Рішення

від 07.02.2022 по справі 922/1292/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2022 р.м. ХарківСправа № 922/1292/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "АГАТ" (61001, м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 7, офіс 1, ідентифікаційний код 24124126) до 1.Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), 2. Управління Державної казначейської служби України у Балаклійському районі Харківської області (64200, Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, вул. Жовтнева, буд. 16, ідентифікаційний код 38059663), 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: 1. Міністерство оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6, ідентифікаційний код 00034022) 2. Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6, ідентифікаційний код 37567646) 3. Харківська обласна державна адміністрація (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 64, ідентифікаційний код 23912956) про стягнення 4 730 973,00 грн за участю представників учасників справи:

позивача - адвоката Спасибо В.В., довіреність №1 від 05.03.2020;

1-го відповідача - Лисенко В.Ю. (самопредставництво);

2-го відповідача - не з`явився

3-ї особи (Міністерство оборони України) - Москова М.В. (самопредставництво)

3-ї особи (Державна казначейська служба України) - не з`явився

3-ї особи (Харківська обласна державна адміністрація) - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "АГАТ" (позивач) звернулося до господарcького суду Харківської області з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (відповідач - 1) та Управління Державної казначейської служби України у Балаклійському районі Харківської області (відповідач - 2), в якій просить суд стягнути з Військової частини НОМЕР_1 матеріальну шкоду в розмірі 4 256 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 23 березня 2017 року на території Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (65-й ракетно-артилерійський арсенал), що розташована по вул. Арсенальній у м. Балаклія Харківської області сталася пожежа з подальшими потужними вибухами боєприпасів. В результаті дії небезпечних чинників зазнав значних пошкоджень нежитловий об`єкт - автозаправний комплекс, розташований безпосередньо в зоні надзвичайної події за адресою: Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, вулиця Геологічна, будинок 61, що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "АГАТ". Враховуючи те, що військові частини володіють на праві оперативного управління закріпленим за ним Міністерством оборони України військовим майном, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, саме вони несуть відповідальність згідно з ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, а тому особою, яка зобов`язана нести відповідальність за заподіяну позивачу шкоду є Військова частина НОМЕР_1 . Також, позивач вважає, що при розгляді справ про відшкодування шкоди, заподіяної діями (бездіяльністю) державних органів, співвідповідачами у таких спорах є відповідні органи Державної казначейської служби України, до компетенції яких належить казначейське обслуговування бюджетних коштів, що також висловлено колегією Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 26.07.2018 у справі 907/769/17, а тому Управління Державної казначейської служби України у Балаклійському районі Харківської області визначено відповідачем - 2 у цій справі.

Також позивач просить суд покласти на відповідача - 1 судові витрати у справі в розмірі 98949,50 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1292/20. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на "07" липня 2020 р. о 10:40. Також, вказаною ухвалою залучено до участі у справі Міністерство оборони України та Державну казначейську службу України, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.

25.06.2020 від 1-го відповідача у справі надійшло клопотання про закриття провадження у справі за вх.№14568, у зв`язку із відкриттям провадження по справі № 910/12562, яка знаходиться в господарському суді міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Агат" до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_1 про стягнення 4 256 500,00 грн.

Також, 1-им відповідачем у справі 07.07.2020 надано до суду через канцелярію відзив на позовну заяву за вх.№ 15490, в якому останній проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити. В обґрунтування заперечень зазначає, що не є належним відповідачем у справі, оскільки вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил України військовим майном, належить до компетенції Кабінету Міністрів України. Військові частини здійснюють свою діяльність, як окремі юридичні особи відповідно до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 16.07.1997 №300, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.12.1997 за № 615/2419. Майно, закріплене за військовими частинами належить йому на праві оперативного управління, а отже 1-ий відповідач не володіє (у повному розумінні) боєприпасами, а лише зберігає його на своїй території; не користується боєприпасами, а саме при здійсненні своєї діяльності не використовував боєприпаси; не розпоряджається вказаним майном (боєприпасами), оскільки рух боєприпасів здійснюється виключно по нарядам за рішенням служби забезпечення органу військового управління, а саме Центрального ракетно артилерійського управління Збройних Сил України. Вказав на відсутність усіх елементів складу цивільного правопорушення за наявністю яких настає відповідальність для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, зокрема у даному випадку мала місце непереборна сила, яка є діверсією. 1-ий відповідач вказав, що на даний час відсутній законодавчий акт з питань визначення порядку відшкодування шкоди завданої терористичним актом. Також, зазначав про те, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту своїх прав, оскільки належним відповідачем у даному спорі є Харківська обласна рада, оскільки останнім були виділені кошти на здійснення заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що склалася 23.03.2017 у м. Балаклії Харківської області за розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 209-р від 29.03.2017 та № 325-р від 26.04.2017. Крім того, 1-ий відповідач повідомив про знаходження у господарському суді міста Києва справи №910/12562/18 між тими ж сторонами про той же предмет спору, отже просив провадження у даній справі зупинити до вирішення вказаної справи. До відзиву на позовну заяву у порядку ст. 165 ГПК України 1-им відповідачем надані докази надсилання вказаного відзиву на позовну заяву на адресу інших учасників справи та судом встановлено, що він поданий у строк визначений судом, а тому судом прийнято відзив на позовну заяву до розгляду.

