Вирок

від 18.01.2010 по справі 1-524/09

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУ Д м. ПОЛТАВИ

Справа № 1 - 524/09

В И Р О К

Іменем України

18 січня 2010 року Октябрський районний суд м. Полтави у скла ді:

головуючого - судді Савченка А .Г.

при секретарях Бондаренко С.Л., Шестопал А.О.,

Загорулько О.С.

за участю: прокурорі в Антонова С.В., Ла ндаря Є.О.

адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

підсудного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінал ьну справу по обвинуваченню

О СОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у родженця і мешканця АДРЕСА _1, українця, громадянина Укр аїни, освіта середня, розл ученого, ніде не працює, в силу статті 89 КК України не судимо го

у вчиненні злочину, передба ченого ч. 1 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в :

24 листопада 2008 року, прибли зно о 23 год. 00 хвилин, підсудний ОСОБА_5, перебуваючи в ста ні алкогольного сп' яніння, на подвір' ї будинку № 63, що по вулиці Фрунзе в м. Полтаві, в х оді сварки, яка виникла на гру нті особистих неприязнених с тосунків, які раптово виникл и, умисно наніс уламком вікон ної рами, яку підібрав на місц і скоєння злочину, чисельну к ількість ударів по голові і т улубу потерпілому ОСОБА_4 , спричинивши йому тілесні уш кодження у вигляді: черепно-м озкової травми, забою головн ого мозку середнього ступеню тяжкості, перелому скронево ї кістки справа, епідурально ї гематоми справа, перелому п ередньої стінки правої гайм орової порожнини, гематоми м ' яких тканин обличчя, ран м' яких тканин голови, саден шкі ри голови, обличчя, лівої вушн ої раковини, які згідно висно вку судово-медичного експерт а № 584 від 26 березня 2009 року у свої й сукупності кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для жит тя.

Допитаний в ході судово го розгляду справи підсудний ОСОБА_5 вину у вчиненні ін кримінованого йому злочину т а заявлений по справі цивіль ний позов не визнав та показа в, що потерпілого він не бив, а навпаки, останній побив його , заподіявши йому легкі тілес ні ушкодження. Саме потерпіл ий обмовив його у скоєнні інк римінованого йому злочину, з аздалегідь домовившись про ц е з свідком ОСОБА_6, який бу в присутній під час сварки мі ж ними з метою вимагання з ньо го грошей. Оскільки він відмо вився їх дати, то вони й обмови ли його у вчиненні злочину. Ро зповідаючи про обставини вим агання у нього грошей потерп ілим і свідком ОСОБА_6, він зазначив, що саме останній, з яким у нього до цієї події бул и хороші стосунки, наступног о дня почав пропонувати йому заплатити п' ять тисяч грив ень потерпілому з тим, щоб без втручання міліції уладнати стосунки між ними. Вважаючи с ебе не причетним до їх заподі яння, він категорично відмов ився від цього, що на його думк у, і являється основною причи ною обмовлення його у скоєно му. Він категорично заперечу є факт ініціювання конфлікту з потерпілим, зазначаючи, що с аме останній був його ініціа тором. Оскільки поведінка по терпілого з самого початку б ула образливою для нього, то в ін взяв його за вухо з тим, щоб показати як в радянський час поступали з тими, хто проявля в неслухняність, не завдавши йому при цьому фізичної болі . Ці його дії й спровокували аг ресивність з боку потерпілог о, який на вулиці почав його би ти. При цьому він тільки захищ ався, відштовхуючи від себе п отерпілого із-за чого декіль ка раз з ним падали на асфальт , де потерпілий міг вдаритись . Після того як вони вставали з асфальту і він намагався піт и звідти, потерпілий знову на падав на нього, наносив при ць ому удари і пробував втекти, а ле він його наздоганяв і вони знову продовжували битись, п адаючи при цьому на асфальт. В останнє, коли вони впали на ас фальт, потерпілий десь підіб рав палицю і хотів нанести йо му удар нею. Він, вириваючи у н ього з рук палицю, ненароком н аніс нею удар потерпілому по тулубу. В цей час свідок ОСО БА_6 наніс йому удар ногою по тулубу. Саме після цього до ни х приїхали працівники міліці ї та доставили їх в Октябрськ ий РВ, де потерпілий продовжу вав вести себе агресивно. Кол и були уладнані всі питання в райвідділі, їх відпустили. Ві н вийшов першим звідти і напр авився додому. Потерпілий і ОСОБА_6 вийшли приблизно че рез 30 хв. після нього. Біля пер ехрестя вулиці Комсомольськ ої з вулицею Леніна його догн ав потерпілий і знову напав н а нього та почав бити. І тут ві н захищався від побиття з йог о боку. Після того як він вирва вся від потерпілого, то пішов додому. В послідуючому він шу кав потерпілого в лікарні, що б з' ясувати з ним стосунки, а ле його там не було. Вважає, що потерпілого побив хтось інш ий і заподіяв йому тілесні уш кодження після того, як між ни ми припинилась бійка. Саме по цій причині і не визнає себе в инуватим у скоєнні інкриміно ваного йому злочину.

