Постанова

від 13.07.2010 по справі 34/82-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕ ЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2010 року Справ а № 34/82-10

Дніпропетровський а пеляційний господарський су д у складі колегії суддів:

головуючого судді Є встигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Ба хмат Р.М.

при секретарі: Соловйов ій О.І.

за участю представн иків, які були присутні у судо вому засіданні 06.07.2010 року:

позивача: Князєв Г.М .- предст., дов.№97 від 10.03.2010 року

відповідачів: 1. ОСОБА_2- предст, дов.№27 від 16.02.2010 року

2. Не явився

третіх осіб: 1. Не явився

2. Не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцій ні скарги закритого акціонер ного товариства «Киї встар Дж.Ес.Ем.» (м. Київ ), фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (м. Дніпропетровськ) і фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (Російська Федерац ія, м. Москва) на рішення госпо дарського суду Дніпропетров ської області від 26.04.2010р. у спра ві №34/82-10

за позовом: закр итого акціонерного тов ариства «Київстар Дж.Ес.Е м.» (м. Київ)

до: 1. Фізично ї особи-підприємця ОСОБА_4 (м. Дніпропетровськ)

2. Фізичної осо би-підприємця ОСОБА_5 (Рос ійська Федерація, м. Москва)

третіх осіб: 1. Ві дкритого акціонерного товар иства «Державний експортно-і мпортний банк України»(м. Киї в)

2. Публі чного акціонерного товарист ва «Всеукраїнський Акціон ерний Банк»(ПАТ «ВіЕйБі Бан к») (м. Київ)

про: визнання не дійсним договору оренди неру хомого майна

та за зустрічним позо вом: 1. Фізичної особи-підпр иємця ОСОБА_4 (м. Дніпропет ровськ)

2. Фізичної особи-підп риємця ОСОБА_5 (м. Москва)

до: закритого ак ціонерного товариства «Київстар Дж.Ес.Ем.» (м. Київ)

третя особа: відк рите акціонерне товариство « Державний експортно-імпортн ий банк України»(м. Київ)

про: стягнення 363 539,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарсько го суду Дніпропетровської об ласті від 26 квітня 2010 року (підп исано 11.05.2010р.) у справі №34/82-10 (суддя Примак С.А.) частково задоволе ний первісний позов закритог о акціонерного товарис тва «Київстар Дж.Ес.Ем.» (м. Київ) до фізичних осіб-п ідприємців ОСОБА_4 (м. Дніп ропетровськ) і ОСОБА_5 (Рос ійська Федерація, м. Москва), з а участю третіх осіб: відкрит ого акціонерного товариства «Державний експортно-імпорт ний банк України»(м. Київ), філ ії в м. Кривому Розі і відкрито го акціонерного товариства « Всеукраїнський Акціонерн ий Банк»(ВАТ «ВіЕйБі Банк») (м. Київ) про визнання недійсн им договору найму (оренди) нер ухомого майна від 17.01.2005р., врахо вуючи усі додатки та правочи ни, що є невід' ємною частино ю вказаного договору з момен ту звільнення орендованого п риміщення, а саме з 10.12.2009р. та зоб ов' язання ЗАТ «Київстар Д ж.Ес.Ем.»передати, а фізични м особам-підприємцям прийнят и нежитлове приміщення, що бу ло передане у тимчасове кори стування. Рішенням суду визн ано недійсним договір найму (оренди) нерухомого майна від 17.01.2005р., враховуючи додаткові п равочини №2 від 30.11.2006р. і №3 від 24.06.20 08р. та припинено зобов' язанн я по ним на майбутнє. Зобов' я зано позивача передати, а від повідачам прийняти нежитлов е приміщення, що було передан е у тимчасове користування т а стягнуто солідарно з відпо відачів по 85 грн. державного м ита і по 236,00 грн. витрат по сплат і на інформаційно-технічне з абезпечення судового процес у. В решті позову відмовлено.