В підготовчому засіданні 07.07.2020 без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 07.07.2020 про відмову у задоволенні клопотання представника 1-го відповідача про закриття провадження у справі та про відкладення підготовчого засідання на 21.07.2020 о 10:40.

Представником позивача до господарського суду Харківської області 21.07.2020 надано клопотання за вх. № 16643 про залучення до матеріалів справи відповіді на відзив та докази направлення копій відповіді на відзив іншим учасникам справи.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що військові частини володіють на праві оперативного управління закріпленим за ними Міністерством оборони України військовим майном, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку та саме вони несуть відповідальність згідно з ч.2 ст. 1187 ЦК України, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц, провадження № 14-81цс18. Отож, саме 1-ий відповідач зобов`язаний нести відповідальність за заподіяну позивачу шкоду. У відповіді на відзив позивач також наголошує на тому, що йому заподіяно шкоду спричинену джерелом підвищеної небезпеки, а тому предмет розгляду у даній справі та предмет доказування має свою специфіку, визначену, зокрема статтею 1187 ЦК України. Так, позивач зазначає, що до предмету доказування у даній справі входять наступні юридичні факти: 1) особа, що володіє джерелом підвищеної небезпеки та здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки. 2) Наявність шкоди. 3) Заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки. 4) Наявність чи відсутність непереборної сили або умислу потерпілого. Позивач вважає, що на нього не покладено обов`язок доводити відсутність непереборної сили або умислу потерпілого, навпаки, саме на 1-го відповідача покладений обов`язок спростувати наявність цього факту. Позивач також зазначає, що факт наявності саме у 1-го відповідача джерел підвищеної небезпеки не оспорюється ним, а також встановлений вже чисельними рішеннями судів, що розглядали аналогічні спори, щодо підтвердження наявності шкоди та заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, позивач звертає увагу, що ці факти підтверджуються доданими до позовної заяви письмовими доказами. Крім того, позивач вважає, що 1-им відповідачем надано неналежні докази на підтвердження існування непереборної сили у вигляді диверсії. Так, лист від 10.10.2018 року військової прокуратури носить лише інформативний характер і сам по собі не є доказом. На думку позивача, допустимим доказом на підтвердження наявності форс-мажорної обставини може бути сертифікат, виданий Торгівельно-промисловою палатою України, якого 1-им відповідачем не надано до суду. Позивач також категорично відкидає можливість визнання факту диверсії (який позивач не визнає і вважає недоведеним) обставиною непереборної сили в даному конкретному випадку, адже якщо вважати диверсію "невідворотньою обставиною", то в такому випадку втрачається сам сенс існування Збройних сил України. Позивач звертає увагу, що факт наявності протиправних дій інших осіб та факт протиправного заволодіння іншою особою закріпленим за 1-им відповідачем джерелами підвищеної небезпеки до цього часу не встановлена, а тому наведена у відзиві на позовну заяву 1-им відповідачем правова позиція Верховного Суду не може бути підставою для звільнення його від відповідальності.

Присутній представник 1-го відповідача у судовому засіданні повідомив, що має намір подати заперечення.

В підготовчому засіданні 21.07.2020 без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 21.07.2020 про задоволення клопотання представника позивача про залучення до матеріалів справи відповіді на відзив, та про прийняття відповіді на відзив до розгляду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 липня 2020 року залучено до участі у справі Харківську обласну державну адміністрацію, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 12 серпня 2020 р. о 10:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 серпня 2020 року зупинено провадження у справі № 922/1292/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/12562/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Агат" до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_1 про стягнення 4 256 500,00, що знаходиться в провадженні господарського суду міста Києва.

08.09.2020 від Державної казначейської служби України, надійшли письмові пояснення щодо позову (вх.20605), в яких 3-я особа просить врахувати, зокрема те, що позивач не позбавлений права в рамках кримінального провадження вирішити питання щодо відшкодування шкоди з винної сторони в розмірі, що не покриває страхова установа, згідно договору страхування, а тому 3-я особа вважає, що позов заявлено передчасно.

02.10.2020 до суду від позивача надійшла заява (вх. №22890) про поновлення провадження у справі, у зв`язку з набранням 01.10.2020 законної сили судовим рішенням по справі № 910/12562/18.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "АГАТ" про поновлення провадження у справі № 922/1292/20.

26.10.2020 до суду від позивача надійшло клопотання (вх. №24860) про поновлення провадження у справі, у зв`язку з набранням 01.10.2020 законної сили судовим рішенням по справі № 910/12562/18. До клопотання надано рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень з відомостями про дату набрання законної сили рішення - 01.10.2020.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.10.2020 провадження у справі № 922/1292/20 поновлено. Підготовче засідання призначено на "02" листопада 2020 р. о 12:00.

