Ухвала

від 08.07.2010 по справі 31/563-30/57

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

УХВАЛА

№  31/563-30/57

08.07.10

За скаргою     Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»

До                      Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного

                         управління юстиції в м. Києві  

На                     дії Відділу Державної виконавчої служби

                         Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві  

Позивач по справі      Управління з питань комунального майна, приватизації та

                                       підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради      

Відповідач по справі  Товариство з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог  Шевченківська районна в

                                                                                       м. Києві рада

Про                      розірвання Договору оренди та виселення

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору

                            Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "М"   

До відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»   

Про                      розірвання договору та виселення

Суддя   Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва

Шевченківської районної у м. Києві ради    Башуцький І.Я. –представник за

                                                                          довіреністю № 1 від 14.01.10.

Від  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»  

                             Панчоха О.С. - представник за довіреністю № 1 від 14.01.10.

Від Шевченківської районної в м. Києві ради      не з’явився

Від  Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "М"   

                             Островська О.С. –представник за довіреністю № 46 від 13.04.10.

Обставини справи :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.07. у справі № 31/563 за позовом Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я», третя особа Шевченківська районна в м. Києві рада, про дострокове розірвання Договору оренди,  виселення та зобов’язання передати нежитлові приміщення позов задоволено.

Постановою Верховного суду України від 30.12.08. постанову Вищого господарського суду України від 09.10.08., постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.08., рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.07. у справі № 31/563 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.09. суддею Ващенко Т.М. прийнято до свого провадження справу № 31/563 та присвоєно їй номер «№ 31/563-30/57».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.09. у справі № 31/563-30/57  за позовом Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Шевченківська районна в м. Києві рада, про розірвання Договору оренди та виселення, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "М" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»про розірвання договору та виселення, провадження у справі № 31/563-30/57 в частині позовних вимог Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сузір’я” припинено, позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „М” задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.09. у справі № 31/563-30/57 рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.09. у справі № 31/563-30/57  залишено без змін.

21.10.09. на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.09. у справі № 31/563-30/57  було видано відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.09. у справі № 31/563-30/57 постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.09.09. у справі № 31/563-30/57 залишено без змін.

08.06.10. представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано скаргу на дії Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві.

Відповідно до зазначеної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»просить суд:

- визнати неправомірною постанову про результати перевірки виконавчого провадження від 04.02.10 начальника відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Іванець Г.О.

- визнати неправомірною постанову про результати перевірки виконавчого провадження від 24.02.10 начальника відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Іванець Г.О.

- визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Журавльова Руслана Олександровича щодо виселення ТОВ «Сузір'я»із займаного приміщення, що проведені 26.01.2010.

- визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Журавльова Руслана Олександровича щодо опису й арешту майна ТОВ «Сузір'я», що проведені 26.01.2010.

- визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Журавльова Руслана Олександровича щодо нездійснення оцінки майна при складанні акту опису й арешту майна ТОВ «Сузір'я», що проведено 26.01.2010.

- визнати не чинним акт опису й арешту майна ТОВ «Сузір'я», складений державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Журавльовим Русланом Олександровичем 26.01.2010, в частині накладення арешту на описане майно.

- зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві вселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»у раніш займане ним приміщення за адресою: вул. Пушкінська, 2-4/7, літ. А, м. Київ.

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Журавльова Руслана Олександровича щодо не повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»майна, внесеного до акту опису й арешту майна від 26.01.2010.

- зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві повернути належне Товариству з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»майно, внесене до акту опису й арешту майна віл 26.01.2010.

- скасувати постанову державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Журавльова Руслана Олександровича про закінчення виконавчого провадження від 27.01.2010 р. з примусового виконання Наказу Господарського суду м. Києва від 21.10.09 про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»з нежилих приміщень з № 1 по № 10 (групи приміщень № 106), з № 1 по № 5 (групи приміщень № 108), з № 1 по № 13 (групи приміщень № 106а) загальною площею 444,90 кв. м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 2-4/7, літ. А, передавши їх за актом приймання-передачі.