В ході досудового слідст ва підсудний також не визнав ав свою вину у заподіянні тяж ких тілесних ушкоджень потер пілому, але про обставини кон флікту і бійки давав показан ня, які не в повній мірі узгодж уються з тими, які він дав в хо ді судового розгляду справи.

Так, в поясненні від 25 лист опада 2008 р. (а. с. 13) підсудний стве рджував тільки про вживання ним спиртного і бійку з потер пілим, не зазначаючи, що в ході бійки використовувалась пал иця або якийсь інший, спеціал ьно підібраний для цього пре дмет.

В наступному поясненні (а . с. 14-15) він уже стверджує про те, що його бив потерпілий, нанос ячи удари не тільки руками, а й палицею, яку підібрав на місц і скоєння злочину та яку він н амагався у нього відібрати.

При допиті його як підозр юваного 24 лютого 2009 р. (а. с. 47-49) ОС ОБА_5 стверджує, що потерпіл ий бив його вже не палицею, а ф рагментом віконної рами, яко ю, вириваючи з рук останнього , він, на його думку, і міг запод іяти йому тілесні ушкодження .

В показаннях, які підсудн ий ОСОБА_5 дав в ході досуд ового слідства при допиті йо го як обвинуваченого 27 квітня 2009 р. (а. с. 107-110) він, деталізуючи об ставини його побиття потерпі лим, стверджує, що не він, а ост анній бив його, нанісши велик у кількість ударів, від яких в ін змушений був захищатися і що зразу ж після цього свідок ОСОБА_6 почав вимагати ві д нього гроші за те, щоб без уч асті працівників міліції ула днати конфлікт, що він сприйн яв спочатку як жарт. Коли ж чер ез деякий час це повторилося , то він зрозумів, що це був заз далегідь спланований задум, жертвою якого він і став. Тому саме цим він обґрунтовує обм ову його потерпілим у заподі янні тяжких тілесних ушкодже нь, яких він йому не спричиняв і вину в чому не визнає.

Аналізуючи показання під судного разом з іншими доказ ами по справі, суд виходить з ї х нелогічності та суперечлив ості, а також невідповідност і іншим доказам по справі, а то му розцінює їх як надумані та такі, що не відповідають дійс ності і до уваги не приймає, ро зцінюючи їх як спосіб захист у від пред' явленого обвинув ачення та намір уникнути від повідальності за вчинене.

Вважаючи його вину у запо діянні тяжких тілесних ушкод жень потерпілому доведеною, суд виходить з наступного.