Представник позивача у судовому засіданні 02.11.2020 звернувся до суду із клопотанням про відкладення підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні 02.11.2020 без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 02.11.2020 про відкладення підготовчого засідання на 10.11.2020 о 11:00.

До господарського суду Харківської області 10.11.2020 від представника 1-го відповідача у справі надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 922/1292/20 у зв`язку із об`єктивною неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку кримінального провадження № 22017220000000104 від 23.03.2017 - до набрання законної сили судовим рішенням у вказаній справі.

Також, 10.11.2020 від представника 1-го відповідача у справі надійшло клопотання про виклик експертів по справі № 922/1292/20 Хесіна В.О. та Бабкіну Д.В. для надання роз`яснень технічного висновку і надання відповідей на питання суду та учасників справи.

В підготовчому засіданні 10.11.2020 без виходу до нарадчої кімнати, судом постановлено ухвали із занесенням їх до протоколу судового засідання від 10.11.2020: про відмову у задоволенні клопотання представника 1-го відповідача про зупинення провадження по справі; про відмову у задоволенні клопотання представника 1-го відповідача про виклик у судове засідання експертів; про відмову у задоволенні клопотання представника 1-го відповідача про виклик у судове засідання оцінювача; про відкладення підготовчого засідання.

Також, судом встановлено процесуальний строк до 17.11.2020 (включно) для подання сторонами письмових пояснень: щодо доцільності проведення судової експертизи у даній справі; щодо погодження сторонами експертної установи для проведення судової експертизи у даній справі; щодо надання пропозицій питань, роз`яснення яких на думку сторін у справі потребує висновку експерта та які мають бути поставлені для вирішення судового експерта.

17.11.2020 до господарського суду Харківської області надійшли додаткові пояснення 1-го відповідача у справі за вх. № 26869, в яких останній зазначає про доцільність проведення судової експертизи, оскільки технічний висновок щодо визначення стану основних будівельних конструкцій громадських та виробничих будівель за адресою: вул. Геологічна, 61, м. Балаклея, Харківської області, що наданий позивачем до позовних матеріалів є неналежним доказом, оскільки на думку 1-го відповідача, експертами були зазначені дані, що отримані після надзвичайної ситуації, яка сталася 23.03.2017. Рік будівництва одного з об`єктів комплексу 1956, а останнього 1995 рік, отже будівлі яким вже понад 60 років, фактично не можуть мати належний технічний стан. У висновку експертом вказано пошкодження і дефекти, а саме: "наявність у притул до стін значного проростання рослинного самосіву, як трави так і чагарників та порослі дерев; морозне розшарування мурування подовжньої стіни внутрішнього фасаду будинку літер "Є-1" із випучуванням фрагментів та відшаруванням поверхнього шару цегли, та інше", що підтверджує те, що будівлі мали несприятливий технічний стан до надзвичайної ситуації, отже не можливо стверджувати те, що руйнація будівель позивача виникла внаслідок надзвичайної події, що трапилася 23.03.2017. Також, 1-ий відповідач зазначив проте, що до технічного висновку не було вкладено підтверджуючих документів, які б підтверджували спеціальні знання експертів Хесіна В.О. та Бабкіної Д.В. щодо снарядів, вибухів та їх наслідків, проте в зазначених осіб, котрі проводили технічний висновок, наявний кваліфікаційний сертифікат експерта - відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, однак наявність вказаного сертифікату у експертів не є підставою для твердження, що пошкодження сталися саме через "ударно - вибухову хвилю із - за настання надзвичайної ситуації", як це вказано у технічному висновку, оскільки у експертів відсутні знання у даній галузі. Також у вказаних додаткових поясненнях 1-им відповідачем запропоновано питання для проведення судової експертизи.

18.11.2020 від позивача у справі надійшло клопотання за вх. № 26883, в якому останній просив призначити у справі: комплексну експертизу дослідження обставин і механізму вибухів; оціночно будівельну експертизу. Проведення експертизи позивач просив доручити Харківському науково-дослідному експертно - криміналістичному центру МВС України. Також позивачем запропоновано питання для проведення судової експертизи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 листопада 2020 року призначено у справі №922/1292/20 судову комплексну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному експертно - криміналістичному центру МВС України На вирішення судових експертів поставлено наступні запитання:

1) Чи могли бути спричинені пошкодження нежитлового об`єкту - автозаправний комплекс, розташований за адресою: Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, вулиця Геологічна, будинок 61, що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "АГАТ" внаслідок пожежі з подальшими вибухами боєприпасів, що сталася 23 березня 2017 року на території Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (65-й ракетно-артилерійський арсенал), що розташована по вул. Арсенальній у м. Балаклія Харківської області?