Крім того, зазначеним рішен ням задоволений зустрічний п озов фізичних осіб-підприємц ів ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до З АТ «Київстар Дж.Ес.Ем.», тр етя особа: ВАТ «Державний екс портно-імпортний банк Україн и»(м. Київ) про стягнення з ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.»на ко ристь фізичної особи-підприє мця ОСОБА_4 заборгованост і за орендну плату у сумі 327185,13 г рн, 3635,42 грн. держмита, 236,00 грн. витр ат по сплаті на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу і 8000,00 грн. оплати по слуг адвоката. На користь фіз ичної особи-підприємця ОС ОБА_5 стягнуто 36353,90 грн. заборг ованості за орендну плату.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач (за первісним по зовом) - закрите акціонерне товариство «Київстар Дж.Ес.Ем.» (м. Київ) - по дав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення г осподарського суду Дніпропе тровської області від 26.04.2010 рок у по справі №34/82-10 в частині вста новлення моменту недійсност і договору та задоволення зу стрічного позову і прийняти нове, яким визнати недійсним спірний договір найму (оренд и) нерухомого майна, враховую чи усі додатки, правочини, що є невід' ємною частиною вказа ного договору, з моменту звіл ьнення орендованого приміще ння, а саме з 10.12.2009р. У задоволенн і зустрічного позову відмови ти та покласти судові витрат и по справі на відповідачів. С каржник зазначає, що судом не правильно визначений момент недійсності правочину. Так п озивач вжив усіх заходів на з абезпечення повернення відп овідачам орендного майна і н е користувався орендним майн ом з 10.12.2009 року. Отже, зважаючи на правову природу спірних пра вовідносин, момент недійснос ті договору повинен відповід ати даті припинення користув ання позивачем орендованим м айном - 10.12.2009 року. Щодо сплати орендної плати, то рахунки ві дповідачів, що є предметом зу стрічного позову, є дефектни ми за змістом, а форма розраху нку орендної плати суперечит ь нормам діючого законодавст ва України, тому такі рахунки не підлягають оплаті. Крім то го, скаржник посилається на ч .6 ст.193 ГК України, якою встанов лено право зобов' язаної сто рони відмовитися від виконан ня зобов' язання у разі нена лежного виконання другою сто роною обов' язків, що є необх ідною умовою виконання, і заз начає, що у відповідачів відс утнє право вимоги, а позивача - зобов' язання по сплаті о рендної плати за вказаними у зустрічній позовній заяві р ахунками.

Відповідач-1 (за первісним п озовом) - фізична особа-підп риємець ОСОБА_4 (м. Дніпроп етровськ) - не погодився із с удовим рішенням і подав апел яційну скаргу, у якій просить винести постанову, якою част кового скасувати рішення гос подарського суду Дніпропетр овської області по цій справ і в частині часткового задов олення позовних вимог первіс ного позивача. В решті рішенн я суду залишити без зміни. Ска ржник зазначає, що при виріше нні спору мало місце невідпо відність висновків, викладен их у рішенні суду, обставинам справи та порушення з боку су ду вимог матеріального і про цесуального права. Так, в будь -якому випадку позивач схвал ив підписану угоду, оскільки на протязі п' яти років її ви конував. В силу ст.241 ЦК України ця угода є схваленою, тобто її умови є обов' язковими для с торін. Крім того, скаржник заз начає, що позивачем пропущен ий строк позовної давності н а звернення з позовом і будь-я кі підстави для його відновл ення відсутні. А сплив строку позовної давності, про засто сування якого було заявлено, є підставою для відмови в поз ові. До даних правовідносин н е застосовується також Декре т КМУ №15-93 від 19.02.1993 року „Про сист ему валютного регулювання і валютного контролю”, оскільк и еквівалент орендної плати в доларах США був зазначений тільки з метою перерахунку п лати у гривну - національну грошову одиницю України.

19.05.2010 року від фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 надійш ли додаткові підстави для за доволення апеляційної скарг и, у яких заявник уточнює, що і ндексація орендної плати є і стотною умовою договору орен ди, тому визначення орендної плати без індексації є підст авою для визнання договору н едійсним, а не навпаки, як це з робив суд, тобто судом поруше ні норми матеріального права . Крім того, скаржник уточнює, що у позивача за основним поз овом не було необхідності от римувати додаткові повноваж ення для підписання додатков их правочинів, оскільки дані умови були прописані безпос ередньо в тексті основного д оговору.

Відповідач-2 (за первісним п озовом) - фізична особа-підп риємець ОСОБА_5 - також не погодився із судовим рішенн ям та подав апеляційну скарг у, у якій просить частково ска сувати рішення господарсько го суду Дніпропетровської об ласті від 26.04.2010 року по справі № 34/82-10 в частині часткового задо волення позовних вимог перви нного позивача і відмовити у задоволенні первісного позо ву в повному обсязі. Вимоги ап еляційної скарги ґрунтуютьс я на тих самих доводах, що і ап еляційна скарга відповідача -1 (по первісному позову).

