Судом встановлено, що позивачем

державне мито сплачено у більшому обсязі ніж 

це передбачено законодавством.

Відповідно  до ст. 8 Декрету Кабінету міністрів України

сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках

внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Відповідно до ст. 44, 49

Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові

витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату

інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, сплати державного мита

покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та

керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати недійсним рішення, закріплене

протоколом Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю

„Красуня”(03162, м. Київ, проспект 50-річчя Жовтня, 12-А, код ЄДРПОУ 19496386)  від  02

лютого 2007 року.

3.          Визнати за ОСОБА_1 (що  проживає 

за адресою: АДРЕСА_1, іден. код НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий  Жовтневим РУГУ МВС України в м. Києві

11.04.1997р.) право власності на чотири відсотки у статутному фонді Товариства

з обмеженою відповідальністю „Красуня” ”(03162, м. Київ, проспект 50-річчя

Жовтня, 12-А, код ЄДРПОУ 19496386).

4.          В іншій частині позову відмовити.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю „Красуня” ”(03162, м. Київ, проспект 50-річчя Жовтня, 12-А,

код ЄДРПОУ 19496386) з будь-якого виявленого рахунку на користь ОСОБА_10

(АДРЕСА_1, іден. код НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Жовтневим РУГУ МВС

України в м. Києві 11.04.1997р.) 181 (сто вісімдесят одну) гривню 33 коп.

державного мита  та  78 (сімдесят вісім) гривень 66 коп. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Стягнути з державного бюджету на

користь ОСОБА_10 (АДРЕСА_1, іден. код НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий  Жовтневим РУГУ МВС України в м. Києві

11.04.1997р.) зайво сплачене державне мито у розмірі 28 (двадцять вісім)

гривень.

Рішення набирає законної сили після

закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                            

                                                              В.В.Сулім