2) Якщо пошкодження нежитлового об`єкту - автозаправний комплекс, розташований за адресою: Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, вулиця Геологічна, будинок 61, що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "АГАТ" могли бути спричинені внаслідок пожежі з подальшими вибухами боєприпасів, що сталася 23 березня 2017 року на території Військової частини А 1352 Міністерства оборони України (65-й ракетно-артилерійський арсенал), що розташована по вул. Арсенальній у м. Балаклія Харківської області то:

- Які саме пошкодження вказаного нежитлового об`єкту виникли внаслідок цієї події?

- Яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень будівель автозаправного комплексу, розташованого за адресою: Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, вулиця Геологічна, будинок 61, що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "АГАТ" внаслідок події, що сталася 23 березня 2017 року на території Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (65-й ракетно-артилерійський арсенал), що розташована по вул. Арсенальній у м. Балаклія Харківської області?

- Який розмір завданої матеріальної шкоди Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "АГАТ", у зв`язку з пошкодженням будівель автозаправного комплексу, розташованого за адресою: Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, вулиця Геологічна, будинок 61 внаслідок події, що сталася 23 березня 2017 року на території Військової частини А 1352 Міністерства оборони України (65-й ракетно-артилерійський арсенал), що розташована по вул. Арсенальній у м. Балаклія Харківської області?

Провадження у справі № 922/1292/20 зупинено на час проведення експертизи.

28.01.2021 на адресу господарського суду Харківської області надійшло клопотання експертів № СЕ-19/121-20/20932 І.М. Рябініна та О.О. Мотиля від 15.01.2021 про надання додаткових документів, необхідних для проведення судової комплексної експертизи у справі № 922/1292/20.

З огляду на приписи абз. 5 п. 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", з метою вирішення питання щодо поновлення провадження у даній справі та розгляду клопотання судових експертів про надання додаткових документів, необхідних для проведення судової комплексної експертизи № СЕ-19/121-20/20932, складеного 15.01.2021, господарський суд Харківської області витребував з експертної установи матеріали даної справи, про що повідомив останню листом за вих. № 002309 від 29.01.2021.

22.02.2021 від експертної установи - Харківського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України надійшли матеріали даної справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.03.2021 провадження у справі № 922/1292/20 поновлено. Призначено підготовче засідання на "01" березня 2021 р. о 12:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.03.2021 клопотання судових експертів від 15.01.2021 про надання додаткових документів, необхідних для проведення комплексної судової експертизи № СЕ-19/121-20/20932 - задоволено частково. Провадження у справі 922/1292/20 зупинено до вирішення питань, поставлених господарським судом судовому експерту.

16.07.2021 на адресу суду надійшло супровідним листом Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (вих. № 19/121/8/3-16188 від 09.07.2021) клопотання судових експертів І.М. Рябініна, О.О. Мотиль № КСЕ-19/121-20/20932 від 06.07.2021.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.08.2021 провадження у справі № 922/1292/20 поновлено. Призначено підготовче засідання на "11" серпня 2021 р. о 14:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 серпня 2021 року задоволено клопотання судових експертів І.М. Рябініна, О.О. Мотиль № КСЕ-19/121-20/20932 від 06.07.2021 та зазначено, що судовим експертам визначити вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень будівель автозаправного комплексу, розташованого за адресою: Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, вулиця Геологічна, будинок 61, що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "АГАТ" внаслідок події, що сталася 23 березня 2017 року на території Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (65-й ракетно-артилерійський арсенал), що розташована по вул. Арсенальній у м. Балаклія Харківської області та розмір завданої матеріальної шкоди станом на день подання до суду відповідного позову про стягнення матеріальної шкоди - 27.04.2020 та на день проведення судової експертизи. Зобов`язано позивача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "АГАТ" (61001, м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 7, офіс 1, ідентифікаційний код 24124126) надати до господарського суду Харківської області у строк не пізніше 17.08.2021 додаткові докази, необхідні для проведення судової експертизи. Провадження у справі 922/1292/20 зупинено до вирішення питань, поставлених господарським судом судовому експерту.

16.08.2021 до суду від позивача надійшло клопотання (вх. №19038), в якому останній просив суд продовжити строк для надання документів, перелічених в ухвалі господарського суду Харківської області від 11.08.2021, з урахуванням можливості доступу до підбору відповідного пакету документів до 25.08.2021.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.08.2021 продовжено позивачу процесуальний строк для надання до суду доказів витребуваних ухвалою господарського суду Харківської області від 11.08.2021 до 25.08.2021 включно.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 вересня 2021 року провадження у справі № 922/1292/20 поновлено, відмовлено у задоволенні заяви позивача про поновлення процесуального строку для надання доказів, продовжено позивачу процесуальний строк для надання до суду доказів витребуваних ухвалою господарського суду Харківської області від 11.08.2021 до 03.09.2021 включно. Письмові пояснення позивача та надані до нього докази приєднано до матеріалів справи, провадження у справі 922/1292/20 зупинено до вирішення питань, поставлених господарським судом судовому експерту та надіслано матеріали справи № 922/1292/20 до Харківського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України.