Скаржник мотивує свою скаргу тим, що всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження»державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві Журавльовим Р.О. було порушено закон при проведенні виконавчих дій.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»зазначає, що органом виконання судових рішень порушено вимоги щодо надання строку на добровільне виконання рішення суду і проведено виконавчі дії щодо виселення боржника за умови не надання строку на його добровільне виконання, та те, що державним виконавцем перевищено свої службові повноваження та незаконно здійснено арешт майна ТОВ «Сузір'я», а також не здійснено його оцінку, за відсутності правових підстав для його арешту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.10. розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»на дії Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві призначено на 01.07.10. о 10-45.

01.07.10. представником скаржника через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано доповнення до вимог скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»на дії Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»додатково просить суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Журавльова Руслана Олександровича щодо не включення до акту опису майна наступного майна, яке є власністю скаржника і знаходилось в приміщенні магазину за адресою: вул. Пушкінська, 2-4/7, літ. А, м. Київ, станом на 26.01.10.6 насос для відкачування води –1 шт., душова кабіна –1 шт., електрична плита – 1 шт., плитка облицювальна –100 кв. м.

Представник Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві в судове засідання 01.07.10. не з’явився, але 23.06.10. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав письмові заперечення на скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я», відповідно до яких Відділ Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві просить суд відмовити скаржнику в задоволенні скарги, та просить скаргу розглядати без участі повноважного представника Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві.

Представники Шевченківської районної в м. Києві ради та Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради в судове засідання 01.07.10. не з’явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»на дії Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві відкладено на 08.07.10. о 12-30.

06.07.10. представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «М»через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано заперечення на скаргу на дії державної виконавчої служби, в яких зазначено, що рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.09. є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України і воно виконане Державною виконавчою службою 26.01.10. відповідно до вимог закону.

Крім того, в поданих запереченнях ТОВ «Торговий дім «М»зазначило про те, що зважаючи на строк набрання чинності рішенням Господарського суду м. Києва від 11.06.09.   ще в вересні 20009 року у ТОВ «Сузір’я»було достатньо часу для добровільного виконання рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.09., що ним здійснено не було, а тому його права про надання йому часу для такого добровільного виконання не порушені, а посилання скаржника на порушення ДВС норм ст. 79 Закону України «Про виконавче провадження»є необґрунтованими та незаконними.

Також ТОВ «Торговий дім «М»посилається на те, що скарга подана ТОВ «Сузір’я»після закінчення строку оскарження визначених в ній дій державного виконавця без наявності поважних причин.

08.07.10. представником скаржника через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано доповнення до вимог скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»на дії Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»додатково просить суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві щодо неналежного збереження швидкопсувних товарів (продуктів), які були включені до акту опису й арешту майна від 26.01.10. при здійснення виконавчих дій 26.01.10.

Представник Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві в судове засідання 08.07.10. не з’явився.

В судовому засіданні 08.07.10 представником скаржника підтримано подану заяву.

Представники позивача та третьої особи з самостійними вимогами заперечують проти поданої скарги.

Розглянувши матеріали скарги та заслухавши пояснення представників Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „М”, Господарський суд міста Києва, встановив:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.09. у справі № 31/563-30/57 за позовом Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Шевченківська районна в м. Києві рада, про розірвання Договору оренди та виселення, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "М" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»про розірвання договору та виселення, провадження у справі № 31/563-30/57 в частині позовних вимог Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сузір’я” припинено, позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „М” задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.09. у справі № 31/563-30/57 рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.09. у справі № 31/563-30/57 залишено без змін.

21.10.09. на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.09. у справі № 31/563-30/57  було видано відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.09. у справі № 31/563-30/57 постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.09.09. у справі № 31/563-30/57 залишено без змін.

08.06.10. представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано скаргу на дії Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві.

Відповідно до зазначеної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»просить суд:

- визнати неправомірною постанову про результати перевірки виконавчого провадження від 04.02.10 начальника відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Іванець Г.О.

- визнати неправомірною постанову про результати перевірки виконавчого провадження від 24.02.10 начальника відділу Державної виконавчої служби

Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Іванець Г.О.

- визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Журавльова Руслана Олександровича щодо виселення ТОВ «Сузір'я»із займаного приміщення, що проведені 26.01.2010.

- визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Журавльова Руслана Олександровича щодо опису й арешту майна ТОВ «Сузір'я», що проведені 26.01.2010.

- визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Журавльова Руслана Олександровича щодо нездійснення оцінки майна при складанні акту опису й арешту майна ТОВ «Сузір'я», що проведено 26.01.2010.

- визнати не чинним акт опису й арешту майна ТОВ «Сузір'я», складений державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Журавльовим Русланом Олександровичем 26.01.2010, в частині накладення арешту на описане майно.

- зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві вселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»у раніш займане ним приміщення за адресою: вул. Пушкінська, 2-4/7, літ. А, м. Київ.

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Журавльова Руслана Олександровича щодо не повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»майна, внесеного до акту опису й арешту майна від 26.01.2010.

- зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві повернути належне Товариству з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»майно, внесене до акту опису й арешту майна віл 26.01.2010.

- скасувати постанову державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Журавльова Руслана Олександровича про закінчення виконавчого провадження від 27.01.2010 р. з примусового виконання Наказу Господарського суду м. Києва від 21.10.09 про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»з нежилих приміщень з № 1 по № 10 (групи приміщень № 106), з № 1 по № 5 (групи приміщень № 108), з № 1 по № 13 (групи приміщень № 106а) загальною площею 444,90 кв. м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 2-4/7, літ. А, передавши їх за актом приймання-передачі.

01.07.10. представником скаржника через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано доповнення до вимог скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»на дії Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»додатково просить суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Журавльова Руслана Олександровича щодо не включення до акту опису майна наступного майна, яке є власністю скаржника і знаходилось в приміщенні магазину за адресою: вул. Пушкінська, 2-4/7, літ. А, м. Київ, станом на 26.01.10.6 насос для відкачування води –1 шт., душова кабіна –1 шт., електрична плита – 1 шт., плитка облицювальна –100 кв. м.

08.07.10. представником скаржника через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано доповнення до вимог скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»на дії Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»додатково просить суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві щодо неналежного збереження швидкопсувних товарів (продуктів), які були включені до акту опису й арешту майна від 26.01.10. при здійснення виконавчих дій 26.01.10.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження»(далі –Закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

В силу ст. 1 Закону, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.03. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу»та статті 7 Закону України «Про виконавче провадження», дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження можуть бути оскаржені у встановленому порядку згідно з вимогами Закону.

Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 17, 24, 26, 27, 32, 36, 37, 39 та ін. Закону України «Про виконавче провадження»та в порядку, визначеному статтею 85 цього Закону.

Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

У відповідності до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими  на всій території України і виконуються у порядку,  встановленому цим Кодексом та законом України «Про виконавче провадження».

У відповідності до ст. ст. 3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження», та пред’явлений на виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

З огляду на ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов‘язаний використовувати надані йому права у точній відповідності до Закону.

В силу ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

У відповідності до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження», та пред’явлений на виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону, виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.

Постановою Державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного  управління юстиції в м. Києві від 26.10.09. було відкрите виконавче провадження з виконання вказаного наказу Господарського суду м. Києва.

Постановою державного виконавця від 27.11.09. виконавче провадження було зупинене до закінчення перегляду в порядку касації постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.09.09.

Постановою Державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного  управління юстиції в м. Києві Журавльова Р.О. від 19.01.10. було поновлене виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 31/563-30/57 від 21.10.09., та призначено примусове виселення ТОВ «Сузір’я»на 26.01.10. на 10-00.

26.01.10. державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного  управління юстиції в м. Києві Журавльовим Р.О. були здійснені виконавчі дії по виселенню ТОВ «Сузір’я»з нежилих  приміщень з №1 по №10 (групи приміщень № 106), з №1 по №5 (групи приміщень № 108), з №1 по №13 (групи приміщень № 106а) загальною площею 444,90 кв. м, які знаходяться за адресою: м Київ, вул. Пушкінська, 2-4/7, літ. А.

В зв’язку з тим, що у вказаних приміщеннях знаходилося майно ТОВ «Сузір’я», державним виконавцем було складено Акт опису й арешту майна серії АА № 054862 від 26.01.10. та передано його на відповідальне зберігання представнику ТОВ «Торговий дім «М».