Третя особа-1 (за первісним п озовом) - відкрите акціонерн е товариство «Державний експ ортно-імпортний банк України »(м. Київ) - надала пояснення, у яких зазначила, що апеляцій на скарга ЗАТ «Київстар Дж. Ес.Ем.»є необґрунтованою і т акою, що не підлягає задоволе нню. У той же час третя особа-1 п овністю підтримує правову по зицію відповідача-1 і відпові дача-2, викладену у їх апеляцій них скаргах.

21.06.2010 року від третьої особи-1 н адійшла заява, у якій третя ос оба-1 просить проводити всі за сідання без участі його пред ставника і наполягає на свої й правовій позиції, яка була в икладена в заяві від 06.06.2010 року. Оскільки матеріали справи є достатніми для її розгляду б ез участі представника треть ої особи-1 справа переглядала ся за наявними у справі матер іалами.

Третя особа-2 (за первісним п озовом) - публічне акціонерн е товариство «Всеукраїнськи й Акціонерний Банк»(ПАТ « ВіЕйБі Банк») (м. Київ) - у відз иву на апеляційні скарги заз начив, що він не є стороною як за основним правочином, так і за додатковими угодами до нь ого, тому дії сторін за ними не створюють для банку будь-яки х зобов' язань за цими право чинами. За таких обставин тре тя особа-2 заявила клопотання про проведення судового роз гляду справи без участі пред ставника третьої особи-2 з пов ідомленням її про прийняте р ішення. Дане клопотання було задоволено і справа розгляд алася без участі представник а третьої особи-2 за наявними у справі матеріалами, оскільк и відсутність представника т ретьої особи-2 не перешкоджал а прийняттю рішення по справ і.

Аналогічне клопотання над ійшло і від відповідача-2 за пе рвісним позовом (т. 4 а.с. 48), яке т акож задоволено судом і розг ляд справи був проведений бе з участі представника відпов ідача-2.

Ухвалою Дніпропетровськог о апеляційного господарсько го суду від 10.06.2010 року замінено третю особу-2 - відкрите акці онерне товариство «Всеукраї нський Акціонерний Банк »(ВАТ «ВіЕйБі Банк») на публіч не акціонерне товариство «Вс еукраїнський Акціонерний Банк»(ПАТ «ВіЕйБі Банк»).

У судовому засіданні оголо шувалася перерва до 11.10 13 липня 2010 року.

Вислухавши представників позивача і відповідача-1, пере глянувши матеріали справи, Д ніпропетровський апеляційн ий господарський суд встанов ив, що 17.01.2005 року між закритим ак ціонерним товариством «Київстар Дж.Ес.Ем.» (м. Київ) - позивачем та фізич ними особами-підприємцями (Ф ОП) ОСОБА_4 (відповідач-1) і ОСОБА_5 (відповідач-2) був укл адений договір найму (оренди ) нерухомого майна, за умовами якого відповідачі прийняли на себе зобов' язання переда ти позивачу у тимчасове кори стування нерухоме майно: неж илі приміщення, які знаходят ься у будинку №3 - квартири за номерами 5, 6, 7, 8, 18, 21, 22, 23 і нежиле при міщення номер 19, вбудоване в п ерший поверх вказаного будин ку, що знаходиться на проспек ті Гагаріна у м. Кривому Розі ( п.п. 1.1, 1.2). Загальна площа орендо ваного нерухомого майна за д оговором склала 318,54 кв. м. (п. 1.2.2 До говору). Факт передачі приміщ ень за договором підтверджує ться актом приймання-передав ання від 17.01.2005р.

Додатковим правочином ві д 14.07.2005р. №1 сторонами було зміне но редакцію п.2.7 договору, який визначає порядок сплати оре ндної плати за Договором, та р едакцію п.9.2 Договору щодо вст ановлення обов' язкової зго ди АТ «ВАБанк»при зміні умов Договору щодо розміру та стр оків сплати орендної плати. Д оговір також був доповнений п.9.20, яким позивач надав згоду ( не заперечує) на передачу від повідачем-1 приміщення в іпот еку Всеукраїнському акціоне рному Банку на забезпечення відповідачем-1 своїх зобов' язань за кредитним договором .