20.12.2021 на адресу суду надійшли матеріали справи №922/1292/20 разом з висновком експерта №КПСЕ-19/121-20/20932 від 13 грудня 2021 року.

У висновку експерта №КПСЕ-19/121-20/20932 від 13 грудня 2021 року зазначено наступнне:

- пошкодження нежитлового об`єкта - автозаправний комплекс, розташований за адресою: Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, вулиця Геологічна, будинок 61, що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "АГАТ", мають ознаки фугасної та осколкової дії вибуху і могли бути спричинені внаслідок пожежі з подальшими вибухами боєприпасів, що сталася 23 березня 2017 року на території Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (65-й ракетно-артилерійський арсенал), що розташована по вул. Арсенальній у м. Балаклія Харківської області;

- пошкодження вказаного нежитлового об`єкта, які могли виникнути внаслідок пожежі з подальшими вибухами боєприпасів, що сталася 23 березня 2017 року на території Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (65-й ракетно-артилерійський арсенал), що розташована по вул. Арсенальній у м. Балаклія Харківської області, перелічені в дослідницькій частині висновку експертів;

- вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень будівель автозаправного комплексу, розташованого за адресою: Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, вулиця Геологічна, будинок 61, що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "АГАТ", внаслідок події, що сталася 23 березня 2017 року на території Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (65-й ракетно-артилерійський арсенал), що розташована по вул. Арсенальній у м. Балаклія Харківської області, складає 4730973,00 грн;

- розмір матеріальної шкоди, завданої Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "АГАТ" у зв`язку з пошкодженням будівель автозаправного комплексу, розташованого за адресою: Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, вулиця Геологічна, будинок 61, внаслідок події, що сталася 23 березня 2017 року на території Військової частини А 1352 Міністерства оборони України (65-й ракетно-артилерійський арсенал), що розташована по вул. Арсенальній у м. Балаклія Харківської області, складає 3311681,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 грудня 2021 року провадження у справі № 922/1292/20 поновлено. Підготовче засідання призначено на "29" грудня 2021 р. о 14:00.

28.12.2021 до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх. №30492), в якій останній просить суд стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "АГАТ" матеріальну шкоду у розмірі 4 730 973,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 грудня 2021 року прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "АГАТ" про збільшення розміру позовних вимог (вх. №30492 від 28.12.2021) - до розгляду.

28 грудня 2021 року від представника позивача надійшло клопотання про виклик судового експерта (вх.30491), в якому він просив викликати до суду судового експерта Харківського науково-дослідного експертно - криміналістичного центра МВС України Мотиль Олену Олександрівну для роз`яснення її висновку, оскільки у висновку судового експерта містяться розбіжності щодо сум визначеної матеріальної шкоди.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 грудня 2021 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 12.01.2022 о 14:30 год.

У судовому засіданні 12.01.2022 постановлено ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 25.01.2022 о 12:00 год, яку занесено до протоколу судового засідання від 12.01.2022.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 січня 2022 року оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті на 02 лютого 2022 р. о 14:00 год. Викликано в судове засідання судового експерта Харківського науково-дослідного експертно - криміналістичного центра МВС України Мотиль Олену Олександрівну для дачі пояснень щодо висновку експертів №КПСЕ-19/121-20/20932 від 13.12.2021.

У судовому засіданні 02.02.2022 судовий експерт Харківського науково-дослідного експертно - криміналістичного центра МВС України Мотиль Олена Олександрівна роз`яснила свій висновок та відповіла на питання суду і учасників справи.

У судовому засіданні 02.02.2022 на підставі ч.2 ст.216 ГПК України було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 02.02.2022 про оголошення перерви до 08.02.2022 об 12:30 год.

В судовому засіданні 08.02.2022 представник позивача виступаючи у судових дебатах з промовою підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, а також звернув увагу зокрема на те, що судовий експерт, на його думку помилково застосувала роз`яснення, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", зокрема щодо необхідності при визначенні розміру шкоди врахувати зношеність речі, оскільки на думку позивача врахування зношеності пошкодженого майна має відбуватися лише у випадках, коли майно повністю або знищено, або не може бути використане за призначенням, або якщо його відновлення є недоцільним (витрати на відшкодування значно перевищують витрати на відновлення майна). Отож, позивач вважає, що має право вимагати стягнення саме суми 4 730 973 грн, як вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень будівель автозаправного комплексу внаслідок події , що сталася 23.03.2017 на території 1-го відповідача.

Представник 1-го відповідача та представник 3-ї особи (Міністерство оборони України) в судовому засіданні виступаючи у судових дебатах з промовою заперечували проти позову. Представник 3-ї особи (Міністерство оборони України) вважає, що у разі задоволення позову має бути враховано, що розмір шкоди слід визначати з урахуванням зношеності речі.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд встановив наступне.

