Ухвала

від 22.02.2022 по справі 161/15810/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

23 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 161/15810/17

провадження № 61-13975св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач)

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., ОСОБА_2.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Технологія Базальту»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологія Базальту» про відвід колегії суддів: Висоцької Валентини Степанівни, Грушицького Андрія Ігоровича, Литвиненко Ірини Вікторівни, Петрова Євгена Вікторовича, Фаловської Ірини Миколаївни, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологія Базальту» до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологія Базальту» на постанову Волинського апеляційного суду від 27 серпня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологія базальту»

(далі - ТОВ «Технологія базальту») на постанову Волинського апеляційного суду від 27 серпня 2020 року.

Системою автоматизованого розподілу справ для розгляду касаційної скарги ТОВ «Технологія Базальту» відповідно до протоколу від 22 вересня 2020 року визначено колегію суддів у складі: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., ОСОБА_2.

У зв`язку з наказом Голови Верховного Суду від 25 травня 2020 року № 1136-к «Про відсторонення судді ОСОБА_2 від здійснення правосуддя та припинення йому виплати доплат до посадового окладу» розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 24 вересня 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи та визначено колегію суддів у складі: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.

Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

У жовтні 2020 року справу передано до Верховного Суду.

У зв`язку з прийняттям зборами суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду рішення від 23 жовтня 2020 року № 5 «Про внесення змін до рішень зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 травня 2019 року № 3» та зміною складу постійної колегії суддів розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи та визначено колегію суддів у складі: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), ОСОБА_3., Литвиненко І. В.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

від 23 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), ОСОБА_3., Литвиненко І. В., справу призначено до розгляду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

від 03 лютого 2021 року у складі колегії суддів: ОСОБА_3., Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач) касаційне провадження у справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 200/606/18.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у складі цієї ж колегії поновлено касаційне провадження у справі.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

від 06 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: ОСОБА_3., Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач), справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року справу повернуто до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

У зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_3. розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2022 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи та визначено колегію суддів у складі: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., ОСОБА_2., Фаловської І. М. (суддя-доповідач).

Справа призначена до судового розгляду на 23 лютого 2022 року.

22 лютого 2022 року до Верховного Суду засобами електронного зв`язку (електронною поштою) від ТОВ «Технологія Базальту» надійшла заява про відвід колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у складі: ОСОБА_3., Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач).

Заява ТОВ «Технологія Базальту» мотивована тим, що на підставі ухвали Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року цю справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

У мотивувальній частині ухвали Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року зазначено, що визнання права власності на земельну ділянку чи витребування її у зв`язку з «автоматичним» переходом права власності на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт права власності - будівля чи споруда, без вирішення питання про компенсацію вартості земельної ділянки буде мати наслідком втручання у мирне володіння особою своїм майном.

Заявник вказує, що у цій ухвалі колегія суддів, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, фактично, до здійснення розгляду справи, вирішила спір по суті, тобто висловила свою правову позицію у справі.

Висловлення правової позиції у справі до її розгляду по суті у встановленому Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України) порядку не передбачено нормами цивільного процесуального законодавства.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Тому, на думку заявника, існують обґрунтовані сумніви щодо неупередженості колегії Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, а саме: головуючого - ОСОБА_3., суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач), у зв`язку з чим колегія суддів підлягає відводу на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України.

Дослідивши вказані доводи заяви про відвід, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла наступних висновків.

Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частинами другою та третьою статті 39 ЦПК України передбачено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Відповідно до частин першої, другої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ від 29 квітня 1989 року у справі «Хаушильд проти Данії», заява № 11/1987/134/188).

Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради Організації Об`єднаних Націй від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим постановлення об`єктивного рішення у справі або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Стаття 6 Конвенції вимагає, що суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії», заява № 33958/96).

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ для визначення неупередженості суду належить виходити не тільки з суб`єктивного критерію, але й об`єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення ЄСПЛ від 07 серпня 1996 року у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії»).

У своєму рішенні у справі «Газета «Україна-центр» проти України» (рішення від 15 жовтня 2010 року, заява № 16695/04) ЄСПЛ наголошував, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію необхідно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.

Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм потрібно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Також у рішенні ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України», заява № 33949/02, зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Отже, аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що підставами для відводу судді (колегії суддів) є існування суб`єктивного або об`єктивного критеріїв.

ЦПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, проте зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом цієї чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи. Якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Оцінюючи, чи наявні підстави для відводу за суб`єктивним критерієм, Верховний Суд констатує, що відсутні будь-які підстави стверджувати, що судді, які входять до складу колегії: Грушицький А. І., Литвиненко І. В., Петров Є. В., Фаловська І. М. (суддя-доповідач), мають та виявляють особисту упередженість під час розгляду цієї справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.

Доводами для відводу колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у складі: ОСОБА_3., Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач), від участі у розгляді цієї справи ТОВ «Технологія Базальту» зазначило те, що в ухвалі від 06 жовтня 2021 року, якою справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів фактично висловила свою правову позицію у справі до її розгляду по суті, що не передбачено нормами цивільного процесуального законодавства.

Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2021 року касаційне провадження у цій справі було зупинене до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 200/606/18.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ставив перед нею конкретні питання, які підлягають уточненню та які не були висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, а саме: 1. Чи можливо припинити право власності особи на земельну ділянку без компенсації її вартості особі, яка позбавляється цього майна шляхом визнання права власності на земельну ділянку за особою, яка є власником будівлі, споруди, розташованої повністю на цій земельній ділянці. 2. Чи буде пропорційним втручання в право мирного володіння майном особою, яка набула право власності на земельну ділянку у передбачений чинним земельним законодавством спосіб, внаслідок позбавлення її цієї земельної ділянки. При цьому Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважав, що ухвалити будь-яке судове рішення у цій справі без відступу від правового висновку (уточнення правового висновку), викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20), було неможливим, а тому передача цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду була необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. До того ж справи з подібними правовідносинами є непоодинокими.

Відповідно до ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року вказана справа повернута на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки правовідносини, які виникли з продажу нерухомого майна окремими лотами на прилюдних торгах у виконавчому провадженні, що обумовило звернення позивача з вимогою про визнання права власності на земельну ділянку, не є подібними з правовідносинами, які виникли у зв`язку з будівництвом нерухомого майна на земельній ділянці та наступними переходами прав на це нерухоме майно за договорами купівлі-продажу у власність, у зв`язку з набуттям права власності на це нерухоме майно. Велика Палата Верховного Суду не може вирішувати питання відступу (уточнення) висновку щодо застосування правил статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, оскільки правовідносини не є подібними.

Мотиви, наведені судом для направлення справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, не свідчать про те, що судді Грушицький А. І., Литвиненко І. В., Петров Є. В., Фаловська І. М. фактично висловили свою позицію щодо справи, а тому не можна зробити висновок про те, що існують об`єктивно виправдані побоювання у відсутності безсторонності вказаних суддів. До того ж справи з подібними правовідносинами є непоодинокими.

Що стосується судді Верховного Суду ОСОБА_3., то Верховний Суд у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду залишає заяву про її відвід без розгляду, оскільки Вища рада правосуддя 16 листопада 2021 року звільнила суддю ОСОБА_3 у відставку. Суддю, яка звільнена і яка справу розглядати не буде, неможливо відвести від розгляду справи.

Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Таким чином, доводи заяви не можуть слугувати підставою для відводу колегії суддів та свідчити про наявність сумнівів у їх неупередженості та об`єктивності.

Таким чином, доводи заявника щодо підстав для відводу колегії суддів зводяться до його незгоди з процесуальним рішенням суддів, що відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу судді.

Доводи заяви ТОВ «Технологія Базальту» про відвід колегії суддів не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість колегії суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач), отже, заявлений відвід є необґрунтованим, тому у задоволенні заяви про відвід необхідно відмовити.

Верховний Суд наголошує на тому, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Згідно з частиною третьою статті 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Ураховуючи те, що розгляд касаційної скарги у цій справі призначено на 23 лютого 2022 року та те, що заява ТОВ «Технологія Базальту» про відвід колегії суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач), надійшла до суду 22 лютого 2022 року, тобто менше ніж за три робочих дні до судового засідання, тому колегія суддів вважає, що вказана заява про відвід підлягає розгляду в порядку визначеному абзацом 2 частини третьої статті 40 ЦПК України, а саме заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід суддів підлягає вирішенню судом, що розглядає справу.

Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологія Базальту» про відвід колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у складі: Грушицького Андрія Ігоровича, Литвиненко Ірини Вікторівни, Петрова Євгена Вікторовича, Фаловської Ірини Миколаївни (суддя-доповідач),відмовити.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологія Базальту» про відвід судді Верховного Суду Висоцької Валентини Степанівни залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

В. В. Сердюк