Відповідач у скарзі на дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві зазначає, що копію постанови про поновлення виконавчого провадження було отримано представником ТОВ «Сузір’я» 22.01.10. (п’ятницю), а 25.01.10. ТОВ «Сузір’я»звернулося зі скаргою до керівника ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва на дії державного виконавця Журавльова Р.О. (надалі –державний виконавець), в якій повідомив про те, що цим державним виконавцем не надано строку на добровільне виконання рішення суду. Проте виконавчі дії щодо виселення ТОВ «Сузір’я»проведені ним 26.01.10. за умови ненадання строку на добровільне виконання рішення суду, що є порушенням приписів першого речення частини першої ст. 79 та частини другої ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».  

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, що слідує із преамбули вказаного закону.

Частина 2 ст. 24 вказаного Закону містить положення про те, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій він встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Таким чином, строк для добровільного виконання рішення встановлюється саме постановою про відкриття виконавчого провадження.

Як вбачається з матервалів справи, в постанові про відкриття виконавчого провадження від 26.10.09., державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві встановлено строк для виконання наказу Господарського суду м. Києва від 21.10.09. терміном в 10 днів з моменту отримання постанови. Факт отримання вказаної постанови ТОВ «Сузір’я» в жовтні 2009 року ним не заперечується, а факт обізнаності його з відкритим виконавчим провадженням підтверджується матеріалами справи.

 Таким чином, державним виконавцем у встановленому ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»порядку було надано ТОВ «Сузір’я»строк на добровільне виконання рішення суду від 11.06.09., а державний виконавець діяв у відповідності до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»в частині надання строку на добровільне виконання рішення суду. А тому посилання скаржника на вчинення державним виконавцем виконавчих дій з виселення без надання вказаного строку є необґрунтованими.

Згідно із ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.

Матеріали справи свідчать про те, що до фактичного виконання 26.01.10. державним виконавцем рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.09. ТОВ «Сузір’я»мало достатньо часу на добровільне його виконання, оскільки таке рішення вступило в законну силу ще 21.09.09. (після його перегляду в апеляційному порядку), а виконавче провадження з примусового виконання вказаного рішення зупинялося державним виконавцем з 27.11.09. по 19.01.10.

Крім того, відповідно до матеріалів справи, за умовами Договору оренди № 6509/5 від 29.11.03. нежилого приміщення по вул. Пушкінська, 2-4/7 загальною площею 444,9 кв. м, строк його дії встановлений до 01.01.10.

Згідно із п. 6.3 вказаного Договору, після закінчення строку дії договору оренди орендоване приміщення має бути звільнене і передане Орендодавцю за актом протягом трьох днів.

За таких обставин, вказані приміщення мали б бути передані ТОВ «Сузір’я»власнику до 04.01.10., однак це також не було ним здійснено.

Зазначені обставини свідчать про відсутність у ТОВ «Сузір’я»наміру щодо добровільної передачі спірних приміщень ТОВ «Торговий дім «М»у такий же спосіб, який визначений в рішенні господарського суду м. Києва від 11.06.09., а, отже, і про відсутність наміру добровільного виконання вказаного рішення.

У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частина друга статті 11 Закону України «Про судоустрій»також визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.  Також в розвиток вказаних положень Господарський процесуальний кодекс України (надалі –ГПК України) містить правило, визначене в статті 115 про те, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Дії державного виконавця з виселення ТОВ «Сузір’я»з нежилих  приміщень з №1 по №10 (групи приміщень № 106), з №1 по №5 (групи приміщень № 108), з №1 по №13 (групи приміщень № 106а) загальною площею 444,90 кв.м., які знаходяться за адресою: м Київ, вул. Пушкінська, 2-4/7, літ. А вчинені 26.01.10. на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.09., яке набрало законної сили 21.09.09., та яке в силу ст. 124 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій в Україні»та ст. ст. 4-5, 115 ГПК України є обов’язковим до виконання. А тому такі дії щодо виселення ТОВ «Сузір’я»із займаних приміщень відповідають вимогам чинного законодавства України.