Позивач є власником нежитлових об`єктів - автозаправний комплекс (надалі - "Об`єкт"), який розташований за адресою: Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, вулиця Геологічна, будинок 61, що підтверджується правоустановчими документами на зазначене нерухоме майно, доданими до матеріалів справи та не оспорюється учасниками справи.

Об`єкт загальною площею 2984,3 кв. м складається з нежитлових будівель та споруд, а саме: контора літ. "А-2" площею 660,2 кв.м., прохідна-лабораторія літ. "Б-1" площею 92,3 кв.м., підсобне приміщення літ. "В" площею 62,7 кв.м, гараж з навісом літ. "Г-1" площею 276,4 кв.м, пожежна літ. "Д-1" площею 45,7 кв.м, майстерня-битовка літ. "Є-1" площею 211,4 кв.м, склад літ. "Ж" площею 272,6 кв.м, склад літ. "3-1" площею 331,5 кв.м, вбиральня літ. "И", склад літ. "К-1" площею 819,0 кв.м, насосна літ. "Л-1" площею 23,1 кв.м, дизельна літ. "М-1" площею 36,5 кв.м, магазин літ. "Н" площею 144,7 кв.м, вагова літ. "П-1" площею 8,2 кв.м, навіс літ. "Р", допоміжне приміщення літ. "С", допоміжне приміщення літ. "Т", паркан №1, ворота № 2,3,4,5, замощення №7,8, що підтверджується, зокрема копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.06.2007 серії САА № 644760 Виконавчого комітету Балаклійської міської ради та копією витяга про реєстрацію права власності на нерухоме майно Балаклійського бюро технічної інвентаризації від 27.06.2007 № 15053668, реєстровий № 9203027.

23 березня 2017 року на території Військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України (65-й ракетно-артилерійський арсенал), що розташована по вул. Арсенальній у м. Балаклія Харківської області, поруч з Об`єктом, сталася пожежа з подальшими потужними вибухами боєприпасів. Цей факт не оспорюється відповідачами та 3-ми особами.

Вказані обставини також є загальновідомими.

Відповідно до вимог частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які є загальновідомими, не підлягають доказуванню.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 №368 "Про порядок класифікацій техногенного та природного характеру за їх рівнями" подія 23.03.2017 на території Військової частини НОМЕР_1 рішенням засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської обласної державної адміністрації була класифікована як надзвичайна ситуація техногенного характеру регіонального рівня.

За змістом вимог статей 1-3, 14 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать, зокрема, боєприпаси. Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у т.ч. закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування). Військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статуту військового майна. Майно, закріплене за військовими частинами Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління.

У володінні 1-го відповідача станом на березень 2017 року перебував 65-ий ракетно-артилерійський арсенал боєприпасів. Ці обставини не оспорюються відповідачами та 3-ми особами, а також встановлені в рішенні господарського суду м.Києва від 03.09.2020 у справі № 910/12562/18, яке набрало законної сили.

Відповідно до вимог частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вищенаведене майно Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Агат" розташовано в безпосередній близькості від надзвичайної події, у зв`язку з чим зазнало значних пошкоджень. Ці обставини також були встановлені в рішенні господарського суду м.Києва від 03.09.2020 у справі № 910/12562/18, яке набрало законної сили, а також підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема актом № 38 виконання робіт з розмінування місцевості від 26.03.2017, технічним висновком щодо визначення стану основних будівельних конструкцій громадських та виробничих будівель за адресою: вул.Геологічна, 61, м. Балаклія, Харківська область, який виконаний НДПІ цивільного будівництва "Східбудпроект", а також висновком судових експертів №КПСЕ-19/121-20/20932 від 13 грудня 2021 року.

Так, у висновку судових експертів №КПСЕ-19/121-20/20932 від 13 грудня 2021 року зазначено наступне:

- пошкодження нежитлового об`єкта - автозаправний комплекс, розташований за адресою: Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, вулиця Геологічна, будинок 61, що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "АГАТ", мають ознаки фугасної та осколкової дії вибуху і могли бути спричинені внаслідок пожежі з подальшими вибухами боєприпасів, що сталася 23 березня 2017 року на території Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (65-й ракетно-артилерійський арсенал), що розташована по вул. Арсенальній у м. Балаклія Харківської області;

- пошкодження вказаного нежитлового об`єкта, які могли виникнути внаслідок пожежі з подальшими вибухами боєприпасів, що сталася 23 березня 2017 року на території Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (65-й ракетно-артилерійський арсенал), що розташована по вул. Арсенальній у м. Балаклія Харківської області, перелічені в дослідницькій частині висновку експертів.

Всі перелічені висновки і докази, на підставі яких зроблено ці висновки, відповідачами та третіми особами не спростовані. В тому числі, відповідачами не надано жодних доказів, які б підтверджували відсутність необхідного причинно-наслідкового зв`язку між подіями, що сталися на території 1-го відповідача, та пошкодженнями майна, що належить позивачу.

