Ухвала

від 22.02.2022 по справі 202/1709/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/242/22 Справа № 202/1709/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Судді доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2021 року про арешт майна в межах кримінального провадження № 42020040000000659 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 310 КК України, -

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_9 ,

в режимі відеоконференції:

прокурора ОСОБА_10 ,

адвокатів ОСОБА_5 ,

ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2021 року задоволено клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_10 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 42020040000000659 від 21 вересня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, та накладений арешт шляхом заборони права відчуження, розпорядження та користування, на майно, вилученого в ході проведення обшуку 30 листопада 2021 року за місцем мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: грошові кошти номіналом 1000 грн. 3 шт., 100 доларів США 1 шт., 100 грн. 175 шт., 50 грн. 30 шт.; банківські картки: Райфазен банк НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ключ до рахунку) НОМЕР_2 , Приватбанк НОМЕР_3 , Приватбанк НОМЕР_4 , ПУМБ НОМЕР_5 , Приватбанк (ключ до рахунку) НОМЕР_6 , ПУМБ НОМЕР_7 , Приватбанк НОМЕР_8 , Приватбанк НОМЕР_9 , Монобанк НОМЕР_10 , Ощадбанк НОМЕР_11 , тримач для сім картки Лайфселл НОМЕР_12 ; блокнот з чорновими записами синього кольору «Белаз»; флеш накопичувач об`ємом 64Гб; відеореєстратор марки Ajhuas/n 3L05A12PAZ46C37 з двома блоками живлення та кабелями підключення; мобільний телефон марки Samsung IMEI: НОМЕР_13 , IMEI 2: НОМЕР_14 з сім карткою мобільного зв`язку та силіконовим чохлом; мобільний телефон марки Samsung в чохлі рожевого кольору IMEI: НОМЕР_15 , IMEI 2: НОМЕР_16 ; мобільний телефон марки IPhoneXSMaxIMEI: НОМЕР_17 , IMEI 2: НОМЕР_18 з сім карткою, в чохлі червоного кольору; свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_19 на KIA SORENTO, державний номер НОМЕР_20 , НОМЕР_21 на BMW X5, державний номер НОМЕР_22 , CTX 137661 на CITROEN C4, державний номер НОМЕР_23 . Ключі від автомобіля з етикеткою КІА, ключі від автомобіля з емблемою CITROEN; грошові кошти: 500 грн. 1 купюра, 1000 грн. 3 купюри, 50 доларів США 1 купюра, 10 доларів США 1 купюра, 5 доларів США 1 купюра; ноутбук марки НР модель RTL882 CEs/nCNDN595F із зарядним пристроєм; печатки ФГ «Злата Калина» код 43077988700, ФГ «Галіно» код 36188275; блокнот зеленого кольору з рукописним текстом; блокнот чорного кольору з рукописним текстом; банківські картки в упаковках. Приватбанк ключ до рахунку НОМЕР_24 , Приватбанк НОМЕР_25 , Приватбанк НОМЕР_26 ; блокнот зеленого кольору з емблемою Notebook з рукописними записами та окремо вставленими аркушами з рукописним текстом; блокнот формату А4 з рукописним текстом та окремо вставленими аркушами рукописного тексту; флеш накопичувач марки Pretec об`ємом 4 Гб; мобільні телефони, які не вмикаються марки IPhone, Samsung, коробку з-під мобільного телефону НОМЕР_27 , мобільний телефон HuaweiX5 IMEI: НОМЕР_28 , IMEI 2: НОМЕР_29 , планшет HUAWEI, стартовий пакет НОМЕР_30 , планшет Samsung s/n: НОМЕР_31 , флеш картки Sandisk та Adata, ключі від автомобіля з етикеткою CITROEN; грошові кошти: 100 доларів США 94 купюри. 50 доларів США 6 купюр, 20 доларів США 1 купюра, 5 доларів США 7 купюр, 10 доларів США 1 купюра, 1 долар США 4 купюри, 2 долара США 3 купюри, 50 євро 13 купюр, 500 грн. 48 купюр, 200 грн. 51 купюра, 1000 грн. 4 купюри, 100 грн. 25 купюр, 50 грн. 54 купюри.

Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя зазначив, що на даній стадії досудового розслідування існує достатньо підстав вважати, що майно, вилучене 30.11.2021 року в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , могло бути одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, пристосоване або використане як засоби вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, існує достатньо підстав вважати, що зазначене у клопотанні майно, підлягатиме спеціальній конфіскації.

В апеляціях:

- адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 просить поновити строк, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора в повному обсязі.

В якості доводів пропуску пропущеного строку адвокат вказує на те, що розгляд клопотання відбувся за її відсутності, а копію оскаржуваної ухвали було отримано адвокатом 14.01.2022 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що доводи про те, що вилучене майно визнано речовим доказом та до нього може бути застосована спеціальна конфіскація не є достатніми для накладення арешту на майно. Клопотання не відповідає ч. 2 ст. 171 КПК України, не містить підстав для здійснення арешту майна, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України, що вказує на його необґрунтованість.