В зв’язку з цим незаконною є вимога ТОВ «Сузір’я», заявлена ним в скарзі на дії державної виконавчої служби про вселення ТОВ «Сузір’я»в раніше займані ним приміщення, оскільки по своїй суті є вимогою про поворот виконання рішення суду, яке вступило в законну силу, за відсутності правових підстав для здійснення такого повороту виконання.

Зважаючи на вищевикладене, вимоги про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо виселення ТОВ «Сузір’я»із займаного приміщення та про зобов’язання його вселити ТОВ «Сузір’я»в ці приміщення, є необґрунтованими, незаконними, та не підлягають задоволенню.

В поданій скарзі ТОВ «Сузір’я»стверджує, що державним виконавцем перевищено свої службові повноваження та незаконно здійснена арешт майна ТОВ «Сузір’я», а також не здійснено його оцінку, за відсутності правових підстав для його арешту, оскільки ст. 79 Закону надає йому право лише описувати та оцінювати майно та за першою вимогою боржника віддати йому майно після сплати суми зберігання.

У відповідності до статті 79 Закону України «Про виконавче провадження», виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні даній особі користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають лише особи, які визначені у виконавчому документі. Державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника про день і час примусового виселення. Відсутність боржника, повідомленого про день і час виселення, не є перешкодою для виконання рішення.

Як слідує із змісту постанови про поновлення виконавчого провадження від 19.01.10., ТОВ «Сузір’я»було повідомлене про день та час примусового виселення, оскільки зазначена постанова була отримана його представником 22.01.10., як підтверджується ним у тексті скарги.

У відповідності до частини 4 ст. 79 вказаного Закону, виселення здійснюється у присутності понятих за сприянням органів внутрішніх справ з обов'язковим описом майна державним виконавцем. Один примірник акта опису майна вручається під розписку боржникові. Державний виконавець у необхідних випадках забезпечує в установленому порядку зберігання майна боржника, але не більше як три роки, з покладенням понесених витрат на боржника.

Виконавчі дії щодо виселення ТОВ «Сузір’я» з займаних приміщень здійснювалися державним виконавцем 26.01.10. в присутності понятих ОСОБА_2, та ОСОБА_8 із залученням до проведення цих виконавчих дій дільничного інспектора, що підтверджується змістом акту опису та арешту майна від 26.02.10.

Згідно із ч. 5 вказаної статті якщо виконання рішення здійснюється за відсутності осіб, які підлягають виселенню, державний виконавець зобов'язаний провести опис майна та зазначити його вартість. Описане майно передається на відповідальне зберігання особі, яка державним виконавцем призначена охоронцем майна.

Вказаною нормою не встановлюється обов’язок державного виконавця провести оцінку майна, порядок здійснення якої визначається Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Вказаний закон також не містить вимоги необхідності здійснення обов’язкової оцінки майна у випадку виселення боржника в процесі виконавчого провадження за відсутності осіб, які підлягають виселенню. За таких обставин, твердження скаржника про бездіяльність державного виконавця у питання здійснення оцінки майна під час здійснення виконавчих дій по виселенню є безпідставними та необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, описане майно було передане державним виконавцем на зберігання представнику ТОВ «Торговий дім «М», про що зазначено в Акті опису та арешту майна від 26.01.10.

Посилання скаржника на неправомірність арешту майна також є необґрунтованою, оскільки абзацом 6 частини 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»державному виконавцю надане право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством. А частина 6 ст. 79 вказаного закону передбачає можливість реалізації частини майна боржника для компенсації витрат на зберігання майна, яка може бути здійснена тільки внаслідок арешту.

За таких обставин, вимоги про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо опису та арешту майна ТОВ «Сузір’я»та нездійснення його оцінки, є необґрунтованими, та не підлягають задоволенню.

Вимога ж ТОВ «Сузір’я»про визнання не чинним акту опису та арешту від 26.01.10. за своєю сутністю є вимогою про визнання недійсним такого акту, яка має розглядатися в порядку позовного провадження, а не в межах розгляду скарги на дії державного виконавця в порядку ст. 121-2 ГПК України, оскільки за правилами вказаної статті розглядаються скарги, що стосуються примусового виконання документів, перелік яких наведений в ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», а не оцінюється чинність чи дійсність відповідних документів або актів.

