Ухвала

від 30.03.2022 по справі 308/12592/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12592/21

1-кс/308/1234/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2022 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання адвоката ОСОБА_2 ,в інтересахгромадянина ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у порядку ст.ст.169 та 174 КПК України про повернення тимчасово вилученого майна та документів у кримінальному провадженні №42021070000000208,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_2 , в інтересах громадянина ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у порядку ст.ст. 169 та 174 КПК України про повернення тимчасово вилученого майна та документів у кримінальному провадженні №42021070000000208.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання дійшов до наступного висновку.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 Кримінального-процесуального кодексу України, є арешт майна, суть якого полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його, або розпоряджатися чи користуватися ним. Порядок скасування арешту майна встановлюється ст.174 КПК України.

Згідно ч.ч.1-3 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Дана норма передбачає чіткий перелік осіб, які мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування з клопотанням про скасування арешту майна повністю або частково.

Зі змісту прохальної частини клопотання вбачається, що адвокат що діє в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді та просить: ухвалити рішення про повернення (скасування арешту) накладеного на документи, майно та речі, які належать ОСОБА_3 , мешканцю АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 ,- АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_5 , мешканцю АДРЕСА_2 та ТОВ «Карпати», перелік яких перерахованого у описовій частині цього клопотання, у межах кримінального провадження №42021070000000208.

Згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.10.2021 року (справа №308/12592/21 пров. 1-кс/308/4569/21) за клопотанням прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021070000000208 від 09.06.2021, про арешт майна, накладено арешт на наступні речі: папка з документами ТОВ «Карпати» план розвитку гірничних робіт Полунського родовища мармурованих доломітів дільниці «Чертіж» на 2021 рік на 42 аркушах (з мапами), папка з квитанціями та накладними за 2020 та 2021 роки на 151 аркуші; папка «бухгалтерія 2020» з табелями обліку використання робочого часу та відомостями нарахування заробітних плат на 29 аркушах; договір підряду від 01.06.2021 на 2 аркушах, договір підряду від 01.06.2021 на 2 аркушах, договір на переробку давальницької сировини від 01.06.2021 на 2 аркушах; акти приймання-здачі виконаних робіт на 13 аркушах; папка жовтого кольору «ПП ОСОБА_7 » (План розвитку гірничних робіт Діловецького родовища мармуризованих вапняк на 2021 рік на 43 аркушах, вилучені 05 жовтня 2021 року, в ході проведення обшуку на земельній ділянці з кадастровим номером 2123682502:01:001:0031, частина якої 50% на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , який являється власником вищевказаного майна.

Відповідно до ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.10.2021 року (справа №308/12592/21 пров. 1-кс/308/4573/21), за клопотанням прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021070000000208 від 09.06.2021, про арешт майна, накладено арешт на взірці гірських порід вилучено та упаковано до спец пакету номер 2078779.; взірці гірських порід вилучено та упаковано до спец пакету номер 2078780; взірці гірських порід вилучено та упаковано до спец пакету номер 2078778, вилучені 05 жовтня 2021 року, в ході проведення огляду на земельній ділянці з кадастровим номером: 2123682500:01:001:0008, що являє собою кар`єр ОСОБА_8 , де фактично здійснює видобуток ОСОБА_5 . Накладено арешт на екскаватор, модель невідома, жовтого кольору, б/н; Екскаватор, модель невідома, жовтого кольору, наявний номерний знак « НОМЕР_1 » - які залишені на відповідальне зберігання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 мешк. АДРЕСА_2 , без заборони розпорядження та/або користування вказаними транспортними засобами, із забороною на відчуження.

Разом із тим, у прохальній частині клопотання не конкретизовано документи, майно та речі щодо яких адвокат просить скасувати арешт. При цьому міститься посилання на описову частину клопотання.

Згідно матеріалів клопотання, адвокат діючи від імені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , просить повернути (скасувати арешт) накладеного на документи, майно та речі які їм належать.

