Ухвала

від 24.02.2022 по справі 308/12592/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/12592/21

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

24.02.2022 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді судове провадження 11- сс/4806/499/21 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.10.2021.

Цією ухвалоюзадоволено частковоклопотання прокурораУжгородської окружноїпрокуратури ОСОБА_7 та накладеноарешт намайно укримінальному провадженніщодо вчиненнякримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.364КК України,відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№42021070000000208від 09.06.2021,а саме:мобільний телефон марки SAMSUNG з карткою мобільного оператора № НОМЕР_1 ; круглу печатку підприємця ОСОБА_8 ; накладні та квитанції до прибуткового ордера за 2016 рік на 93 арк., накладні за 2017 рік на 144 арк., накладні за 2018 рік на 49 арк., накладні за 2019 рік на 132 арк.; копію статуту ТОВ «Білкам» у редакції за 2012 рік на 9 арк., витяг з реєстру платників єдиного податку на 1 арк., квитанцію до прибуткового касового ордеру №60 на 1 арк., видаткову накладну №р.н.-0000057 від 08.06.2016 на 1 арк. розрахунок на оплату за автомобіль TOYOTA RAV 4 №ФАВ0000379 від 14.12.2020 на 1 арк., довідку про відкриття рахунку ОСОБА_8 від 17.06.2021 на 1 арк., вилучені 05.10.2021, в ході проведення обшуку у будинку що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Досудовим розслідуваннямвстановлено,щодиректор ПАТ МК «Трибушани» ОСОБА_9 , мешканець АДРЕСА_2 , директор ТОВ «Білкам» ОСОБА_10 , мешканець АДРЕСА_3 та староста с.Ділове Рахівської ОТГ ОСОБА_11 , мешканець АДРЕСА_4 , будучи обізнаними про встановлений чинним законодавством порядок видобування корисних копалин загальнодержавного значення, у порушення вимог Кодексу України «Про надра», Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011 та Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення, залучили до систематичного, спільного, незаконного видобування корисних копалин

-2-

загальнодержавного значення - мармуру (доломіту) на території Рахівської ОТГ Рахівського району Закарпатської області, підшукали та об`єднали з раніше знайомих між собою інших осіб з числа мешканців села Ділове Рахівського району Закарпатської області, а саме: ОСОБА_8 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_5 ; ОСОБА_12 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_6 ; ОСОБА_13 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_6 ; ОСОБА_14 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_7 , ОСОБА_15 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_5 .

У клопотанні вказано, що отримані грошові кошти після реалізації корисних копалин здобутих незаконним шляхом розподіляються між всіма задіяними до вказаної діяльності особами, частину з яких витрачають на фінансування подальшої злочинної діяльності.

Для досягнення мети, вище перелічені особи діяли у відповідності до розподілених між ними ролями, згідно з покладеними на кожного функціями, спільно, відповідно до визначеного напрямку діяльності, та розуміючи, що мета може бути досягнута лише в результаті спільних систематичних дій всіх задіяних осіб і неухильного дотримання ними плану.

У клопотанні зазначено, що вказані особи, щоразу проводять підготовчі та розвідувальні заходи, які полягають у можливості проїзду транспортних засобів, плануванні часу та здійсненні щоденної перевірки місць де здійснюється незаконна діяльність, з метою виявлення засобів фото-, відеофіксації фактів їхньої незаконної діяльності. Для швидкого обміну інформацією та своєчасного узгодження своїх дій дані особи використовують мобільний та радіо зв`язок.

Для прибуття до родовищ, де здійснюється незаконне видобування мармуру, навантаження його та доставка в населений пункт (с.Ділове) для подальшої переробки та реалізації, вказаними особами використовуються легкові та вантажні транспортні засоби з наступними номерними знаками державної реєстрації автомобілів: НОМЕР_2 (Краз); НОМЕР_3 (Зил 131); д (або «а») 7828 ТЕ (Таtrа); НОМЕР_4 (Таtrа); НОМЕР_5 (VW Transporter); AO7841ET (Tatra); НОМЕР_6 (трактор); НОМЕР_7 (Tatra); НОМЕР_8 (Tatra); НОМЕР_9 (Tatra); НОМЕР_10 (Прицеп до тягача); НОМЕР_11 (Tatra); НОМЕР_12 (Зил 131); 2734 ІВА (Краз); НОМЕР_13 (Краз); 2166 AT (Jeep) та інші на даний час невстановлені транспортні засоби.