Потерпілий ОСОБА_4 в х оді судового слідства показа в, що 24 листопада 2008 року, прибли зно о 22 год., він зайшов до ОСО БА_6, щоб відмітити роковини смерті його батька, для чого п риніс з собою пляшку коньяку . Разом з останнім та його мат ір' ю вони з цього приводу си діли за столом та вечеряли, вж иваючи коньяк. В цей час прийш ов підсудний, якого він знав і раніше і який приєднався до н их. Він вже був в нетверезому с тані і продовжив вживати кон ьяк разом з ними. По телебачен ню в цей час йшла передача про голодомор. Почали її обговор ювати. ОСОБА_5, будучи неза доволеним його висловлюванн ями з цього приводу, піднявши сь із-за столу, показав як в ра дянський період виховували т их, хто допускав вільнодумст во, скрутивши йому вухо. Із-за цього між ними виникла сварк а. Мати ОСОБА_6 зажадала, що б вони вийшли на вулицю. Вони в ийшли втрьох - він, потерпіл ий і ОСОБА_6 Там суперечка продовжилась. В процесі цієї сварки ОСОБА_5 потягнув й ого за одяг на себе і намагавс я вдарити. Уникаючи удару, він ухилився в бік і наніс йому уд ар кулаком в обличчя. Після ць ого сварка припинилась. ОСО БА_6 відійшов від цього місц я, ОСОБА_5 теж. Через деякий час підсудний повернувся, тр имаючи в руках фрагмент від в іконної рами і зупинився від нього на відстані приблизно 1,5 м. Зразу ж, нічого не кажучи, ОСОБА_5 наніс йому удар по ту лубу зліва предметом, який тр имав в руках. Після цього він п очав втікати, відбіг на відст ань приблизно 10 м і впав. Підня вшись, він сів на землі. Його н аздогнав ОСОБА_5 і продовж ив бити фрагментом віконної рами, наносячи нею удари по го лові, руці, якою він прикривав голову, та тулубу. За цим разо м підсудний наніс йому прибл изно 4-5 ударів. В цей час під' ї хав автомобіль з працівникам и міліції і ОСОБА_5 припин ив побиття. Їх доставили в Окт ябрський РВ ПМУ ГУ МВС Україн и в Полтавській області (далі - Октябрський РВ), де вони на писали пояснення, після чого їх відпустили. Коли він повер тався додому, його перед пере хрестям з вулицею Леніна дог нав підсудний, збив з ніг і йог о лежачого почав бити, нанося чи удари руками в обличчя. Він покликав на допомогу ОСОБА _6, який знаходився неподалі к, і той відтягнув підсудного . Внаслідок побиття підсудни м йому були заподіяні тілесн і ушкодження, які зазначені в висновку судово-медичного е ксперта і він протягом трьох тижнів перебував на стаціон арному лікуванні. З приводу ц ього він зразу ж звернувся до органів внутрішніх справ з з аявою про притягнення підсуд ного до кримінальної відпові дальності.

В ході досудового слідст ва під час відтворення обста новки і обставин події злочи ну з його участю потерпілий ОСОБА_4 підтвердив факт йог о побиття підсудним та запод іяння йому тілесних ушкоджен ь за обставин, викладених ним , показавши при цьому механіз м заподіяння тілесних ушкодж ень та їх локалізацію (а. с. 90-99), я кі в повній мірі узгоджуютьс я з об' єктивними даними, отр иманими під час проведення й ому судово-медичної експерт изи (а. с. 83-84).

Приймаючи до уваги показ ання потерпілого, суд виходи ть не тільки з їх логічності т а послідовності, а й відповід ності іншим доказам по справ і. При цьому суд враховує, що д о моменту скоєння злочину ст осунки між підсудним і потер пілим були хорошими, що знайш ло своє підтвердження в суді , а тому підстав для обмови ост аннім підсудного не було. Суд вважає надуманим твердження підсудного про обмову його у вчиненні злочину з метою отр имання від нього грошей, оскі льки, як було встановлено в су ді, останній ніколи їх в такій сумі не мав, про що як потерпі лий, так і свідок ОСОБА_6 зн али. Свідок ОСОБА_6, знай омий підсудного і потерпілог о, який був очевидцем скоєння злочину, в ході судового слід ства показав, що в той вечір во ни втрьох та його мати у нього вдома відмічали річницю з дн я смерті батька потерпілого. Останній приніс з собою пляш ку коньяку, яку вони розпивал и. В цей час до них прийшов під судний, який був уже в нетвере зому стані та якого вони запр осили за стіл. В процесі вечер і та вживання спиртного між п ідсудним і потерпілим виник конфлікт, причиною якого яви лась передача про голодомор, яка транслювалась по телеба ченню в цей час, з приводу якої потерпілий допустив висловл ювання, які не сподобались пі дсудному. Його мати, припиняю чи конфлікт, зажадала, щоб вон и вийшли на вулицю. Він вийшов разом з ними і відійшов в бік поговорити по мобільному тел ефону, так як йому в цей час хт ось зателефонував, залишивши потерпілого і підсудного вд вох. Повертаючись через декі лька хвилин до того місця, де в ін їх залишив, він в світлі фар автомобіля, на якому приїхал и працівники міліції, побачи в лежачого на землі потерпіл ого, над яким нахиленим стояв підсудний, тримаючи двома ру ками фрагмент віконної рами, пофарбованої в білий колір, я ка на вид була дуже важкою. Наб лизившись, він побачив, що у п отерпілого була розбита голо ва і з неї текла кров. Працівн ики міліції підняли потерпіл ого з землі. Він хоча і стояв н а ногах, але зовні було помітн о у нього запаморочення від у дару. Одяг і весь він, як і підс удний був забруднений. Він не бачив самого моменту заподі яння тілесних ушкоджень поте рпілому, але вважає, що їх запо діяв саме підсудний, який був дуже агресивним та який і зат іяв сварку та бійку. Зовнішні й вигляд потерпілого свідчив про те, що йому був нанесений сильний удар по голові. Разом з потерпілим і підсудним він був доставлений до Октябрсь кого РВ, де з першими двома бул а проведена розмова, після як ої їх відпустили з тим, щоб пот ерпілого доставити до лікарн і. Він з приміщення райвідділ у вийшов першим. Дійшовши по в улиці Комсомольській до пере хрестя з вулицею Леніна, він з заду себе почув крик потерпі лого, який кликав на допомогу . Повернувшись, він побачив, щ о підсудний сидів зверху на л ежачому потерпілому і наноси в йому удар чемоданом з інстр ументом, який був при ньому, по тулубу. Він зразу ж підбіг і н огою вибив з рук підсудного ч емодан, яким він замахнувся д ля нанесення чергового удару . Після цього він зажадав, щоб підсудний відпустив потерпі лого і, коли той це зробив, він пішов додому, взявши з собою ч емодан підсудного. Через пев ний час останній його догнав і забрав чемодан. З цього часу він підсудного більше не бач ив, а лише спілкувався з ним по телефону з приводу особисти х питань. В процесі розмов під судний інколи цікавився стан ом потерпілого та місцем йог о перебування. Вважає, що тяжк і тілесні ушкодження потерпі лому заподіяв саме підсудний в дворі будинку № 63 по вулиці Ф рунзе, коли наніс йому удар фр агментом віконної рами по го лові. Саме підсудний був ініц іатором конфлікту і бійки з п отерпілим і саме він вів себе надзвичайно агресивно.

Він також наголосив, що до цього випадку стосунки з під судним, як і з потерпілим у ньо го були хорошими і підстав дл я обмови кого б то не було з ни х у вчиненні діянь, які інкрим інуються підсудному у нього немає. Крім того, він знає мате ріальний стан підсудного, як ий свідчить про відсутність у нього не тільки названої ос таннім суми грошей, яку нібит о у нього вимагали, а й значно меншої. Заперечення підсудни м своєї вини у вчиненому він р озцінює як спробу уникнути в ідповідальності за скоєння т яжкого злочину.

Суд вважає показання наз ваного свідка об' єктивними та такими, що відповідають ді йсності, оскільки він не є осо бою зацікавленою в вирішенні справи на чию б то не було кор исть із її учасників, його пок азання являються послідовни ми, логічно обґрунтованими т а узгоджуються з іншими дока зами по справі.

Згідно висновку судово-ме дичного експерта № 584 від 26 бере зня 2009 року (а. с. 83-84) потерпілому заподіяні тілесні ушкодженн я, які умовно можна поділити н а наступні групи:

а) черепно-мозкова травма, з абій головного мозку середнь ого ступеню тяжкості, перело м скроневої кістки справа, еп ідуральна гематоми справа, п ерелом передньої стінки пра вої гайморової порожнини, ге матоми м' яких тканин обличч я, рани м' яких тканин голови , садна шкіри голови, обличчя, лівої вушної раковини, які у с воїй сукупності кваліфікуют ься як тяжкі тілесні ушкодже ння за ознакою небезпеки для життя;

б) перелом правої ключиці, п ерелом 7-го ребра зліва, перело м 1-го пальця лівої кисті, які у творилися від дії тупих пред метів і відносяться як у свої й сукупності, так і кожне окре мо до ушкоджень середнього с тупеню тяжкості за ознакою т ривалого розладу здоров' я;

в) садна шкіри верхніх кінці вок, які утворилися від дії ту пих предметів і які відносят ься до легких тілесних ушкод жень.

Дані тілесні ушкодження могли утворитися не менше як від 12-кратної дії травмуючих предметів в строк та за обста вин, вказаних вище.

Згідно висновку судово-м едичного експерта № 597 від 26 бер езня 2009 р. (а. с. 88-89) у підсудного вс тановлені тілесні ушкодженн я у вигляді: крововиливів в ш кіру обличчя, саден шкіри обл иччя, верхніх та правої нижнь ої кінцівок, які утворилися в ід дії тупих предметів, і як у своїй сукупності, так і кожне окремо відносяться до легки х тілесних ушкоджень. Ці тіле сні ушкодження могли утвори тися не менш як від трьохкрат ної дії травмуючих предметів в строк та за обставин, вказан их вище.

Оцінюючи висновки наведе них судово-медичних експерти з, суд виходить з того, що саме потерпілому, а не підсудному була нанесена велика кількі сть ударів, в тому числі і пред метами, на які він вказує. Підс удному ж нанесено незначну к ількість ударів, наслідком я ких є заподіяння легких тіле сних ушкоджень. На підставі н аведено суд приходить до вис новку, що саме потерпілий під дався нападу та побиттю з бок у підсудного, свідченням чом у є як кількість нанесених йо му ударів, так і тяжкість тіле сних ушкоджень, які він внасл ідок цього отримав.

Тому і з цих підстав суд вв ажає надуманим твердження пі дсудного про те, що ініціатор ом бійки був потерпілий, а не в ін.

Експерт ОСОБА_7 в ході судового слідства підтверди ла висновки наведених вище е кспертиз, зазначивши при цьо му, що всі тілесні ушкодження у потерпілого, які відносять ся до тяжких, утворилися або о дночасно, або в досить коротк ий проміжок часу внаслідок н анесення ударів (не менше вос ьми) в область голови, виключи вши при цьому можливість їх з аподіяння внаслідок падіння . Зазначила також, що від момен ту заподіяння тілесних ушкод жень до часу їх клінічних про явів, міг пройти період, який о бчислюється від декількох хв илин до кількох діб, протягом яких потерпілий міг вчиняти активні дії, в тому числі руха тись.

Висновки обох наведених судово-медичних експертиз та показання експерта ОСОБА_7 в повній мірі узгоджуються з показаннями потерпілого і свідка ОСОБА_6 про обстав ини і механізм заподіяння ті лесних ушкоджень потерпілом у, а тому суд приймає їх до ува ги як і показання цих осіб, та покладає в основу обвинуваче ння підсудного у вчиненні ін кримінованого йому злочину.

Суд вважає надуманим тве рдження підсудного про те, що тілесні ушкодження потерпіл ому могли бути заподіяні в ін ший час і в іншому місці та інш ими особами, оскільки як слід ує з наведеного вище висновк у судово-медичного експерта № 584 від 26 березня 2009 року (а. с. 83-84) т а показань експерта ОСОБА_7 вони були заподіяні за викл адених потерпілим обставин т а в зазначений ним час.

Про це ж свідчить і факт зв ернення потерпілого в Октябр ський РВ з заявою про притягн ення підсудного до криміналь ної відповідальності за запо діяння тілесних ушкоджень, я ка ним була подана 25 листопада 2008 р. (а. с. 8), тобто зразу ж після й ого побиття.