Отож, матеріалами справи підтверджено наявність причинно-наслідкового зв`язку між подією, що сталася 23 березня 2017 року на території 1-го відповідача та пошкодженнями майна позивача, перелік яких наведено в дослідницькій частині висновку судових експертів.

У вказаному вище висновку судових експертів також зазначено, що вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень будівель автозаправного комплексу, розташованого за адресою: Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, вулиця Геологічна, будинок 61, що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "АГАТ", внаслідок події, що сталася 23 березня 2017 року на території Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (65-й ракетно-артилерійський арсенал), що розташована по вул. Арсенальній у м. Балаклія Харківської області, складає 4730973,00 грн.

В судовому засіданні 02.02.2022 судовий експерт Мотиль О.О. пояснила, що зазначена сума стосується виключно тих пошкоджень, які були ідентифіковані іншим судовим експертом як такі, що утворились внаслідок події, що сталася 23 березня 2017 року на території Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України.

Також судовий експерт Мотиль О.О. пояснила, що розмір матеріальної шкоди, завданої Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "АГАТ" у зв`язку з пошкодженням будівель автозаправного комплексу, розташованого за адресою: Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, вулиця Геологічна, будинок 61, внаслідок події, що сталася 23 березня 2017 року на території Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (65-й ракетно-артилерійський арсенал), що розташована по вул. Арсенальній у м. Балаклія Харківської області, складає 3311681,00 грн. При визначенні розміру матеріальної шкоди в сумі 3311681,00 грн судовим експертом було враховано зношеність пошкодженого майна з урахуванням п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди". Крім того, судовий експерт пояснила, що вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень будівель автозаправного комплексу визначена в цінах, що існували на момент складання висновку експертів.

Відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, дослідивши вищевказаний висновок судових експертів в сукупності з матеріалами справи, суд вважає, що експертами був проведений докладний опис досліджень та надані обґрунтовані відповіді на поставлені експертній установі питання. Так, висновок здійснений компетентним експертом, є повним та обґрунтованим, оскільки: всі надані на експертне дослідження об`єкти були досліджені; на всі поставлені перед експертом питання надані вичерпні відповіді, повнота яких перевірена судом на відповідність іншим фактичним даним; висновки є ясними та викладені чітко; судом з`ясовано узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.

Таким чином, Висновок експертів № КПСЕ-19/121-20/20932 від 13 грудня 2021 взятий судом до уваги.

Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що, особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, у тому числі, шляхом відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 3 ст. 147 Господарського кодексу України збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Статтею 1166 ЦК України визначено загальне положення про цивільно - правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправної дії чи бездіяльності особи; заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи; причинного зв`язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками; вини боржника.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У свою чергу, відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України особа, що володіє джерелом підвищеної небезпеки та здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, зобов`язана відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, тобто незалежно від наявності вини.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про Збройні Сили України" Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Правовий статус Збройних Сил України визначено у статті 17 Конституції України окремо від Міністерство оборони України. На законодавчому рівні розмежовано та визначено окремі повноваження Міністерства оборони України та Збройних Сил України, які організаційно складаються з: органів військового управління, з`єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій (ст. 3 Закону України "Про Збройні Сили України").

Статтею 1 Закону України "Про Збройні Сили України" визначено, що Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

Статтею 170 ЦК України передбачено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

За приписами абзацу другого статті 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

Згідно із статтею 3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті).

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Відповідно до статті 5 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" за шкоду і збитки, заподіяні правам та інтересам фізичних і юридичних осіб та державі, військова частина як суб`єкт господарської діяльності несе відповідальність, передбачену законом та договором.

Враховуючи те, що військові частини володіють на праві оперативного управління закріпленим за ними Міністерством оборони України військовим майном, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, саме вони несуть відповідальність згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України.

Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц провадження №14-81цс18, в якій суд відступив від висновку Верховного Суду України, зазначеного у постанові від 21.10.2014 р. у справі № 3-86гс14 щодо застосування ст. 1187 ЦК України.

Протиправність поведінки 1-го відповідача полягає у незабезпеченні збереження та утримання ракетно-артилерійських боєприпасів, що створило небезпеку як для нього, так і для інших осіб.

Також, згідно із ч. 1 ст. 1174 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб.

Відповідно до ст. 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи.

Зазначені норми дають підстави дійти висновку, що шкоду, яку було спричинено позивачу внаслідок надзвичайної події на території військовій частині А 1352 повинна відшкодовуватися державою в особі 1-го відповідача незалежно від наявності або відсутності вини.

Відповідно до ст.1192 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як вбачається з висновку експерта №КПСЕ-19/121-20/20932 від 13 грудня 2021 року вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень будівель автозаправного комплексу, розташованого за адресою: Харківська область, Балаклійський район, м. Балаклія, вулиця Геологічна, будинок 61, що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "АГАТ", внаслідок події, що сталася 23 березня 2017 року на території Військової частини А 1352 Міністерства оборони України (65-й ракетно-артилерійський арсенал), що розташована по вул. Арсенальній у м. Балаклія Харківської області, складає 4730973,00 грн.