Відповідно до інформації наданої 16.09.2021 УСР в Закарпатській області ДСР Національної поліції України на виконання доручення прокурора у провадженні встановлено, що організатором злочинної діяльності можливо є директор ПАТ МК «Трибушани» ОСОБА_9 , директор ТОВ «Білкам» ОСОБА_10 , староста с.Ділове Рахівської ОТГ ОСОБА_16 , ФОП ОСОБА_14 та ФОП ОСОБА_8

05.10.2021 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, у будинку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , було проведено обшук в ході якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки SAMSUNG з карткою мобільного оператора № НОМЕР_1 ; круглу печатку підприємця ОСОБА_8 ; накладні та квитанції до прибуткового ордера за 2016 рік на 93 арк., накладні за 2017 рік на 144 арк., накладні за 2018 рік на 49 арк., накладні за 2019 рік на 132 арк.; копію статуту ТОВ «Білкам» у редакції за 2012 рік на 9 арк., витяг з реєстру платників єдиного податку на 1 арк., квитанцію до прибуткового касового ордеру №60 на 1 арк., видаткову накладну №р.н.-0000057 від 08.06.2016 на 1 арк. розрахунок на оплату за автомобіль TOYOTA RAV 4 №ФАВ0000379 від 14.12.2020 на 1 арк., довідку про відкриття рахунку ОСОБА_8 від 17.06.2021 на 1 арк.; банківські картки № НОМЕР_14 , НОМЕР_15 .

-3-

06.10.2021 заступником начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП в Закарпатській області винесено постанову про визнання вищезазначеного майна речовими доказами.

На даний час прокурор вказує, що існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вищевказані предмети є доказами у кримінальному провадженні, вони відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (вони є матеріальні об`єкти, які могли зберегти на собі сліди злочину, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження). У зв`язку з чим є необхідність у накладенні арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів. Незастосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт на вказане вище майно негативно вплине на кримінальне провадження, унеможливить встановлення всіх важливих обставин події вчиненого кримінального правопорушення, а також може призвести до їх втрати, що сприятиме особам винним у вчиненні кримінального правопорушення, в уникненні від передбаченої законом кримінальної відповідальності.

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що матеріалами клопотання доведено наявність достатніх підстав вважати, що вилучене під час огляду місця події майно, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а тому на даному етапі досудового розслідування, вказаного кримінального провадження, існує об`єктивна необхідність у накладенні на нього арешту. Слідчий суддя вказав, що накладення арешту є необхідним для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді від 20.10.2021 скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання прокурора. Вказує на те, що клопотання прокурора не відповідає вимогам ч.2 ст.171 КПК України, оскільки у ньому не зазначено мету, підстави та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, а також співвідношення вилученого майна до обставин кримінального провадження. Окрім того у клопотанні наявні й інші недоліки, зокрема відсутня дата складання, у графі «додатки» не вказано кількість аркушів, що додано до клопотання. Представник вважає, що вилучене майно не відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, оскільки відсутні будь-які докази того, що воно є предметом протиправної діяльності чи знаряддям злочину, немає постанови про визнання даного майна речовими доказами. Також , у клопотанні відсутня інформація про причетність до вказано кримінального провадження власника вилученого майна ОСОБА_17 . Звертає увагу на те, що у клопотанні порушено питання про арешт документів, зміст яких не відомий та не долучено їх копії, а відтак не можливо встановити чи мають вони відношення до кримінального провадження та чи підлягають арешту. Представник просить врахувати, що клопотання не містить відомостей про пред`явлення підозри будь-якій особі у даному кримінальному провадженні, що також свідчить про відсутність об`єктивних підстав для арешту вилученого майна. З наведених підстав представник просить скасувати ухвалу слідчого судді, оскільки наведені у ній висновки не відповідають фактичним обставинам провадження.

Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, власника майна та його представника - адвоката ОСОБА_18 , неявка яких з урахуванням положень ч.4 ст.405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки. Крім того апеляційний суд враховує клопотання прокурора та адвоката ОСОБА_18 про розгляд апеляційної скарги у їх відсутності.

-4-

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.370,372 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Цим вимогам закону ухвала слідчого судді від 20.10.2021 відповідає у повній мірі.

Як вбачається з клопотання у провадженні ГУ НП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021070000000208 від 09.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

19.10.2021прокурор Ужгородськоїокружної прокуратури ОСОБА_7 ,звернувся дослідчого суддіз клопотаннямпро арештмайна,вилученого підчас обшуку05.10.2021на підставіухвали слідчогосудді,у будинку,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 укримінальному провадженні, щодовчинення кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.364КК України,відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№42021070000000208 від09.06.2021,а саме:мобільний телефон марки SAMSUNG з карткою мобільного оператора № НОМЕР_1 ; круглу печатку підприємця ОСОБА_8 ; накладні та квитанції до прибуткового ордера за 2016 рік на 93 арк., накладні за 2017 рік на 144 арк., накладні за 2018 рік на 49 арк., накладні за 2019 рік на 132 арк.; копію статуту ТОВ «Білкам» у редакції за 2012 рік на 9 арк., витяг з реєстру платників єдиного податку на 1 арк., квитанцію до прибуткового касового ордеру №60 на 1 арк., видаткову накладну №р.н.-0000057 від 08.06.2016 на 1 арк., розрахунок на оплату за автомобіль TOYOTA RAV 4 №ФАВ0000379 від 14.12.2020 на 1 арк., довідку про відкриття рахунку ОСОБА_8 від 17.06.2021 на 1 арк.; банківські картки № НОМЕР_14 , НОМЕР_15 .