Суд враховує, що і підсудн ий звертався з такою ж заявою в Октябрський РВ (а. с. 12), але в п орушенні кримінальної справ и за результатами її перевір ки було відмовлено (а. с. 7) та ро з' яснено право звернутись д о суду з скаргою про притягне ння потерпілого до криміналь ної відповідальності в поряд ку приватного обвинувачення . Однак, такої скарги підсудни й не подавав.

Аналізуючи наведені дока зи, суд враховує їх повну узго дженість та відповідність мі ж собою як про причини і обста вини виникнення конфлікту, т ак і механізм та спосіб запод іяння тілесних ушкоджень, мо тиви вчинення злочину, а тому вважає доведеною вину підсу дного у вчиненні інкримінова ного йому злочину.

Оцінюючи мотив злочинних дій підсудного, суд вважає, що він заподіяв тяжкі тілесні у шкодження потерпілому умисн о під час сварки, яка виникла м іж ними з метою помсти та розп рави. З наведеного вище сліду є, що підсудний намагався поб ити потерпілого ще під час св арки в будинку ОСОБА_6, чог о не дозволила мати останньо го. Послідуючі дії підсудног о були спрямовані виключно н а заподіяння йому тілесних у шкоджень, оскільки він споча тку почав наносити йому удар и кулаками, а потім підібрав ф рагмент віконної рами, якою п родовжив бити потерпілого, н аносячи удари в різні частин и, в тому числі і по голові. Нан есення ударів в життєво важл иві органи, яким являється го лова, на думку суду, свідчить п ро умисел підсудного на запо діяння тяжких тілесних ушкод жень, оскільки наносячи такі удари він розумів про можлив ість тяжких наслідків, які мо жуть від цього настати і бажа в цього.

Суд не розцінює дії, які вч инював, захищаючись від його нападу потерпілий, як напад, я кий би давав підстави підсуд ному захищатись від цього, ос кільки перший сам перебував у стані необхідної оборони в ід протиправних дій підсудно го.

Тому суд критично оціню є твердження підсудного про те, що він захищався від його с успільно небезпечного посяг ання, розцінюючи його як безп ідставне.

У статті 36 КК (необхідна о борона) йдеться про те, що дії з припинення суспільно-небез печного посягання будуть пра вомірними, якщо вони зумовле ні потребою негайного відвер нення чи припинення посяганн я. Однак, як встановлено в ході судового розгляду справи, і ц е випливає з матеріалів спра ви, такого посягання, яке б дав ало підстави підсудному захи щатись і діяти таким чином, як він це зробив, не було. А тому с уд не вважає, що він діяв в ста ні необхідної оборони або як ому-небудь іншому стані, зокр ема, стані сильного душевног о хвилювання, який би давав йо му підстави діяти подібним ч ином.

Такий висновок суду ґрун тується на наведених вище до казах, які суд вважає достатн іми та допустимими та, які в св оїй сукупності свідчать про доведеність вини підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Отже, суд вважаючи доведе ною вину підсудного у вчинен ні інкримінованого йому злоч ину за обставин і способом та з мотивів вказаних вище, квал іфікує його діяння за ч. 1 ст. 121 К К України як умисне тяжке тіл есне ушкодження, тобто умисн е тілесне ушкодження, небезп ечне для життя в момент запод іяння.

Обставин, які пом' як шують покарання підсудного, суд не знаходить.

Обставиною, яка обтяжу є покарання підсудного, суд в важає вчинення злочину особо ю, що перебувала у стані алког ольного сп' яніння.

Виходячи з загальних з асад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, су д враховує конкретні обстави ни справи, характер і тяжкіст ь вчиненого підсудним злочин у, особу винного та обставини , що впливають на призначення покарання.

Суд приймає до уваги, щ о скоєний підсудним злочин є тяжким.

За місцем роботи підсу дний характеризується позит ивно (а. с. 137).