В скарзі ТОВ «Сузір’я»зазначає про те, що його вимога про видачу описаного майна від 01.02.10. не була виконана  державним виконавцем, а така бездіяльність є незаконною та порушує право власності товариства.

У відповідності до ч. 6 ст. 79 Закону України «Про виконавче провадження», передане на зберігання майно боржника видається йому державним виконавцем на підставі акта після сплати боржником витрат на його збереження. Якщо боржник відмовляється сплатити витрати за зберігання майна, вони компенсуються за рахунок реалізації частини майна боржника.

ТОВ «Сузір’я»не надано доказів сплати ним витрат на зберігання майна, а твердження про існування обов’язку державного виконавця повідомити розмір таких витрат є безпідставним, оскільки у відповідності до ч. 5 ст. 79 Закону України «Про виконавче провадження»державним виконавцем було призначено охоронця майна, якому воно передане на відповідальне зберігання.

Скаржником же не надано доказів звернення до охоронця такого майна –ТОВ «Торговий дім «М»щодо визначення вартості зберігання та порядку здійснення її оплати, хоча в силу ст. 11 вказаного вище закону ТОВ «Сузір’я»зобов'язане сумлінно користуватися усіма наданими йому правами.  В разі ж існування публічно-правового спору між Державним виконавцем та ТОВ «Сузір’я», останнє для вирішення такого спору має звертатися до адміністративного суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства.

За таких обставин, вимоги про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця щодо неповернення ТОВ «Сузір’я»майна, внесеного до акту опису та арешту від 26.01.2010 та про зобов’язання його повернути вказане майно, та вимога про  визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця щодо неналежного збереження швидкопсувних продуктів (товарів), які були включені до акту опису й арешту майна від 26.01.10., є безпідставними та не підлягають задоволенню.

ТОВ «Сузір’я»також посилається в скарзі на той факт, що 27.01.10. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 21.10.09., чим унеможливлюється можливість реалізації прав та інтересів ТОВ «Сузір’я»як сторони виконавчого провадження.

У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.

Як підтверджується Актом опису та арешту майна та Актом державного виконавця (копії яких містяться в матеріалах справи) 26.01.10. року відбулося повне фактичне виконання Наказу Господарського суду м. Києва від 21.10.09., приміщення, визначене в рішенні господарського суду м. Києва від 11.06.09., передане представнику стягувача, а директором ТОВ «Сузір’я»звільнено приміщення від особистого майна та вивезено документацію ТОВ «Сузір’я».

Враховуючи вищевикладене, державним виконавцем правомірно винесена постанова про закінчення виконавчого провадження від 27.01.10. у відповідності до п. 8 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, стаття 121-2 ГПК України не передбачає такого способу захисту в процесі виконання рішення суду, як скасування постанови державного виконавця.

За таких обставин, вимоги про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.01.10. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

З зазначених вище підстав також не підлягають задоволенню вимоги про визнання неправомірними постанов начальника ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 04.02.10. та від 24.02.10., оскільки такими постановами відхиляються скарги ТОВ «Сузір’я», вимоги за яким є аналогічними заявленим ним в межах вказаної скарги.

В доповненні до скарги ТОВ «Сузір’я»зазначає про те, що державним виконавцем неправомірно не включено до Акту опису наступне майно, яке є власністю скаржника і знаходилось в приміщенні магазину за адресою: вул. Пушкінська, 2-4/7, літ. А, м. Київ, станом на 26.01.10.:  насос для відкачування води –1 шт., душова кабіна –1 шт., електрична плита –1 шт., плитка облицювальна –100 кв. м. та під час вилучення майна скаржника не забезпечено збереження швидкопсувних продуктів. На цій підставі просить визнати неправомірними таку бездіяльність державного виконавця.

Як вже зазначалося вище, за правилами ст. 121-2 ГПК України розглядаються скарги, які стосуються примусового виконання документів, перелік яких наведений в ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження». Наказ Господарського суду м. Києва від 21.10.09., примусове виконання якого здійснюється державним виконавцем, містить лише припис щодо виселення ТОВ «Сузір’я»із відповідних приміщень. Ні у вказаному наказі, ні в рішенні господарського суду м. Києва від 11.06.09. не йдеться про передачу будь-якого майна чи його збереження, а тому спір щодо необхідності включення такого майна до Акту опису, про його витребування чи відшкодування збитків має розглядатися в порядку позовного провадження.    