30.11.2006 року сторонами був укла дений додатковий правочин №2 до договору, згідно якого п.1.2 с т.1 договору сторони визнали т аким, що втратив силу та викла ли його в новій редакції, згід но якої предметом договору є нежитлове приміщення після реконструкції квартир, загал ьною площею 351,4 кв.м., право влас ності на яке підтверджується свідоцтвом про право власно сті від 14.11.2005р. Абзаци 8, 9 п.1.4 ст.1 До говору сторони визнали таким и, що втратили силу і виклали в новій редакції, згідно якої п риміщення виступає забезпеч енням за кредитним договором між ВАТ «Державний експортн о-імпортний банк України». Аб зац 6 п.2.1 ст.2 Договору сторони в изнали таким, що втратив силу і виклали в новій редакції, зг ідно якої домовились щодо по рядку розрахунку орендної пл ати у випадку збільшення пло щі приміщення та визначили, щ о реконструкція приміщень мо жлива за письмовим погодженн ям відповідачів та ВАТ «Держ авний експортно-імпортний ба нк України». Абзац 8 п.6.3 ст.6 Дого вору сторонами визнано таким , що втратив силу і викладено в новій редакції, згідно з якою встановлено вигодонабуваче м за договором страхування п риміщення ВАТ «Державний екс портно-імпортний банк Україн и». Скасувавши абзац 3 п.6.4 догов ору, сторони встановили прав о позивача (орендаря) здавати приміщення у піднайом за пис ьмової згоди відповідачів та ВАТ «Державний експортно-ім портний банк України», додат ковий правочин №1 визнали так им, що втратив силу.

24.06.2008 року сторонами був укла дений додатковий правочин №3 , яким скасували п.1.2 ст.1 догово ру та виклали в новій редакці ї, а саме: змінили предмет дого вору, редакцію п.2.7 ст.2 договору виклали в новій редакції, яко ю встановили інший порядок т а терміни сплати орендної пл ати. Абзаци 8, 9 п.1.4 ст.1 договору с торони визнали такими, що втр атили силу і виклали останні й в новій редакції, якою визна чили, що у відношенні приміще ння відсутні судові спори та засвідчили факт забезпеченн я виконання обов' язків відп овідача-1 за кредитним догово ром між ВАТ «Державний експо ртно-імпортний банк України» приміщенням. Абзац другий п.6.4 ст.6 договору сторони виклали в новій редакції, згідно з яко ю частина приміщення здаєтьс я в піднайом для розміщення к ас банку та торгівельної точ ки дилера позивача. Додатков ий правочин №2 сторони визнал и таким, що втратив силу (п.5).

Задовольняючи вимоги пози вача по первісному позову, су д задовольнив заяву про поно влення строку позовної давно сті, погодившись при цьому з т вердженням позивача, що поло ження та текст укладеного до говору та його додаткових пр авочинів стали відомі безпос ередньо позивачу - ЗАТ «Ки ївстар Дж.Ес.Ем» лише у лист опаді 2009 року - після проведе ння внутрішнього аудиту укла дених договорів оренди предс тавниками відокремлених стр уктурних підрозділів. Крім т ого, суд зазначив, що «предста вник позивача за довіреністю Андрейченко В.В. перевищи в обсяг цивільної дієздатнос ті, яка йому була надана довір еністю 3144 від 12.01.2005р., а саме: без н алежних повноважень підписа в договір найму (оренди) №73 п.2.1 д оговору абз.3, де вказано, що ро змір орендної плати на кожни й наступний місяць визначаєт ься шляхом коригування оренд ної плати, нарахованої за поп ередній місяць, на індекс інф ляції за попередній місяць».

Щодо додаткових правочині в, то додатковий правочин №1, н а думку суду, також був підпис аний з перевищенням повноваж ень стосовно п.9.20 договору №73, в ідповідно до якого позивач н е заперечує проти передачі м айна наймодавцями в іпотеку Всеукраїнському акціонерно му банку. Крім того, він підпис аний без нотаріальної згоди на те ОСОБА_8 (ч.3 ст.65 Сімейно го кодексу України), а, значить , у ОСОБА_4 не було повної ци вільної правоздатності на ук ладання цього додаткового пр авочину. За такою ж підставою суд задовольнив позовні вим оги в частині визнання недій сним додаткового правочину № 2. Крім того, суд встановив від сутність у представника пози вача довіреності на його під писання. Аналогічними були п ідстави для визнання недійсн им і додаткового правочину № 3.

З такими доводами місцевог о господарського суду погоди тися не можна в силу наступно го: як вбачається із довірено сті від 12.01.2005 року, виданої през идентом Литовченко І.В. ди ректору філії закритого акці онерного товариства «Київ стар Дж.Ес.Ем.»у м. Дніпропет ровську ОСОБА_10 доручено укласти та підписати договор и оренди (найму) нерухомого ма йна, у тому числі і договір най му (оренди) нежитлового примі щення загальною площею 318,54 кв.м ., яке знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, буд . 3 строком на десять років зі щ омісячною орендною платою - еквівалент 5574,45 доларів США за курсом НБУ на дату надання ра хунку орендареві. Саме на цих умовах і був укладений догов ір. Щодо зазначення в договор і умов індексації орендної п лати, то це не є перевищенням п овноважень, оскільки ст.762 ЦК У країни надає право сторонам визначати умови перегляду ор ендної плати, у тому числі її і ндексації. Отже, корегування орендної плати є умовою дого вору, які представник може ви значати самостійно, при цьом у не вийшовши за межі предста вництва. Крім того, в момент ук ладення договору представни к орендаря не міг знати, чи буд е у країні інфляція, чи дефляц ія, тобто ця умова не впливає н а наявність повноважень пред ставника і не є їх перевищенн ям. Підписання додаткової уг оди №1 (додаткового правочину №1) також не виходить за межі д овіреності, оскільки умова п .9.20 є тільки умовою договору. Як що вважати, що представник не міг підписувати договір і з і ншими умовами, які ним визнач ені, то він взагалі не міг підп исати дану угоду, оскільки во на складається із дев' яти р озділів, кожний із яких має св ої умови.

Додатковий правочин №2 дійс но був підписаний представни ком позивача з перевищенням повноважень, оскільки дія до віреності на момент підписан ня правочину закінчилася.

Але зазначаючи про перевищ ення повноважень як з боку по зивача, так і з боку відповіда ча-1 суд не врахував, що відпов ідно до ст. 215 ЦК України, підста вою недійсності правочину є недодержання в момент вчин ення правочину стороною (ст оронами) вимог, які встановле ні частинами першою - третьою , п'ятою та шостою статті 203 ц ього Кодексу. Якщо недійсніс ть правочину прямо не встано влена законом, але одна із сто рін або інша заінтересована особа заперечує його дійсн ість на підставах, встановле них законом, такий правочин м оже бути визнаний судом неді йсним (оспорюваний правочин) .

Стаття 203 ЦК України встанов лює загальні вимоги, додержа ння яких є необхідним для чин ності правочину, зокрема, змі ст правочину не може супереч ити цьому Кодексу, іншим акта м цивільного законодавства; особа, яка вчиняє правочин, по винна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; прав очин має вчинятися у формі, вс тановленій законом; правочин має бути спрямований на реал ьне настання правових наслід ків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.2 ст. 207 ЦК Укра їни правочин вважається таки м, що вчинений у письмовій фор мі, якщо він підписаний сторо ною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підпи сується особами, уповноваже ними на це її установчими д окументами, довіреністю, зак оном або іншими актами цивіл ьного законодавства, та скрі плюється печаткою.

Відповідно до ч.1 ст.241 ЦК Укра їни правочин, вчинений предс тавником з перевищенням повн оважень, створює, змінює, прип иняє цивільні права та обов'я зки особи, яку він представля є, лише у разі наступного схва лення правочину цією особою. Правочин вважається схвален им зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийнятт я його до виконання.

Зазначена правова норма вс тановлює правило, за яким пра вочин може створювати, зміню вати або припиняти цивільні права та обов' язки для особ и, яка не вчиняла цей правочин . Це, по-перше, наявність вчине ного правочину представнико м з перевищенням повноважень , а, по-друге, схвалення особою , за яку було вчинено правочин .

Відповідно до ст. 237 ЦК Україн и представництвом є правовід ношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин в ід імені другої сторони, яку в она представляє. Не є предста вником особа, яка хоч і діє в ч ужих інтересах, але від власн ого імені, а також особа, уповн оважена на ведення переговор ів щодо можливих у майбутньо му правочинів. Особа, яка підп исала основний правочин і до даткові правочини діяла як п редставник, оскільки мала до віреність на підписання таки х угод.

