Ухвала

від 27.04.2022 по справі 2-866/2011

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-866/2011

номер провадження 6/695/30/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2022 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючогосудді Ватажок-Сташинської А.В.,

за участю: секретарясудового засідання Біліченко С.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні в залі суду в м. Золотоноша заяву представника заявника Антонова Євгена Геннадійовича в інтересах ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з розпорядженням Голови Верховного Суду №2/0/9-22 від 08.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ. А саме територіальна підсудність Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області визначена за Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області.

У провадженні Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області перебувала цивільна справа № 2-866/2011 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики грошових коштів. Рішенням суду від 05.07.2011 у вказаній справі позов задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики в сумі 44825 грн 78 коп та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 10800 грн, понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн і 120 витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн 00 коп, а всього стягнуто з нього 537445 гривень 78 коп. 18 квітня 2022 року до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшла заява представника заявника адвоката Антонова Є.Г. в інтересах ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання вказаного судового рішення.

В обґрунтування заяви зазначено, що 13.04.2022 заявник отримав вимогу головного державного виконавця центрального відділу ДВС у м. Чернігові Північно-східного міжрегіонального управління МЮ (м. Суми) Шурубенко О.М., в якій зазначено, що у провадженні відділу ДВС м. Чернігова знаходиться провадження №44591643 від 02.09.2014 по виконанню виконавчого листа №2-866/2011, виданого Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області 06.09.2011, стягувачем у вказаному провадженні є ОСОБА_2 . Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, а єдиним її спадкоємцем відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом є її син ОСОБА_1 , тому саме заявник є належним стягувачем з примусового виконання рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05.07.2011 у справі № 2-866/2011.

Заявник та його представник, а також боржник у судове засідання з розгляду даної заяви не прибули, що згідно з ч. 3 ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України не перешкоджає вирішенню питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для заміни сторони виконавчого провадження, суд зазначає про таке.

Згідно з п.1, 2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги, правонаступництва).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 5 ст. 442 ЦПК України).

Абзацом першим частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

З аналізу наведених норм вбачається, що у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до усталеної судової практики Європейського суду з прав людини судове та виконавче провадження є першою та другою ста-діями у загальному провадженні ( рішення у справі «Скордіно проти Італії» («Scordino v. Italy»), № 36813/97). Виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справах «Сіка проти Словаччини» («Sika v. Slovak»), № 2132/02 від 13 червня 2006 року; «Ліпісвіцька проти України», заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011 року).

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), від 06 серпня 2020 року у справі № 2029/2-2180/11 (провадження № 61-4475св20), від 21.10.2020 року у справі № 2-2217/2010 (провадження № 61-4421св20), від 03.11.2020 року у справі № 436/7574/12 (провадження № 61-467св20).

З матеріалів доданих до заяви судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 14.11.2018, єдиним спадкоємцем останньої є ОСОБА_1 , що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, зареєстровано в реєстрі за №1527.

А тому згідно з ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. За таких обставин суд вважає, що заява представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 є обґрунтованою, та підлягає до задоволення.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 512 ЦК України,ст. 442 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заявупредставника заявника Антонова Євгена Геннадійовича в інтересах ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити повністю.

Замінити первісного стягувача ОСОБА_2 на правонаступника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 у виконавчому провадженні № 44591643 з примусового виконання рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05.07.2011 у справі № 2-866/2011.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Черкаського апеляційногосуду в порядку та строки, передбачені ст. 353 -355 ЦПК України.

Суддя А.В.Ватажок-Сташинська