Проте, зі змісту ухвал від 20.10.2021 року, які додано до матеріалів клопотання, якими було застосовано такий захід забезпечення вказаного кримінального провадження, як арешт майна, не вбачається, що з наведених у них переліку, такі належать ОСОБА_4 . Відповідно він, його представник із відповідним клопотанням про скасування майна, що не належить йому звертатися не можуть. Інших копій ухвал слідчого судді про накладення арешту на майно яке належать ОСОБА_4 до матеріалів клопотання не додано.

Крім цього, порядок скасування майна, що регламентований ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Разом із тим, як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді від 20.10.2021 року (справа №308/12592/21 пров. 1-кс/308/4569/21), під час розгляду клопотання про накладення арешту був присутнім представник власника майна ОСОБА_3 - ОСОБА_9 . Зі змісту вказаної ухвали накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку на земельній ділянці з кадастровим номером 2123682502:01:001:0031, частина якої 50% на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , який являється власником вищевказаного майна.

Відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Зі змісту клопотання вбачається, що як на підставу скасування арешту адвокат посилається на те, що з часу проведення вказаних обшуків та арешту речей і майна (більше 6- ти місяців тому), яких-небудь слідчих дій стосовно гр.гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , органом досудового слідства не здійснювалося. Підозри гр.гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не оголошувалися.

При цьому адвокат наголошує, що вилучені під час обшуку особисті речі і майно, які належать на праві власності гр.гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ТОВ «Карпати», не мають ніякого відношення до вчинення будь-якого злочину, про що свідчить відсутність будь-якого експертного дослідження з цього питання, а, відсутність цього майна у розпорядженні вказаних осіб позбавляє їх можливості повноцінно займатися підприємницькою діяльність з видобування та продажу корисних копали, яку вони здійснюють на законних підставах, маючи відповідні ліцензії та дозволи (копії додаються).

Разом із тим обґрунтування того, що арешт на вказане вище було накладено необґрунтовано або у застосуванні цього заходу відпала потреба клопотання не містить.

При цьому, згідно клопотання адвокат діє в інтересах громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . На підтвердження вказаному до матеріалів клопотання додано договір про надання правової допомоги, згідно якого його сторонами є адвокат ОСОБА_2 та замовники: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Проте, зі змісту самого клопотання вбачається, що адвокат просить скасувати арешт також з майна належного ТОВ «Карпати».

Відповідно до ч.2 ст. 64-1 КПКУкраїни, повноваженняпредставника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на участь у провадженні підтверджуються:1) документами, передбаченими статтею 50 цього Кодексу, якщопредставником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;2) копією установчих документів юридичної особи, якщопредставником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;3) довіреністю, якщопредставником є працівник юридичної особи.

Відповідно дост.50КПК України, повноваженнязахисника научасть укримінальному провадженніпідтверджуються: 1)свідоцтвом проправо назайняття адвокатськоюдіяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Встановлення будь-яких додаткових вимог, крім пред`явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається.

Підтвердження того, що адвокат ОСОБА_2 , наділений правом діяти від імені, представляти інтереси ТОВ «Карпати», матеріали клопотання не містять.

Слідчий суддя вважає за необхідне вказати і на те, що подаючи фактично клопотання про скасування арешту майна, адвокат вказує, що таке подано у порядку ст.ст. 169 та 174 КПК України, про повернення тимчасово вилученого майна та документів у вказаному кримінальному провадженні.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ч.6ст.131 Кримінального процесуального кодексу України, є тимчасове вилучення майна. Порядок повернення тимчасово влученого майна визначається ст.169 КПК України яка передбачає,що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбаченихчастиною п`ятою статті 171,частиною шостою статті 173цього Кодексу;4) у разі скасування арешту.

Так відповідно до статті 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якоївоно буловилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна та у випадках передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 КПК України.

Розгляд клопотань сторони кримінального провадження під час досудовогорозслідування відбувається в порядку, передбаченому ст.220 КПК України,а саме, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Відповідно до ч.2ст.220 КПК Українипро результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситися мотивована постанова, копія якої вручається особі, котра заявила клопотання, а в разі неможливості вручення з об`єктивних причин - направляється йому.