Для вирішення питання щодо подальшого схвалення правоч ину слід врахувати, що стаття 241 ЦК України не обмежує дії, що можуть свідчити про схвален ня правочину, певним вичерпн им колом обставин. Зазначена норма також не встановлює об межень щодо часу здійснення відповідних дій та не унемож ливлює вчинення таких дій пі сля подання позову про визна ння правочину недійсним. Виз начальним у вчиненні дій щод о схвалення правочину, вчине ного з перевищенням повноваж ень, є зміст таких дій, оскільк и вони мають свідчити про при йняття правочину до виконанн я. Очевидно також, що таке схва лення повинно бути до прийня ття рішення у справі про визн ання правочину недійсним.

Схвалення правочину можли ве у різних формах. Зокрема, як що особа, яку представляють, п рямо заявила про це в письмов ій формі. Однак, таке схваленн я можливе і шляхом вчинення к онклюдентних дій, які свідча ть про прийняття до виконанн я правочину (виплата контраг енту грошової суми, прийнятт я або передання майна тощо). Сх валення правочину особою, як у представляють, свідчить пр о чинність правочину з момен ту його укладення і, відповід но, про поширення на неї усіх п рав та обов'язків як сторони з а правочином з цього моменту . Матеріали справи свідча ть, що правочин з усіма додатк овими правочинами був схвале ний позивачем по первісному позову, оскільки всі його умо ви виконувалися, у тому числі умови щодо сплати орендної п лати. За таких обставин у місц евого господарського суду бу ли відсутні підстави визнава ти правочин недійсним з моти вів перевищення повноважень при його укладанні.

Не могло бути підставою для задоволення первісного позо ву і підписання додаткових п равочинів №№1-3 ФОП ОСОБА_4 б ез згоди його дружини - ОСО БА_8 з тих підстав, що ОСОБА _8 надала згоду чоловіку - ОСОБА_4 на укладення догово ру (п.9.17 договору). При цьому, вон а не заперечувала проти укла дення додаткових правочинів , що підтверджується її нотар іально посвідченою заявою, щ о міститься в матеріалах спр ави. Крім того, на правовіднос ини сторін не розповсюджують ся норми Сімейного кодексу У країни, оскільки відповідач у даному випадку діяв як суб' єкт підприємницької діяльно сті, тобто на свій ризик, і буд ь-яких дозволів (погоджень) по дружжя на укладення договорі в закон не встановлює. Крім то го, укладенням додаткових уг од без згоди дружини, відпові дач-1 жодним чином не порушив п рав позивача, а його дружина н е виступає стороною у справі та не вимагає визнання цього договору недійсним. Крім тог о, судом не було враховано, що договір підписаний і відпові дачем-2, який не мав будь-яких о бмежень на укладення цього д оговору.

Дніпропетровський апеляці йний господарський суд вважа є, що не може бути підставою дл я визнання угоди недійсною і формування ціни договору у д оларах США, як про це зазначав позивач. Так, відповідно до п. 2.1 Договору валютою договору є виключно гривня України і в сі розрахунки за договором п роводяться в гривнях.

Частиною 1 статті 632 ЦК Україн и передбачено, що ціна в догов орі встановлюється за домовл еністю сторін. Сторони можут ь визначити грошовий еквівал ент зобов'язання в іноземній валюті (ч. 2 ст. 524 ЦК України).

Відповідно до частини 2 стат ті 533 Цивільного Кодексу Украї ни якщо у зобов'язанні в изначено грошовий еквівален т в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, ви значається за офіційним курс ом відповідної валюти на ден ь платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлен ий договором або законом чи і ншим нормативно-правовим акт ом. Отже, зазначений пункт дог овору не суперечить чинному законодавству, яким врегульо вані відповідні правовіднос ини, і не може бути підставою д ля визнання угоди недійсною.

Дніпропетровський апеляці йний господарський суд також вважає, що місцевий господар ський суд необґрунтовано від новив пропущений строк позов ної давності, оскільки юриди чна особа від імені якої укла дений договір могла і повинн а була знати про умови цього д оговору з дати його укладенн я. Той факт, що юридичній особі не були відомі умови договор у, свідчить лише про недостат ність контролю за діяльністю її філій, і не може бути підст авою для визначення цих обст авин поважними причинами про пуску строку. Але, оскільки ап еляційний господарський суд відмовляє у позовних вимога х щодо визнання договору нед ійсним по-суті, суд не вирішує питання поважності причин п ропуску цього строку.