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7 ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст.ст.170-173 КПК України.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

За змістом ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

-5-

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, саме до компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно знаряддям чи предметом злочину, для чого, з метою його збереження, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втраті, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження, слідчим суддею правомірно накладено на нього арешт як на речові докази.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

З матеріалів судового провадження вбачається, що 05.10.2021 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, у будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , було проведено обшук в ході якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки SAMSUNG з карткою мобільного оператора № НОМЕР_1 ; круглу печатку підприємця ОСОБА_8 ; накладні та квитанції до прибуткового ордера за 2016 рік на 93 арк., накладні за 2017 рік на 144 арк., накладні за 2018 рік на 49 арк., накладні за 2019 рік на 132 арк.; копію статуту ТОВ «Білкам» у редакції за 2012 рік на 9 арк., витяг з реєстру платників єдиного податку на 1 арк., квитанцію до прибуткового касового ордеру №60 на 1 арк., видаткову накладну №р.н.-0000057 від 08.06.2016 на 1 арк., розрахунок на оплату за автомобіль TOYOTA RAV 4 №ФАВ0000379 від 14.12.2020 на 1 арк., довідку про відкриття рахунку ОСОБА_8 від 17.06.2021 на 1 арк.; банківські картки № НОМЕР_14 , НОМЕР_15 .

06.10.2021 заступником начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП в Закарпатській області винесено постанову про визнання вищезазначеного майна речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Також з матеріалів судового провадження вбачається, що слідчий суддя у відповідності до вимог ст.ст.170-173 КПК України, з`ясував всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, в тому числі належно перевірив наведені в клопотанні прокурора доводи про наявність підстав для накладення арешту на майно.

Колегія суддівприходить довисновку проте,що вматеріалах судовогопровадження міститьсядостатньо данихвважати,що майновиявлене 05.10.2021 вході обшукубудинку, за адресою АДРЕСА_1 , може бути використано, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що свідчить про наявність обґрунтованих підстав для прокурора звертатись з клопотанням про арешт майна, та

-6-

обґрунтованих підстав для слідчого судді накласти арешт на таке майно, з огляду на те, що таке майно підпадає під критерії, визначені положеннями ч.2 ст.167 КПК України, а тому доводи сторони захисту з приводу безпідставності накладення арешту на це майно є необґрунтованими.

Доводи адвоката ОСОБА_6 стосовно невідповідності клопотання прокурора вимогам закону, через не зазначення у ньому дати складання та кількості аркушів у розділі «Додатки», не виключають наявних та достатніх підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст.131-132,170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України.

Крім того, ст.100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст.170-174 КПК України, та згідно ч.ч.2,3 ст.170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч.1 ст.98 КПК України.

При цьому арешт майна з підстав передбачених ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд із забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження - накладення арешту на майно, оскільки сукупність даних об`єктивно свідчать про ймовірність вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

З урахуванням наведеного слідчий суддя, всупереч твердженням адвоката ОСОБА_6 в апеляційній скарзі, встановив належні правові підстави, передбачені ст.170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.

Матеріали судового провадження свідчать про те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна для виконання завдань арешту майна, якими є запобігання можливості його відчуження, перетворення, знищення, псування, приховування або пошкодження.

У свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обтяження з метою уникнення негативних наслідків.

Колегія суддів враховує, що при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, дослідив усі матеріали, що мають значення для вирішення питання про

-7-

накладення арешту, врахував правову підставу для накладення арешту, достатність доказів, що вказують на скоєння кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому необхідність накладення арешту на вказане майно, як захід забезпечення кримінального провадження, обґрунтована та доцільна.

Доказів протилежного в апеляційній скарзі не наведено та колегією суддів не встановлено.

Суд апеляційної інстанції вважає, що з огляду на необхідність проведення у кримінальному провадженні слідчих дій, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, за наявності підстав вважати, що можуть настати наслідки, передбачені ч.11 ст.170 КПК України, слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вилучене майно.

Також, суспільний інтерес розслідування та встановлення істотних обставин у вказаному кримінальному провадженні переважає приватний інтерес особи щодо тимчасового позбавлення права володіти належним їй майном.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що досудове розслідування ще триває, встановлюються нові фактичні дані, перевіряються обставини.

Крім того, власник арештованого майна не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, передбаченому абз.2 ч.1 ст.174 КПК України, у якому визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з положеннями п.1 ч.3 ст.407 КПК України - за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухали слідчого судді від 20.10.2021 та задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 .

При прийнятті рішення колегія суддів, окрім вищенаведеного, враховує вимоги ст.26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що стороною захисту не надано жодного доказу у підтвердження вимог апеляційної скарги; ст.404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.404,405,407,422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.10.2021 про накладенняарешту намайноу кримінальному провадженні, щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021070000000208 від 09.06.2021,- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді