Ухвала

від 21.02.2022 по справі 640/3493/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

21 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 640/3493/17

провадження № 61-1635ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Коломієць Г. В.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тищенка Андрія Вікторовича на рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних, штрафу за прострочення боргу; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики та просила суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором позики з урахуванням інфляційних втрат у розмірі 26 627 010 грн, 3% річних від простроченої суми у розмірі 527 817,48 грн, штраф за прострочення суми боргу у розмірі 1 230 225,93 грн.

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним та просив суд визнати договір позики, укладений 12 червня 2013 року між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 недійсним.

Протокольною ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2017 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до спільного розгляду з позовом ОСОБА_2

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 12 червня 2013 року у розмірі 24 604 518,10 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Тищенком А. В., залишено без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2018 року без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д., Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. від 12 лютого 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Тищенком А. В., задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2018 року у частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики та постанову Харківського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року скасовано, а справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 12 червня 2013 року у розмірі 24 604 518,10 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Тищенком А. В., залишено без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2021 року без змін.

У січні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Тищенка А. В. на рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 січня 2022 року касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Тищенком А. В., на рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року передана для розгляду колегії суддів: Лідовцю Р. А. (суддя-доповідач), Воробйовій І. А., Черняк Ю. В. (провадження № 61-1635ск22).

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

14 лютого 2022 року судді Верховного Суду: Лідовець Р. А., Воробйова І. А., Черняк Ю. В. заявили про самовідвід у цій справі з тих підстав, що вони брали участь у перегляді цієї справи у суді касаційної інстанції, за наслідком якого Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалено постанову від 12 лютого 2020 року (провадження № 61-16154св19), у якій висловлювалася правова позиція щодо вирішення спору.

Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2022 року заяви суддів Верховного Суду Лідовця Р. А., Воробйової І. А., Черняк Ю. В. про самовідвід задоволено. Відведено суддів Верховного Суду Лідовця Р. А., Воробйову І. А., Черняк Ю. В. за їхніми заявами від участі у розгляді касаційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Тищенка А. В. на оскаржувані судові рішення у зазначеній справі. Указану касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тищенка А. В. передано для проведення повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 лютого 2022 року касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Тищенка А. В. на рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року передана для розгляду колегії суддів: Луспенику Д. Д. (суддя-доповідач), Гулько Б. І., Коломієць Г. В. (провадження № 61-1635ск22).

16 лютого 2022 року судді Верховного Суду: Луспеник Д. Д., Гулько Б. І., заявили про самовідвід у цій справі з тих підстав, що вони брали участь у перегляді цієї справи у суді касаційної інстанції, за наслідком якого Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалено постанову від 12 лютого 2020 року (провадження № 61-16154св19), у якій висловлювалася правова позиція щодо вирішення спору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 лютого 2022 року касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Тищенка А. В. на рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року передана для розгляду колегії суддів: Осіяну О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Коломієць Г. В. (провадження № 61-1635ск22).

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15, постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 193/344/17, від 03 липня 2019 року у справі № 193/345/17, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Тищенка А. В. подана у строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.

Крім того, касаційна скарга містить клопотання про зупинення виконання судових рішень до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Вирішуючи питання про зупинення виконання/дії судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Клопотання про зупинення виконання/дії судового рішення має бути вмотивованим, містити підстави для зупинення виконання/дії судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасовано.

Наведені представником ОСОБА_1 - адвокатом Тищенком А. В. доводи дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржених судових рішень до закінчення їх перегляду у касаційному порядку, оскільки є обґрунтованими та містять посилання на те, що у разі задоволення цієї касаційної скарги буде неможливим повернення виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасовано.

Керуючись статтями 389, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики з урахуванням інфляційних втрат, 3% річних, штрафу за прострочення боргу; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Тищенка Андрія Вікторовича на рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року.

Витребувати з Київського районного суду м. Харкова вищезазначену цивільну справу № 640/3493/17.

Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Тищенка Андрія Вікторовича про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень задовольнити.

Зупинити виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2021 року та постанови Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.

Надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги та додані

до неї документи, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк один місяць.

До відзиву необхідно додати докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Г. В. Коломієць