За таких обставин рішення с уду, яким частково задоволен і первісні позовні вимоги, пі длягає скасуванню і у задово ленні первісного позову пови нно бути відмовлено.

Щодо зустрічного позову, то місцевий господарський суд правомірно зазначив, що закр ите акціонерне товариство « Київстар Дж.Ес.Ем.»(відпов ідач за зустрічним позовом) в порушення вимог договору ор енди від 17.01.2005р. та правочинів д о нього №№2,3 не виконав свої зо бов' язання по сплаті позива чам орендної плати у розмірі 327185,13 грн. на користь ФОП ОСОБ А_4 за грудень 2009р., січень, лют ий та березень 2010р., та 36353,90 грн. о рендної плати за грудень 2009р., за січень, лютий, березень 2010р. ФОП ОСОБА_5

Згідно ст.526 ЦК України зобов 'язання має виконуватися нал ежним чином відповідно до ум ов договору та вимог цього Ко дексу, інших актів цивільног о законодавства, а за відсутн ості таких умов та вимог - відп овідно до звичаїв ділового о бороту або інших вимог, що зви чайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК Україн и якщо у зобов'язанні встанов лений строк (термін) його вико нання, то воно підлягає викон анню у цей строк (термін). Зобо в'язання, строк (термін) викона ння якого визначений вказівк ою на подію, яка неминуче має н астати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається із матеріалі в справи відповідач по зустр ічному позову в одностороннь ому порядку фактично відмови вся від виконання зобов' яза нь по сплаті орендної плати, щ о суперечить вимогам ст.ст. 173, 1 93, 286 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530 ЦК Укр аїни.

За таких обставин вимоги по зивачів в частині стягнення заборгованості по орендній п латі були заявлені обґрунтов ано та правомірно задоволені місцевим господарським судо м.

Доводи апеляційний скарги відповідача по зустрічному позову не спростовують висно вків місцевого господарсько го суду і не можуть бути підст авою для скасування судового рішення по справі в частині з устрічного позову.

На підставі вищевикладено го, керуючись ст.ст. 49, 103-105 ГПК Укр аїни, Дніпропетровський апел яційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу закри того акціонерного това риства «Київстар Дж.Ес.Ем .» (м. Київ)

залишити без задоволення .

Апеляційну скаргу фізичн ої особи-підприємця ОСОБА_4 (м. Дніпропетровськ) задово льнити.

Апеляційну скаргу фізично ї особи-підприємця ОСОБА_5 (Російська Федерація, м. Моск ва) задовольнити.

Рішення господарського су ду Дніпропетровської област і від 26.04.2010 року у справі №34/82-10 змі нити, виклавши резолютивну ч астину рішення в наступній р едакції:

У задоволенні первісного п озову відмовити.

Зустрічний позов задоволь нити.

Стягнути з закритого акціо нерного товариства «Київс тар Дж.Ес.Ем.»(03110, м. Київ, Черво нозоряний проспект, 51, код ЄДР ПОУ 21673832) на користь фізичної ос оби-підприємця ОСОБА_4 (А ДРЕСА_1, ідентифікаційний н омер НОМЕР_1) заборгованіс ть по орендній платі у розмір і 327185 грн. 13 коп., 3720 грн. 42 коп. витра т по сплаті державного мита (в тому числі за перегляд судов ого рішення в апеляційному п орядку), 236,00 грн. витрат на інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу і 8000,00 грн. н а оплату послуг адвоката.

Стягнути з закритого акціо нерного товариства "Київст ар Дж.Ес.Ем." (03110, м. Київ, Червон озоряний проспект, 51, код ЄДРП ОУ 21673832) на користь фізичної осо би-підприємця ОСОБА_5 (АД РЕСА_2, ідентифікаційний но мер НОМЕР_2) заборгованіст ь по орендній платі у розмірі 36353 грн. 90 коп. і 85 грн. витрат по сп латі державного мита за пере гляд судового рішення в апел яційному порядку.

Зобов' язати господарськ ий суд Дніпропетровської обл асті видати накази відповідн о до вимог ст.ст.116, 117 ГПК України .

Головуючий О.С. Євстигнеєв

Судді: Л.О. Лотоцька

Р.М. Ба хмат