Крім того, скаржником не надано належних доказів в підтвердження його прав власності на  насос для відкачування води –1 шт., душову кабіну –1 шт., електричну плиту –1 шт., плитку облицювальну –100 кв. м. і майно, зазначене ним в Довідці щодо швидкопсувних продуктів, та не надав доказів в підтвердження того факту, що вказане майно 26.01.10. перебувало в приміщеннях, де здійснювалися виконавчі дії з виконання наказу від 21.10.09. Подана скаржником довідка не може вважатися таким доказом, оскільки є одностороннім документом, складеним скаржником.

У відповідності до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Таким чином, вказаною статтею встановлюється спеціальний строк, в межах якого учасник виконавчого провадження може подати скаргу на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, а саме протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Вказана норма пов’язує право звернутися до суду із скаргою саме із датою оскаржуваної дії (датою її вчинення, датою коли скаржник дізнався про таку дію або коли дія мала бути вчинена).

В своїй скарзі ТОВ «Сузір’я»посилається на те, що про поновлення виконавчого провадження та призначення вчинення виконавчих дій по виселенню на 26.01.10. він дізнався з постанови державного виконавця від 19.01.10., яка була ним отримана 22.01.10.

Скаржник не заперечує той факт, що він знав про те, що 26.01.10. відбулося фактичне виконання рішення господарського суду м. Києва ВДВС та виселення ТОВ «Сузір’я»з зазначених в наказі приміщень, а в скарзі зазначає про те, що Акт опису та арешту майна був отриманий його представником 29.01.10. Відповідь державного виконавця на вимогу ТОВ «Сузір’я»про видачу описаного майна, скаржник отримав 25.02.10., про що він також зазначає в скарзі, таким чином про бездіяльність в частині видачі майна скаржник також дізнався наприкінці лютого 2010 року.

За таких обставин, строк оскарження дій державного виконавця, що вчинені ним 26.01.10. (а саме щодо виселення, опису та арешту майна, нездійснення його оцінки) закінчився 08.02.10. (10 днів з моменту отримання скаржником акту опису та арешту майна), а строк оскарження бездіяльності державного виконавця в частині видачі описаного майна –з урахуванням поштового перебігу –7-10 березня 2010 року. До суду ТОВ «Сузір’я»звернулося зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця лише 08.06.10. Поважних причин пропуску вказаного строку скаржник не надав.

Також скаржником пропущено строки оскарження рішень начальника ДВС Шевченківського РУЮ від 04.02.10. та від 24.02.10. щодо розгляду скарг ТОВ «Сузір’я»на дії державного виконавця, оскільки такі рішення були отримані скаржником 27.02.10. та 02.03.10., що підтверджується відбитками поштового відділення на конвертах, в яких направлені скаржнику ці постанови. При цьому скарга на вказані постанови подана ТОВ «Сузір’я»08.06.10.  

Посилання скаржника в обґрунтування порядку обчислення строків на те, що остання відповідь Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за наслідками розгляду його скарги на дії державного виконавця отримана лише 28.05.10., є неправомірним, оскільки ст. 121-2 ГПК України встановлює спеціальний порядок обчислення строку звернення зі скаргою та чітко пов’язує початок перебігу строку на оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця з вчиненням такої дії. Вказана норма не передбачає можливості зупинення цього строку на час оскарження таких дій до керівника державної виконавчої служби та інших контролюючих органів.

Дослідивши наявні матеріали скарги, суду дійшов висновку, що Державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Журавльов Р.О. під час здійснення виконавчих дій з примусового виконання Наказу Господарського суду м. Києва № 31/563-30/57 від 21.10.09. діяв у межах та в порядку визначених Законом.

Враховуючи вищевикладене, та зважаючи на подання скарги після закінчення строку оскарження визначених в ній дій державного виконавця, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір’я»на дії Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір'я»на дії Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві відмовити повністю.

Суддя                                                                                                       Т.М. Ващенко