Звертає увагу на те, що під час обшуку не було знайдено жодних речей, документів, які б мали на собі сліди злочину, були знаряддям злочину або використовувались у злочинній діяльності. Також, на території домоволодіння не було знайдено жодних наркотичних речовин або заборонених препаратів, що вказує на відсутність підстав для визнання вилученого майна речовими доказами по вказаному провадженню. В ухвалі не вказано, яким саме критеріям, передбаченим ст. 98 КК України, відповідає майно та які обставини на це вказують. Крім того, відсутні підстави вважати, що арештоване майно підлягатиме спецконфіскації.

Зазначає, що прокурором не доведено, що вилучене майно може бути відчужене, передане чи знищене. При обшуку було вилучено майно, щодо якого слідчим суддею не було надано дозволу.

Посилається на те, що арешт накладений, в тому числі на майно, власником якого не є ОСОБА_8 , а саме, на праві особистої приватної власності ОСОБА_6 належить:

- телефон Sumsung ІМЕІ 1 - НОМЕР_13 , IMEI 2: НОМЕР_14 з сім карткою;

- телефон Sumsung IMEI: НОМЕР_15 , IMEI 2: НОМЕР_16 ;

- планшет Sumsung s/n: НОМЕР_31 ;

- вилучені грошові кошти у валюті гривня, долар, євро, які належать батьку ОСОБА_6 - ОСОБА_11 , який надав їх донці в якості фінансової підтримки для здійснення ремонту домоволодіння та облаштування прибудинкової території;

- банківські картки ПУМБ та Приватбанку.

На праві приватної власності ОСОБА_11 належить:

- свідоцтво про державну реєстрацію автомобіля ВМW 093858, державний номер НОМЕР_32 , серія НОМЕР_33 ;

На праві особистої приватної власності Фермерському господарству Злата Калина належить:

- ключі від автомобіля та свідоцтво ТЗ НОМЕР_34 про реєстрацію автомобіля CITROEN C4, державний номер НОМЕР_23 , 2021 року випуску, vin код НОМЕР_35 ;

- ноутбук НР модель RTL882CE s/n CNDN595F із зарядним пристроєм;

- печатка ФГ «Злата Калина» код 43077988700;

- блокноти та записи, вилучена документація згідно протоколу обшуку, що належить фермерському господарству.

На праві особистої приватної власності Фермерському господарству Галино належить:

- печатка ФГ «Галино»;

- блокноти та записи, вилучена документація згідно протоколу обшуку, що належить фермерському господарству.

На праві особистої власності ОСОБА_12 належать:

- ключі від автомобіля та свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_36 на автомобіль КІА SORENTO, державний номер НОМЕР_20 , сірий, 2013 року випуску, vin код НОМЕР_37 .

Решта вилученого майна є спільною сумісною власністю подружжя, частка ОСОБА_8 не виділена в натурі, а тому накладення арешту на майно є недопустимим.

ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ФГ Злата Калина, ФГ Галино не є особами, відносно яких проводиться досудове розслідування, не мають жодного статусу в даному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим накладення арешту на їх майно є неприпустимим.

Зазначає, що прокурором не доведено, що вилучене майно може бути відчужене, передане чи знищене.

Вказує на порушення підсудності при зверненні з клопотанням про арешт майна, оскільки органом досудового розслідування є ГУНП в Дніпропетровські області, яке є юридичною особою та зареєстровано за адресою вул. Троїцька, 20-а та належить до Бабушкінського територіального району у м. Дніпрі.

Зазначає, про пропуск строків, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України, для звернення до суду з клопотанням про арешт майна, оскільки матеріалами справи не підтверджено своєчасність подання прокурором клопотання про арешт майна.

Додатково вказує про численні порушення процедури обшуку, про які також зазначалось в зауваженнях до протоколу обшуку.

- адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 просить поновити строк, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна ОСОБА_6 ..

В якості доводів пропуску пропущеного строку адвокат вказує на те, що розгляд клопотання відбувся за її відсутності, а копію оскаржуваної ухвали було отримано адвокатом 14.01.2022 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що в ході обшуку було вилучено майно, яке належить ОСОБА_6 на праві особистої приватної власності, які не перебували у володінні та не належали її чоловіку ОСОБА_8 ..

Інші доводи апеляційної скарги аналогічні доводам апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 ..

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши думку захисників, які кожен окремо та разом підтримали доводи та вимоги апеляційних скарг та просили їх задовольнити, прокурора, який заперечував проти їх задоволення, перевіривши матеріали за апеляційними скаргами, обговоривши їх доводи, співставивши їх з вимогами кримінального процесуального закону, колегія суддів приходить до таких висновків.

Вирішуючи питання про дотримання апелянтами строків на апеляційне оскарження, колегія суддів виходить з того, що оскаржена ухвала слідчого судді була постановлена без виклику власників майна, копію оскаржуваної ухвали було отримано адвокатом ОСОБА_5 та адвокатом ОСОБА_7 14.01.2022 року, а апеляційні скарги ними подані у строк, передбачений ч. 2 ст. 395 КПК України, тому колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді не порушені, у зв`язку з чим його поновлення не потребує.