Виходячи зі змісту положеньст. 220 КПК України, слідчий, прокурор зобов`язаний розглянути клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника в строк не більше трьох днів з моменту подання, однак таке клопотання повинно стосуватися небудь-яких дій, а саме процесуальних дій, які: передбаченіКПК України; направлені на виконання завдань кримінального провадження при проведенні досудового слідства; відносяться до компетенції слідчого.

Клопотання - це письмове звернення з проханням про виконання будь-яких процесуальних дій у кримінальному провадженні, визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Клопотання може вноситись стороною захисту, потерпілим, його представником чи законним представником. Воно адресується слідчому чи прокурору, який протягом трьох днів, розглянувши клопотання, приймає одне з таких рішень - задовольняє чи відмовляє у задоволенні клопотання.

Будь-яких доказів звернення з відповідними клопотаннями в порядку вимог ст. 169, 220 КПК України до прокурора чи слідчого, до матеріалів клопотання не додано.

Вказані підстави передбачені в статті 169 КПК України відсутні, тому зазначені в скарзі обставини не є предметом оскарження відповідно до статті 303 КПК України.

Відповідно до ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, на підставі постанови прокурора. Враховуючи те, що згідно зі ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, на підставі постанови прокурора, то бездіяльність щодо неповернення тимчасово вилученого майна може полягати, як вказується в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 р., у невинесенні такої постанови за відсутності підстав для вилучення.

Крім того, у ч. 1ст. 174 Кримінального процесуального кодексу Українипередбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України може бути оскаржене - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Дана норма передбачає чіткий перелік осіб, які мають право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування.

Слід також звернути увагу на те, що згідно прохальної частини клопотання адвокат просить повернути (скасувати арешт) накладений на документи, майно та речі належні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ТОВ «Карпати». Таким чиномпросить скасуватиарешт майнащо належитьрізним власникам.

Нормою частини 6ст. 9 КПК Українипередбачено, що у випадках, коли положення цьогоКодексуне регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1ст. 7 КПК України.

Згідно п. 6 листа ВСС України від 05.04.2013 № 223-558/0/4-13 у межах одного кримінального провадження клопотання про застосування заходів забезпечення вноситься щодо кожної особи окремо. Вказаний лист ґрунтується на положеннях КПК України.

Таким чином слідчий суддя вважає, що враховуючи вищевикладене, з дотриманням вимог ст. 170, ч. 2 ст. 171 КПК України, представником власників майна, власниками майна має бути подано окремі клопотання про скасування арешту майна, щодо того, яке належить саме їм, із зазначенням окремо в кожному клопотанні: підстав передбачених ч.1 ст. 174 КПК України.

Приймаючи до уваги, що заявником до клопотання не додано належних доказів, які вказують на те, що він являється особою (як представник ОСОБА_4 ), яка має право звертатися із таким клопотанням, відсутнє обґрунтування необхідності скасування арешту/повернення тимчасово виученого майна, не надано підтвердження на право представляти інтереси (ТОВ «Карпати), майно належить різним власникам вважаю, що клопотання слід повернути особі, яка його подала.

Зважаючи на обмежені строки розгляду клопотання про скасування арешту майна, які визначені ч.2 статті 174 КПК України та те, що нормами КПК України не передбачено обов`язку слідчого судді по збиранню доказів для розгляду клопотань сторін кримінального провадження чи інших учасників процесу, відтак матеріали клопотання належить повернути заявнику.

Повернення клопотання не позбавляє власника майна або володільця такого права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.174, 304 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_2 ,в інтересахгромадянина ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у порядку ст.ст.169та 174КПК Українипро поверненнятимчасово вилученогомайна тадокументів укримінальному провадженні№42021070000000208, повернути особі, яка його подала.

Повернення клопотання не позбавляє власника майна або володільця такого права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1