Отож, позивач має право вимагати стягнення з 1-го відповідача 4730973,00 грн, як вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень будівель автозаправного комплексу внаслідок події, що сталася 23 березня 2017 року на території Військової частини А 1352 Міністерства оборони України.

Щодо розміру шкоди визначеної судовим експертом у сумі 3311681 грн з урахуванням зношеності пошкодженого майна, суд зазначає наступне.

В п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" роз`яснено: "Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Відповідно до норм ст. 1192 ЦК України зношеність пошкодженого майна при визначені розміру збитків має враховуватися лише у випадках, коли майно повністю або знищено, або не може бути використане за призначенням, або якщо його відновлення є недоцільним (витрати на відшкодування значно перевищують витрати на відновлення майна).

Отож, позовні вимоги про стягнення з 1-го відповідача 4730973,00 грн, як вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень будівель автозаправного комплексу внаслідок події, що сталася 23 березня 2017 року на території Військової частини А 1352 Міністерства оборони України є обгрунтованими.

Статтями 73,74 Господарського процесуального кодексу Українипередбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно достатті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст.77,78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою устатті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно достатті 79 ГПК Українинаявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(даліКонвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Щодо доводів 1-го відповідача стосовно відсутності усіх елементів складу цивільного правопорушення за наявністю яких настає відповідальність для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, оскільки у даному випадку мала місце непереборна сила, яка є диверсією, суд зазначає наступне.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди, а на позивача покладається обов`язок довести наявність заподіяної шкоди та її розмір, а суду слід встановити причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача.

Непереборна сила - це надзвичайна та невідворотна зовнішня подія, що позбавляє можливості за даних обставин запобігти негативним наслідкам її прояву.

Непереборна сила є об`єктивним явищем, тобто подією, яка не залежить від волі, свідомості та бажання людини. При цьому ця подія, як правило, має стосовно діяльності суб`єкта зовнішній характер втручання.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Отже, закон не пов`язує обов`язковість виникнення надзвичайної ситуації з обставинами непереборної сили.

Як зазначено вище, згідно з частиною п`ятою статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Твердження 1-го відповідача про те, що необхідно вирішувати по суті позовні вимоги лише після закінчення кримінального провадження, де буде визначено причини виникнення надзвичайної ситуації 23.03.2017, можливість пошкодження майна позивача внаслідок непереборної сили, а саме диверсії, що звільняє військову частину від відшкодування заподіяної шкоди, є помилковими (передчасними) з огляду на таке.

У силу статті 113 Кримінального кодексу України диверсія є злочином проти основ національної безпеки України, за який встановлена кримінальна відповідальність.

Факт того, чи мало місце діяння та чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, встановлюється судом при ухваленні вироку.

Отже, за відсутності вироку суду, в якому встановлено обставини щодо виникнення пожежі саме через диверсію, факт наявності диверсії є недоведеним.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена Верховним Судому у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 30.03.2020 у справі № 640/5682/18.

Більш того, навіть у випадку встановлення і підтвердження належними і допустимими засобами і доказами факту наявності диверсії в даному випаду не є обставиною непереборної сили в даному конкретному випадку.

Згідно ч.2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) визнаються надзвичайні та невідворотні обставини. Аналогічне визначення міститься і в ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України.

Але, якщо для господарюючих суб`єктів диверсія в певних випадках дійсно може бути визнана надзвичайною та невідворотньою обставиною, то для Збройних Сил України подібне визнання є неможливим, адже основна діяльність Збройних Сил України і має бути спрямована саме на запобігання та відсіч диверсіям, рівно як і пішим формам агресії проти держави.

Тобто, якщо Збройні Сили України будуть вважати диверсію "невідворотньою обставиною", то в такому випадку втрачається сам сенс їх існування.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про Збройні Сили України" Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.

За умови недоведеності на момент розгляду цієї справи факту наявності непереборної сили є неможливим звільнення 1-го відповідача від відповідальності за завдану шкоду, як це передбачено частиною п`ятою статті 1187 ЦК України.

Судовий збір, відповідно приписів ч.9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, за подання позовної заяви покладається судом на 1-го відповідача в розмірі 70964,60 грн та на оплату послуг експерта в розмірі 15351,36 грн, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій 1-го відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "АГАТ" (61001, м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 7, офіс 1, ідентифікаційний код 24124126) матеріальну шкоду у розмірі 4 730 973,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання позову до суду в розмірі 70964,60 грн та на оплату послуг експерта в розмірі 15351,36 грн покласти на 1-го відповідача - Військову частину НОМЕР_1 .

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "АГАТ" (61001, м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 7, офіс 1, ідентифікаційний код 24124126) судовий збір у розмірі 70964,60 грн та витрати на оплату послуг експерта в розмірі 15351,36 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п.17.5 п.17 розділу XІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "17" лютого 2022 р.

СуддяІ.О. Чистякова