Доводи апеляційних скарг щодо необґрунтованості накладення арешту на майно є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

За вимогами ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зазначені вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином.

За наявними матеріалами долученими до клопотання про арешт майна встановлено, що 21 вересня 2020 року до ЄРДР за № 42020040000000659 внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, 02 серпня 2021 року внесені відомості за ч. 2 ст. 310 КК України, 23 листопада 2021 року внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України.

Ухвалою слідчого судді Індустріально районного суду м. Дніпропетровська від 24 листопада 2021 року наданий дозвіл на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 в будинку АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_6 , з метою виявлення та вилучення: наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, обіг яких обмежено; грошових коштів, здобутих злочинним шляхом; чорнових записів, мобільних телефонів, які використовуються для спілкування зі співучасниками; сім-карток операторів зв`язку до них; банківських карток; комп`ютерної техніки, ноутбуків, планшетів та інших носіїв цифрової інформації, які містять відомості про обставини які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

В ході проведення обшуку приміщення 30 листопада 2021 року виявлено та вилучено майно, перелік якого відображений в протоколі обшуку від 30 листопада 2021 року.

Наявними матеріалами підтверджено, що постановою прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 42020040000000659 визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, предмети, яких перелік відображений у цій постанові.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Крім того, згідно з ч. 4 ст.170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Слідчий суддядійшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні умисних злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, та з урахуванням обставин кримінального провадження, та на даній стадії досудового розслідування існує достатньо підстав вважати, що майно, вилучене 30.11.2021 року в ході проведення обшуку в будинку АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_6 , за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_8 , могло бути одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є доходами від такого майна, пристосоване або використане як засоби вчинення кримінального правопорушення.

За таких обставин, при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя в повному обсязі дослідив усі матеріали, що мають значення для вирішення питання, враховано правову підставу для накладення арешту, а саме з метою збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, конфіскації майна, наслідки арешту майна для підозрюваного або інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що передбачено ч. 2 ст. 173 КПК України, тому необхідність накладення арешту на вказане майно обґрунтована та доцільна.

Та обставина, що ОСОБА_6 не має статусу підозрюваної в межах кримінального провадження, не є обставиною, яка перешкоджає на підставі вказаних норм закону на даній стадії здійснювати забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно, якщо воно визнано і відповідає критеріям речових доказів.

Твердження захисника ОСОБА_5 про те, що домоволодіння, де був проведений обшук належить ОСОБА_6 на праві приватної власності, у зв`язку з чим майже все майно, вилучене під час проведення обшуку, належить їй та підлягають поверненню, в тому числі грошові кошти, є необґрунтованими, оскільки згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованого 14.11.2021 року о 13 годині право власності згідно договору купівлі продажу житлового будинку з господарчими будівлями та земельної ділянки від 01.11.2016 року зареєстровано за ОСОБА_6 , тобто в період знаходження її у шлюбі з ОСОБА_8 , укладеного 05.11.2011 року, у зв`язку з чим вказане майно є спільною власністю подружжя. При цьому належних та допустимих доказів протилежного сторона захисту не надала. Крім того, копія розписки від 20.11.2021 року, надана адвокатом в якості доказу отримання ОСОБА_6 від батька грошової суми у розмірі 300 тис. грн., не є доказом підтвердження того, що саме ці грошові кошти були вилучені через невідповідність розміру вилучених під час обшуку грошових коштів з сумою, вказаною у розписці.

Щодо доводів апеляції про порушення процедури обшуку, то вони є безпідставними, оскільки обшук житла проводився у відповідності до ст. 234 КПК України на підставі ухвали слідчого судді, яка була виконана з дотриманням вимог ст. 236 КПК України.

Ствердження адвоката ОСОБА_7 в обґрунтування необхідності зняття арешту з майна, належного ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ФГ Злата Калина, ФГ Галино є неспроможними через відсутність у адвоката повноважень для захисту їх законних прав та інтересів.

Доводи апеляційної скарги захисника про порушення правил територіальної підсудності розгляду клопотання слідчого апеляційний суд вважає необґрунтованим, оскільки під час розгляду клопотання враховуються конкретні обставини провадження, при цьому місце розташування СУ ГУНП в Дніпропетровській області територіально відноситься до Індустріального району м. Дніпра та в межах територіальної юрисдикції Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, тому слідчим суддею не допущено порушень положень п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України, відповідно до якої клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини. Зазначена позиція також не суперечить ухвалам Верховного Суду від 18.05.2020 року у справі № 607/5480/20 та від 23 квітня 2020 року у справі № 607/4214/20, якими визначалася підсудність за місцезнаходженням органу досудового розслідування.

Отже, оскаржене рішення слідчого судді постановлене у відповідності до положень кримінального процесуального закону, а доводи апеляцій адвоката не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні апеляційного суду, у зв`язку з чим апеляційні вимоги задоволенню не підлягають, а оскаржувана ухвала повинна бути залишена без змін.

У випадку, якщо у подальшому наявність зв`язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у сенсі ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин, апелянт не позбавлений права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 грудня 2021 року, про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження № 42020040000000659 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4