Ухвала

від 20.02.2023 по справі 640/3493/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

20 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 640/3493/17

провадження № 61-1635 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Коломієць Г. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики з урахуванням інфляційних втрат, три відсотки річних, штрафу за прострочення боргу; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - на рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, у якому просила суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за договором позики, з урахуванням інфляційних втрат, у розмірі 26 627 010 грн; три проценти річних від простроченої суми у розмірі 527 817,48 грн; штраф за прострочення суми боргу у розмірі 1 230 225,93 грн.

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним, у якому просив суд визнати договір позики, укладений 12 червня 2013 року між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 недійсним.

Протокольною ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2017 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 .

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 12 червня 2013 року у розмірі 24 604 518,10 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником - ОСОБА_3 , залишено без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2018 року без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д., Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. від 12 лютого 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником - ОСОБА_3 , задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2018 року у частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та постанову Харківського апеляційного суду від 09 серпня 2019 року скасовано, а справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 12 червня 2013 року у розмірі 24 604 518,10 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником - ОСОБА_3 , залишено без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2021 року без змін.

У січні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15, постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 193/344/17, від 03 липня 2019 року у справі № 193/345/17, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справа розглядатиметься колегією у складі п`яти суддів.

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною п`ятою статті 279, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики з урахуванням інфляційних втрат, три відсотки річних, штрафу за прострочення боргу; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору позики недійсним призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Осіян

О. В. Білоконь

Г. В. Коломієць