Суд враховує також, що підсудний раніше притягався до кримінальної відповідаль ності та засуджувався за вчи нення аналогічного злочину ( а. с. 130), хоча судимість за це пог ашена в установленому законо м порядку, неодноразово прит ягався до адміністративної в ідповідальності за вчинення насильства в сім' ї та розпи вання спиртних напоїв у гром адських місцях, що, на думку су ду, є свідченням схильності п ідсудного до прояву агресії, обставини вчинення злочину , характеристику його особи, я кій поряд з позитивними якос тями властиві схильність до скоєння правопорушень та зло вживання алкоголем (а. с. 137, 161), що злочин вчинив в стані алкого льного сп' яніння, і приходи ть до висновку про необхідні сть призначення йому покаран ня у виді позбавлення волі, як е буде необхідним й достатні м для його виправлення, попер едження вчинення нових злочи нів та соціальної реабілітац ії.

По справі потерпілим ОСОБА_4 заявлений цивільни й позов про відшкодування ма теріальної шкоди в сумі 961,73 грн ., 2500 грн. витрат за надання юрид ичної допомоги та про відшко дування моральної шкоди в су мі 50000 грн.

Вирішуючи цивільний п озов потерпілого, суд керуєт ься статтями 28, 328 КПК України, с таттями 23, 1166, 1167 ЦК України та пос тановою Пленуму Верховного С уду України від 31 березня 1989 ро ку № 3 «Про практику застосува ння судами України законодав ства про відшкодування матер іальної шкоди, заподіяної зл очином, і стягнення безпідст авно нажитого майна» (далі - По станова). При цьому суд виходи ть з установленого законом п равила про те, що майнова шкод а, заподіяна злочином, підляг ає відшкодуванню в повному о бсязі особою, яка її завдала, м оральна шкода відшкодовуєть ся особою, яка її завдала за на явності її вини.

Визначаючи суму, що підля гає стягненню з підсудного, с уд керується положеннями п. 16 Постанови, згідно з яким «маю ть бути зараховані суми, добр овільно передані цивільному позивачеві до постановлення вироку, а також вартість пове рненого йому майна».

В добровільному порядку завдані злочином збитки не в ідшкодовувались.

Виходячи із доведенос ті вини підсудного у вчиненн і злочину, суд задовольняє ци вільний позов потерпілого пр о відшкодування матеріально ї шкоди повністю на заявлену ним суму, оскільки ним надані докази заподіяння йому мате ріальної шкоди.

Суд також вважає, що потер пілому була завдана моральна шкода, оскільки внаслідок вч инення злочину щодо нього ві н зазнав інтенсивних фізични х, душевних, психічних пережи вань, було завдано значну шко ду його здоров' ю, що потягло за собою вимушені зміни в йог о житті. Потерпілим було потр ачено багато часу та зусиль д ля відновлення попереднього стану, чого незважаючи на док ладені зусилля, йому в повній мірі зробити не вдалось, оскі льки на його тілі залишились сліди від побоїв, які явились наслідком заподіяних підсуд ним ушкоджень. При визначенн і розміру моральної шкоди су д виходить із засад розумнос ті та справедливості і вважа є, що в цій частині позов підля гає частковому задоволенню, а саме в сумі 25000 грн.

Суд вважає за необхідне т акож стягнути з засудженого витрати на правову допомогу адвоката в справі за цивільн им позовом потерпілого.

Питання про речові доказ и суд вирішує відповідно до в имог ст. 81 КПК України.

Керуючись статтями 321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 121 КК України на п' ят ь років шість місяців позбав лення волі.

Строк відбування пока рання рахувати з 27 липня 2009 рок у, зарахувавши в нього час пер ебування засудженого під вар тою, в зв' язку з обранням щод о нього запобіжного заходу - взяття під варту.

Запобіжний захід до на брання вироком законної сили щодо засудженого у виді взят тя під варту, залишити без змі н.

Частково задовольнити за явлений по справі позов поте рпілого і стягнути з засудже ного на його користь 961 (дев' я тсот шістдесят одну) грн. 73 коп . матеріальної шкоди, 2500 (дві ти сячі п' ятсот) грн. витрат за н адання юридичної допомоги та 25000 (двадцять п' ять тисяч) грн . моральної шкоди. В іншій част ині в задоволенні позовних в имог відмовити за безпідстав ністю.

Вирок може бути оскар жено в апеляційний суд Полта вської області через районни й суд протягом п' ятнадцяти діб з моменту його проголоше ння, а засудженим, який перебу ває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копі ї вироку.

Суддя А.Г.Савченко